Ухвала
від 22.04.2024 по справі 753/7566/24
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7566/24

провадження № 2-з/753/92/24

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"22" квітня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНФІЛД ЛТД" про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНФІЛД ЛТД" про стягнення грошових коштів.

Разом з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу, включаючи корпоративні права (частка у статутному капіталі інших юридичних осіб), які належить відповідачу, в межах ціни позову в розмірі 8 629 200,00 грн. та сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 12 112,00 грн.

Обгрунтовуючи заяву позивач вказує, що необхідність звернення до суду за захистом порушеного права зумовлена протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у невиконанні умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги засновника № 01-03-2018 від 01.03.2018, Договору про надання поворотної фінансової допомоги засновника № 14/02-20 від 03.02.2020 та Договору про надання поворотної фінансової допомоги засновника від 07.03.2023 та неповернення суми отриманої фінансової допомоги у встановлені вказаними договорами строки.

Позивач просить застосувати накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу, включаючи корпоративні права (частка у статутному капіталі інших юридичних осіб), які належить Відповідачу, а саме: частка учасника в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро» (ІКЮО 38402326), розмір частки 250 000,00 грн.; частка учасника в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс» (ІКЮО 38402284), розмір частки 5 327 652,50 грн.; частка учасника в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Улянівське» (ІКЮО 34258345), розмір частки 3 547 850,00 грн.в межах ціни позову в розмірі 8 629 200,00 грн. та сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 12 112,00 грн.

Необхідність забезпечення позову полягає у тому, що факт невжиття заявлених заходів забезпечення позову надалі може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, призвести до збитків, відшкодування яких займе неспіврозмірно багато часу.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши додатки до неї, матеріали справи, доходить наступного.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

За вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ч. 3 ст. 153 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із наведеного випливає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 8 629 200,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 12 112,00 грн., що разом складає 8 641 312,00 грн.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

У відповідності до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в цивільному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Верховного суду України від 25.05.2016, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст. 154 ЦПК України).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-2552цс16 у постанові від 18 січня 2017 року.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не мотивував, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, позивачем у розрізі заявлених позовних вимог, враховуючи підстави та предмет позову, наведено обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання рішення суду про ймовірне задоволення позовних вимог. При цьому, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, відтак зважаючи на те, що позовні вимоги, у межах яких подано заяву про забезпечення позову, є майновими вимогами, то обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та відповідає меті забезпечення позову.

Виходячи із викладеного, вивчивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, додані до неї докази, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНФІЛД ЛТД" про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КОРНФІЛД ЛТД", включаючи корпоративні права (частка у статутному капіталі інших юридичних осіб), які належить відповідачу, в межах ціни позову в розмірі 8 641 312,00 грн.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНФІЛД ЛТД", код ЄДРПОУ 40326255, м.Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, корп. Г.

Суддя В.Л. Котвицький

СудДарницький районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення22.04.2024
Оприлюднено24.04.2024
Номер документу118522277
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів

Судовий реєстр по справі —753/7566/24

Ухвала від 18.12.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Голуб Світлана Анатоліївна

Ухвала від 30.10.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Голуб Світлана Анатоліївна

Ухвала від 09.10.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Голуб Світлана Анатоліївна

Ухвала від 22.04.2024

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Котвицький В. Л.

Ухвала від 22.04.2024

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Котвицький В. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні