Постанова

від 18.04.2024 по справі 924/1107/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Справа №924/1107/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Петухов М.Г.

суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.01.2024 (суддя Крамар С.І., повний текст рішення складено 23.01.2024)

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Красилівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права приватної власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки

за участю представників:

прокуратури - Гіліс І.В.

позивача - не з`явився

відповідача - ОСОБА_3

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.01.2024 позов задоволено. Витребувано у ТОВ "Партнер Агропром" в комунальну власність Красилівської міської ради земельну ділянку із кадастровим номером 6822789800:06:001:0032.

Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Партнер Агропром" на земельну ділянку із кадастровим номером 6822789800:06:001:0051.

Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даної земельної ділянки речових прав та їх обтяжень.

В обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції вказав, що незаконність дій ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області при прийнятті рішення, на підставі якого земельна ділянка з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032 була передана у приватну власність підтверджено рішенням Красилівського районного суду від 30.08.2021 у справі №677/18/18, яке набрало законної сили, а тому обставини встановлені у вказаному рішенні не потребують доказування у межах даної справи в силу ч.4 ст.75 ГПК України.

При цьому, враховуючи, що у разі об`єднання земельних ділянок не відбувається виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, а фактично та юридично відбувається заміна кількох правовстановлюючих документів на один новий, яким засвідчено право власності на те саме майно, що й у попередніх документах, а тому вказане не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, зокрема, шляхом витребування таких земельних ділянок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032 в комунальну власність Красилівської міської ради.

Крім того, наявність зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 за ТОВ "Партнер Агропром" порушує права Красилівської міської ради як власника земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032, яка увійшла до складу вищевказаної земельної ділянки, оскільки на момент такої реєстрації в силу закону відповідне право було відсутнє у зв`язку із наданням ОСОБА_1 земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства.

З огляду на вказане, вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку (6822789800:06:001:0051) та про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації вказаної земельної ділянки підлягають задоволенню як похідні і взаємопов`язані із вимогою про витребування земельної ділянки.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у даній справі із врахуванням ст.53 ГПК України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та листа Красилівської міської ради від 06.09.2023 про невжиття, в тому числі і в подальшому, будь-яких заходів щодо повернення спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність звернення прокурора з даним позовом до суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт, зокрема, вказує, що станом на момент звернення до суду із даним позовом, земельна ділянка, яку просить витребувати прокурор, не існує як об`єкт цивільного права, оскільки шляхом об`єднання та поділу вона увійшла до складу іншої земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 площею 20 га, а тому її кадастровий номер скасований, а будь-яке право на неї не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Відтак, спірна земельна ділянка як об`єкт права припинила своє існування у визначених для земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032 межах, що в сукупності свідчить про відсутність індивідуальних ознак витребовуваного майна станом на даний час.

Вважає, що рішення суду про витребування майна від добросовісного набувача не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за відповідачами зареєстровано право не на витребувану спірну земельну ділянку, а на новоутворені земельні ділянки, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки.

Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Красилівської міської ради, оскільки рада є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку, а тому має право самостійно звертатися до суду з відповідним позовом.

У відповідності до ст.263 ГПК України прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вказує на вірний висновок суду першої інстанції щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" при зверненні до суду із відповідним позовом, у зв`язку із самоусуненням органу місцевого самоврядування від здійснення заходів представницького характеру, спрямованих на усунення виявлених порушень та поновлення інтересів територіальної громади шляхом звернення до суду, що свідчить про неналежне здійснення Красилівською міською радою своїх повноважень.

Щодо доводів апелянта про відсутність спірної земельної ділянки на момент звернення прокурора із відповідним позовом як об`єкта цивільного права, прокурор, враховуючи рішення Красилівського районного суду від 30.08.2021 у справі №677/18/18 як преюдиціальне у даній справі, а також практику Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, зауважує, що факт об`єднання земельної ділянки із кадастровим номером 6822789800:06:001:0032 разом з іншими ділянками та формування в кінцевому результаті земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 не перешкоджає витребуванню спірної земельної ділянки в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.11.2016 №22-29212-СГ у власність ОСОБА_1 , в комунальну власність Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Прокурор вважає, що наведені в апеляційній скарзі аргументи не ґрунтуються на вимогах закону і жодним чином не спростовують доводів прокурора, яким судом першої інстанції надано належну оцінку, а тому рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст.276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а вказаного судового рішення - без змін.

У судове засідання, яке відбулось 18.04.2024 року, позивач та треті особи не забезпечили явку повноважних представників, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи (а.с.176-184).

Згідно заяви позивача від 15.04.2024, останній просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення та здійснювати розгляд справи за відсутності його представника (а.с.185). Треті особи про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст.202 ГПК України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Красилівського районного суду від 30.08.2021 у справі №677/18/18 задоволено позов Хмельницької окружної прокуратури. Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.11.2016 №22- 292 12-СГ, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області та витребувано у ОСОБА_2 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2 га, з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області (а.с.23-28).

Вказаним судовим рішенням встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032, що розташована за межами населених пунктів Яворовецької сільської ради Красилівського району (на даний час територія Красилівської міської ради Хмельницького району) вибула із земель державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання (наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.11.2016 №22-29212-СГ), тобто вибула поза волею власника цих земельних ділянок - держави.

Водночас, ОСОБА_1 07.11.2016 зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17365251) та 06.04.2017, на підставі договору купівлі-продажу №277 (а.с.29), відчужив ділянку ОСОБА_2 , яка 06.04.2017 зареєструвала право власності на неї.

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від №1678/281-23 від 17.05.2023 земельну ділянку із кадастровим номером 6822789800:06:001:0032 ОСОБА_2 об`єднано з іншими ділянками, за результатами чого утворилася земельна ділянка із кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 площею 20 га.

У подальшому згідно акта приймання-передачі майна від 25.04.2019 (а.с.30), ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 25.04.2019, передав земельну ділянку із кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 площею 20 га до статутного капіталу ТОВ "Партнер Агропром", яке зареєструвало право власності на неї (номер запису про право власності 31470744, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1769701668227), про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.36).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 на даний час зареєстровано право власності ТОВ "Партнер Агропром".

Враховуючи незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032, яка увійшла до складу земельної ділянки із кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 площею 20 га шляхом об`єднання, власником якої на даний час є ТОВ "Партнер Агропром", прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 29.08.2023 (а.с.51-52) прокуратура повідомила Красилівську міську раду про намір здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді у зв`язку із виявленими порушеннями та з метою відновлення порушених прав дійсного власника, забезпечення витребування спірної земельної ділянки та реєстрації права власності на таку земельну ділянку за належним власником. Прокурор також просив повідомити міську раду про те, чи будуть нею вживатися відповідні заходи, спрямовані на повернення земельної ділянки у комунальну власність, у тому числі й в судовому порядку.

У відповідь на вказаний лист, Красилівська міська рада листом від 06.09.2023 (а.с.53) повідомила, що заходи щодо повернення земельної ділянки відповідно до рішення Красилівського районного суду від 30.08.2021 у справі №677/18/18 міською радою не вживались та вживатись не будуть. Також не заперечила щодо намірів здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Красилівської міської ради шляхом пред`явлення позову до ТОВ "Партнер Агропром".

Суд враховує той факт, що прокурор звернувся з даним позовом до суду 13.10.2023 року, при цьому Красилівській міській раді повідомлено про наявні порушення листом від 29.08.2023, а тому в позивача був час і можливість самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави, однак останній цим правом не скористався, натомість повідомив про відсутність наміру звернення з позовом до суду щодо вирішення даного питання, а тому фактично усунувся від реалізації повноважень по захисту інтересів держави, що свідчить про його бездіяльність. Вказане спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги отримання відповіді Красилівської міської ради про невжиття заходів претензійно-позовного характеру, відсутність будь-яких посилань на вчинення дій для усунення виявлених порушень в майбутньому, а також відсутність заперечення уповноваженого органу на повідомлення про намір здійснювати представництво, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, оскільки позивач належним чином не здійснив захист інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах, у зв`язку з чим у прокурора були обґрунтовані правові підстави для звернення з даним позовом до суду.

Поряд з цим, колегія суддів також звертає увагу, що при поданні цього позову прокурор не замінює позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в цьому випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені. Участь прокурора в цій справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великої кількості громадян.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

До позовів про права на нерухоме майно у контексті ч.2 ст.16 ГПК України, відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема, віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Зміст приписів ст.388 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Із вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як статті 387 так і статті 388 ЦК України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем.

При цьому, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який зважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України). Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.

Крім того, судом враховується, що власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16).

Враховуючи приписи ст.387, 388 ЦК України, а також встановлену судом обставину про те, що спірна земельна ділянка на даний час перебуває у власності ТОВ "Партнер Агропром", прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту інтересів держави та обґрунтовано заявлено вимогу про витребування спірної земельної ділянок саме від відповідача як останнього набувача майна.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник, має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна відчужувача за першим правочином (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №916/2130/15, від 06.03.2019 у справі №911/3158/17).

Як вірно вказано судом першої інстанції, незаконність дій ОСОБА_1 як набувача спірної земельної ділянки та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області при прийнятті рішення, на підставі якого земельна ділянка з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032 була передана у приватну власність встановлена рішенням Красилівського районного суду від 30.08.2021 у справі №677/18/18, що не може свідчити про наявність волі власника спірної земельної ділянки на вибуття майна із його володіння.

За наявності визначених ст.75 ГПК України підстав учасники процесу можуть бути звільнені від доказування, зокрема частиною четвертою цієї статті передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.

Отже, виходячи з вищевикладеного, враховуючи принцип обов`язковості судових рішень згідно ст.129-1 Конституції України, а також принцип правової певності як основний елемент верховенства права, рішення Красилівського районного суду від 30.08.2021 у справі №677/18/18, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів та має преюдиціальне значення, а встановлені при її ухваленні обставини, зокрема, обставина щодо незаконного вибуття спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032 із земель державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизицію земельних ділянок безоплатну одного виду використання (наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.11.2016 №22-29212-СГ), тобто вибуття поза волею власника цих земельних ділянок держави, повторного доказування у даній справі не потребує в силу ч.4 ст.75 ГПК України, що було вірно враховано судом першої інстанції.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що із дня набрання чинності п.24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (далі - ЗК України), розпорядником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032 є Красилівська міська рада Хмельницького району Хмельницької області.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо припинення земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032 як об`єкта цивільних прав станом на дату подання позову, що унеможливлює її витребування та не відповідає меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно ч.13 ст.79-1 ЗК України, яка кореспондується з абз.2 ч.10 ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі поділу або об`єднання земельних ділянок. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті об`єднання земельних ділянок, належних ОСОБА_2 спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032 площею 2 га об`єднана з іншими земельними ділянками та включена до складу земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0051.

Водночас, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №640/8456/16-ц, згідно якої у разі об`єднання земельних ділянок не відбувається виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробка тощо, фактично та юридично відбувається заміна кількох правовстановлюючих документів на один новий, яким засвідчено право власності на те саме майно, що й у попередніх документах. Залишаються попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаних ділянок, зокрема, не відбувається зміна їх цільового призначення, розташування тощо.

Крім того, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, в тому числі шляхом витребування таких земельних ділянок (п.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 загальною площею 20 га, утворена за рахунок об`єднання суміжних земельних ділянок, в тому числі і спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032, яка вибула з володіння позивача поза його волею, апеляційний суд вважає, що об`єднану земельну ділянку не слід вважати іншим, новоствореним майном, яке неможливо витребувати від відповідача за правилами ст.388 ЦК України, що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в комунальну власність Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області підлягає витребуванню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" земельна ділянка, яка була з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032, загальною площею 2га, що розташована за межами населених пунктів Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області (раніше - Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області) в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-29212-СГ від 03.11.2016.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" на земельну ділянку із кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації вказаної земельної ділянки, колегія суддів враховує таке.

За приписами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Право власності на земельні ділянки та інші речові права в силу вимог ст.125, 126 ЗК України виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Водночас, згідно з положеннями ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, одним із способів судового захисту порушених прав та інтересів є судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення вказаних судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Колегія суддів враховує, що наявність зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789800:06:001:0051 за ТОВ "Партнер Агропром" порушує права позивача (Красилівської міської ради), як власника земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0032, яка увійшла до складу вищевказаної земельної ділянки, оскільки на момент такої реєстрації в силу закону відповідне право було відсутнє у зв`язку із наданням ОСОБА_1 земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, у випадку не скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822789800:06:001:0051, складовою частиною якої є спірна земельна ділянка із кадастровими номерами 6822789800:06:001:0032 в її межах, координатах та конфігурації, реєстрація права власності на неї на підставі судового рішення про її витребування від відповідача буде неможливою, оскільки, це призведе до існування одночасно права власності на спірну земельну ділянку двох власників (ТОВ "Партнер Агропром" та Красилівської міської ради) як окремого об`єкта цивільних прав, так і права власності на неї у складі поділених земельних ділянок, що у подальшому стане підставою для нового спору між вказаними власниками щодо права її використання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" на земельну ділянку із кадастровим номером 6822789800:06:001:0051, площею 20 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Красилівської міської ради Хмельницького району, реєстраційний номер об`єкта нерухомого 1769701668227, номер запису про право власності 31470744, з одночасним припиненням права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" на вказану земельну ділянку та про скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822789800:06:001:0051, площею 20 га із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даної земельної ділянки речових прав та їх обтяжень підлягають задоволенню, про що господарський суд дійшов вірного висновку.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.01.2024 у справі №924/1107/23 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "22" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.