Постанова

від 16.04.2024 по справі 917/1728/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Харків Справа № 917/1728/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,

за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європабуд" (вх.№483) на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.12.2023 (рішення ухвалено суддею Погрібною С.В. у приміщенні Господарського суду Полтавської області 14.12.2023 о 13:01 год., повний текст складено 24.01.2024) у справі №917/1728/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європабуд", вул. Леонова, буд. 2/27, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче об`єднання "АВІА", вул. Леонова, буд. 2/27 , м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення заборгованості за договорами безпроцентної поворотної позики в сумі 10159515,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ТОВ "Європабуд" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Науково-Виробниче об`єднання "АВІА" про стягнення 6787000,00 грн основної заборгованості, 2849980,02 грн інфляційних втрат, 522535,97 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 провадження у справі в частині стягнення 6787000,00 грн. основної заборгованості закрито; повернуто ТОВ "Європабуд" з Державного бюджету України 101805,00 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 6200 від 23.12.2022 року; в частині інфляційних втрат у сумі 2849980,02 грн та 3% річних у сумі 522535,97 грн закрито підготовче провадження у справі №917/1728/22 та справу призначено до судового розгляду

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.12.2023 у справі №917/1728/22 в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ "Європабуд" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 14.12.2023 у справі №917/1728/22 та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Науково-Виробниче об`єднання "АВІА" інфляційні втрати у сумі 2849980,02 грн, 3% річних у сумі 522535,97 грн., судовий збір у сумі 50587,74 грн; витрати, пов`язані з апеляційним розглядом справи покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції порушено приписи п. 1 ч. 1 ст. 237 ГПК України та невірно встановлено обставини укладання додаткових угод, копії яких надані відповідачем; не враховано вимоги ст. 91 ГПК України; безпідставно відхилено наявний в матеріалах справи висновок експерта та відмовлено у клопотанні про призначення судової експертизи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.) поновлено ТОВ "Європабуд" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 14.12.2023 у справі №917/1728/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Європабуд" (вх.№483) на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.12.2023 у справі №917/1728/22; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 09.04.2024; зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 14.12.2023 у справі №917/1728/22.

13.03.2024 та 19.03.2024 від відповідача надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

18.03.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, до якого додано лист Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області від 01.03.2024 №52-129-23/24.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 у зв`язку з перебуванням на навчанні судді Білоусової Я.О., яка входила до складу колегії суддів, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 виправлено описки в перших абзацах описових частин ухвал Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 та 01.03.2024 у справі №917/1728/22.

09.04.2024 від відповідача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема, відповіді слідчого відділу Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області від 04.04.2024 року вих. №40Аз/115/107/12-2014, адвокатського запиту вих. №1-04 від 01.04.2024, заяви засновника ТОВ "НВО "АВІА" Моцар О.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 оголошено у судовому засіданні перерву до 16.04.2024.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Також, представник відповідача в судовому засіданні висловив намір надати на огляд суду нові письмові докази, які не були предметом розгляду суду першої інстанції, та які, за його твердженням, повинні підтвердити обставини передачі додаткових угод до договорів безпроцентної поворотної позики (існування яких позивачем ставиться під сумнів) до правоохоронних органів. При цьому, представник чітко не зазначив, які саме докази він намагається надати на огляд суду, проте стверджував, що він не просить і не може долучити до матеріалів справи ні їх оригінали, ні копії, оскільки це буде порушувати заборону слідчого на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні.

З приводу зазначених дій представника відповідача, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно положень ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Представник відповідача посилається на те, що докази, які він намагається надати на огляд суду апеляційної інстанції, досліджувалися місцевим господарським судом.

Проте, представник позивача стверджує, що він особисто приймав участь у всіх судових засіданнях у даній справі та заперечує обставини надання їх відповідачем суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вказаних відповідачем обставин дослідження місцевим господарським судом якихось доказів, які не були долучені до матеріалів справи, зокрема, така інформація не відображена ні в протоколах судових засідань, ні в судових рішеннях.

Отже, відповідач фактично намагається надати нові докази, які не були подані до суду першої інстанції, та які відповідно не досліджувались ним і правова оцінка ним не надавалась. При цьому, відповідних обґрунтувань неможливості подання їх до суду першої інстанції відповідачем не надано, а тому підстав для прийняття їх до розгляду судом апеляційної інстанції не має.

Окремо колегія суддів зауважує, що розгляд справи відбувається у відкритому судовому засіданні, а "запропонована" представником відповідача форма "таємного" дослідження судом наданих лише йому "для огляду" однією із сторін письмових доказів, без долучення їх оригіналів або копій до матеріалів справи є неприйнятною, оскільки позбавляє іншу сторону передбачених процесуальним законом (зокрема ст. 42 ГПК України) прав на ознайомлення з ними та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, та порушує основні засади (принципи) господарського судочинства, закріплені, зокрема, ст. 2 ГПК України, щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу та його повного фіксування технічними засобами, змагальності сторін, диспозитивності, а також може свідчити про порушення права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів також не вбачає підстав для прийняття до розгляду і інших, наданих сторонами в суді апеляційної інстанції доказів (зокрема, листа Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області від 01.03.2024 №52-129-23/24, відповіді слідчого відділу Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області від 04.04.2024 року вих. №40Аз/115/107/12-2014, адвокатського запиту вих. №1-04 від 01.04.2024, заяви засновника ТОВ "НВО "АВІА" Моцар О.М.), оскільки всупереч положенням ст. 269 ГПК України учасниками справи не доведено неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від них.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

22.04.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики №10/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 450000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договору, він вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 30.06.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором. Термін вказаний у п. 3.1 даного договору, може бути змінений за взаємною згодою сторін з обов`язковим оформленням додатку, який має силу додатку (п. 3.2 договору). 25.06.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору безпроцентної поворотної позики №10/19П від 22.04.2019, відповідно до якої сторони узгодили строк повернення позики і термін дії договору до 31.12.2019.

22.05.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики №11/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 600000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 30.06.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором. Термін вказаний у п. 3.1 даного договору, може бути змінений за взаємною згодою сторін з обов`язковим оформленням додатку, який має силу додатку (п. 3.2 договору). 25.06.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору безпроцентної поворотної позики №11/19П від 22.05.2019, відповідно до якої сторони узгодили строк повернення позики і термін дії договору до 31.12.2019.

07.06.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики №12/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 300000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

10.06.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 13/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 67000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

21.06.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 14/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 500000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

01.07.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 15/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 300000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

05.07.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 16/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 300000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

15.07.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 17/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 100000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

01.08.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 19/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 300000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

21.08.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 21/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 650000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

06.09.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 22/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 450000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

07.10.2019 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 24/19П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 600000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

29.01.2020 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 01/20П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 300000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2020, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

0.02.2020 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 02/20П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 800000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2020, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

03.03.2020 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 03/20П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 120000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2020, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

07.04.2020 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 04/20П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 260000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2020, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

07.05.2020 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 05/20П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 100000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2020, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

22.05.2020 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 06/20П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 40000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2020, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

04.06.2021 між ТОВ "Європабуд" (позикодавець) та ТОВ "НВО "АВІА" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики № 02/21П, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти в сумі 550000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк, установлений п. 3.1 даного договору. Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу одночасно з моменту його підписання обома сторонами і отримання безпроцентної позики та діє до 31.12.2021, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань і взаєморозрахунків за договором.

Відповідно до пунктів 2.1 вказаних договорів безпроцентної поворотної позики позикодавець передає грошові кошти і отримує право на повернення цієї самої суми грошових коштів. Позичальник зобов`язується погасити борг повністю або частково у строк та у порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування усієї суми грошових коштів, що позичалися, на банківський рахунок позикодавця (п. 2.2 договорів безпроцентної поворотної позики).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Європабуд" посилається на те, що ним виконано умови договорів та передано відповідачу грошові кошти у загальній сумі 6787000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №311 від 22.04.2019 на суму 450000,00 грн., №603 від 07.06.2019 на суму 300000,00 грн., №4826 від 22.05.2020 на суму 40000,00 грн., №623 від 10.06.2019 на суму 67000,00 грн., №717 від 21.06.2019 на суму 500000,00 грн., №795 від 01.07.2019 на суму 300000,00 грн., №834 від 05.07.2019 на суму 300000,00 грн., №910 від 15.07.2019 на суму 100000,00 грн., №1089 від 06.08.2019 на суму 300000,00 грн., №1202 від 22.08.2019 на суму 650000,00 грн., №1330 від 06.09.2019 на суму 450000,00 грн., №1659 від 07.10.2019 на суму 600000,00 грн., №3026 від 29.01.2020 на суму 300000,00 грн., №3169 від 07.02.2020 на суму 800000,00 грн., №3607 від 06.03.2020 на суму 120000,00 грн., №4061 від 07.04.2020 на суму 260000,00 грн., №4539 від 07.05.2020 на суму 100000,00 грн., №473 від 22.05.2019 на суму 600000,00 грн., №2423 від 07.06.2021 на суму 550000,00 грн.

Оскільки відповідачем не виконано умови договорів щодо повернення грошових коштів, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 6787000,00 грн основної заборгованості, а також інфляційних втрат у сумі 2849980,02 грн та 3% річних у сумі 522535,97 грн, нарахованих на суму заборгованості у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у відзиві зазначає, що у 2020 році сторонами узгоджено пролонгацію строку дії договорів 2019 та 2020 років до 31.12.2022 та укладено відповідні додаткові угоди до таких договорів. При цьому, у період з 28 по 29 грудня 2022 року відповідачем в повному обсязі погашений основний борг в сумі 6787000,00 грн за договорами безпроцентної поворотної позики. На підтвердження вказаних обставин до відзиву відповідачем надані копії додаткових угод від 02.07.2020, відповідно до яких сторони внесли зміни до договорів безпроцентної поворотної позики та визначили їх дію до 31.12.2022, а також виписки по рахунку від 28.12.2022 та 29.12.2022.

Враховуючи повернення відповідачем позичених коштів, 06.02.2023 позивач звернувся з заявою про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 6787000,00 грн та просив продовжити розгляд справи щодо решти заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 провадження у справі в частині стягнення 6787000,00 грн основної заборгованості було закрито, а в частині інфляційних втрат у сумі 2849980,02 грн. та 3% річних у сумі 522535,97 грн. справу призначено до судового розгляду.

14.12.2023 суд першої інстанції прийняв рішення про відмову у задоволенні позову, в якому враховуючи положення ст. 79 ГПК України зазначив, що за результатами аналізу наявних у справі доказів в їх сукупності, він приймає твердження відповідача до уваги, а додані до відзиву копії додаткових угод, як належні та допустимі докази у цій справі. Водночас суд констатував, що позиція позивача (який стверджував, що вказані додаткові угоди ОСОБА_1 не підписувалися, а їх оригінали суду не надавалися, а отже вони не є належними доказами) не підтверджується належними та допустимими доказами.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як свідчать матеріали справи, у період з 28 по 29 грудня 2022 року відповідачем в повному обсязі погашена сума основного боргу за договорами безпроцентної поворотної позики в розмірі 678700,00 грн., що не заперечує і сам позивач. Проте, останній посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо строку повернення позики.

Відповідач, в свою чергу, стверджує, що між засновниками/посадовими особами сторін у 2020 році було узгоджено пролонгацію строку дії договорів і повернення позики до 31 грудня 2022 року (включно). На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копії таких додаткових угод: №2 від 02.07.2020 до договору №10/19П; №2 від 02.07.2020 до договору № 11/19П; № 1 від 02.07.2020 до договору №12/19П; №1 від 02.07.2020 до договору №13/19П; №1 від 02.07.2020 до договору №14/19П; №1 від 02.07.2020 до договору №15/19П; №1 від 02.07.2020 до договору №16/19П; №1 від 02.07.2020 до договору №17/19П; №1 від 02.07.2020 до договору №19/19П; №1 від 02.07.2020 до договору №21/19П; №1 від 02.07.2020 до договору №22/19П; №1 від 02.07.2020 до договору №24/19П; №1 від 02.07.2020 до договору №01/20П; №1 від 02.07.2020 до договору №02/20П; №1 від 02.07.2020 до договору №03/20П; №1 від 02.07.2020 до договору № 04/20П; №1 від 02.07.2020 до договору №05/20П; №1 від 02.07.2020 до договору №06/20П. Також, відповідач надав протокол загальних зборів учасників ТОВ "Науково-Виробниче об`єднання "АВІА" №02/07-20.3 від 02.07.2020, відповідно до якого прийнято рішення про внесення змін до договорів безпроцентної поворотної позики щодо продовження строків дії договорів позики до 31.12.2022 та уповноваження ОСОБА_2 підписати відповідні додаткові угоди до договорів від імені ТОВ "Науково-Виробниче об`єднання "АВІА", а також заяву свідка ОСОБА_3 .

В свою чергу, позивач повністю заперечував факти укладання зазначених додаткових угод від 02.07.2020 до договорів безпроцентної поворотної позики та продовження строку їх дії до 31.12.2022, у зв`язку з чим неодноразово звертався до суду першої інстанції з клопотаннями про витребування у відповідача на підставі ст. 91 ГПК України оригіналів відповідних додаткових угод, а також призначення судової технічної експертизи документів.

З метою спростування доводів відповідача щодо дійсності факту укладання додаткових угод позивачем також було надано висновок експерта ТОВ "Київський експертно-дослідний центр" (Сукманової Т.) №15136 від 16.02.2023 за результатами проведення технічної експертизи документів за заявою ТОВ "Європабуд" вих.№99 від 08.02.2023, відповідно до якого підписи від імені директора ТОВ "Європабуд" Моцаря В.А., зображення яких містяться у графі "ПОЗИКОДАВЕЦЬ" у технічних копіях додаткових угод від 02.07.2020, виконані не рукописним способом, а являють собою графічні зображення одного й того ж підпису, що внесено в документи за допомогою графічного редактору комп`ютерної програми або за допомогою факсимільного кліше (факсиміле) підпису.

Суд першої інстанції відхилив вказаний висновок експерта Сукманової Т., оскільки остання не є атестованим судовим експертом.

Надаючи власну правову оцінку вказаному висновку експерта, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про судову експертизу" законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 69 ГПК України передбачено, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судову експертизу" висновок експерта у господарській справі може бути наданий державною спеціалізованою установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про судову експертизу".

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), технічна експертиза документів є підвидом криміналістичної експертизи.

Згідно з вимогами частини 3 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" криміналістична експертиза повинна проводитися виключно державними спеціалізованими установами.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України (частина 2 статті 7 Закону України "Про судову експертизу").

Таким чином, технічна експертиза документів є підвидом криміналістичної експертизи, а тому може проводитись виключно державними спеціалізованими установами.

В матеріалах справи міститься копія листа Міністерства юстиції України від 28.03.2023 (т.1 ас 194, 195), в якому повідомлено, що ОСОБА_4 наразі не є атестованим судовим експертом, у зв`язку з тим, що видане їй 03.02.2017 свідоцтво (доповнення до свідоцтва) №18-11 за експертними спеціальностями: 1.1 дослідження почерку і підписів, 2.1. - дослідження реквізитів документів та 2.3. - дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів було анульовано, а ТОВ "Київський експертно-дослідний центр" не є суб`єктом судово-експертної діяльності в розумінні статті 7 Закону України "Про судову експертизу" та не належить до сфери управління Міністерства юстиції України.

Водночас, позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень вказаних осіб проводити зазначений вид експертизи.

А тому, суд приходить до висновку, що ні ТОВ "Київський експертно-дослідний центр", ні ОСОБА_4 не мають права проводити технічну експертизу документів.

На підставі викладеного, висновок експерта ТОВ "Київський експертно-дослідний центр" (Сукманової Т.) №15136 від 16.02.2023 не є допустимим доказом та не може бути прийнятий судом у розумінні статей 77, 86 ГПК України, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про його відхилення.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо безпідставної відмови судом у задоволенні його клопотання про призначення судової експертизи, апеляційний господарський суд частково погоджується з ними, оскільки в ухвалі суду 27.07.2023 міститься лише посилання на положення ст. 99 ГПК України, проте всупереч ст. 234 ГПК України не наведено мотивів, з яких суд дійшов відповідних висновків, постановляючи її.

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про призначення судово-технічної експертизи додаткових угод від 02.07.2020 до договорів безпроцентної поворотної позики оскільки відповідачем не доведено факт їх укладення сторонами (з урахуванням обставин, встановлених судом нижче), а тому з`ясування поставлених в клопотанні позивача обставин не має значення для справи.

Стосовно неодноразово заявлених позивачем у суді першої інстанції клопотань про витребування оригіналів письмових доказів, а саме додаткових угод від 02.07.2020 до договорів безпроцентної поворотної позики, колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою від 23.02.2023 місцевий господарський суд, посилаючись на положення ст. 74, 76, 81 ГПК України відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів на підставі того, що в ньому не вказано заходи, які вжив заявник для отримання цього доказу самостійно, або докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 повторно було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів у зв`язку з тим, що (за позицією суду першої інстанції) вони «не впливають на розгляд справи, не мають принципового та прямого значення для вирішення спору по суті».

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 з посиланням на ст. 81 ГПК України було задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача оригінали вказаних додаткових угод.

Апеляційний господарський суд не може не звернути увагу на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального права при неодноразовому вирішенні клопотань позивача про витребування оригіналів письмових доказів.

Так, вирішуючи зазначені клопотання суд першої інстанції застосовував положення ст. 81 ГПК України, відповідно до якої учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Очевидним є те, що гіпотеза вказаної процесуальної норми стосується випадків неможливості самостійного подання стороною доказів, які в неї, а також в матеріалах справи відсутні.

Водночас, позивач в своїх клопотаннях ставлячи під сумнів факт укладання додаткових угод від 02.07.2020 до договорів безпроцентної поворотної позики, просив суд в порядку ст. 91 ГПК України витребувати у відповідача оригінали письмових доказів, копії яких були долучені останнім до матеріалів справи разом з відзивом на позов.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Необхідно зауважити, що всупереч положенням ч. 5 ст. 91 ГПК України відповідачем у відзиві не було зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів вказаних письмових доказів.

Проте, суд першої інстанції, невірно витлумачивши вказані норми процесуального права, при розгляді справи неодноразово керувався лише положеннями ст. 81 ГПК України, замість положень ст. 91 ГПК України, що двічі призвело до помилкових висновків (зокрема, ухвали від 23.02.2023 та 13.04.2023) про відмову у задоволенні клопотань позивача про витребування у відповідача оригіналів письмових доказів, які він ставив під сумнів.

Хоча ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 і було задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача оригіналів письмових доказів, проте вона також містить лише невірне посилання на ст. 81 ГПК України та всупереч ст. 234 ГПК України не містить мотивів, з яких суд дійшов відповідних висновків, постановляючи її.

На вимоги ухвали суду від 27.02.2023 відповідач повідомив, що надати для огляду в судовому засіданні перелічені в ухвалі оригінали документів не надається можливим, оскільки вони подані до органу досудового розслідування з метою проведення по кримінальному провадженню експертиз і ці документи правоохоронними органами не поверталися, а письмового дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні ОСОБА_2 слідчим не надано.

Не зважаючи на ненадання відповідачем оригіналів витребуваних письмових доказів, суд першої інстанції, застосувавши стандарт доказування "вірогідності доказів", за результатами аналізу наявних у справі доказів прийняв до уваги твердження відповідача (про факт укладання між сторонами вказаних додаткових угод від 02.07.2020 до договорів безпроцентної поворотної позики) та прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з нього інфляційних втрат і трьох процентів річних.

Надаючи власну правову оцінку таким обставинам справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи таке.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.

За змістом статей 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким внесено зміни до ГПК України, зокрема змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права. Отже, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися належними і допустимими доказами.

З огляду на те, що позивач ставить під сумнів факт укладання між сторонами додаткових угод від 02.07.2020 до договорів безпроцентної поворотної позики, то не надання відповідачем на вимогу суду їх оригіналів, має наслідком неврахування таких доказів судом відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, а ніяк не припущення про їх імовірне існування, та покладення його в основу рішення суду.

Таким чином, суд першої інстанції в даному випадку невірно застосував стандарт доказування "вірогідності доказів", фактично ототожнивши його з власним припущенням щодо наявності обставин продовження строків дії договорів безпроцентної поворотної позики, яке ґрунтувалося, зокрема, на дослідженні копій додаткових угод від 02.07.2020 до них, які в силу положень ч. 6 ст. 91 ГПК України не мали прийматися до уваги.

Посилання відповідача на те, що оригінали додаткових угод до договорів передані органу досудового розслідування не визнаються судом обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази виїмки, вилучення тощо таких документів правоохоронними органами або їх передачі цим органам.

Доказами укладення відповідних додаткових угод також не можуть бути рішення загальних зборів учасників відповідача, які не є обов`язковими для позивача (зокрема, від 02.07.2020 (т. 2 ас. 141), на якому (до речі) відсутній підпис померлого Моцаря В.А., який (як зазначено в цьому рішенні) був присутній як директор позивача та один із засновників відповідача), а також будь-які заяви свідків з цього поводу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не може вважати доведеними відповідачем обставини досягнення згоди між сторонами про продовження строку дії договорів, а також строку повернення безпроцентної поворотної позики до 31.12.2022.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи позивача щодо порушення відповідачем умов договорів в частині своєчасності повернення отриманих в позику коштів.

Відповідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами договорів №10/19П від 22.04.2019, №11/19П від 22.05.2019, №12/19П від 07.06.2019, №13/19П від 10.06.2019, №14/19П від 21.06.2019, № 15/19П від 01.07.2019, №16/9П від 05.07.2019, №17/19П від 15.07.2019, №19/19П від 01.08.2019, №21/19 від 21.08.2019, №22/19П від 06.09.2019, №24/19П від 07.10.2019 кінцевою датою повернення грошових коштів є 31.12.2019; відповідно до умов договорів №01/20П від 29.01.2020, №02/20П від 07.02.2020, №03/20П від 03.03.2020, №04/20П від 07.04.2020, №05/20П від 07.05.2020, №06/20П від 22.05.2020 - 31.12.2020; відповідно до умов договору №02/21П від 04.06.2021 - 31.12.2021.

Як було встановлено судом, загальний борг в сумі 678700,00 грн за договорами безпроцентної поворотної позики був погашений відповідачем лише 28.12.2022 та 29.12.2022, що підтверджується відповідними виписками по рахунку.

Отже, у зв`язку з несвоєчасним виконанням умов договорів безпроцентної поворотної позики щодо повернення грошових коштів у строк, встановлений такими договорами, позивачем правомірно було заявлено вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 2849980,02 грн та трьох процентів річних у сумі 522535,97 грн, колегія суддів вважає його обґрунтованим, а тому дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про їх стягнення.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно норм ч. ч. 2, 3 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ "Європабуд", скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європабуд" задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 14.12.2023 у справі №917/1728/22 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європабуд" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче об`єднання "АВІА" (39601, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. Леонова, будинок 2/27, код ЄДРПОУ 13928608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європабуд" (39612, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. Леонова, будинок 2/27, код ЄДРПОУ 34987714) 2849980,02 грн. інфляційних втрат, 522535,97 грн. 3% річних та 50587,74 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче об`єднання "АВІА" (39601, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. Леонова, будинок 2/27, код ЄДРПОУ 13928608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європабуд" (39612, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. Леонова, будинок 2/27, код ЄДРПОУ 34987714) 75881,61 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.04.2024.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель