Постанова

від 16.04.2024 по справі 604/1890/13-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/1890/13-цГоловуючий у1-йінстанції Сташків Н.Б. Провадження № 22-ц/817/356/24 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірський Б.О.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Іванюта О.М.

представника Підволочиської селищної ради

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №604/1890/13-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року (постановлену суддею Сташків Н.Б.) в справі за заявою Підволочиської селищної ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про заміну сторони у виконавчому провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Підволочиська селищна рада звернулась до суду із вказаною заявою.

Обґрунтовуючи заяву посилались на те, що неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають на первинному обліку служби у справах Підволочиської селищної ради, як діти позбавлені батьківського піклування.

Вказували на те, що виконавчий комітет Підволочиської селищної ради є органом опіки і піклування, а тому є заінтересованою особою.

Зазначали, що рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24.12.2013 року по справі №604/1890/13-ц ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було позбавлено батьківських прав та вирішено стягувати з них аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з кожного) на утримання неповнолітніх дітей. Стягнення аліментів було ухвалено проводити з 03.12.2013 року до досягнення кожним з дітей повноліття на особові рахунки дітей, відкриті їм закладами, де знаходяться діти.

Звертали увагу на те, що аліменти стягуються на користь державних закладів, в які було направлено дітей ОСОБА_8 в Новосільський обласний спеціальний навчально-виховний комплекс, ОСОБА_9 в КУ Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини.

Розпорядженням голови Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області від 27.05.2014 року №133-од ОСОБА_9 передано під опіку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а розпорядженням від 25.04.2017 року №131-од ОСОБА_8 передано під опіку ОСОБА_3 .

У зв`язку з тим, що діти вибули під опіку, просили замінити стягувачів по справі з Новосільського обласного спеціального навчально-виховного комплексу та КУ Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини на опікунів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року заяву задоволено.

Замінено стягувача по справі № 2/604/599/13 про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Новосільського обласного спеціального навчально-виховного комплексу на утримання ОСОБА_4 аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на опікунів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Замінено стягувача по справі № 2/604/599/13 про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь КУ Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини на утримання ОСОБА_5 , аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на опікуна ОСОБА_3 .

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу на те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження надійшла до суду 13.09.2023 року, проте ухвалу про відкриття провадження було винесено судом 02.11.2023 року, що суперечить вимогам ч.3 ст. 442 ЦПК України, згідно яких вказана заява повинна розглядатися у десятиденний строк з дня її надходження до суду.

Вказує на те, що в судовому рішенні відсутнє зазначення щодо наявності її пояснень та заперечень, які були подані до суду, та не надано їм належної оцінки.

Вважає, що немає сенсу у заміні сторони виконавчого провадження тому, що це зменшить розмір виплати з боку держави, в силу п.26 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженому постановою КМУ від 27 грудня 2001 року №1751, а також призведе до необхідності безлічі додаткових довідок, поїздок та витрачення часу.

Також вважає, що заявник втратив право на звернення до суду із заявою, з підстав пропущених строків, так як з моменту відкриття виконавчого провадження протягом восьми років не виникало потреби у зміні стягувача.

Звертає увагу на те, що судове рішення оформлено з порушенням, оскільки воно має назву Рішення іменем України, проте в резолютивній частині міститься інформація про строк та порядок оскарження ухвали суду.

Підволочиською селищною радою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просять залишити її без задоволення, а судове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року залишити без змін.

Вважають, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник Підволочиської селищної ради Карпець У.Ю. заперечила проти задоволення апеляційної скарги, з мотивів викладених у відзиві.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвала суду фактично оскаржується в частині вимог, що стосуються заміни стягувача у виконавчому провадженні щодо стягнення аліментів в користь неповнолітнього ОСОБА_5 , тому в іншій частині не переглядається.

Судом встановлено, що згідно рішення Підволочиського районного суду від 24 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з кожного) на утримання дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнення аліментів проводиться на особові рахунки дітей, відкриті їм закладами, де знаходяться діти.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 42089168 від 17.02.2014 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/604/599 від 24.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_6 аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягувачем є обласний спеціалізований будинок дитини.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 47801571 від 10.06.2015 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/604/599 від 24.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_7 аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дитини ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягувачем є обласний спеціалізований будинок дитини.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 42087593 від 17.02.2014 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/604/599 від 24.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_6 аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дочки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувачем є Новосільський обласний спеціалізований навчально виховний комплекс.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 47801037 від 10.06.2015 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/604/599 від 23.01.2014 року про стягнення з ОСОБА_7 аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дитини ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувачем є Новосільський обласний спеціалізований навчально виховний комплекс.

Згідно розпорядження Підволочиської районної державної адміністрації № 133-од від 27 травня 2014 року встановлено опіку над ОСОБА_12 , вихованцем комунальної установи Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини та призначено опікунами малолітнього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно розпорядження Підволочиської районної державної адміністрації № 131-од від 25 квітня 2017 року встановлено опіку над ОСОБА_13 , вихованкою Петриківського обласного будинку інтернату та передано дитину ОСОБА_3 .

Згідно із листа Комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини Тернопільської обласної ради № 250 від 17 серпня 2023 року вбачається, що ОСОБА_5 вибув із даного закладу, тому адміністрація просить вирішити питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно рішення Тернопільської обласної ради № 21 від 23 грудня 2020 року змінено тип і перейменовано Новосільський обласний спеціалізований навчально-виховний комплекс на Новосільську спеціальну школу Тернопільської обласної ради.

Згідно Наказу № 52-од від 10 червня 2021 року перейменовано комунальне некомерційне підприємство Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини Тернопільської обласної ради на комунальне некомерційне підприємство Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини Тернопільської обласної ради.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно ч. 5 ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України).

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (частина третя статті 442 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16 підтримала правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, про те, що процесуальне правонаступництво в розумінні процесуального законодавства допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Виходячи із результатів системного аналізу пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що «на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України».

Так, рішенням Підволочиського районного суду від 24 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (як осіб позбавлених батьківських прав відносно неповнолітніх дітей) аліменти в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з кожного) на утримання дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнення аліментів проводиться на особові рахунки дітей, відкриті їм закладами, де знаходяться діти.

Згідно постанов про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 42089168 від 17.02.2014 року та серії ВП № 47801037 від 10.06.2015 року, відкритих на підставі виконавчого листа № 2/604/599 від 24.12.2013 року, стягувачем аліментів на утримання ОСОБА_9 є обласний спеціалізований будинок дитини.

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_5 вибув із Комунального некомерційного підприємства Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини Тернопільської обласної ради (попередня назва КУ Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини), який був стягувачем аліментів на його утримання.

Малолітній ОСОБА_5 проживає разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в м. Києві і вони піклуються про нього.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) з КУ Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний спеціалізований будинок на опікунів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо цепорушення призвелодо неправильноговирішення справи (частина друга статті 376 ЦПК України).

Оскільки не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, тому доводи апеляційної скарги про те, що ухвалу суду було постановлену з порушенням десятиденного строку, визначеного ч. ст. 442 ЦПК України, колегія суддів відхиляє.

Щодо посилань апелянта про неправильне оформлення назви судового рішення, то така неточність може бути усунута шляхом подання заяви в суд першої інстанції про виправлення описки, в порядку ст. 269 ЦПК України.

Щодо посилань апелянта про небажання отримувати аліментні виплати від позбавлених батьківських прав батьків малолітнього ОСОБА_5 , то із змісту ч. 3 ст. 166 СК України вбачається обов`язок суду при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав одночасно прийняти рішення про стягнення аліментів на дитину.

За вказаних обставин ОСОБА_1 , як опікун малолітнього ОСОБА_5 , зобов`язана представляти, як законний представник, його права, свободи та інтереси, в тому числі і при стягненні (як стягувача) в його користь аліментів у виконавчому провадженні.

Разом з тим, із змісту вищезазначеної норми закону вбачається, що у разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особовий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Тому, ОСОБА_1 вправі звернутися до суду із відповідною заявою.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2024 року.

Головуючий: Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Храпак Н.М.