Постанова

від 10.04.2024 по справі 607/8106/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/8106/22Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/290/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

за участі:

секретаря судового засідання Іванюти О.М.,

представника ТОВ «РІКОЕ Україна» адвоката Гриба О.В.,

представника позивача адвоката Ващука Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Тернополі цивільну справу №607/8106/22 за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКОЕ Україна» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 грудня 2023 року, ухвалене суддею Позняком В.М., повний текст якого складено 27 грудня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКОЕ Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі ПрАТ «СГ «ТАС»), Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКОЕ Україна» (далі ТОВ «РІКОЕ Україна») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликався на те, що 04 квітня 2022 року о 08 год. 30 хв. в м.Тернополі на перехресті просп.Ст.Бандери - вул.Протасевича, відбулась ДТП за участю транспортних засобів марки «MAN 18» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHMITZ SKO 24» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 під його керуванням. Внаслідок ДТП його автомобіль отримав значні механічні пошкодження. Згідно постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 квітня 2022 року ОСОБА_3 було визнано винним у ДТП. На момент зіткнення ОСОБА_3 працював в ТОВ «РІКОЕ Україна» та виконував свої трудові обов`язки. Цивільна відповідальність власника транспортних засобів марки «MAN 18» на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» згідно полісу серії AT №1746065. Позивач, як потерпіла внаслідок ДТП особа, написав у відділенні ПрАТ «СГ «ТАС» повідомлення про ДТП та заяву про страхове відшкодування. З метою визначення вартості (розміру) матеріального збитку, завданого автомобілю внаслідок ДТП, позивач звернувся до експерта та відповідно до звіту №56/47 від 12 травня 2022 року вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 станом на момент ДТП склала 342143.04 грн. 04 травня 2022 року страховою компанією - AT «СГ «ТАС» було перераховано позивачу страхове відшкодування в розмірі 94575 грн. З метою врегулювання в досудовому порядку питання ОСОБА_2 направив AT «СГ «ТАС» претензію про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та просив переглянути суму та сплатити страхове відшкодування в розмірі 128500 грн, однак отримав відмову через те, що розмір є погодженим. Звертає увагу, що представник AT «СГ «ТАС» був присутнім під час огляду транспортного засобу експертом-оцінювачем за його замовленням 05 квітня 2022 року. Стверджує, що перерахована сума страхового відшкодування в розмірі 94575 грн є неприйнятною, суттєво заниженою та такою, яка не відповідає реальній вартості відновлювального ремонту. Також вважає, що ТОВ «РІКОЕ Україна» має сплатити позивачу як потерпілій особі та власнику транспортного засобу «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 213643 грн, як різницю між розміром матеріального збитку, що визначений Звітом № 56/47 від 12 травня 2022 року в розмірі 342143 грн і сумою, яка має бути виплачена AT «СГ «ТАС» згідно ліміту в розмірі 128500 грн, визначеного полісом серії AT № 1746065.

Також, вважає, що внаслідок ДТП йому завдано моральної шкоди на суму 20000 гривень.

Враховуючи викладене, позивач просив:

- стягнути з ПрАТ «СГ «ТАС» на його користь 35425 грн страхового відшкодування;

- стягнути з ТОВ «РІКОЕ Україна» на його користь 213643 грн матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, та 20000 грн моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 грудня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в користь ОСОБА_2 33925 гривень страхового відшкодування та 761.47 грн судових витрат.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКОЕ Україна» в користь ОСОБА_2 64418.74 грн заподіяної матеріальної шкоди, 20000 гривень моральної шкоди та 1645 гривень 85 копійок судових витрат

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКОЕ Україна» 9660.98 грн судових витрат.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СГ «ТАС» просить скасувати оскаржуване рішення суду та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СГ «ТАС» в повному обсязі.

Зокрема зазначає, що 08 квітня 2022 року ОСОБА_2 подав до AT «СГ «ТАС» заяву про виплату страхового відшкодування та погодився з розміром шкоди 94575 грн і на проведенні оцінки матеріальних збитків не наполягав. Сума страхового відшкодування згідно заяви за мінусом франшизи та послуг евакуатора (1000 грн) оплачена страховою компанією.

В апеляційній скарзі ТОВ «РІКОЕ Україна» просить рішення суду в частині стягнення з ТОВ «РІКОЕ Україна» в користь ОСОБА_2 64418.74 грн заподіяної матеріальної шкоди, 20000 грн моральної шкоди та 1645.85 грн судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема зазначає, що згідно умов договору АТ №1746065 за шкоду, заподіяну майну, було визначено ліміт відповідальності на одного потерпілого у розмірі 130000 грн (п.4 Договору).

Разом з тим, як вказує апелянт, залишилось поза увагою суду та не було встановлено ту обставину, що між ТОВ «РІКОЕ Україна» та ПрАТ «СГ «ТАС» 18 листопада 2021року також було укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Комерційний авто захист» №FО-01213751, тобто страховим полісом, який забезпечує збільшення лімітів відшкодування за полісом ОСЦВВНТЗ (копія договору додається до апеляційної скарги).

Згідно п.4.3. Договору при настанні Додаткової цивільної відповідальності визначено страхову суму у розмірі 1 000 000 грн.

Загальна сума договорів страхування цивільно-правової відповідальності та ДЦВ, укладених між Апелянтом, ТОВ «РІКОЕ Україна» та ПрАТ «СГ «ТАС» становить 1130000 (один мільйон сто тридцять тисяч) грн, що в повній мірі покривало вартість матеріального збитку 297027.36 грн, завданого Позивачу як власнику автомобіля Volkswagen Golf VI -1,6 ТDІ, днз. НОМЕР_3 .

Однак, позивач ОСОБА_4 добровільно узгодив із ПрАТ «СГ «ТАС» страхову виплату у розмірі 94575 грн, підписавши заяву-погодження та отримав виплачені кошти.

Відзиву на апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду не надходило.

В судовому засіданні представник ТОВ «РІКОЕ Україна» просив задовольнити його апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 грудня 2023 року залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

За приписами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п.п.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивач був власником автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 (т.1 а.с.25).

04 квітня 2022 року о 08 год. 30 хв. в м.Тернополі на проспекті Ст.Бандери - вул.Протасевича відбулась ДТП за участю транспортних засобів марки «MAN 18» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHMITZ SKO 24» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням позивача. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 квітня 2022 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП за те, що він 04 квітня 2022 року о 08 год. 30 хв. по вул. Ст. Бандери - вул.Протасевича в м.Тернополі, керуючи транспортним засобом «MAN 18», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHMITZ SKO 24» д.н.з. НОМЕР_2 , під час перестроювання не дав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися, та здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.2.3б, 10.3 ПДР України.

На момент зіткнення ОСОБА_3 працював водієм в ТОВ «РВКОЕ Україна» та виконував свої трудові обов`язки (а.с.86).

Цивільна відповідальність власника транспортних засобів марки «MAN 18.460» на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» згідно полісу серії AT №1746065, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, завдану майну, становить 130000 грн, розмір франшизи 1500 грн.

Згідно акту здачі-приймання робіт №ОУ-0000040 від 04 квітня 2022 року (а.с.102), квитанції до прибуткового касового ордера від 04 квітня 2022 року (а.с.103) ОСОБА_2 оплатив послуги евакуатора на суму 1000 грн.

ОСОБА_2 08 квітня 2023 року звернувся із заявою до АТ «СГ «ТАС» від 08 квітня 2022 року про здійснення страхового відшкодування на суму 94575 грн, в якій зазначив, що не наполягає на проведенні оцінки.

29 квітня 2022 року складено страховий акт №09149/28/922 щодо суми страхового відшкодування в розмірі 94575 грн, в тому числі 1000 грн вартість послуг евакуатора.

Із звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 , складеного 12 травня 2022 року експертом-оцінювачем аварійним комісаром ОСОБА_5 (т.2 а.с.5-55), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП становитиме 342143 грн, що дорівнює вартості автомобіля до ДТП. Вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу деталей становить 372057 грн, із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей 194996.97 грн. Як видно із звіту, огляд транспортного засобу проводився в тому числі в присутності представника Тернопільської філії СГ «ТАС» Бондаренка М.В.

ОСОБА_2 листом від 20 травня 2022 року звернувся до голови правління АТ «СГ «ТАС» та посилаючись на звіт №56/47 просив переглянути розмір страхового відшкодування в межах страхового ліміту за вирахуванням франшизи до 128500 грн.

01 червня 2022 року АТ «СГ «ТАС» позивачу відмовлено в збільшенні розміру страхового відшкодування у зв`язку із досягненням згоди щодо такого розміру згідно заяви про страхове відшкодування.

Відповідно до висновку експерта Тернопільського НДЕКЦ МВС України від 25 січня 2023 року №СЕ-19/120-22/10724-АВ, ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 станом до 04 квітня 2022 року ймовірно становила 297027.36 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу деталей 402356.97 грн більша за вартість відновлювального ремонту, то сума матеріального збитку дорівнює вартості автомобіля до ДТП, а саме 297027.36 грн. Згідно висновку вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу деталей становить 192507.94 грн.

Експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні суду першої інстанції підтримав свій висновок, зазначив, що вартість деталей визначалася ним з урахуванням ПДВ, тому вартість ремонту, порівняно з експертом ОСОБА_7 , є дещо вищою.

Відповідно до висновку експерта ОСОБА_7 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 16 листопада 2023 року №159/23 вартість транспортного засобу «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 після ДТП, яке мало місце 04 квітня 2022 року становить 159240 грн. В дослідженні експерт встановив, що ринкова вартість автомобіля на час виконання висновку без врахування пошкоджень, отриманих в ДТП, становить 351160 грн, вартість відновлювального ремонту без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 319089.45 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу деталей становить 191918.74 грн.

Експерт ОСОБА_7 в суді першої інстанції підтримав свій висновок щодо розміру збитків. Зазначив, що він проводив дослідження відповідно до методики, вартість деталей зазначав без ПДВ, тому, можливо через це, вартість ремонтних робіт за його висновком дещо нижча.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ліміт страхового відшкодування ПрАТ «СГ «ТАС» становить 130000 грн, 1500 грн франшиза, а позивачу відшкодовано лише 94575 грн, тому з ПрАТ «СГ «ТАС» слід стягнути 33925 грн. Решту суми в межах завданих позивачу матеріальних збитків в розмірі 191918.74 грн, а саме 64418.74 грн та моральну шкоду в сумі 20000 грн необхідно стягнути з ТОВ «РІКОЕ Україна», як власника транспортного засобу, який заподіяв шкоду.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

П.п.2, 3 ч.1 ст.988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. (стаття 990 ЦК України).

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст.28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, внаслідок ДТП, яке мало місце 04 квітня 2022 року за участю транспортних засобів марки «MAN 18» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHMITZ SKO 24» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Винним у вказаній ДТП є ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки «MAN 18» під час виконання трудових обов`язків ТОВ «РІКОЕ Україна», що підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується.

Цивільна відповідальність винуватця ДТП відповідно до договору АТ №1746065 була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС», згідно з умовами якого за шкоду, заподіяну майну, було визначено ліміт відповідальності на одного потерпілого у розмірі 130000 грн (п.4 Договору).

04 травня 2022 року ПрАТ «СГ «ТАС» сплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 в сумі 94575 грн на підставі заяви ОСОБА_2 від 08 квітня 2022 року, згідно з якою останній погодився на виплату йому 94575 грн страхового відшкодування.

Разом з тим, відповідно до висновку експерта ОСОБА_7 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 16 листопада 2023 року №159/23 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_3 після ДТП з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу деталей становить 191918.74 грн, тобто значно більше, аніж було виплачено ОСОБА_2 ПрАТ «Страхова група «ТАС».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що таку заяву позивача, в якій він погодився на виплату йому 94575 грн страхового відшкодування в даному випадку не слід брати до уваги, та зазначає наступне.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови,

що згідно із Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №1961-IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження №14-316цс18, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20).

У Законі №1961-IV наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто цей Закон спрямований насамперед на захист прав осіб, потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 цього Закону).

Тобто положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована відповідальність винної особи. А тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

На думку колегії суддів, написана ОСОБА_2 заява про відшкодування страхової суми в розмірі 94575 грн не свідчить про те, що останній відмовився від будь-яких своїх прав на стягнення решти суми страхового відшкодування, передбаченої договором страхування серії AT №1746065. У вказаній заяві не зазначено про відсутність з боку ОСОБА_2 будь-яких претензій до ПрАТ «СГ «ТАС» та зобов`язань, які б нівелювали право позивача щодо відшкодування решти суми страхового відшкодування в межах ліміту, передбаченого вказаним договором страхування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 решти суми страхового відшкодування в розмірі 33925 грн в межах передбаченого договором страхування ліміту.

Задовольняючі частково позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «РІКОЕ Україна» різниці між страховою виплатою в сумі 130000 грн за мінусом франшизи 1500 грн та матеріальною шкодою, завданою позивачу внаслідок ДТП в сумі 191918.74 грн, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, оскільки Законом та правовими висновками Верховного Суду передбачено, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Отже, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Аналогічні по суті висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).

Доводи апеляційної скарги ТОВ «РІКОЕ Україна» про те, що між товариством та ПрАТ «СГ «ТАС» 18 листопада 2021 року було також укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Комерційний авто захист» №FО-01213751, тобто страховим полісом, який забезпечує збільшення лімітів відшкодування за полісом ОСЦВВНТЗ, згідно з п.4.3 якого при настанні Додаткової цивільної відповідальності визначено страхову суму у розмірі 1000000 грн, а тому ПрАТ «СГ «ТАС» із врахуванням вказаного договору повинна була покрити ОСОБА_2 усі матеріальні збитки є необґрунтованими.

Як вбачається зі змісту вказаного договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 18 листопада 2021 року, ПрАТ «СГ «ТАС» застрахувала транспортний засіб MAN 18.460 д.н.з. НОМЕР_1 VIN-номер НОМЕР_4 на суму 1 000 000 грн.

Разом з тим, згідно з п.9.1 цей договір є договором приєднання до публічного договору і підписанням цього договору Страхувальник підтверджує згоду та приєднується до публічного договору, умови якого розміщені на веб-сторінці Страховика.

Однак, вказані умови чи витяг з них в матеріалах справи відсутні.

При цьому зі змісту вказаного договору не вбачається будь-яких умов страхування, договірних відносин, які б свідчили про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо можливості відшкодувати матеріальну шкоду ОСОБА_2 на підставі зазначеного договору, а також відсутні відомості про взаємозв`язок між цим договором та договором ОСЦВВНТЗ серії АТ №1746065.

Крім цього, вказаний договір укладений між ПрАТ «СГ «ТАС» та ТОВ «РІКОЕ Україна» і регулює відносини між ними. ОСОБА_2 стороною вказаного договору не є. Якщо страхувальник вважає, що страховик не в повному обсязі виконав свої зобов`язання з відшкодування збитків перед потерпілим, згідно укладеного між страховиком і страхувальником договору добровільного страхування, в зв`язку із чим страхувальник поніс чи зобов`язаний понести додаткові витрати, то вказане питання може бути врегульовано безпосередньо між сторонами договору добровільного страхування, в т.ч. і в судовому порядку. На думку колегії суддів, на потерпілого не може бути покладено тягар негативних наслідків можливого неналежного виконання страховиком своїх обов`язків.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновки суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Інші доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та не свідчать про незаконність чи необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКОЕ Україна» - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2024 року.

Головуючий

Судді