Рішення

від 10.04.2024 по справі 922/5266/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024м. ХарківСправа № 922/5266/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютерм Україна", м. Біла Церква про стягнення 2635400,28 грн за участю представників:

позивача - Леонід БЕНДЕНЖУК (посвідчення)

відповідача - Юлія ГАЙДАМАКА (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютерм Україна" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2635400,28 грн за використання земельної ділянки загальною площею 1,7677 га по проспекту Героїв Харкова, 118 у м. Харкові за кадастровим номером 631036900:01:022:0045 за період з 03.11.2020 по 28.02.2022. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/5266/23 за правилами загального позовного провадження.

03.01.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.02.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Підготовче засідання у справі №922/5266/23 було закрито протокольною ухвалою, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 29.02.2024 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

04.04.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 10.04.2024 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.04.2024 проти позову заперечував повністю з підстав, викладених у відзиві та у письмових поясненнях. Заявив усне клопотання про застосування до позовних вимог позовної давності та просив суд відмовити в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Харківською міською радою на підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по просп. Героїв Харкова, 118 у м. Харкові.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.10.2023 № 350823186 право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "И-2" загальною площею 33224,1 кв.м за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 118 з 03.11.2020 по теперішній час зареєстроване за ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА" на підставі договору купівлі - продажу від 03.11.2020 № 3960 (інформаційна довідка додається).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.10.2021 № НВ-0007854812021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 складає 1,7677 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 20.04.2018. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.10.2023 № 350822248 право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано з 30.11.2021 за Харківською міською радою (інформаційна довідка додана до позовної заяви).

18.10.2023 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Миколайчук А.С. у порядку ч. 2. ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по просп. Героїв Харкова, 118 у м. Харкові.

За результатами проведеного обстеження встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 площею 1,7677 га по просп. Героїв Харкова, 118 у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ "И-2", право власності на яку зареєстроване за ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА".

Отже, як вказує позивач, ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА" з дати набуття прав власності на нерухоме майно та по теперішній час використовує вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 28.09.2023 № 19166/5/20-40-04-02-12 ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА" у 2019-2022 роках не значиться платником податку за землю.

Враховуючи вищенаведене, позивач стверджує, що ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА" у період з 03.11.2020 по 28.02.2022 не сплачувало плату за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 118 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 2635400,28 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що пунктами 288.1 - 288.3 ст. 288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Між Позивачем та Відповідачем не укладено Договір оренди земельної ділянки, та більш того, зі сторони Позивача не надходило жодних звернень по намір/необхідність його укладання.

За твердженнями відповідача, факт перебування вищезазначеної земельної ділянки у власності Харківської міської Ради в період з 03 листопада 2020 року по 29 листопада 2021 року не підтверджується, відтак, на думку відповідача, в частині заявлених до стягнення сум орендної плати за вказаний період позов є незаконним, необґрунтованим і безпідставним, позаяк позовні вимоги гуртуються на тому, що Відповідач не сплачував плату за користування земельною ділянкою по проспекту Героїв Харкова, 118 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг кошти за рахунок Харківської міської Ради як власника земельної ділянки.

Як вказує відповідач, за період з 30 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року, дорівнює сумі в розмірі 493516,51 грн. (5520,32 грн. - орендна плата за період з 30 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 р.; 165609,75 грн. - орендна плата за період з 01 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року; 327906,94 - орендна плата за період з 01 січня 2022 року по 28.02.2022 р.).

Також, у відзиві відповідач вказує, що подана до суду позовна заява від імені Позивача Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, 61003), яка підписана громадянином ОСОБА_1 21 листопада 2023 року підписана не уповноваженою на те особою. В позовній заяві не зазначено підстав для звернення із позовною заявою до Господарського суду Харківської області громадянином ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив позивач вказує, що положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

За твердженнями позивача, ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА" з 03.11.2020 по теперішній час використовує земельну ділянку загальною площею 1,7677 (кадастровий номер 6310136900:01:022:0045) для експлуатації та обслуговуванню нежитлової будівлі літ. "И-2" по АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА", без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

В додаткових поясненнях відповідач стверджує, що факт перебування вищезазначеної земельної ділянки у власності Харківської міської Ради в період з 03.11.2020 по 29.11.2021 не підтверджується, а тому, на думку відповідача, вимоги позову в цій частині щодо стягнення сум орендної плати за вказаний період є недоведеними.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до суду та викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстав користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин)).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Отже, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 та ін.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Відсутність договору оренди не вказує на те, що відповідач не зобов`язаний сплачувати кошти за користування земельною ділянкою, адже у зв`язку із набуттям права власності на нежитлові приміщення (нерухоме майно), що розташоване на земельній ділянці, у нього автоматично виник обов`язок належним чином сплачувати за користування цією земельною ділянкою, враховуючи презумпцію оплатності використання земельних ділянок в України.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.10.2023 № 350822248 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 118 зареєстровано з 30.11.2021 за Харківською міською радою (інформаційна довідка додана до позовної заяви).

З викладеного вбачається, що земельна ділянка є сформованою та зареєстрована в державному реєстрі у Державному земельному кадастрі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.10.2023 № 350823186 право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "И-2" загальною площею 33224,1 кв.м за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 118 з 03.11.2020 по теперішній час зареєстроване за ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА" на підставі договору купівлі - продажу від 03.11.2020 № 3960.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.10.2021 № НВ-0007854812021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 складає 1,7677 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 20.04.2018. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд.

У відзиві на позов відповідач стверджує, що, оскільки право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано за Харківською міською радою з 30 листопада 2021 року та факт перебування вищезазначеної земельної ділянки у власності Харківської міської Ради в період з 03 листопада 2020 року по 29 листопада 2021 року не підтверджується, відтак, в частині заявлених до стягнення сум орендної плати за вказаний період позов є незаконним, необґрунтованим і безпідставним.

Такі твердження відповідача спростовуються наступним.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.10.2023 № 350822248 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 площею 1,7677 га зареєстровано за Харківською міською радою 30.11.2021. Відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду під час розгляду справи № 922/2060/20 зазначив, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, Міськрада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового ЗК України. При цьому, за змістом пунктів 1, 3, 7, 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-1 державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об`єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто до 01.01.2013. Подібну за змістом правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 12.05.2020 у справі №911/488/18.

Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку. Наведене повністю спростовує твердження скаржника про те, що право комунальної власності на конкретну земельну ділянку в межах населеного пункту виникає з моменту державної реєстрації цього речового права.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначає, що у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено дефініцію поняття "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.10.2021 № НВ-0007854812021 площа земельної ділянки по пров. Героїв Харкова, 118 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 складає 1,7677 га. Дата державної реєстрації земельної ділянки 20.04.2018. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд. Форма власності: комунальна.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі договору купівлі - продажу від 03.11.2020 № 3960 право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "И-2" загальною площею 33224,1 кв.м за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 118 з 03.11.2020 по теперішній час зареєстроване за ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА".

Отже, наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджено, що ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА" є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 загальною площею 1,7677 га за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 118, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Підпунктами 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пунктом 288.5 статті 288 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 загальною площею 1,7677 га по просп. Героїв Харкова, 118 у м. Харкові від 20.05.2020 № 4076.

Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).

Відповідно до п. 289.2. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно із п. 289.3. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 загальною площею 1,7677 га по просп. Героїв Харкова, 118 ум. Харкові у 2020-2021 роках становить 49682871 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 загальною площею 1,7677 га по просп. Героїв Харкова, 118 ум. Харкові у 2022 році з урахуванням коефіцієнту індексації становить 54651158 грн.

Відповідно до п. 4.1 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021), річна орендна плата за використання земельної ділянки для промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлена на рівні 4% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 4.1 Положення № 41/08, (в редакції з 01.01.2022), річна орендна плата за використання земельної ділянки для промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлена на рівні 4% від нормативної грошової оцінки.

Додатком до Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.

Додатком до Положення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції з 01.01.2022) встановлено, що коефіцієнту розміру земельної ділянки із показником від 1 та до 4,9999 відповідає значення 0,90.

Щодо застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.

Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно - геологічних умов містить пункт 2.4 Положення № 41/08 в редакції з 01.01.2022.

Враховуючи факт того, що орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.

Отже, розмір орендної плати, яку повинно було сплачувати ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА" за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 загальною площею 1,7677 га по просп. Героїв Харкова, 118 у м. Харкові складає:

- у 2020 році - 165609,57 грн в місяць, за період з 03.11.2020 по 31.12.2020 становить 320178,50 грн,

- у 2021році - 165609,57 грн в місяць, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 1987314,84 грн,

- у 2022 році - 163953,47 грн в місяць, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 327906,94 грн.

Оскільки, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 28.09.2023 № 19166/5/20-40-04-02-12 ТОВ "ЮТЕРМ УКРАЇНА" у 2019-2022 роках не значиться платником податку за землю, кошти за користування вищевказаною земельною ділянкою не сплачувало, загальна сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 03.11.2020 по 28.02.2022 становить 2635400,28 грн.

Щодо усної заяви відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути плату за землю за період з 03.11.2020 по 28.02.2022. Позивач звернувся до суду з даним позовом 14.12.2023.

У відповідності до пункту 19 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Беручи до уваги, що воєнний стан в Україні введено з 24 лютого 2022 року та триває станом на дату ухвалення рішення по справі, отже позивачем строк позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом не пропущено.

Також, суд відхиляє доводи ТОВ "Ютерм Україна" про необґрунтованість позовних вимог у зв`язку відсутністю реєстрації за Харківською міською радою земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 до 30.11.2021 у зв`язку з наступним.

Так, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, сформульовано такий правовий висновок:

"За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому, відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Крім цього, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості".

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначив, що у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено дефініцію поняття "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17.

У цій справі право комунальної власності підтверджено розташуванням спірної земельної ділянки у межах м. Харкова, чого не заперечували та не спростовували сторони по справі. При цьому, у даній справі № 922/5266/23 доказом того, що спірна земельна ділянка перебуває саме у комунальній власності, є витяг із Державного земельного кадастру від 18.10.2021 № НВ-0007854812021, за змістом якого земельна ділянка, кадастровий номер 6310136900:01:022:0045, по просп. Героїв, Харкова, 118 у м. Харкові перебуває у комунальній власності. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 20.04.2018.

Ураховуючи те, що Міськрада є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:022:0045, по просп. Героїв, Харкова, 118 у м. Харкові, то позивач має повноваження на захист свого права на землю (спірну земельну ділянку), тобто цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому за умовами частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ТОВ "Ютерм Україна", як власник такого майна, стало фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт.

Установлені обставини свідчать, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, у спірний період із 03.11.2020 по 28.02.2022 користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею, тому суд дійшов висновку, що ТОВ "Ютерм Україна" є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Суд не приймає доводи представника Відповідача щодо помилковості застосування до спірних правовідносин правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17 з огляду на різний предмет позову, оскільки набуття права власності на спірну земельну ділянку в силу закону не ставиться у залежність від реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на вищевикладене, надавши оцінку всім доказам, суд дійшов до висновку, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, не здійснив оплату орендної плати у сумі 2635400,28 грн за використання земельної ділянки загальною площею 1,7677 га з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 складає за період з 03.11.2020 по 28.02.2022 у зв`язку з чим, наявні законні підстави для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви відповідача про застосування до позовних вимог строку позовної давності - відмовити.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕРМ УКРАЇНА" (пр. Незалежності, буд. 85, м. Біла Церква, Білоцерківський р-н Київська обл., 09108, код ЄДРПОУ 40532173) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (ІВАN) - UА698999980314090611000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2635400,28 грн за використання земельної ділянки загальною площею 1,7677 га по просп. Героїв Харкова, буд. 118 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:01:022:0045 за період з 03.11.2020 по 28.02.2022.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕРМ УКРАЇНА" (пр. Незалежності, буд. 85, м. Біла Церква, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09108, код ЄДРПОУ 40532173) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: р/р UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172 Отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243, рахунок (ІВАN - UА518201720344240012000032986, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172) витрати зі сплати судового збору у сумі 39531,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "22" квітня 2024 р.

СуддяЛ.В. Шарко