Рішення

від 15.04.2024 по справі 914/302/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2024 Справа № 914/302/24

За позовом:Львівського комунального підприємства «Левандівка», м. Львівдо відповідача:Приватного підприємства «Кардів», м. Львівза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Львівпро:стягнення заборгованості Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники учасників справи:від позивача:Гулін Ю.О. представник;від відповідача:не з`явився;від третьої особи:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Львівське комунальне підприємство «Левандівка» (надалі Позивач, ЛКП «Левандівка») звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Приватного підприємства «Кардів» (надалі Відповідач, ПП «Кардів») про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 05.02.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 04.03.2024.

Ухвалою від 04.03.2024 залучено до участі у справі ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ) у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, розгляд справи по суті відкладено на 25.03.2024.

Ухвалою від 25.03.2024 розгляд справи по суті відкладено на 15.04.2024.

У судове засідання 15.04.2024 представник позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, подав до суду заяву про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за період з травня 2019 по грудень 2023 роки (вх. №8756/24 від 29.03.2024).

Що стосується відповідача та третьої особи, то вони не забезпечили явки повноважного представника у жодне із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 15.04.2024. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання 15.04.2024 відповідач та третя особа не повідомляли.

Слід зазначити, що поштові відправлення №0600085081370 та №0600096953345, якими на юридичну адресу ПП «Кардів», що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвалу від 04.03.2024, не було вручено відповідачу під час доставки у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Щодо вказаних вище поштових відправлень АТ «Укрпошта» листами-відповідями (вх. №8793/24 від 01.04.2024 та вх. №9129/24 від 08.04.2024) повідомило, що рекомендовані листи №0600085081370 та №0600096953345, які надсилалися на адресу ПП «Кардів», 08.02.2024 та 11.03.2024 відповідно надійшли до відділення поштового зв`язку №18, м. Львів. Проте, вручити їх було неможливо, оскільки належні умови доставки та вручення поштових відправлень підприємство не створило (вивіска та поштова скринька з назвою підприємства відсутні, договір/заява на доставку поштових відправлень відсутні, уповноважені на отримання кореспонденції особи не визначені). Повідомлення про надходження листів були залишені за наданою адресою, однак оскільки протягом встановленого строку зберігання до відділення ніхто не звернувся, листи були повернуті за закінченням встановленого терміну зберігання за зворотною адресою відправнику.

Стосовно третьої особи АТ «Укрпошта» вказала, що рекомендований лист №0600096953108, адресований ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), надійшов до відділення №35, м. Львів 12.03.2024 та того ж дня доставлявся листоношею. Однак, він не був вручений, оскільки за наданою адресою знаходиться гуртожиток, а номер квартири на поштовому відправлені не зазначено. Зважаючи на це, у дверній щілині гуртожитку залишено повідомлення про надходження поштового відправлення (поштові скриньки у гуртожитку не встановлені). Оскільки за отриманням зазначеного листа до відділення №35, м. Львів ніхто не звернувся, лист було повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання за зворотною адресою відправнику.

Варто зазначити, що суд також направляв на адресу відповідача і третьої особи ухвалу від 25.03.2024, однак відповідні поштові відправлення №0600904026619 та №0600904026198 не були вручені одержувачам під час доставки без зазначення причин, що підтверджується наявними у матеріалах справи трекінгами поштових відправлень з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта».

У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою відповідача і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, то в силу вимог ст. 242 ГПК України, він вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи №914/302/24.

Що стосується третьої особи, то уся кореспонденція відправлялася за єдиною наявною у матеріалах справи її адресою. Повідомлення відповідної фізичної особи про розгляд справи здійснювалося також у спосіб направлення ухвал суду на адресу ПП «Кардів», позаяк ОСОБА_1 є директором відповідача. Відтак, він міг отримати інформацію про хід розгляду справи у разі створення ним як керівником відповідача належних умов доставки поштових відправлень.

Разом з цим, таких умов створено не було, що вбачається із листів АТ «Укрпошта». Зважаючи на це, суд доходить висновку, що здійснив всі залежні від нього дії спрямовані на повідомлення третьої особи про розгляд цієї справи, а тому вправі вирішити спір між сторонами за наявними у справі документами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 . Послуги по утриманню цього будинку та прибудинкової території надаються позивачем згідно із договором від 01.02.2020. Відповідно до умов цього договору позивач взяв на себе зобов`язання щодо утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів, а співвласники зобов`язались оплачувати надані послуги у встановленому порядку.

Як стверджує позивач, станом на 29.01.2024 у відповідача існує заборгованість за надані послуги у розмірі 18`699,60 грн. Оскільки така не була сплачена у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

Аргументи третьої особи.

Третя особа своїм правом на надання пояснень щодо позову, передбаченим ст. 168 ГПК України, не скористалась та не виклала у встановлений строк свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Відповідач, ПП «Кардів», з 06.05.2019 є власником 62/100 (31/50) частки квартири АДРЕСА_2 загальною площею 119 кв.м. та житловою площею 71,3 кв.м. Право власності на вказану частку відповідач набув у зв`язку з внесенням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїх часток (кожна по 31/100) до його статутного капіталу. Інша частка цієї квартири (19/50) перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вказане підтверджується отриманою судом Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №374078860 від 12.04.2024 (Т.1; а.с. 122-126).

Фактично ж, як зазначає представник позивача, квартира АДРЕСА_2 є поділеною на дві окремі квартири, одна з котрих (площею 73,20 кв.м.) перебуває у власності відповідача, а власниками іншої (площею 44,60 кв.м.) є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Крім цього, у вказаному будинку знаходиться третя квартира (площею 45,50 кв.м.), яка перебуває у власності ОСОБА_6

23.01.2020 відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку у АДРЕСА_3 на котрих було вирішено, зокрема, для управління будинком обрати управителя ЛКП «Левандівка» та уповноважити ОСОБА_5 на укладення з вказаним підприємством договору. Дане рішення оформлено Протоколом від 23.01.2020 (Т.1; а.с.74-79).

Як вбачається з вказаного Протоколу участь у зборах брали власники лише двох квартир, а відповідач участі в цих зборах не брав.

01.02.2020 між ОСОБА_5 та ЛКП «Левандівка» укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (надалі - Договір) (Т.1; а.с. 8-15), відповідно до п. 1 котрого управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно із вимогами законодавства та умовами цього договору.

В п. 3 Договору сторони погодили, що послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Послуга з управління включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 8 Договору управитель зобов`язався, зокрема:

- забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;

- укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цієї послуги;

- за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;

- вести окремий облік доходів і витрат за будинком на надавати співвласникам відповідну інформацію у порядку, визначеному пунктами 15 та 18 цього договору;

- звітувати щороку перед співвласниками про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

В свою чергу, кожен із співвласників зобов`язався, зокрема, оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором (п. 6 Договору).

В п. 10 Договору сторони погодили, що ціна послуги з управління становить 3,16 грн. (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 3,02 грн. відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до цього договору;

- винагороду управителю в розмірі 0,14 грн. на місяць.

Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 11 Договору).

Як зазначає позивач, з моменту укладення Договору і до грудня 2023 відповідач жодного разу не здійснював оплати за надані йому послуги. Відтак, заборгованість за період з лютого 2020 по грудень 2023 становить 16 412,23 грн.

Крім цього, позивач також просить стягнути з відповідача його заборгованість перед ЛКП «Граніт» за надані йому послуги за період з травня 2019 по січень 2020 у розмірі 2 287,37 грн. Зокрема, як зазначає представник позивача, ЛКП «Левандівка» у зв`язку із приєднанням до нього ЛКП «Граніт» виступає правонаступником останнього з правом вимоги боргових зобов`язань мешканців перед ЛКП «Граніт».

Загальний розмір заборгованості, яку позивач просить суд стягнути з відповідача становить 18 699,60 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 (надалі Закон №2189-VIII).

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону №2189-VIII, зокрема передбачено, що до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону №2189-VIII послуга з управління багатоквартирним будинком - це результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору

Положеннями статей 12 та 18 Закону №2189-VIII визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Порядок укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком визначений статтею 15 Закону №2189-VIII. Так, згідно із цією статтею договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень, визначених абзацами другим - сьомим цієї частини.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є матеріально-правові вимоги про стягнення з ПП «Кардів» заборгованості:

1) за надані йому ЛКП «Граніт» (правонаступником якого є позивач) послуги з управління багатоквартирним будинком за період з травня 2019 по січень 2020 року. При цьому, існування договірних відносин між співвласниками цього будинку та ЛКП «Граніт» позивач не надав.

2) за надані йому ЛКП «Левандівка» послуги з управління багатоквартирним будинком за період з лютого 2020 по грудень 2023 року. Надання цих послуг відбувалося на підставі Договору, укладеного в порядку ст. 15 Закону №2189-VIII та ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» із співвласниками багатоквартирного житлового будинку у м. Львові на вул. Залізнична, 24.

З огляду на це суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 319 та ст. 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VIII передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

В постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц Велика Палата Верховного Суду підтвердила правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 про те, що відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Ця позиція також системно впроваджена в практику Верховного Суду.

Враховуючи вказане, суд наголошує, що при розгляді справ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги наявність або відсутність договору про надання цих послуг не мають принципового (істотного) значення для правильного вирішення справи.

Однак, принципове значення для такого вирішення має інша обставина - факт надання цих послуг позивачем. Це зумовлено тим, що передбаченому в п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VIII обов`язку споживача оплачувати послуги кореспондує передбачене в п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2189-VIII його право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

У постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №904/7377/17 та Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц наголошено на тому, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

У своїй постанові від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц Верховний Суд виснував, що обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг виникає у споживача лише у разі отримання певних послуг. Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Необхідно зазначити, що звертаючись з даним позовом до суду, ЛКП «Левандівка» не надала жодних доказів того, що:

1) в період з травня 2019 по січень 2020 року ЛКП «Граніт» (правонаступником якого є позивач) був управителем багатоквартирного житлового будинку в м. Львові на вул. Залізнична, 24 і ним надавалися послуги з управління цим будинком, а також доказів, які підтверджують вартість цих послуг;

2) в період з лютого 2020 по грудень 2023 року ЛКП «Левандівка» на виконання умов укладеного Договору надавалися послуги з управління цим багатоквартирним будинком.

При цьому, суд неодноразово звертав увагу представника позивача на те, що в предмет доказування в даній справі входить факт надання послуг, стягнення плати за котрі є предметом позову.

Варто зазначити, що за умовами п. 8 Договору позивач зобов`язався, зокрема, укласти з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт і послуг, пов`язаних із належним утриманням спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а також укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Однак, до матеріалів справи позивачем не долучено жодних договорів, які ним укладено з підрядними організаціями; документів, складених за результатами виконання цих договорів (актів приймання-передачі, актів надання послуг, рахунків-фактур тощо), а також не надано доказів того, що ці послуги надавалися позивачем особисто без залучення підрядних організацій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача покликався лише на те, що факт надання ЛКП «Левандівка» послуг доводиться відсутністю будь-яких претензій зі сторони відповідача щодо обсягу та якості наданих послуг.

З цього приводу суд зазначає, що ПП «Кардів» заяв по суті спору в даній справі не подавало та не забезпечило явку свого представника в жодне із судових засідань, а тому суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність в нього претензій щодо обсягу та якості надання послуг. В цей же час, позивач як особа, яка звертається до суду з вимогою про стягнення заборгованості за надані послуги повинна довести факт надання цих послуг. Стаття 75 ГПК України визначає випадки, коли позивач звільняється від цього обов`язку. До таких випадків віднесено, зокрема, визнання відповідачем певної обставини, про що повинно бути зазначено в заяві по суті справи, поясненнях відповідача чи його представника.

Підсумовуючи все викладене вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів про визнання відподачем факту надання йому послуг, а також ненадання позивачем належних та допустимих доказів, які підтверджують, що послуги з управління багатоквартирним будинком в період з травня 2019 по грудень 2023 надавалися, суд вважає позовні вимоги ЛКП «Левандівка» такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено факту порушення відповідачем обов`язку щодо їх оплати.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви покладається на ЛКП «Левандівка».

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Покласти на Львівське комунальне підприємство «Левандівка» судовий збір за подання позовної заяви.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2024.

СуддяКрупник Р.В.