Постанова

від 18.04.2024 по справі 676/5258/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 676/5258/22

Провадження № 22-ц/4820/901/24

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю: позивача, представника відповідача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № № 676/5258/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, Департамент правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області та Відділ обліку, розподілу і приватизації житла Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області, про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в:

У жовтні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та зняти його з реєстрації місця проживання у цій квартирі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що на підставі ордера № 002024 від 27 серпня 2008 року, виданого її матері, ОСОБА_4 , вони разом із неповнолітніми сестрами, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , проживали в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . 25 жовтня 2023 року її мати ОСОБА_4 зареєструвала у їх квартирі, відповідача у справі ОСОБА_2 , з яким вона проживала певний період часу разом без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Позивачка вказувала, що відповідач не є членом її сім`ї, проте не бажає знятися з реєстрації місця проживання. Крім того, ОСОБА_2 веде антигромадський спосіб життя, відвідує квартиру в стані алкогольного сп`яніння, вчиняє насильство в сім`ї, продовжує провокувати скандали, псує майно, вчиняє насильницькі дії, принижує перед сусідами та родичами. Відповідач за вчинені насильницькі дії притягувався до адміністративної відповідальності, про що свідчить лист Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницької області від 28.09.2022 року №І-98 а/з, в утриманні квартири, ремонті, оплаті комунальних послуг відповідач участі не приймає. Своєю поведінкою відповідач порушує їх право на спокійне життя, завдає їм моральних страждань, подає негативний приклад поведінки молодшим сестрам, а тому з урахування вказаних обставин просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2023 року залучено до участі у справі Департамент правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області, Відділ обліку, розподілу і приватизації житла Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_8 не погодилася з таким рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не прийнято до уваги всі обставини, які мають важливе значення для вирішення справи. Апелянтка вказує, що вона є опікуном та піклувальником неповнолітніх сестер, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , після смерті їхньої матері ОСОБА_4 . Відповідач не є членом їхньої сім`ї, зловживає спиртними напоями, веде антигромадський спосіб життя, нищить майно, систематично порушує правила співжиття, добровільно виселитися не бажає. ОСОБА_2 , хоча і є військовослужбовцем, однак участі у бойових діях не приймає, а постійно проживає в м Кам`янець-Подільський разом з іншою жінкою. Також апелянтка вказує, що доказами аморального способу життя, який веде відповідач є зареєстровані в правоохоронних органах заяви її матері та її щодо вчинення домашнього насильства.

З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Соха В.В. подав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. ОСОБА_2 в спірній квартирі зареєстрований з 25 жовтня 2013 року, так як проживав з матер`ю позивачки, як чоловік і жінка, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Від спільного проживання у них народилось двоє дітей. крім того, відповідач продав будинок в с. Володимирівка Білоцерківського району в 2014 року і кошти були витрачені на ремонт спірної квартири та придбання автомобіля. Позивачка намагається оговорити відповідача, доводи викладені в апеляційній скарзі є неправдивими. Після смерті ОСОБА_4 , позивач бажає його виселити з квартири, викидає його речі, провокує на конфлікти, безпідставно викликає поліцію, замінила замок на вхідні двері, не пускає його до дітей. Крім того, поліція викликалися в період з 2011 року по 2022 рік протягом 11 років, тільки двічі через сімейні конфлікти, про що було складено адміністративний протокол. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, має нагороди з відзнаками. Тому безпідставними є доводи апелянтки про ведення відповідачем антиморального способу життя, крім того, відповідач є військовослужбовцем на даний час, отже доводи апелянтки про його бажання ухилятися від мобілізації за рахунок дітей не заслуговують на увагу так як є неправдивими.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що на підставі ордеру на жиле приміщення серії КП 002024, виданого Виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради від 27.08.2008 р. на виконання рішення виконавчого комітету №1634 від 21.08.2008 року., ОСОБА_4 з сім`єю з трьох осіб (вона та доньки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ) вселилась в житлове приміщення, житловою площею 11,4 кв.м. , що складається з однієї кімнати за адресою: АДРЕСА_2 (на той час АДРЕСА_3 .

25.10.2013 року за згодою квартиронаймача ОСОБА_4 відповідач був зареєстрований в спірній квартирі, що підтверджується довідкою КП «УК «Добробут» від 19.09.2022 р. № 583

Після народження у ОСОБА_4 доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце їх проживання було зареєстровано за місцем проживання та реєстрації матері ОСОБА_4 у вищевказаному житловому приміщенні.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла.

За життя ОСОБА_4 спірна квартира не була приватизована і право власності на дану квартиру за фізичними особами не зареєстроване.

Згідно довідки №583 від 19.09.2022 року виданої КП «УК «Добробут» за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровано місце проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті матері ОСОБА_4 неповнолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримали статус «дитини-сироти», за дітьми збережено право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 (на той час АДРЕСА_3 .

За положеннями статті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з частиною четвертоюстатті 9 Житлового кодексу Української РСР(далі-ЖК УРСР) ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до частини першоїстатті 116 ЖК УРСР, якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Для застосування норм цієї статті є необхідною наявність двох умов: 1) систематичне порушення правил співжиття, пов`язане не тільки з явною неповагою до звичайних правил спільного проживання (скандали, дебоші, образи, заподіяння тілесних ушкоджень), але також навмисне ігнорування встановлених правил користування житловими і підсобними приміщеннями, невиконання вимог про дотримання тиші в квартирах і на подвір`ї, а також інші навмисні дії, що перешкоджають нормальному проживанню в квартирі або житловому будинку; 2) вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів,

Такі роз`яснення та висновки щодо застосуваннястатті 116 ЖК УРСРвикладені у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 березня 2019 року у справі №755/14630/15-ц, що підлягають врахуванню судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно із частиною четвертоюстатті 263 ЦПК України.

Під заходами впливу маються на увазі заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах мешканців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» судам роз`яснено, що при вирішені справ про виселення на підставістатті 116 ЖК УРСРосіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Серед таких визначені заходи попередження, що застосовуються судами, прокуратурами, органами внутрішніх справ тощо.

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано суду копію відповіді начальника Кам`янець-Подільського РУП від 28.09.2022 р. на запит адвоката позивача, відповідно до якої: 28.03.2013 р. біля 15.00 год. по АДРЕСА_4 ОСОБА_2 , місцевий житель, вчини насильство в сім`ї відносно ОСОБА_11 2022 року народження, місцевої жительки. Матеріали зареєстровані ЄО № 1386 від 28.03.2013 р. та списані до справи, згідно ЗУ «Про звернення громадян»за № 961 від 01.04.2013 р.; 29.07.2021 р. о 18.40 год. по АДРЕСА_4 , місцевий житель в стані алкогольного сп`яніння, словесно погрожував дітям колишньої дружини ОСОБА_4 , 1983 р.н., місцевої жительки та вживав лайку. Матеріали зареєстровані ЄО № 9059 від 29.07.2021. За вказаним фактом складено адміністративний протокол заст. 173-2 ч.1 КУпАП.

Також на аркуші справи 93 міститься інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо заяв та подій, в тому числі адмінправопорушень за участю. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до даної інформації, 29.07.2021 відносно ОСОБА_2 складено адміністративний протокол заст.173-2ч.1КУпАП та накладено штраф 170 грн.; 28.03.2013 р. надійшла заява, що біля 15.00 год. по АДРЕСА_4 ОСОБА_2 , місцевий житель, вчинив насильство в сім`ї відносно ОСОБА_11 2022 року народження, місцевої жительки, однак інформація не підтвердилась, ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 тілесні ушкодження забій м`яких тканин обличчя.

Інших доказів суду не надано.

З вищевказаних доказів вбачається, що в 2012 та 2021 році подавались заяви про вчинення насильницьких дій ОСОБА_2 щодо ОСОБА_4 за її життя і лише за насильство 29.07.2021 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності. При цьому за життя ОСОБА_4 як квартиронаймач до суду з позовом про виселення відповідача з житла не зверталась.

Також за життя ОСОБА_4 до поліції було подано одну заяву про вчинення ОСОБА_2 28.03.2013 р. біля 15.00 год. насильства в сім`ї відносно ОСОБА_11 2022 року народження, однак інформація не підтвердилась і відповідач до відповідальності з цих підстав не притягувався.

Отже після смерті ОСОБА_4 висновки правоохоронних органів не містять будь-яких застережень чи попереджень на адресу ОСОБА_2 з приводу порушення ним правил співжиття з іншими особами, зокрема з позивачем ОСОБА_11 , 2002 року народження.

Заходи запобігання чи громадського впливу до нього з цього приводу не застосовувалась.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем правил співжиття, що є необхідною передумовою для застосування частини першоїстатті 116 ЖК УРСР. Надані позивачем докази свідчать про те, що між сторонами склались неприязні стосунки, які виникли у зв`язку з проживанням у спірній квартирі. Ці обставини не можуть у достатній мірі підтверджувати наявність підстав для виселення відповідача з житлового будинку, в якому з 2013 року зареєстроване його місце проживання.

Колегія суддів також звертає увагу на виконання вимог частини четвертоїстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(далі - ЄСПЛ), враховано статтю 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція), статтю 8 Конвенції, практику ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ від 17 травня 2018 року в справі «Садов`як проти України» пункт 27, від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України», від 16 лютого 2017 року в справі «Кривенький проти України») і вирішення справи з урахуванням балансу інтересів сторін спору і принципу пропорційності.

Дослідивши встановлені обставини справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд правильно застосував норми права до спірних правовідносин і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову за недоведеністю позовних вимог та відповідно як необґрунтованого.

Доводи апеляційної скарги про наявність доказів систематичного порушення відповідачем правил співжиття з іншими, хто проживає в даній квартирі, слід відхилити, оскільки такі доводи не підтверджуються відповідними письмовими доказами, крім тих які були надані суду першої інстанції та яким було надано оцінку судом.

Надані суду та досліджені докази не є достатніми для задоволення позову з підстав, вказаних в мотивувальній частині постанови.

Посилання в апеляційній скарзі на інші випадки порушення відповідачем правил співжиття, крім тих, про які були надані суду письмові докази в суді першої інстанції, апеляційний суд не приймає до уваги, так як дані посилання не підтверджуються відповідними письмовими доказами.

Також не є підставою для задоволення позову доводи апелянта про намагання відповідача заволодіти квартирою, в якій він зареєстрований, його звернення до суду з позовом про встановлення батьківства щодо дітей ОСОБА_12 та Мілани, втрата сімейних зв`язків, припинення сервітуту так як дані обставини з урахуванням підстав позову ст. 116 ЖК - порушення відповідачем правил співжиття з іншими, хто проживає в даній квартирі, не мають значення при вирішенні спору.

Дані обставини не є підставою позовних вимог.

Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2024 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова