Рішення

від 22.04.2024 по справі 916/577/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"22" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/577/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця Дойчева Федіра Георгійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Бессарабія Плюс (68720, Одеська обл., Болградський р-н, с. Кубей, вул. Успенська, буд. 18, код ЄДРПОУ 31908509)

про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур від 15.06.2022 № 1506 в розмірі 517 801,00 грн., з якої 373 230,00 грн. сума основного боргу, 79 249,87 грн. пеня, 48 422,02 грн. інфляційні втрати, 16 899,11 грн. 3 % річних

Представники:

Від позивача не з`явився;

Від відповідача не з`явився.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 ухваленим у справі № 916/577/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Бессарабія Плюс на користь Фізичної особи-підприємця Дойчева Федіра Георгійовича 373 230,00 грн. суми основного боргу, 35 533,54 грн. пені, 48 422,02 грн. інфляційних втрат, 16 899,11 грн. 3 % річних та витрати на сплату судового збору в розмірі 7 111,26 грн. Відмовлено в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Дойчева Федіра Георгійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю Бессарабія Плюс в частині стягнення 43 716,33 грн. пені.

02.04.2024 на адресу суду надійшла заява (зареєстрована в ЄСІТС 01.04.2024) Фізичної особи-підприємця Дойчева Федіра Георгійовича про ухвалення додаткового рішення від 01.04.2024 (вх. № 2-530/24) в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Плюс» суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Дойчева Федіра Георгійовича про ухвалення додаткового рішення від 01.04.2024 (вх. № 2-530/24 від 02.04.2024) до розгляду та призначено судове засідання на 16.04.2024.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника від 16.04.2024 (вх. № 15562/24).

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином.

Згідно із приписами статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.04.2024 підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення без його проголошення.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/15357/17.

Суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки щодо застосування норм права викладені у пункті 4.2.4 постанови Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20, згідно із якими, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладені вимоги ГПК України, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Суд зазначає, що заяву про ухвалення додаткового рішення від 01.04.2024 (вх. № 2-530/24) подано до спливу 5 денного строку.

Судом встановлені наступні обставини.

29.01.2024 між адвокатом Савіним Сергієм Олександровичем та Фізичною особою підприємцем Дойчевим Федіром Георгійовичем було укладено Договір про надання правничої допомоги № 29/01/24-2 (далі Договір від 29.01.2024).

Відповідно до пунктів 1.1, 5.1 Договору від 29.01.2024 адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу та представляти інтереси клієнта у Господарському суді Одеської області, Південно-західному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді, Великій Палаті Верховного Суду із правами, наданими законом позивачу, відповідачу, апелянту, заявнику, в тому числі із правом подання позовних заяв, зустрічних позовних заяв, заперечень, відзивів, заяв та клопотань, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, з правом отримання поштової кореспонденції, отримання будь-яких довідок та документів по стягненню з ТОВ «Бессарабія Плюс» заборгованості за договором про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур від 15.06.2022 № 1506, а клієнт зобов`язався виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги. За надання правової допомоги клієнт зобов`язався виплатити адвокату гонорар у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення від 01.04.2024 (вх. № 2-530/24 від 02.04.2024) додано Акт від 29.03.2024 виконаних робіт (наданих послуг) до Договору № 29/01/24-2 про надання правничої допомоги від 29.01.2024, згідно із яким:

1. На виконання умов договору адвокатом були виконані наступні роботи (надані послуги):

- зустріч та попередня консультація з клієнтом щодо можливості стягнення з ТОВ «Бессарабія Плюс» заборгованості по договору про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур від 15.06.2022 № 1506 5 000,00 грн.;

- складено позовну заяву для ФОП Дойчева Ф.Г. про стягнення з ТОВ «Бессарабія Плюс» заборгованості по договору про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур від 15.05.2022 № 1506 15 000,00 грн.

Загальна вартість послуг, яка підлягає оплаті з боку клієнта на користь адвоката за надання перелічених у цьому акті послуг, складає 20 000,00 грн.

2. Підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання перелічених у цьому акті робіт (послуг) відповідно до умов договору № 29/01/24-2 про надання правової допомоги від 29.01.2024.

3. Клієнт не має претензій до адвоката стосовно надання перелічених послуг у цьому акті робіт (послуг).

4. Клієнт зобов`язався оплатити суму, зазначену у п. 1 цього акту, протягом 5 робочих днів з дня його підписання.

12.04.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. 15367/24) в якому просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем у даній справі.

Відповідач зазначає, що заявлена позивачем сума витрат на надання правової допомоги є завищеною та необґрунтованою.

Також Відповідач зазначає, що на підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд не приймає довід відповідача про те, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже вищезазначеними нормами передбачено розподіл між сторонами витрат на правничу допомогу не лише тих, що сплачені, а також тих, що підлягають сплаті.

Згідно із частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд враховує висновки Верховного Суду викладені в пунктах 4.24, 4.25 постанови від 11.11.2021 № 910/7520/20, в яких зазначено, що у пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Тобто доводи суду апеляційної інстанції, що зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги безпосередньо пов`язане з наявністю клопотання, є неправильними, оскільки перш за все суд має визначити, чи є обґрунтованим визначений розмір і чи є підстави для відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує завдання господарського судочинства, особливості предмету спору, нескладність справи (розгляд в порядку спрощеного позовного провадження), розгляд справи без участі представника позивача у судових засіданнях, пропорційність (співвідношення до ціни позову), значення розгляду справи для сторін, а також час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та вважає за можливе зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 15 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бессарабія Плюс (68720, Одеська обл., Болградський р-н, с. Кубей, вул. Успенська, буд. 18, код ЄДРПОУ 31908509) на користь Фізичної особи-підприємця Дойчева Федіра Георгійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 22.04.2024.

Суддя Ю.А. Шаратов