Рішення

від 11.04.2024 по справі 927/38/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2024 року м. Чернігів справа № 927/38/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури (17500, м. Прилуки Чернігівської області, вул. В`ячеслава Чорновола, 50-а; код 02910114 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )) в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради (код 04412521) 16730, смт. Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області, вул. Тараса Шевченка, 62 (inbox@parafiivska-sr.gov.ua)до Приватного акціонерного товариства "Блок Агросвіт" (код 00372612) 16730, смт. Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області, вул. Тараса Шевченка, 123про припинення договору оренди та зобов`язання вчинити дії

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В підготовчому засіданні прийняла участь прокурор Чернігівської обласної прокуратури Оліфір А.В. (посв. від 01.03.2023 № 073909).

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради до Приватного акціонерного товариства "Блок Агросвіт" про припинення договору оренди та зобов`язання вчинити дії, якою прокурор просить:

припинити Договір оренди землі від 21.03.2016, укладений між Чернігівською обласною державною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством "Блок Агросвіт", предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 3,90000 га, кадастровий номер 7421755700:05:000:1040, розташованою на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, шляхом його розірвання;

зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Блок Агросвіт" повернути Парафіївській селищній раді земельну ділянку площею 3,90000 га, кадастровий номер 7421755700:05:000:1040.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.01.2024 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі,

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження,

призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 06 лютого 2024 року на 11 год. 00 хв.,

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали,

викликати для участі в судовому засіданні представника Парафіївської селищної ради в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору,

викликати для участі в судовому засіданні представника Приватного акціонерного товариства "Блок Агросвіт" в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Ухвала суду від 08.01.2024 була направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронних кабінетів 08.01.2024 17:14.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 08.01.2024 є такою, що отримана сторонами 09.01.2024.

17.01.2024, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 12.01.2024 № 2 на позовну заяву, яким відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому, відповідач зазначає, що 29.12.2023 він звернувся до позивача з клопотанням про припинення спірного договору у зв`язку з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, додавши до нього акт повернення земельної ділянки та додаткову угоду про припинення правочину.

02.02.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 02.02.2024 на відзив, зі змісту яких вбачається, що прокурор не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити даний позов.

В підготовчому засіданні 06.02.2024, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд підтвердив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

06 лютого 2024 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 27 лютого 2024 року; одночасно постановлено:

повідомити позивача - Парафіївську селищну раду про призначення судового засідання, а також про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

повідомити відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала суду від 06.02.2024 була направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронних кабінетів 08.02.2024 00:58.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 06.02.2024 є такою, що отримана сторонами 08.02.2024.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 27.02.2024 підготовчому засіданні сторони не скористались.

Процесуальним правом на подання заперечення відповідач не скористався.

26.02.2024 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 26.02.2024 № 03-09/807 позивача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника; одночасно позивач повідомив про відсутність з його боку заперечень щодо задоволення позовних вимог.

Крім того, позивач повідомив про надходження на його адресу 09.01.2024 клопотання відповідача від 29.12.2023 № 102 про припинення спірного договору у зв`язку з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами.

Парафіївська селищна рада, в свою чергу, листом від 19.01.224 № 03-11/298 повідомила відповідача про те, що питання припинення дії спірного договору буде винесено на розгляд сесії ради після проведення товариством рекультивації земельної ділянки, оскільки внаслідок виробничої діяльності останнього, пов`язаної з користуванням надрами, утворилась порушена земельна ділянка площею 3,9 га кадастровий номер 742175575700:05:000:1040, яка є предметом відповідного договору.

В паперовій формі вказані вище заяви та документи надійшли до Господарського суду Чернігівської області 04.03.2024.

26.02.2024 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 26.02.2024 № 20 відповідача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника; одночасно відповідач повідомив про визнання позовних вимог в повному обсязі та відсутність заперечень щодо їх задоволення (документ не підписаний ЕЦП).

Розглянувши вказану вище заяву відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про залишення її без розгляду, оскільки за змістом ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Проте, електронний примірник заяви від 26.02.2024 № 20 відповідача не підписаний електронним підписом її автора.

27.02.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 26.02.2024 про уточнення позовних вимог, яким прокурор п. 2 прохальної частини позовної заяви викладає наступним чином: зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Блок Агросвіт" повернути Парафіївській селищній раді земельну ділянку площею 3,9 га, кадастровий номер 7421755700:05:000:1040 у стані не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач її одержав в оренду.

Подаючи дане клопотання, прокурор посилається на проведення позивачем обстеження відповідної земельної ділянки з метою визначення її стану та дотримання умов використання, за результатами якого встановлено, що земельна ділянка має ознаки порушення, зокрема порушений ґрунтовий покрив, є сліди роботи техніки по видобуванню суглинків (Акт від 22.02.2024 обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки).

Аналогічне за змістом клопотання (від 26.02.2024 № 54-77-1367ВИХ-24) надійшло від прокурора на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області і 27.02.2024.

В паперовій формі дане клопотання надійшло до Господарського суду Чернігівської області 29.02.2024.

Після закінчення підготовчого засідання (27.02.2024 11:42) на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 27.02.2024 № 21, яким відповідач просить надати йому час для ознайомлення з клопотанням прокурора про уточнення позовних вимог та підготувати відповідь на нього; розгляд даного клопотання відповідач просить здійснити за відсутності його повноважного представника.

Оскільки дане клопотання відповідача не підписане ЕЦП, суд залишив його без розгляду з підстав, наведених вище.

В підготовчому засіданні 27.02.2024 оголошено перерву до 07.03.2024; одночасно постановлено:

повідомити позивача - Парафіївську селищну раду про призначення судового засідання, а також про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

повідомити відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Ухвала суду від 27.02.2024 була направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронних кабінетів 28.02.2024 01:59.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 06.02.2024 є такою, що отримана сторонами 28.02.2024.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 07.03.2024 підготовчому засіданні сторони не скористались.

До початку підготовчому засідання 07.03.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення від 06.03.2024 на клопотання про уточнення позовних вимог, якими відповідач не погоджується з відповідними уточненнями прокурора щодо повернення спірної земельної ділянки у стані не гіршому порівняно з тим, у якому товариство її одержало в оренду.

При цьому, відповідач вказує, що умовами Договору оренди землі від 21.03.2016 не передбачено обов`язок товариства забезпечити приведення порушених земель у стан придатний до використання; натомість Договір передбачає, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні; крім того, Договір передбачає умови повернення земельної ділянки, зокрема в стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

На думку відповідача, прокурор не надав жодних доказів, які би свідчили про конкретний стан (придатність для використання) земельної ділянки на момент передачі її в оренду; як наслідок - відповідач вважає відповідне клопотання таким, що не відповідає нормам процесуального законодавства, є безпідставним, надуманим та необґрунтованим.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.03.2024 постановлено:

продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів;

закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02 квітня 2024 року;

викликати для участі в судовому засіданні представника Парафіївської селищної ради в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

викликати для участі в судовому засіданні представника Приватного акціонерного товариства "Блок Агросвіт" в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Ухвала суду від 07.03.2024 направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронних кабінетів 08.03.2024 02:59.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 07.03.2024 є такою, що отримана сторонами 08.03.2024.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 02.04.2024 судовому засіданні сторони не скористались.

01.04.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 28.03.2024 № 03-09/1312 позивача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника; одночасно позивач повідомив про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Аналогічна за змістом заява позивача надійшла до Господарського суду Чернігівської області 02.04.2024 і через систему "Електронний суд".

В судовому засіданні 02.04.2024 оголошено перерву до 11.04.2024 до 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 02.04.2024 суд повідомив позивача та відповідача про призначення судового засідання на 11.04.2024.

09.04.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

У судовому засіданні 11.04.2024 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Державною службою геології та надр України видано Публічному акціонерному товариству «Блок Агросвіт» (на даний час Приватне акціонерне товариство «Блок Агросвіт») спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування суглинків придатних для виробництва цегли керамічної на території Парафіївської селищної ради від 07.08.2014 № 5971 з терміном дії до 07.08.2034 (на 20 років).

21.03.2016 між Чернігівською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Блок Агросвіт» (орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає згідно з Земельним кодексом України та розпорядженням облдержадміністрації від 19.11.2015 № 653 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» у строкове платне користування земельну ділянку земель промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка знаходиться на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області.

Згідно п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 3,9000 га (кадастровий номер 7421755700:05:000:1040), яка знаходиться на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області.

У п.6 Договору сторони погодили, що земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню не має.

Відповідно до п. 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам, що пов`язані із користуванням надрами.

Згідно п. 8 Договору Договір укладено на 20 років (на термін дії спеціального дозволу на користування надрами № 5971 від 07.08.2014).

У п.35 Договору сторони передбачили, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

У п. 36 Договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її подальшому використанню; з інших підстав, визначних законом.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.21 Договору).

Відповідно до п.20 Договору земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.03.2016 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421755700:05:000:1040 площею 3,9 га строком до 25.03.2036 за Приватним акціонерним товариством «Блок Агросвіт».

16.11.2017 між Чернігівською обласною адміністрацією та ПАТ «Блок Агросвіт» укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою були змінені умови в частині визначення нормативно - грошової оцінки орендованої земельної ділянки, яка становила 2451481,26 грн. (п. 5 основного Договору) та розміру орендної плати, а саме 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка повинна вноситись у грошовій формі на рахунок Парафіївської селищної ради (п. 9 основного Договору). В іншій частині умови договору оренди землі від 21.03.2016 залишилися без змін.

Наказом Державної служби геології та надр України від 14.02.2022 № 72 анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5971 від 07.08.2014, виданий Публічному акціонерному товариству «Блок Агросвіт». Підставою для анулювання дозволу стала заява ПрАТ «Блок Агросвіт» № 15 від 24.01.2022.

Згідно інформації ГУ ДПС у Чернігівській області №448/5/25-01-04-01-02 від 17.10.2023 станом на початок 2023 року ПрАТ «Блок Агросвіт» не зазначено в переліку дійсних спеціальних дозволів на користування надрами, наданого Державною службою геології та надр України. Товариство не декларувало обсяги видобутої корисної копалини згідно декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до інформації Парафіївської селищної ради №03-11/3981 від 22.09.2023 земельна ділянка площею 3,9 га з кадастровим номером 7421755700:05:000:1040 ПрАТ «Блок Агросвіт» фактично не використовується, дія договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не припинена.

09.01.2024 Приватне акціонерне товариство «Блок Агросвіт» звернулося до Парафіївської селищної ради з листом №102 від 29.12.2023 про припинення дії договору оренди землі від 21.03.2016 у зв`язку з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами.

Листом №03-11/298 від 19.01.2024 Парафіївська селищна рада повідомила відповідача, що внаслідок виробничої діяльності підприємства, пов`язаної з користуванням надрами, утворились порушення землі, які згідно законодавства підлягають рекультивації. Що після прийняття комісійно земельної ділянки, на якій проведено рекультивацію, питання про припинення дії договору оренди землі від 21.03.2016 буде винесено на розгляд сесії Парафіївської селищної ради.

Як вказує прокурор у позовній заяві наявні підстави для припинення договору оренди землі від 21.03.2016, який був укладений між Чернігівською обласною державною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством «Блок Агросвіт» шляхом його розірвання, оскільки останній був укладений саме для виконання робіт, пов`язаних із надрокористуванням, однак на даний час у відповідача право здійснювати видобуток корисних копалин на підставі спеціального дозволу на користування надрами анульовано, відтак у відповідача відсутні правові підстави для використання цієї земельної ділянки.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За частиною 4 статті 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави (1); необхідність їх захисту (2); визначені законом підстави для звернення до суду прокурора (3); а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах (4).

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина 4 статті 23 Закону №1697-VII).

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що у демократичному суспільстві право на справедливий суд є основою правової держави, а гарантіями справедливого судочинства є доступ до суду (справи "Delcourtv.Belgium", "Belletv.France"). Ураховуючи вказаний принцип, суди не повинні обмежувати право держави на доступ до суду.

У рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003, "Федоренко проти України" від 01.06.2006).

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07.12.1976, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.01.1986).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Конституція України (ст. ст. 13, 14) визначає, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють прав власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах н поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності н земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд, (ст. 79 ЗК України).

Таким чином, спірні правовідносини, пов`язані з користуванням земельними ділянками комунальної власності без достатніх на те підстав, становлять суспільний, публічний інтерес.

Суспільним, публічним інтересом звернення прокуратури до суду з вимогою про повернення земельної ділянки є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисті суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, забезпечення раціонального використання землі.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган (1); у разі відсутності такого органу (2).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду із позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом належних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Відповідно до пункту 24 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України (із змінами, внесеними згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021, що набрав чинності 27.05.2021) з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються землі державної форми власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

У відповідності з ст. 1481 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею. Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору. Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на день подання позовної заяви право власності на земельну ділянку площею 3,9 га з кадастровим номером 7421755700:05:000:1040 зареєстроване за Парафіївською селищною радою.

Згідно з ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, комунальною власністю.

Як вбачається із ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межа населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, н яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальної громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюю відповідні ради.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення відтворенням лісів (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами прав комунальної власності.

В даному випадку внаслідок невиконання відповідачем вимог земельного законодавства та умов Договору порушуються інтереси територіальної громади, в особі Парафіївської селищної ради, щодо можливості ефективно володіти та розпоряджатися спірною земельною ділянкою, отримувати орендну плату за використання таких ділянок та рентні платежі за використання надр, раціонально використовувати земельну ділянку не тільки як об`єкт права власності, а й корисні властивості у вигляді корисних копалин, які залягають в ній.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.08.2020 у справі № 921/341/19, право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів і кожне порушення закону щодо порядку використання комунальних земель є порушенням інтересів держави.

У даному випадку органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є саме Парафіївська селищна рада, оскільки земельна ділянка, що перебуває в користуванні ПрАТ «Блок Агросвіт» належить до комунальної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Прилуцькою окружною прокуратурою було надіслано запит до Парафіївської селищної ради від 19.09.2023 в якому, зокрема, повідомлялось про те, що 11.02.2022 ПрАТ «Блок Агросвіт» анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами, та що з метою видобування корисних копалин товариство має на правах оренди земельну ділянку. Тобто, про те, що у товариства відсутні підстави для користування спірною земельною ділянкою селищній раді стало відомо ще з вересня 2023 року.

Також окружною прокуратурою листом від 15.12.2023 повідомлено Парафіївську селищну раду про наявність підстав для повернення земельної ділянки у комунальну власність та порушення інтересів територіальної громади. Згідно інформації селищної ради від 20.12.2023 заходи щодо припинення договору оренди спірної земельної ділянки не вживалися, звертатися до суду щодо повернення земельної ділянки рада не буде.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері земельних відносин, та у позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останній самостійно не захистив інтереси держави в суді.

Прилуцькою окружною прокуратурою на виконання вимог абз. 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомлено позивача про звернення з цим позовом до суду листом від 27.12.2023 №54-75-8325ВИХ-23.

Згідно з ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання визначені у статті 32 Закону України «Про оренду землі». Так, згідно з частиною першою цієї норми на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №920/418/19).

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 66 Земельного кодексу України надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Пунктом «з» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України як підстава для припинення права користування земельною ділянко передбачено припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами).

З урахуванням наведеного, використання земельної ділянки з кадастровим номером 7421755700:05:000:1040 нерозривно пов`язане з дією спеціального дозволу на користування надрами та здійснення робіт пов`язаних з надрокористуванням.

Як встановлено судом, наказом Державної служби геології та надр України від 14.02.2022 № 72 анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5971 від 07.08.2014, виданий Публічному акціонерному товариству «Блок Агросвіт».

Отже на даний час у відповідача право здійснювати видобуток корисних копалин на підставі спеціального дозволу на користування надрами анульовано, відтак у нього відсутні правові підстави для використання спірної земельної ділянки.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що 29.12.2023 ним було подано клопотання до Парафіївської селищної ради про припинення договору оренди землі від 21.03.2016 у зв`язку із анулюванням спеціального дозволу на користування надрами та акт повернення земельної ділянки разом з додатковою угодою про припинення договору оренди землі.

Суд не бере до уваги дані твердження відповідача, оскільки, як свідчать матеріали справи дане клопотання було подано відповідачем 09.01.2024, тобто вже після відкриття провадження у даній справі і на даний час договір оренди між сторонами не розірваний, а земельна ділянка позивачу не повернута.

З врахуванням викладеного, позовна вимога про розірвання Договору оренди землі від 21.03.2016, укладеного між Чернігівською обласною державною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством "Блок Агросвіт" підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У відповідності з п. 21 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Позовна вимога про повернення відповідачем земельної ділянки площею 3,9 га, кадастровий номер 7421755700:05:000:1040 у стані не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач її отримав, є похідною від вимоги про розірвання Договору оренди землі від 21.03.2016 (подібні висновки викладено у постанові ВПВС від 02.11.2022 у справі №922/3166/20), відповідає чинному законодавству та умовам укладеного договору, а тому підлягає задоволенню.

Згідно Акту обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 22.02.2024, який складений членами постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Парафіївської селищної ради, на земельній ділянці з кадастровим номером 7421755700:05:000:1040 наявні ознаки порушення земельної ділянки: ґрунтовий покрив порушено, є сліди роботи техніки по добуванню суглинків.

В той же час, на момент ухвалення даного рішення, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують в якому саме стані була передана в оренду відповідачу земельна ділянка з кадастровим номером 7421755700:05:000:1040 (окрім зазначення в договорі що земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, що можуть перешкоджати її використанню не має).

У випадку, якщо позивач вважає, що йому були завдані збитки внаслідок використання відповідачем земельної ділянки для потреб надрокористування, позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення таких збитків.

Частинами 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах, у розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України, як наслідок, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 5 368 грн 00 коп.

Керуючись 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради до Приватного акціонерного товариства "Блок Агросвіт" про припинення договору оренди та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 21.03.2016, укладений між Чернігівською обласною державною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством "Блок Агросвіт", предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 3,90000 га, кадастровий номер 7421755700:05:000:1040, розташованою на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Блок Агросвіт" (код 00372612; 16730, смт. Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області, вул. Тараса Шевченка, 123) повернути Парафіївській селищній раді (код 04412521; 16730, смт. Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області, вул. Тараса Шевченка, 62) земельну ділянку площею 3,9 га, кадастровий номер 7421755700:05:000:1040 у стані не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач її одержав в оренду.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Блок Агросвіт" (код 00372612; 16730, смт. Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області, вул. Тараса Шевченка, 123) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код 02910114) 5368 грн 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2024.

Суддя А.С.Сидоренко