Постанова

від 16.04.2024 по справі 922/4377/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/4377/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геомакс" вх. № 485 Х/2 на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2024, ухвалене суддею Ємельяновою О.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області 17.01.2024 о 14 год. 02 хв. (повне рішення складено 29.01.2024) у справі №922/4377/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна транспортна компанія", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геомакс", смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області,

про стягнення 1539875,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 у справі №922/4377/23 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Геомакс" на користь ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" заборгованість у розмірі 1539875,35 грн, з яких 1043737,51 грн сума боргу, 420542,81 грн інфляційне збільшення, 75595,03 грн 3 % річних, а також суму судового збору у розмірі 18478,50 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. Клопотання відповідача (вх. № 35024 від 20.12.2023 та вх. № 575 від 08.01.2024) про зменшення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. У клопотанні відповідача (вх. № 35767 від 27.12.2023) про винесення окремої ухвали відмовлено.

В частині стягнення витрат на правову допомогу рішення обґрунтовано наступним: позивач підтвердив належними доказами понесення ним витрат на правову допомогу, у відповідності до договору № 13-09-2023 про надання правової допомоги від 13.09.2023, укладеного з адвокатським об`єднанням, разом з тим, як вбачається із умов пункту 3 додаткової угоди № 1 від 13.09.2023, сторонами було визначено саме вартість надання юридичних послуг, передбачених пунктом 2, цієї додаткової угоди, що становить суму у розмірі 300000,00 грн, а не як помилково вважає позивач, встановлено фіксований розмір гонорару; надані адвокатом послуги вартістю 300000,00 грн не можуть бути у повному обсязі покладені на відповідача через відсутність детального опису наданих послуг із визначенням погодинного витраченого часу, що позбавляє можливості іншу сторону надати обґрунтовані заперечення щодо таких витрат, у зв`язку із чим, заперечення відповідача щодо неспівмірності заявлених до стягнення із відповідача суми витрат на правову допомогу знайшли часткове підтвердження; суд першої інстанції також узяв до уваги, що такий вид правничої допомоги, як зустріч та обговорення напрямів посилення правової позиції, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат; враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяв відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, та виходячи із загальних засад судочинства - справедливості, добросовісності та розумності, та з метою забезпечення балансу інтересів сторін, про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 15000,00 грн.

Відповідач у межах встановленого строку надіслав поштою до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 у справі №922/4377/23 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" у стягненні з ТОВ "Геомакс" витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

В обґрунтування скарги заявник зазначає наступне: позивачем не було надано акту приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги), не надано розшифрування та обґрунтування змісту наданої адвокатом правничої допомоги; позовну заяву підписано представником ТОВ "Інноваційна транспортна компанія", адвокатом Костишеною В.Л., яка на підтвердження своїх повноважень надала ордер №003422, однак Національною асоціацією адвокатів України в листі №2088/0/2-23 від 22.12.2023 повідомлено, що в адміністративній частині електронної бази ЄРАУ відсутня інформація щодо згенерованого ордеру з таким номером. Також апелянт стверджує про відсутність у матеріалах справи доказів перебування адвокатів Машкіної В.М. та Легкої О.Ю., які здійснювали представництво позивача в судових засіданнях, у трудових правовідносинах з АО "Колт", з яким позивач уклав договір про надання правової допомоги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху з тих підстав, що апелянтом не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, відповідно до якого до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Іншою ухвалою від цієї ж дати витребувано у суду першої інстанції матеріали даної справи, які надійшли до Східного апеляційного господарського суду 01.03.2024.

Після усунення апелянтом недоліків скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геомакс" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 у справі №922/4377/23. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "16" квітня 2024 р. о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104. Встановлено учасникам справи строк до 11.04.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.

19.03.2024 позивач через систему "Електронний суд" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Геомакс". У відзиві позивач зазначає наступне: відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції частково визнавав вимоги про стягнення правової допомоги, так, у заяві відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від 19.12.2023 зазначено про визнання вимог у сумі 9823,68 грн, однак в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що підстав для відшкодування витрат на правову допомогу взагалі немає. Також позивач зазначає, що у матеріалах справи наявний ордер про надання правничої допомоги серії ВІ № 1174839, виданий АО "Колт" саме на виконання договору про надання правової допомоги № 13-09-2023 від 13.09.2023, який надає право адвокату Машкіній В.М. представляти інтереси позивача у справі; вартість юридичних послуг, передбачених п. 3. додаткової угоди до договору про надання правової допомоги становить 300000,00 грн, ці послуги виконавця, оплачуються клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок виконавця упродовж 10 днів після набрання рішення суду законної сили, отже, у зв`язку з тим, що подана апеляція на рішення першої інстанції, воно набуде законної сили лише після розгляду справи в апеляційній інстанції і, відповідно, лише після цього у позивача настане обов`язок оплатити послуги адвоката.

Позивач також подав заяву про участь представника ТОВ "Інноваційна транспортна компанія", адвоката Машкіної Вікторії Миколаївни, у судовому засіданні 16.04.2024 о 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 20.03.2024 вказану заяву було задоволено.

У судовому засіданні 16.04.2024, у режимі відеоконференції, представник позивача підтримав викладену ним письмово правову позицію.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання (ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 про відкриття апеляційного провадження доставлено до електронного кабінету ТОВ "Геомакс" у системі "Електронний суд" 18.03.2024), не скористався своїм процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні.

Явка учасників справи в судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах, які стосуються спірного питання щодо відшкодування витрат ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" на правову допомогу - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутній в судовому засіданні (у режимі відеоконференції) представник позивача не висловлював заперечень щодо повноти дослідження доказів, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ "Геомакс" (з урахуванням поданої в подальшому заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення заборгованості у розмірі 1539875,35 грн, з яких 1043737,51 грн сума боргу, 420542,81 грн інфляційне збільшення, 75595,03 грн 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №2021-041601 про надання транспортно-експедиторських послуг. Також до стягнення було заявлено судові витрати та витрати на правову допомогу у сумі 300000,00 грн. Позовну заяву від імені ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" підписано адвокатом

На підтвердження вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу позивач надав копії: ордеру серія АА № 0034227 від 13.10.2023 адвоката Костишеної В.Л.; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ № 6207 від 27.09.2018 адвоката Костишеної В.Л.; договору № 13-09-2023 про надання правової допомоги від 13.09.2023 укладеного між Адвокатським об`єднанням Колт та Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія; додаткової угоди № 1 від 13.09.2023 до договору № 13-09-2023 про надання правової допомоги від 13.09.2023; ордера серія ВІ № 117439 від 23.10.2023 адвоката Машкіної В.М.; свідоцтва серія ПТ № 2383 про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.10.2018 адвоката Машкіної В.М.; довіреності № 18 від 13.09.2023 на адвоката Легку О.Ю.; свідоцтва серія КС № 10725/10 про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.07.2022 адвоката Легкої О.Ю.; наказу Адвокатського об`єднання Колт № 1/09-2023к від 22.09.2023 про прийняття на роботу адвоката Костишеної В.Л.; посвідчення адвоката Костишеної В.Л. № КВ6207 від 27.09.2018; довіреності № 17 від 13.09.2023 на адвоката Костишену В.Л.; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України серія АА №048100 щодо адвоката Костишеної В.Л.

Як вбачається із пункту 1.1. договору № 13-09-2023 про надання правової допомоги від 13.09.2023 року укладеного між Адвокатським об`єднанням Колт та Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія, виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати, а клієнт прийняти та оплатити юридичні послуги, надані виконавцем, пов`язані із представництвом інтересів клієнта щодо стягнення заборгованості із боржників зазначених в додаткових угодах до договору.

Згідно з п. 5.1. договору, вартість послуг виконавця визначається в додаткових угодах до договору.

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 13.09.2023 року до договору № 13-09-2023 про надання правової допомоги від 13.09.2023 року укладеного між Адвокатським об`єднанням Колт та Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія, сторонами визначено, що враховуючи пункт 1.1. договору сторони домовилися, що виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, надати, а клієнт - прийняти та оплатити юридичні послуги, надані виконавцем, пов`язані із представництвом інтересів клієнта щодо стягнення заборгованості із Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОМАКС за договором N 2021-041601 від 16 квітня 2021 року, укладеним між клієнтом і боржником, та інфляційні втрати, 3% річних, пеню, які будуть нараховані на основну суму боргу за договором N 2021-041601 від 16 квітня 2021 року, та судовий збір і витрати на правову допомогу.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 13.09.2023 року сторони погодили, що на виконання пункту 1 цієї додаткової угоди виконавець зобов`язаний підготувати позовну заяву або заяву про видачу судового наказу до боржника, подати до суду цей процесуальний документ та представляти інтереси в суді у цій справі до отримання повного тексту рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди № 1 від 13.09.2023 року, вартість юридичних послуг, передбачених пунктом 2, цієї додаткової угоди, становить 300000,00 грн. Ці послуги виконавця оплачуються клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок виконавця у продовж 10 днів після набрання рішення суду законної сили. Інші умови договору залишаються без змін.

Відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про повернення позовної заяви, в якому посилався на те, що ОСОБА_1 , якою підписано позовну заяву, не отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю в передбаченому законом порядку, - вона не є адвокатом у розумінні положень частини 1 статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, оскільки листом № 1844/0/2-23 від 31 жовтня 2023 року, наданого Національною асоціацією адвокатів України у відповідь на адвокатський запит, повідомлено, що станом на 30.10.2023 року відомості стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні і адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ не вносились, в тому числі щодо свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 6207 від 27.09.2018 року. Крім того, цим же листом повідомлено, що згідно рішення РАУ від 11 червня 2016 року № 155 було вирішено скликати Конференцію адвокатів міста Києва. 08 жовтня 2016 року Конференцію адвокатів міста Києва було достроково відкликано з посади Голови адвокатів міста Києва адвоката Рафальську Інну Владиславівну. Отже вищевикладене, за твердженнями відповідача, свідчить про те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 6207 від 27.09.2018 року, що видане Радою адвокатів міста Києва Костишеній Вікторії Леонідівні - підписане (видане) неуповноваженою особою ( ОСОБА_2 ). Про це саме вказано також в Листі НААУ № 1844/0/2-23 від 31 жовтня 2023 року. За таких обставин, за твердженнями відповідача, ОСОБА_1 , яка не є адвокатом, не може бути представником позивача у даній справі на підставі виданої їй довіреності.

Окрім того, відповідач подав до суду першої інстанції клопотання, в якому просив винести окрему ухвалу, яку направити до органу досудового розслідування для внесення в ЄДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень ст.358, 400-1 КК України. В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначав, що ОСОБА_1 ввела суд в оману, надала до суду неправдиві відомості стосовно своїх повноважень як представника Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія та здійснювала представництво його інтересів без наявних на те повноважень, зокрема, адвокатом Костишеною В.Л., на підтвердження її повноважень надано ордер №003422, однак Національною асоціацією адвокатів України в листі №2088/0/2-23 від 22.12.2023 повідомлено, що в адміністративній частині електронної бази ЄРАУ відсутня інформація щодо згенерованого ордеру з таким номером.

Також відповідач звертався до суду першої інстанції з заявами про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначав, що загальні витрати на правничу допомогу, за умови їх підтвердження, які можуть підлягати компенсації складають: 7500,00 (підготовка позовної заяви) + 1000,00 (розрахунок 3% річних та інфляційних витрат) + 323,68 (підготовка копій документів (додатків до позовної заяви) + 1000,00 (участь адвоката у підготовчому засіданні) = 9823,68 грн. Із посиланням на вказаний розрахунок відповідач просив суд у випадку задоволення позову, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 9500,00 грн.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, господарський суд розглянув усі вищезазначені клопотання відповідача.

Стосовно клопотання про повернення позовної заяви суд у мотивувальній частині рішення зазначив про відмову в його задоволенні, оскільки відповідно до норм чинного законодавства, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими, отже, статус адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України; будь-яких доказів припинення права на заняття адвокатською діяльністю у ОСОБА_1 у законодавчо встановлений спосіб відповідачем до суду надано не було.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали, господарський суд вказав, що з аналізу статті 246 Господарського процесуального кодексу України слідує, саме повноваження суду, при вирішенні спору приймати рішення щодо постановлення окремої ухвали; беручи до уваги мету застосування правового інституту окремої ухвали та передбачені у статті 246 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 35767/23 від 27.12.2023) про винесення окремої ухвали, оскільки відповідна процесуальна дія Господарського процесуального кодексу України віднесена саме до повноваження суду.

Клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції задовольнив частково із посиланням на необхідність забезпечення балансу інтересів сторін.

Позивачем не було оскаржено рішення суду в частині зменшення витрат на правову допомогу.

Як вбачається з апеляційної скарги відповідача, ТОВ "Геомакс" не оскаржує рішення ні в частині вирішення спору по суті, ні в частині відмови у задоволенні клопотань ТОВ "Геомакс" про повернення позовної заяви та про винесення окремої ухвали, а просить відмовити в задоволенні витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції переглядає вказане рішення за апеляційною скаргою відповідача, в межах наведених у скарзі доводів та вимог, відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції слід погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 123, частини 2 статті 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами п.1, 2 ч. 4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Як було встановлено вище, позов у даній справі задоволено повністю; відповідач не оскаржив в апеляційному порядку рішення в частині, що стосується суті спору.

Згідно з ч.1, 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у позовній заяві ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" викладено також клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 300000,00 грн.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з наданих позивачем до суду першої інстанції доказів, правова допомога надавалася ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" адвокатами Костишеною В.Л., Машкіною В.М. та Легкою О.Ю. на підставі договору № 13-09-2023 про надання правової допомоги від 13.09.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням Колт та Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційна транспортна компанія та додаткової угоди № 1 від 13.09.2023 до договору № 13-09-2023 про надання правової допомоги від 13.09.2023 - якими визначено, що вартість юридичних послуг із представництвом інтересів ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" щодо стягнення заборгованості із ТОВ Геомакс за договором N 2021-041601 від 16 квітня 2021 року зі здійсненими на суму боргу нарахуваннями (що є предметом позову в даній справі №922/4377/23) становить 300000,00 грн, ці послуги виконавця, оплачуються клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок виконавця упродовж 10 днів після набрання рішення суду законної сили.

У відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 24.03.2021 у справі №922/2157/20, у додатковій постанові від 08.11.2022 у справі № 910/13114/21 тощо.

Як було встановлено вище, відповідач в ході розгляду справи в суді першої інстанції скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення витрат на правову допомогу та просив їх зменшити до 9500,00 грн.

Вказане клопотання було розглянуто та частково задоволено місцевим господарським судом, який зменшив заявлену до стягнення позивачем суму до 15000,00 грн.

Разом з тим, в апеляційній скарзі заявник оскаржує рішення не в частині різниці між сумами 15000,00 грн та 9500,00 грн, а просить відмовити у стягненні з ТОВ Геомакс витрат на правову допомогу в повному обсязі.

Відповідач під час апеляційного провадження не наводить розрахунків стосовно розміру цих витрат, а заперечує їх підтвердженість, зазначаючи, що надані адвокатами Костишеною В.Л., Машкіною В.М. та Легкою О.Ю. докази не свідчать про надання ними правової допомоги саме на підставі та на умовах договору № 13-09-2023 про надання правової допомоги від 13.09.2023; адвокат Костишена В.Л. на підтвердження своїх повноважень надала ордер №003422, однак Національною асоціацією адвокатів України в листі №2088/0/2-23 від 22.12.2023 повідомлено, що в адміністративній частині електронної бази ЄРАУ відсутня інформація щодо згенерованого ордеру з таким номером; також апелянт стверджує про відсутність у матеріалах справи доказів перебування адвокатів Машкіної В.М. та Легкої О.Ю., які здійснювали представництво позивача в судових засіданнях, у трудових правовідносинах з АО "Колт", з яким позивач уклав договір про надання правової допомоги.

Стосовно вищевказаних аргументів колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено вище, обставини щодо наявності у представників ТОВ "Інноваційна транспортна компанія", зокрема, адвоката Костишеної В.Л., відповідних повноважень на представництво інтересів позивача в даній справі було досліджено місцевим господарським судом.

А саме, під час розгляду клопотань відповідача про повернення позовної заяви та про винесення окремої ухвали надано відповідну оцінку твердженням відповідача про відсутність таких повноважень та про наявність ознак підробки документів (зокрема, ордера №003422) та зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 є повноважним представником позивача в даній справі. Як уже зазначалося, відповідач не оскаржив рішення суду в даній справі в частині відмови у задоволенні вищевказаних клопотань.

Тому посилання заявника скарги на ті твердження ТОВ Геомакс, яким господарський суд (в частині судового рішення, що не оскаржується в даному провадженні) надав відповідну оцінку, колегія суддів не визнає мотивованими.

Також, як вбачається з матеріалів справи, в ордерах адвокатів, що здійснювали представництво ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" (т.1, а.с. 9, 110) зазначено, що їх видано адвокатським об`єднанням "Колт" тобто саме тим адвокатським об`єднанням, з яким ТОВ Інноваційна транспортна компанія укладено договір (з урахуванням додаткової угоди) про надання правової допомоги на представництво інтересів позивача в даній справі №922/4377/23.

Стосовно посилань апелянта на відсутність акту приймання-передачі виконаних робіт з надання правової допомоги колегія суддів зазначає, що відмова в задоволенні заяви про розподіл витрат на правову допомогу у зв`язку з відсутністю акта приймання-передачі наданих за договором послуг за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст та обсяг наданих послуг та їх вартість, є необґрунтованою (зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.03.2021 у справі № 922/1223/20).

Суд апеляційної зазначає, що матеріалами справи підтверджується виконання адвокатами робіт з надання правової допомоги, зокрема - подання позовної заяви (що містила розрахунки сум боргу по окремих періодах, зроблені на підставі значної кількості первинних документів), заяви про зменшення позовних вимог, в якій суму стягнення було розраховано з огляду на здійснену відповідачем часткову оплату, подання клопотань, надання пояснень у судових засіданнях тощо.

Разом з тим, у даній справі №922/4377/23 господарський суд дійшов висновку, що, як вбачається із умов пункту 3 додаткової угоди № 1 від 13.09.2023, сторонами було визначено саме вартість надання юридичних послуг, передбачених пунктом 2 цієї додаткової угоди, що становить суму у розмірі 300000,00 грн, а не як помилково вважає позивач, встановлено фіксований розмір гонорару; надані адвокатом послуги вартістю 300000,00 грн не можуть бути у повному обсязі покладені на відповідача, через відсутність детального опису наданих послуг із визначенням погодинного витраченого часу, що позбавляє можливості іншу сторону надати обґрунтовані заперечення щодо таких витрат, у зв`язку із чим, заперечення відповідача щодо неспівмірності заявлених до стягнення із відповідача суми витрат на правову допомогу знайшли часткове підтвердження.

Отже, розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу було зменшено місцевим господарським судом до 15000,00 грн саме з тих міркувань, про необхідність врахування яких зазначає апелянт, тобто доводи ТОВ Геомакс були почуті в ході розгляду справи в суді першої інстанції, який ухвалив рішення щодо розподілу вказаних витрат виходячи із загальних засад судочинства - справедливості, добросовісності та розумності, та з метою забезпечення балансу інтересів сторін (зокрема, з урахуванням і тих обставин, що в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують надання правової допомоги позивачеві зі сторони АО "Колт", згідно з укладеним між ними договором), а також з урахуванням критеріїв співмірності, наведених у ст.126 ГПК України.

Отже, в ході апеляційного провадження заявником скарги не мотивовано наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду (в оскаржуваній частині) колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геомакс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 у справі №922/4377/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.04.2024

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов