Рішення

від 16.04.2024 по справі 916/4953/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4953/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ростовська Н.В. (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Спеціалізованого комунального підприємства Запорізька ритуальна служба (69039, м. Запоріжжя, вул. Солідарності, 104, код ЄДРПОУ 03345780) до відповідача Фізичної особи-підприємця Проценко Романа Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення 113427,36грн

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізоване комунальне підприємство Запорізька ритуальна служба звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця Проценко Романа Валерійовича 113427,36грн.

В обґрунтування позову Спеціалізоване комунальне підприємство Запорізька ритуальна служба посилається на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Проценко Романом Валерійовичем умов укладеного між сторонами договору №320/26-07 від 26.07.2021р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 відкрито провадження у справі №916/4953/23, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19.12.2023 о 12:00.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 19.12.2023, судове засідання 19.12.2023 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 22.12.2023 призначено судове засідання на 25.01.2024 о 10:30 та викликано учасників у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 18.01.2024, судове засідання 25.01.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 31.01.2024 призначено судове засідання на 29.02.2024 о 12:10 та викликано учасників у судове засідання.

В судовому засіданні від 29.02.2024 було оголошено перерву на 07.03.2024 о 10:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 07.03.2024 було оголошено перерву на 11.03.2024 о 11:10 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

11.03.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2024 призначено судове засідання на 21.03.2024 о 10:30 та викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.03.2024, судове засідання 21.03.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 22.03.2024 призначено судове засідання на 16.04.2024 о 10:50 та викликано учасників у судове засідання.

16.04.2024 за вх.суду№15492/24 позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів, а саме доказів часткової сплати відповідачем основного боргу у сумі 2000,00грн.

В судовому засіданні від 16.04.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/4953/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

26.07.2021 між Спеціалізованим комунальним підприємством Запорізька ритуальна служба (позивач, Покупець) та Фізичною особою-підприємцем Проценко Романом Валерійовичем (відповідач, Продавець) було укладено договір №320/26-07 (далі договір) відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити Сінгуматор в комплекті з акумулятором та ременями по найменуванню, у кількості та в терміни відповідно до умов цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар в установленому цим договором порядку та розмірі (п.1.1. договору).

Відповідно до розділу 3 договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, і включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, пов`язані з постачанням товару. Ціна договору визначається як сумарна вартість товару і становить 47950,00грн без ПДВ. Оплата Покупцем товару здійснюється в національній валюті України (гривні) шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, вказаний у реквізитах цього договору. Покупець здійснює оплату товару за цінами і на умовах, визначених даним договором, на підставі видаткової накладної. Оплата товару проводиться шляхом 100% попередньої оплати. Зобов`язання Покупця з оплати вважається виконаним з моменту списання грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця. На вимогу Покупця і у встановлений ним термін сторони зобов`язані проводити звіряння виконання зобов`язань і взаєморозрахунків з складанням відповідного акту звірки.

Згідно п.п. 4.1. 4.8. договору поставка товару здійснюється шляхом його доставки, на адресу Покупця, зазначену в реквізитах цього договору, у строк до 30 вересня 2021 року. Зміна Продавцем пункту і (або) станції призначення можливе тільки з попередньої письмової згоди Покупця. Зобов`язання Продавцем щодо поставки (передачі) товару Покупцеві вважається виконаним з моменту передачі товару в комплекті (якщо товар поставляється в комплекті) або передачі всієї партії товару Покупцю в пункті призначення, зазначеному в п. 4.1. договору. Дата поставки і момент переходу права власності на товар від Продавця до Покупця визначається моментом передачі товару Покупцю і підписання уповноваженими представниками сторін транспортного (товарно-ранспортного) документа та (або) видаткової накладної. Всі ризики втрати або псування (пошкодження) товару переходять від Продавця до Покупця з дати передачі товару Покупцеві. Приймання товару по кількості проводиться відповідно до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. №П-6 зі змінами і доповненнями, а також відповідно до вимог ТУ і ДСТУ для даного виду товару. Продавець не пізніше початку поставки товару зобов`язаний надати Покупцю оригінали наступних документів, оформлених відповідно до умов цього договору: а) рахунок на оплату товару; б) транспортні та супровідні документи; в) пакувальні документи (за вимогою Покупця); г) видаткову накладну; ґ) сертифікат якості (якщо передбачений для даного виду товару); д) інструкції (правила) щодо зберігання, обслуговування, ремонту і експлуатації (застосування) товару (якщо це потрібно виходячи з особливостей товару); е) інші документи, якщо чинне законодавство України передбачає їх оформлення на даний вид товару. Продавець, якщо він є платником ПДВ або протягом дії договору отримає статус платника ПДВ, зобов`язаний зареєструвати податкові накладні та (або) розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на всю суму податкових зобов`язань, що виникли у Продавця, в строки встановлені Податковим кодексом України. Покупець має право відмовитися від приймання поставленого товару до надання документів, зазначених в п.4.5. цього договору. У разі порушення Продавцем умови про термін поставки більш ніж на 5 (п`ять) календарних днів, Покупець має право відмовитися від приймання і оплати простроченого постачанням товару без пояснення будь-яких причин і відшкодування Продавцю будь-яких витрат (збитків) і розірвати договір в односторонньому порядку.

Пунктами 5.1., 5.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення поставки товару, усунення дефектів товару, заміни та доукомплектації товару, Продавець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від ціни договору, за кожен календарний день прострочення, усунення дефектів, заміни та доукомплектації товару. У разі, якщо прострочення поставки (недопоставки) товару, усунення дефектів товару, заміни і доукомплектації товару перевищить 20 (двадцять) календарних днів, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від ціни договору (крім сплати пені за прострочення поставки (недопоставки) товару), а також відшкодовує всі понесені Покупцем збитки.

Згідно п.п. 9.1., 9.2. договору цей договір набирає чинності з дати його укладення (підписання та скріплення печатками) належним чином уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2021 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим договором.

Як вказує позивач, на виконання договору 26.07.2021 він здійснив оплату у розмірі 47950,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №1592 від 26.07.2021.З метою врегулювання спору, позивач неодноразово направляв відповідачу претензії: від 17.01.2022 №27 та 05.01.2023 р. №20, в телефонних перемовинах, а також у відповіді на претензію від 30.03.2023, відповідач наявність боргу визнавав, обіцяв повернути, зокрема, до 31.07.2023, проте, як вже зазначалося вище, ні поставки, ні погашення боргу ні до 31.07.2023, ні на день подання цієї позовної заяви не відбулося.Таким чином, оскільки відповідач порушив умови договору та не передав товару у встановлений строк, позивач має право вимагати повернення суми попередньої оплати. Перша вимога про повернення попередньої оплати була направлена Покупцем у вигляді претензії від 17.01.2022 №27, згідно з якою Продавцю було запропоновано, зокрема, у строк до 10.02.2022 повернути суму попередньої оплати. Таким чином, позивач зазначає, що 10.02.2022 року у Продавця виникло перед Покупцем грошове зобов`язання з повернення передплати, яке наразі залишається невиконаним.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо поставки товару, позивач, на підставі п.п. 5.1., 5.2 договору, нарахував останньому пеню у розмірі 43634,50грн та штраф у розмірі 4795,00грн, а на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних у сумі 2471,06грн та інфляційні витрати у сумі 14576,80грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 47950,00грн основного боргу, 43634,50грн пені, 4795,00грн штрафу, 2471,06грн 3% річних та 14576,80грн інфляційних витрат.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справ відповідач частково сплатив суму основного боргу у розмірі 2000,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями №9 від 21.03.2024 на суму 1000,00грн та №18 від 11.04.2024 на суму 1000,00грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір №320/26-07 відповідно до умов якого відповідач зобов`язався поставити Сінгуматор в комплекті з акумулятором та ременями по найменуванню, у кількості та в терміни відповідно до умов цього договору, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити поставлений товар в установленому цим договором порядку та розмірі.

За ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На виконання договору 26.07.2021 він здійснив оплату у розмірі 47950,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №1592 від 26.07.2021.

Відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п.п. 4.1. 4.8. договору поставка товару здійснюється шляхом його доставки, на адресу Покупця, зазначену в реквізитах цього договору, у строк до 30 вересня 2021 року. Зміна Продавцем пункту і (або) станції призначення можливе тільки з попередньої письмової згоди Покупця. Зобов`язання Продавцем щодо поставки (передачі) товару Покупцеві вважається виконаним з моменту передачі товару в комплекті (якщо товар поставляється в комплекті) або передачі всієї партії товару Покупцю в пункті призначення, зазначеному в п. 4.1. договору. Дата поставки і момент переходу права власності на товар від Продавця до Покупця визначається моментом передачі товару Покупцю і підписання уповноваженими представниками сторін транспортного (товарно-ранспортного) документа та (або) видаткової накладної. Всі ризики втрати або псування (пошкодження) товару переходять від Продавця до Покупця з дати передачі товару Покупцеві. Приймання товару по кількості проводиться відповідно до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. №П-6 зі змінами і доповненнями, а також відповідно до вимог ТУ і ДСТУ для даного виду товару. Продавець не пізніше початку поставки товару зобов`язаний надати Покупцю оригінали наступних документів, оформлених відповідно до умов цього договору: а) рахунок на оплату товару; б) транспортні та супровідні документи; в) пакувальні документи (за вимогою Покупця); г) видаткову накладну; ґ) сертифікат якості (якщо передбачений для даного виду товару); д) інструкції (правила) щодо зберігання, обслуговування, ремонту і експлуатації (застосування) товару (якщо це потрібно виходячи з особливостей товару); е) інші документи, якщо чинне законодавство України передбачає їх оформлення на даний вид товару. Продавець, якщо він є платником ПДВ або протягом дії договору отримає статус платника ПДВ, зобов`язаний зареєструвати податкові накладні та (або) розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на всю суму податкових зобов`язань, що виникли у Продавця, в строки встановлені Податковим кодексом України. Покупець має право відмовитися від приймання поставленого товару до надання документів, зазначених в п.4.5. цього договору. У разі порушення Продавцем умови про термін поставки більш ніж на 5 (п`ять) календарних днів, Покупець має право відмовитися від приймання і оплати простроченого постачанням товару без пояснення будь-яких причин і відшкодування Продавцю будь-яких витрат (збитків) і розірвати договір в односторонньому порядку.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Як видно з матеріалів справи, позивач неодноразово направляв відповідачу претензії: від 17.01.2022 №27 та 05.01.2023 р. №20, у відповіді на претензію від 30.03.2023, відповідач наявність боргу визнавав та зазначив, що зобов`язується у строк до 31.07.2023 або здійснити поставку товару аюо повернути отримані в якості передплати грошові кошти у розмірі 47950,00грн.

Таким чином, оскільки відповідач порушив умови договору та не передав товару у встановлений строк, позивач має право вимагати повернення суми попередньої оплати. Перша вимога про повернення попередньої оплати була направлена Покупцем у вигляді претензії від 17.01.2022 №27, згідно з якою Продавцю було запропоновано, зокрема, у строк до 10.02.2022 повернути суму попередньої оплати. Таким чином, позивач зазначає, що 10.02.2022 року у Продавця виникло перед Покупцем грошове зобов`язання з повернення передплати, яке наразі залишається невиконаним.

Під час розгляду справи, відповідач сплатив частину основного боргу у розмірі 2000,00грн.

Позивач підтверджує надходження коштів у сумі 2000,00грн в рахунок погашення основного боргу за договором.

Відповідно до п.2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідачем сплачена сума основного боргу у розмірі 2000,00грн, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №916/4953/23 в частині вимог позивача про стягнення основного боргу у сумі 2000,00грн.

Станом на день розгляду справи залишок заборгованості у сумі 45950,00грн відповідачем не сплачена, доказів що спростовують докази наявності заборгованості відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача сплаченої позивачем суми передплати у розмірі 45950,00грн.

Щодо стягнення з відповідача 43634,50грн пені, 4795,00грн штрафу, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 2 і 4 статті 231 Господарського кодексу передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №917/194/18).

Пунктами 5.1., 5.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення поставки товару, усунення дефектів товару, заміни та доукомплектації товару, Продавець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від ціни договору, за кожен календарний день прострочення, усунення дефектів, заміни та доукомплектації товару. У разі, якщо прострочення поставки (недопоставки) товару, усунення дефектів товару, заміни і доукомплектації товару перевищить 20 (двадцять) календарних днів, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від ціни договору (крім сплати пені за прострочення поставки (недопоставки) товару), а також відшкодовує всі понесені Покупцем збитки.

Щодо розміру пені, зазначеному у договорі, суд зазначає наступне.

За приписами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.

Відтак, оскільки розмір пені, визначений у розмірі 0,5% від суми загального зобов`язання, поглинається розміром пені, визначеним подвійною обліковою ставкою НБУ за кожний день прострочення, пеня підлягає нарахування тільки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 43634,50грн за період 01.10.2021 01.04.2022 та здійснивши власний розрахунок застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 4421,91грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 10% від вартості непоставленого товару у сумі 4795,00грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає штраф у сумі 4795,00грн.

Щодо стягнення з відповідача 2471,06грн 3% річних та 14576,80грн інфляційних витрат, слід зазначити наступне.

За вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 2471,06грн за період 10.02.2022 31.10.2023, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 2471,06грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних у сумі 14576,80грн за період лютий 2022 вересень 2023 та здійснивши власний розрахунок, зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 13781,06грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд закриває провадження у справі за позовом Спеціалізованого комунального підприємства Запорізька ритуальна служба в частині стягнення 2000,00грн основного боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця Проценко Романа Валерійовича 45950,00грн основного боргу, 4421,91грн пені, 2471,06грн 3% річних, 13781,06грн інфляційних витрат, в частині стягнення 39212,59грн пені, 795,74грн інфляційних витрат судом відмовлено.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1623,83грн покласти на відповідача, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1060,17грн покласти на позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, п. 2 ст. 231, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №916/4953/23 за позовом Спеціалізованого комунального підприємства Запорізька ритуальна служба (69039, м. Запоріжжя, вул. Солідарності, 104, код ЄДРПОУ 03345780) до відповідача Фізичної особи-підприємця Проценко Романа Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в частині стягнення 2000,00грн основного боргу закрити.

2. Позов Спеціалізованого комунального підприємства Запорізька ритуальна служба (69039, м. Запоріжжя, вул. Солідарності, 104, код ЄДРПОУ 03345780) до відповідача Фізичної особи-підприємця Проценко Романа Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення 113427,36грн задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Проценко Романа Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Спеціалізованого комунального підприємства Запорізька ритуальна служба (69039, м. Запоріжжя, вул. Солідарності, 104, код ЄДРПОУ 03345780) 45950,00грн основного боргу, 4421,91грн пені, 2471,06грн 3% річних, 13781,06грн інфляційних витрат, 1623,83грн судового збору.

4. У задоволенні позовних вимог Спеціалізованого комунального підприємства Запорізька ритуальна служба до відповідача Фізичної особи-підприємця Проценко Романа Валерійовича про стягнення 39212,59грн пені, 795,74грн інфляційних витрат - відмовити.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 22 квітня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова