Постанова

від 04.04.2024 по справі 918/507/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Справа № 918/507/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Передереєв В.Г.

відповідача: Мельничук О.М., Коновалова А.В.

третьої особи: Дем`янець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 р. у справі №918/507/23, ухвалене суддею Горплюк А.М., повний текст рішення складено 01.12.2023 р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл"

до відповідача ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Сенс Банк"

про витребування майна із чужого незаконного володіння

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл"

про стягнення заборгованості в розмірі 96 049,65 грн та зобов`язання забрати рухоме майно

Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В свою чергу, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" про стягнення заборгованості в розмірі 96 049,65 грн та зобов`язання забрати рухоме майно.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 р. в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-Інтернешнл" на користь ОСОБА_1 витрати за зберігання майна: банкомату штрих-код 53000653160 в кількості 1 штука, банкомату штрих-код 5300653710 в кількості 1 штука, банкомату штрих-код АТМ 60121 в кількості 1 штука, в розмірі 95 933,80 грн. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" забрати майно - банкомат штрих-код 53000653160 в кількості 1 штука, банкомат штрих-код 5300653710 в кількості 1 штука, банкомат штрих-код АТМ 60121 в кількості 1 штука, власними силами та засобами. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-Інтернешнл" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5 364,76 грн. В частині стягнення 115,85 грн витрат за зберігання майна - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК-Інтернешнл" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УВК-ІНТЕРНЕШНЛ на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 р. у справі №918/507/23 до розгляду. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 р. у справі №918/507/23. Прийняти постанову, відповідно до якої позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю УВК-ІНТЕНРНЕШНЛ задовольнити повністю, а позовні вимоги відповідача за зустрічним позовом - відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/507/23 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.

Листом №918/507/23/8593/23 від 28 грудня 2023 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №918/507/23 з Господарського суду Рівненської області.

03.01.2024 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/507/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 р. у справі №918/507/23 - залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 8052 грн та подати відомості про наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл", у випадку відсутності здійснити його реєстрацію, на виконання вимог ст.6 ГПК України.

15.01.2024 р. на адресу апеляційного господарського суді від Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 р. у справі №918/507/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.02.2024 р. об 11:30 год..

13.02.2024 р. в системі "Електронний суд" сформовано клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №918/507/23 - задоволено.

14.02.2024 р. до апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 р. у справі №918/507/23. У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УВК Інтернешнл» на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 у справі №918/507/23 та залишити судове рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 у справі № 918/507/23 без змін. Стягнути з позивача судові витрати понесені відповідачем на надання професійної правничої допомоги, докази понесення яких буде подано у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

14.02.2024 р. в системі "Електронний суд" сформовано клопотання від представника Акціонерного товариства "Сенс Банк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2024 р. клопотання представника Акціонерного товариства "Сенс Банк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №918/507/23 - задоволено.

21.02.2024 р. від Акціонерного товариства "Сенс Банк" до апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому банк просить прийняти відзив на апеляційну скаргу та врахувати його під час розгляду справи №918/507/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "21" березня 2024 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2(ВКЗ).

19.03.2024 р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 сформував пояснення щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УВК Інтернешнл» на рішення господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 у справі №918/507/23.

Згідно інформації табелю обліку робочого часу Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що суддя Бучинська Г.Б. перебуває у відпустці з 18.03.2024 р. по 22.03.2024 р..

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, розпорядженням керівника апарату суду №01-05/115 від 19.03.2024 р. призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №918/507/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №918/507/23 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 р. у справі №918/507/23 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "04" квітня 2024 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

29.03.2024 р. в системі "Електронний суд" сформовано клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №918/507/23 - задоволено.

02.04.2024 через систему "Електронний суд" Мельничук Олег Миколайович подав заяву в якій просить долучити до матеріалів справи докази виконання ТОВ «УВК - Інтернешнл» вимог зустрічного позову ОСОБА_1 , відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УВК Інтернешнл» на рішення господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 у справі № 918/507/23. Стягнути з позивача судові витрати понесені відповідачем на надання професійної правничої допомоги в розмірі 14000,00 грн., докази понесення яких буде подано у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення щодо суті позовних вимог. Вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 р. у справі №918/507/23 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю УВК - Інтернешнл задовольнити повністю, а у задоволенні позовних вимог відповідача за зустрічним позовом - відмовити повністю.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Вважає, що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права тому просить, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УВК Інтернешнл» на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 у справі №918/507/23 та залишити судове рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 у справі №918/507/23 без змін.

ОСОБА_1 підтримав доводи свого представника та надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги.

Представник Акціонерного товариства "Сенс Банк" у судовому засіданні подав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні первісного позову, виходячи з того, що вимога про витребування майна (віндикаційний позов) може бути пред`явлена лише власником майна, натомість майно передане відповідачу на виконання Договору №14/08-А-У від 01.05.2021 про надання послуг. Позивач не є власником майна, що унеможливлює задоволення віндикаційного позову.

За результатами зустрічного позову суд першої інстанції дійшов висновку, про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" на користь ОСОБА_1 витрат за зберігання майна: банкомату штрих-код 53000653160 в кількості 1 штука, банкомату штрих-код 5300653710 в кількості 1 штука, банкомату штрих-код АТМ 60121 в кількості 1 штука, в розмірі 95 933,80 грн.. А також, суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" забрати майно - банкомат штрих-код 53000653160 в кількості 1 штука, банкомат штрих-код 5300653710 в кількості 1 штука, банкомат штрих-код АТМ 60121 в кількості 1 штука, власними силами та засобами.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.

В апеляційній скарзі відповідач з рішенням Господарського суду Рівненської області не погоджується, стверджує, що при розгляді справи і винесенні судом першої інстанції рішення були порушені норми матеріального та процесуального права внаслідок неправильного дослідження доказів та їх оцінки.

На думку апелянта, Господарським судом Рівненської області у рішенні взагалі не враховані докази, які надані позивачем за первісним позовом, та взагалі відсутня будь-яка оцінка обґрунтувань відповідача, які містяться у його відзиві на позовну заяву.

Крім того, судом першої інстанції взагалі не взяті до уваги докази надані позивачем та пояснення залученої третьої особи АТ «СЕНС БАНК».

Скаржник також акцентує увагу на тому, що у своїй зустрічній позовній заяві позивач зазначає, що майно (а саме банкомат WincorProCash 2100хе, артикул 13-45180869/АТМ60121, кількість 1 шт; банкомат WincorProCash 2100хе, артикул 53000653160/А2404070, кількість 1 шт.; банкомат WincorProCash 2100хе, артикул 5300653710/А2405002, кількість 1 шт.) в період співпраці за договором №14/09-А-У від 01 травня 2021 року було доставлено представником Товариства з обмеженою відповідальністю «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» та стосовно відправлень цього вантажу/майна жодних розпоряджень від ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» як Замовника послуг не надходило. То ж майно вимушено зберігалось разом з іншими вантажами Замовника, які надходили в місті Рівне та перенаправлялись отримувачам в межах виконання зобов`язань за договором №14/09-А-У.

Кожного місяця за домовленістю позивача та відповідача відбувалась звірка по електронній пошті щодо складових та ціни наданих послуг за договором № 14/09-А-У. Копії таких «розшифровок» ціни послуг долучені до позовної заяви за первісним позовом.

Скаржник звертає увагу на наявність в місячних розшифровках ціни графи: ВЗ доба/4грн/плм. Зазначення абревіатури «ВЗ» означало за розумінням Сторін «відповідальне зберігання».

На підтвердження проведення звірок обсягів та ціни наданих послуг шляхом надсилання електронних листів одна сторона іншій в матеріалах справи містяться роздруківки електронних листів з електронної пошти позивача, файли з розшифровкою обсягів та ціни послуг та акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) суми наданих послуг яких дорівнюють сумам у файлах звірки.

Позивач зазначає, що з початку відкритого воєнного нападу Росії на Україну, що почався 24 лютого 2022 року, ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» не відповідало на будь-який із видів зв`язку.

В свою чергу, ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ», звертає увагу суду, що позивачем не надано жодного доказу щодо спроб зв`язку та їх мету. Відповідач не отримував від позивача вимог, пропозицій щодо вивезення/забрати майно зі складу позивача до моменту, коли вимушений був звернутись до ОСОБА_1 з вимогою про повернення майна, тобто до періоду грудня 2022 року.

Щодо Договорів укладених між ФОП Мельничук О.М. та ОСОБА_2 від 01.03.2022 року та 01.05.2022 року на предмет збереження майна відповідача скаржник вказує наступне.

Предметом Договору оренди, укладеного між ФОП Мельничук О.М. (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) від 01.03.2022 року передбачене передання у користування за плату нежитлове приміщення будівлі складу літ. « 1-Г» загальною площею 100,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Предметом Договору відповідального зберігання, укладеного між ФОП Мельничук О.М. (Поклажодавець) та ОСОБА_2 (Зберігай) від 01.05.2022 року визначено адресу зберігання - АДРЕСА_1 .

Позивач стверджує, що приклав зусилля для зберігання майна відповідача уклавши вищезазначені Договори, проте адреса складу однакова з адресою, яка вже раніше використовувалася ФОП Мельничук О.М. при веденні підприємницької діяльності. Саме за адреса АДРЕСА_1 зазначалася як адреса складського приміщення ФОП Мельничук О.М. протягом більш ніж 5 останніх років. На підтвердження цього факту надаємо завірену копію Договору № 14/09-А-І від 01 червня 2009 року, Додатку № 1 від 01 квітня 2019 року до Договору № 14/09-А-У від 01 червня 2009 року, Додаток № 1 від 01 квітня 2020 року до Договору № 14/09-А-У від 01 червня 2009 року укладених між ФОП Мельничук О.М. та ТОВ «УВК Україна».

Навіть якщо припустити намір Позивача щодо збереження майна Відповідача, розмір складу переданого в оренду площею 100,00 кв.м. для 3-х (трьох) банкоматів, які займають місце не більше 3 кв.м. та прикладені зусилля по оренді складу, який позивач орендував протягом тривалого часу для ведення своєї підприємницької діяльності - викликають сумнів реальності цих дій та виглядає як спроба перекласти оплату оренди складу на ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ». Також з договору оренди між ФОП Мельничук О.М. та ОСОБА_2 від 01.03.2022 року не вбачається мети використання орендованого приміщення виключно для зберігання банкоматів ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ».

Позивач за зустрічним позовом також надає до позовної заяви докази понесених витрат щодо збереження майна ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» за договором між ФОП Мельничук О.М. та ОСОБА_2 від 01.05.2022.

З наданих розписок, як доказ понесених витрат, неможливо ідентифікувати особу, якій були передані кошти, період розрахунку, а також реальність таких оплати. Оскільки, Фізичну особу-підприємця Мельничук О.М. було припинено 30.09.2022 року (відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.06.2023 року, наданого до зустрічної позовної заяви Позивачем), то ФОП ОСОБА_1 ніяк не міг оплачувати послуги зберігання після 30.09.2022.

Скаржник акцентує увагу на те, що з розписок вбачається, що розрахунок був здійснений ОСОБА_1 вже після того, як ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» вимушене було звернутись із позовною заявою до ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що банкомати дійсно були доставлені представником ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» в період співпраці за договором №14/09-А-У від 01 травня 2021 року. Жодних розпоряджень від Замовника (ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ») стосовно відправлення цього вантажу не надходило. Майно вимушено зберігалось на складі Виконавця, у той час як договір №14/09-А-У від 01 травня 2021 року не встановлював обов`язку Виконавця надавати послуги зі зберігання майна та не визначав порядку оплати таких послуг.

Посилання апелянта на долучені ним «електронні звірки» та «розшифровки», як на джерело визначення вартості послуг відповідального зберігання є повністю безпідставним і надуманим, оскільки наданий документ є одностороннім складеним ТОВ УВК-ІНТЕРНЕШНЛ для суду.

Вважає, що твердження апелянта, що відповідач відмовився від повернення майна, чим наносить шкоду позивачу, є неправдивим та безпідставним, спростовується матеріалами справи, які, по-перше, не містять доказів вчинення ОСОБА_1 перешкод в отриманні майна, по-друге, доказів вчинення дій ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» щодо його отримання. За наявності отриманих від ОСОБА_1 листів, ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» було здійснено 19.12.2022 недобросовісний крок у вигляді звернення до правоохоронних органів. В зв`язку із відсутністю доказів належності банкоматів Товариству з обмеженою відповідальністю «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» та відсутності з боку ОСОБА_1 незаконних дій, правоохоронні органи відмовили у заяві ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ».

Вище перелічені докази доводять одночасно ту обставину, що ОСОБА_1 не чинив жодних перешкод в отриманні майна, та обставину, що ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» не прибуло за отриманням майна та всупереч закону не здійснило відшкодування витрат на зберігання такого майна.

ОСОБА_1 в своєму зустрічному позові та під час судового розгляду заявляв, що доклав зусиль задля збереження майна. Ця обставина відповідає дійсності та підтверджується матеріалами справи.

Сам апелянт під час розгляду справи у першій інстанції подав суду договір за попередній період - договір №14/09 А-У від 01.06.2009, який містить адресу складу та вказував на доставку вантажів за зазначеною адресою.

Укладаючи договір з АТ «АЛЬФА-БАНК» (АТ СЕНС БАНК) № 27464 про надання послуг зі зберігання обладнання від 30.04.2021 р, ТОВ УВК-ІНТРЕНЕШНЛ у актах до договору вказало місце складу АДРЕСА_1 .

При цьому, зазначена обставина стала відома ОСОБА_1 виключно з матеріалів поданих до суду ТОВ УВК - Інтернешнл, оскільки передача майна на склад орендований ОСОБА_1 не оформлювалась жодним актом, та відповідальне зберігання не обумовлювалось, про існування договору № 27464 ОСОБА_1 не було відомо.

Таким чином, за відсутності обов`язку зберігання, документів щодо прийому-передачі майна, ОСОБА_1 мав повне право не чинити жодних заходів щодо збереження габаритного майна - кожен банкомат має середню вагу 800 кг, пакування.

Враховуючи ситуацію в країні з 24.02.2022 р., відсутність контакту з товариством, за відсутності поступлення вантажів ТОВ УВК-ІНТРЕНЕШНЛ станом на березень 2022 року, ОСОБА_1 мав можливість не продовжувати орендні правовідносини з ОСОБА_2 та бути повністю вільним від будь яких зобов`язань.

Тому, зазначення апелянта у апеляційній скарзі на те що навіть якщо припустити намір позивача щодо збереження майна ...то прикладені зусилля у вигляді оренди складу викликають сумнів, є безвідповідальною заявою та суперечить позиції самого апелянта.

З урахуванням викладеного, вартість орендної плати сплаченої в період 01.03.22- 30.04.22 є прямими витратами понесеними на зберігання майна ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ».

Акціонерне товариство "Сенс Банк" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає , що судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення не надано жодної оцінки аргументам і доводам, викладеним у поясненнях АТ «СЕНС БАНК» від 05.10.2023, не взято до уваги та не враховано зазначені в них висновки Верховного Суду, а також не зазначено жодної причини їх відхилення чи неврахування під час розгляду справи (на це також звернув увагу і ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» у своїй апеляційній скарзі).

З огляду на зазначене, АТ «СЕНС БАНК» звертає увагу на таке.

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом первісного позову є вимога ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме, про витребування трьох банкоматів (артикул 13-45180869/ АТМ60121, артикул 53000653160/А2404070, артикул 5300653710/А2405002).

Дана вимога мотивована тим, що спірне майно, власником якого є АТ «СЕНС БАНК», перебувало на зберіганні у ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» та було ним передане відповідачу за первісним позовом (як фізичній особі підприємцю) в межах укладеного між ними Договору №14/09-А-У від 01.05.2021, але не повернуте ОСОБА_1 позивачу за первісним позовом після припинення дії вказаного договору (у зв`язку з припиненням ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 30.09.2022).

Однією з правових підстав вказаного позову ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» у своїй позовній заяві зазначало статтю 387 ЦК України.

Під час розгляду справи суд першої інстанції виходив з того, що оскільки між ОСОБА_1 та ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» укладено договір на виконання якого і було передане спірне майно ОСОБА_1 , то майно, яке є предметом спору було передано позивачем відповідачу з власної волі. Виходячи з того, що цей договір дійсний, сторонами не заперечується факт його укладення, виконання та припинення, а також з урахуванням того, що наявність у діях ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» волі на передачу майна відповідачу за первісним позовом, місцевий суд дійшов висновку про те, що все це у своїй сукупності виключає можливість його витребування від ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння на підставі статті 387 ЦК України і спростовує твердження позивача за первісним позовом про те, що спірне майно знаходиться у відповідача за первісним позовом без відповідної правової підстави.

АТ «СЕНС БАНК» з такими висновками суду першої інстанції незгодний і вважає, що оскільки спірне майно (банкомати) перебувало у законному володінні ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» за відповідною правовою підставою («титулом») - договором зберігання, укладеним з АТ «СЕНС БАНК», а підстава, за якою це майно перебувало у фізичної особи підприємця Мельничука О.М. (Договір №14/09-А-У від 01.05.2021), з 01.10.2022 припинена, то, відповідно, ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» має право на витребування цього майна у відповідача.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

01.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (надалі - замовник) та ОСОБА_1 (надалі - виконавець) укладено Договір № 14/08-А-У (надалі - Договір).

У порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, виконавець зобов`язується якісно та у повному обсязі надавати замовнику в місті Рівному та по Рівненській, Хмельницькій області (надалі - територія) такі види послуг щодо вантажів, що надходять від замовника: отримання вантажів; ведення обліку вантажів, що надходять/виходять на/із складу виконавця; здійснення навантажувально - розвантажувальних робіт; доставка вантажів вантажоодержувачем згідно з розкладом доставок та визначеними строками; підготовка документації, необхідної для подальшого відправлення вантажів до кінцевого пункту призначення; забезпечення повернення замовнику документації від вантажоодержувачів (вантажні квитанції, карти завантаження товарно - транспортні, акти тощо) (надалі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.3. Договору замовник зобов`язується сплачувати послуги виконавця в розмірі та в порядку, передбаченому умовами цього договору.

За приписами п. 1.6. Договору послуги вважаються наданими належним чином після підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1. Договору виконавець організовує надання послуг (в тому числі, але не виключно, на території замовника) на підставі заявок, що подаються замовником за формою, встановленою в Додатку № 1 до цього договору, які подаються на виконання уповноваженим представником замовника шляхом їх надсилання електронною поштою або факсом та за допомогою програмного продукту "Істок".

Пунктом 9.1., 9.2. Договору сторони погодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021. Якщо за 30 календарних днів до дати спливу терміну дії цього договору жодна зі сторін не заявить письмово про своє бажання розірвати договір, цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах на 1 (один) календарний рік.

Цей договір припиняється за угодою сторін, а також у разі: його розірвання за ініціативою замовника; вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення; виникнення інших обставин, що припиняють повноваження виконавця або замовника.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток ТОВ "УКВ Інтернешнл" та ФОП Мельничук О.М.

У травні 2021 року ФОП Мельничуку О.М. на виконання умов вказаного вище Договору було передано для збереження та ведення обліку майно, що займало 3 палетомісця, а саме: банкомат WincorProCash 2100 хе, артикул 13-45180869/АТМ60121, кількість 1 штука; банкомат WincorProCash 2100 хе, артикул 53000653160/А2404070, кількість 1 штука; банкомат WincorProCash 2100 хе, артикул 5300653710/А2405002, кількість 1 штука.

Вартість зберігання за одне палетомісце становила 4,00 грн без ПДВ.

ТОВ "УВК - Інтернешнл" зазначає, що 22.11.2022 ТОВ "УВК - Інтернешнл" отримало від ОСОБА_1 повідомлення про припинення дії Договору у зв`язку з припиненням ведення ним підприємницької діяльності з 01.10.2022.

Відтак, 28.11.2022 ТОВ "УВК - Інтернешнл" звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про повернення вантажу переданого за Договором та вказано, що у випадку відмови та не повернення вантажу ТОВ "УВК - Інтернешнл" змушене буде звернутись до правоохоронних органів для захисту прав.

В подальшому, 01.12.2022 ОСОБА_1 надав відповідь на вимогу ТОВ "УВК - Інтернешнл" про повернення вантажу за договором, в якому вказав, що вказаний вантаж може бути безперешкодно отриманий позивачем за наявності відповідного документу, що підтверджує повноваження представника на його отримання та оплати послуг зі зберігання цього майна за період його перебування на складі, що належить третій особі.

Позивач зазначає, що спірне майно перебувало у нього на законних підставах, а саме - на підставі Договору № 27464 про надання послуг зі зберігання обладнання від 30.04.2021, що укладений між Акціонерним товариством "Альфа - Банк" (в подальшому АТ "Сенс Банк", надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (виконавець), за яким замовник зобов`язується передати, а виконавець зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання банкомати (надалі - обладнання). Приймання на зберігання обладнання відбувається за Актом приймання - передачі обладнання, форма якого зазначена у Додатку №1 до цього Договору, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріпленими відбитками печаток сторін після фактичного прийняття обладнання та є невід`ємною частиною цього договору.

Враховуючи вище викладене, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Рівненської області, вказуючи, що відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України, власник або інша особа, у якої майно власника перебувало у законному володінні, має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним, позивач визначає саме такою особою (яка безпідставно заволоділа його майном та в якої таке майно перебуває в натурі) відповідача, та просить суд витребувати із незаконного володіння майно, перелік якого визначено у п.1 прохальної частини позовної заяви.

В свою чергу, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" про стягнення заборгованості в розмірі 96 049,65 грн та зобов`язання забрати рухоме майно.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 193 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є витребування майна з чужого незаконного володіння.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Передумовами та матеріальними підставами захисту права власності на нерухоме майно у спосіб, визначений в статтях 387, 388 ЦК України, є наявність підтвердженого належними доказами права власності. Тобто особа, яка звертається до суду, або в інтересах якої звертається інша особа, з вимогою про витребування майна з незаконного володіння як у добросовісного, так і недобросовісного набувача, повинна довести право власності позивача на майно, що перебуває у чужому володінні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц вказала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Тому для застосування статті 387 ЦК України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами. Особа, яка звернулась до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача без належної правової підстави.

Відсутність доказів наявності у позивача права власності на спірне майно, та як наслідок відсутність у позивача порушеного майнового права, виключає застосування до спірних правовідносин положень статті 387 Цивільного кодексу України.

Доводи апелянта та пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерного товариства "Сенс Банк" щодо укладеного між ними договору від 30.04.2021 №27464 про надання послуг зі зберігання обладнання апеляційний суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Замовник зобов`язується передати , а Виконавець зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання банкомати (далі Обладнання). Приймання на зберігання обладнання відбувається за Актом приймання-передачі обладнання, форма якого зазначена у Додатку №1 до цього Договору, який підписується уповноваженими представниками Сторін, скріплюється відбитками печаток Сторін після фактичного прийняття обладнання та є невід`ємною частиною цього договору .

Відповідно до пункту 1.4. приймання Обладнання здійснюється за адресою складів Виконавця , окрім першої партії у Києві, яку виконавець приймає за адресою, вказаною Замовником.

Відповідно до пункту 1.6. Договору місцем зберігання визначено, крім іншого , м.Рівне, вул. Хмільна, 40.

Відповідно до пункту 3.3. Договору повернення Обладнання Виконавцем Замовнику здійснюється на підставі Акту повернення Обладнання з відповідального зберігання , форма якого зазначена у Додатку №3 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Передання Обладнання від Замовника до Виконавця підтверджується Актами прийому ТМЦ на відповідальне зберігання, складених 31.03.2021, місце зберігання зазначено як місто Рівне , вул. Хмільна ,40.(т. 1, а.с. 112,113,114).

Таким чином, факт перебування обладнання у відповідача апеляційний суд вважає встановленим, що не заперечується також і сторонами.

Разом з тим, як вбачається з умов договору, позивач за первісним позовом є зберігачем майна, яке належить третій особі, і обов`язок повернути майно власнику (замовнику зберігання) відповідно до п. 1.1., п.3.3. Договору, є обов`язком Виконавця.

З огляду на зазначене, саме позивачу за первісним позовом необхідно вчинити передбачені договором зберігання дії, спрямовані на повернення майна зі зберігання власнику, який є замовником цих послуг.

Всупереч цьому, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач ФОП Мельничук О.М. перешкоджав позивачу вчинити такі дії і виконати зобов`язання за договором від 30.04.2021 №27464.

Між позивачем за первісним позовом та відповідачем ФОП Мельничуком О.М. існували договірні відносини на підставі Договору № 14/08-А-У від 01.05.2021, предметом якого відповідно до пункту 1.1. були наступні послуги : отримання вантажів; ведення обліку вантажів, що надходять/виходять на/із складу Виконавця; здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт; доставка вантажів вантажоодержувачам згідно з розкладом доставок та визначеними строками; підготовка документації необхідної для подальшого відправлення вантажів до кінцевого пункту призначення ; забезпечення повернення Замовнику документації від вантажоодержувачів ( вантажні квитанції, карти завантаження, ТТН тощо).

Між сторонами певний період часу існували договірні відносини, проте докази передавання спірного майна в порядку виконання саме цього договору в матеріалах справи відсутні, тому апеляційний суд виходить з того, що банкомат WincorProCash 2100 хе, артикул 13-45180869/АТМ60121; банкомат WincorProCash 2100 хе, артикул 53000653160/А2404070; банкомат WincorProCash 2100 хе, артикул 5300653710/А2405002 були передані на склад за адресою АДРЕСА_1 в межах виконання договору від 30.04.2021 №27464, що підтверджується також хронологією подій, оскільки передавання майна відбулось раніше, ніж укладення договору з відповідачем. Доказів існування договірних відносин між сторонами за станом на 31.03.2021 не подано.

Оскільки позивачем не подано доказів на підтвердження неможливості виконання своїх обов`язків зберігача за договором зберігання від 30.04.2021 №27464 щодо повернення власнику Акціонерному товариству "Сенс Банк" належного йому майна , а саме банкомату WincorProCash 2100 хе, артикул 13-45180869/АТМ60121, банкомату WincorProCash 2100 хе, артикул 53000653160/А2404070 і банкомату WincorProCash 2100 хе, артикул 5300653710/А2405002, то немає підстав вважати порушеними права позивача, який позивається про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відтак, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволені позову, оскільки законність і обґрунтованість вимоги позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння не підтверджена жодними доказами, і апеляційним судом при перегляді не встановлено обставин, які давали би підстави для іншого висновку.

Щодо зустрічних позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, 01.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (надалі - замовник) та ОСОБА_1 (надалі - виконавець) укладено Договір № 14/08-А-У (надалі - Договір).

Згідно п. 3.1.11. Договору виконавець несе повну матеріальну відповідальність за якість наданих послуг згідно з умовами договору, збереження вантажу, який надійшов від замовника, своєчасність доставки вантажу до вантажоодержувача та збереження вантажу під час його доставки, якість оформлення документів, обов`язкових відповідно до альбому процедур.

Відтак, Договором встановлений обов`язок ФОП Мельничука О.М. забезпечувати збереження вантажу.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що після початку повномасштабної агресії російської федерації щодо України ТОВ "УВК - Інтернешнл" не відповідало на будь - який із видів зв`язку (телефонний, електронна пошта).

Оскільки спірне майно на цей час перебувало у відповідача за первісним позовом, ФОП Мельничук О.М. з метою зберегти майно в належному стані, уклав 01.03.2022 з ОСОБА_2 (надалі - орендодавець) Договір оренди нерухомого майна.

Так, згідно п. 1.1. вказаного Договору, орендодавець передає орендарю у користування за плату на строк, визначений цим договором нерухоме майно нежитлове приміщення - приміщення будівлі складу літ "1-Г", загальною площею 100,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , надалі приміщення, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19562051 від 17.07.2008.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. зазначеного Договору, за орендоване приміщення орендар сплачує орендну плату. Орендна плата за об`єкт оренди становить 110,00 грн за 1 кв.м. на місяць, що складає всього 11 000,00 грн на місяць, незалежно від кількості днів місяця.

Згідно п. 5.7. Договору оренди, строк дії договору встановлюється з моменту підписання акту приймання - передачі приміщення і до 01.05.2022.

Також, 01.03.2022 між сторонами договору підписано Акт передання - приймання об`єкта оренди за договором оренди нерухомого майна від 01.03.2022, яким підтверджено факт передання нежитлового приміщення.

01.05.2022 між ФОП Мельничук О.М. (надалі - поклажодавець) та ОСОБА_2 (надалі - зберігач) укладено Договір відповідального зберігання (надалі - Договір зберігання).

Так, згідно п.1.1., 1.2. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно (надалі за текстом - майно) згідно переліку, наведеному у акті приймання - передачі майна, що є невід`ємною частиною цього договору. Майно приймається зберігачем на зберігання на невизначений строк - до пред`явлення поклажодавцем вимоги про його повернення. Адреса зберігання: АДРЕСА_1 .

Пунктом 4.1. Договору зберігання сторони погодили, що в період до 15 грудня 2022 року плата за зберігання майна становить 115,85 грн за добу та підлягає сплаті на користь зберігача протягом 3х робочих днів з моменту пред`явлення поклажодавцем вимоги про повернення майна з відповідального зберігання. У випадку, якщо майно не буде витребувано поклажодавцем зі зберігання до 15 грудня 2022 року, строк зберігання майна вважається продовженим. Плата за зберігання майна становитиме 180,00 грн за добу, починаючи з 15 грудня 2022 року.

На виконання умов вказаного Договору зберігання, 01.05.2022 між ФОП Мельничук О.М. та ОСОБА_2 підписано Акт приймання - передачі, яким сторони підтвердили факт передачі спірного майна на зберігання.

Колегія суддів враховує, що зазначені вище Договори та Акти підписані сторонами, їх дійсність у судовому порядку ніким не оспорюється.

Крім того, в матеріалах справи наявний оригінал заяви свідка ОСОБА_2 , якою остання підтвердила вказані вище обставини щодо укладення договорів та перебування у неї на відповідальному зберігання майна, що є предметом розгляду в даній справі.

В подальшому, 21.11.2022 ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ "УВК - Інтернешнл" повідомлення про припинення договору, в якому повідомлено, що у відповідності до п. 9.5. Договору № 14/09-А-У від 01.05.2021 (обставини, що припиняють повноваження виконавця) дія вказаного договору припиняється з 01.10.2022 у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності.

Проте, 28.11.2022 ТОВ "УВК - Інтернешнл" звернулось до ФОП Мельничука О.М. з вимогою про повернення вантажу переданого за Договором та вказано, що у випадку відмови та не повернення вантажу ТОВ "УВК - Інтернешнл" змушене буде звернутись до правоохоронних органів для захисту прав.

У відповідь 01.12.2022 ОСОБА_1 направив ТОВ "УВК - Інтернешнл" лист, в якому вказав, що спірний вантаж може бути безперешкодно отриманий ТОВ "УВК - Інтернешнл" за наявності відповідного документу, що підтверджує повноваження представника на його отримання та оплати послуг зі зберігання цього майна за період його перебування на складі, що належить третій особі.

13.12.2022 ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ "УВК - Інтернешнл" вимогу, в якій зазначав, що на складі за адресою: місто Рівне, вул. Хмільна, 40 знаходиться майно, що належить АТ "Альфа Банк", яке залишено на платне зберігання ТОВ "УВК - Інтернешнл". ОСОБА_1 зазначав, що не перешкоджає позивачу за первісним позовом отримати майно, яке він зберігає, після оплати витрат на його зберігання протягом тривалого часу в сумі 33 480,00 грн. станом на 14.12.2022, та попереджав, що з 15.12.2022 вартість зберігання майна буде збільшено до 180,00 грн.

Направлення цього листа відповідачу за зустрічним позовом підтверджується описом вкладення у лист, накладною та квитанцією про оплату від 19.12.2022.

Проте, ТОВ "УВК - Інтернешнл" не вчинило заходів для отримання майна та розрахунку за його зберігання, у зв`язку з чим 06.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача за зустрічним позовом з претензією про оплату вартості зберігання майна в розмірі 53 640,00 грн.

09.06.2023 ОСОБА_1 направив на адресу АТ "Сенс Банк" ( копію на адресу ТОВ "УВК Інтернешнл") лист, в якому просив спростувати або підтвердити право власності АТ "Сенс Банк" на банкомати, що є предметом позову.

Позивач за зустрічною позовною заявою вказує, що спірне майно на даний час перебуває на відповідальному зберіганні у третіх осіб, у зв`язку з чим він несе витрати, які і просить суд стягнути з відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги в частині зустрічного позову, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

30.04.2021 між Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (надалі - виконавець) укладено Договір № 27464 про надання послуг зі зберігання обладнання.

Так, згідно п. 1.1. вказаного Договору, замовник зобов`язується передати, а виконавець зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання банкомати (надалі - обладнання). Приймання на зберігання обладнання відбувається за Актом приймання - передачі обладнання, форма якого зазначена у Додатку № 1 до цього Договору, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється відбитками печаток сторін після фактичного прийняття обладнання та є невід`ємною частиною цього Договору.

Місце зберігання обладнання є склад за адресою, зокрема: АДРЕСА_1 (п.1.6. Договору № 27464 про надання послуг зі зберігання обладнання від 30.04.2021).

На виконання вказаного Договору 31.03.2021 між АТ "Альфа - Банк" та ТОВ "УВК - Інтернешнл" підписано декілька Актів прийому ТМЦ на відповідальне зберігання, зокрема і спірного майна.

Фактичне перебування майна у ФОП Мельничука О.М. визнається сторонами.

Апеляційний суд вважає доведеним, що ФОП Мельничук О.М. вчиняв необхідні дії для забезпечення цілісності і схоронності майна та здійснював для цього певні витрати.

Відповідно до ст.3 ЦК України цивільне законодавство ґрунтується на засадах, серед іншого, справедливості, добросовісності та розумності.

Виходячи зі змісту частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти.

Оскільки встановлено, що майно перебувало у ФОП Мельничука О.М., який тривалий час його зберігав, вчиняючи для цього необхідні дії з метою забезпечення належного стану цього майна, апеляційний суд вважає, що між сторонами виникли відносини , які мають ознаки договору зберігання.

За змістом частини першої статті стаття 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Разом з тим, договір зберігання, за правилами статті 937 ЦК України, крім встановлених випадків, вчиняється у письмовій формі, що сторонами не здійснювалось, письмової угоди укладено не було. З огляду на зазначене, положення частини 3 ст. 946 ЦК України щодо плати за зберігання поза встановленими строками, не можуть бути застосовані до спірних відносин.

Проте, позивач за зустрічним позовом, діючи сумлінно і добросовісно щодо майна, власником якого він не був, забезпечив його зберігання та витратив у зв`язку з цим певні грошові кошти, обрахування суми яких надав суду, підтвердивши це належними доказами.

На думку апеляційного суду до відносин, що виникли, мають бути застосовані положення частини першої статті 224 Господарського кодексу України, яка встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, відповідно до частини другої статті 224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідач за зустрічним позовом ТОВ "УВК - Інтернешнл" на виконання договору зберігання з власником майна АТ "Сенс Банк" № 27464 про надання послуг зі зберігання обладнання від 30.04.2021 , розмістив майно для зберігання на складі ФОП Мельничука О.М., мав своєчасно вчинити дії для повернення цього майна власнику, і невиконання цього обов`язку за господарським зобов`язанням призвело до витрат позивача за зустрічним позовом, які апеляційний суд вважає збитками в розумінні положень статті 224 ГК України.

Відтак, наявні підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК-Інтернешнл" на користь ОСОБА_1 витрат за зберігання майна у розмірі, визначеному судом першої інстанції.

Щодо вимоги про зобов`язання ТОВ "УВК - Інтернешнл" забрати майно (банкомати) власними засобами і за власний кошт, така вимога відповідає змісту умов договору № 27464 про надання послуг зі зберігання обладнання від 30.04.2021, укладеного з власником майна, тому висновок суду першої інстанції про задоволення цієї вимоги є обґрунтованим.

Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, обставини, які мають істотне значення у справі, судом встановлені, висновки суду встановленим обставинам відповідають. Порушень норм матеріального та процесуального права апеляційним судом не встановлено.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023 р. у справі №918/507/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "18" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.