Ухвала від 27.02.2024 по справі 761/902/24

Справа № 761/902/24

Провадження № 2/761/5044/2024

У Х В А Л А

27 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря Лишняк А.О.,

від позивача: представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

від відповідача: представник ОСОБА_3 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Тетяна Василівна, про зменшення обов`язкової частки у спадщині,

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Тетяна Василівна, про зменшення обов`язкової частки у спадщині.

Відповідач подав до суду клопотання про забезпечення судових витрат, відповідно до якого просив, на підставі ч. 4 ст. 135 ЦПК України, зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду 50000 грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач зловживає правом на звернення до суду шляхом подачі безпідставного позову з метою позбавлення відповідачки прав на частку в квартирі, яка є предметом спадщини, оскільки вже в чотирьох судових процесах судами розглядались питання пов`язані із спадковим майном, а саме щодо зменшення розміру обов`язкової частки відповідача у спадщині. Крім того, позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Суд, вивчивши матеріали справи та клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч. 4 ст. 135 ЦПК України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо, зокрема, позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 135 ЦПК України у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду. У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п`яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 лютого 2024 року між відповідачкою та мною, адвокатом Маковеєм Олегом Григоровичем, було укладено договір на надання професійної правничої допомоги. Згідно із пунктом 4 договору, Адвокат здійснює надання правової допомоги Клієнту за плату, розмір якої становить 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень, за розгляд справи в суді однієї інстанції.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Нормою ч. 5 ст. 135 ЦПК України визначено, що сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Відповідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, згідно з пунктами 2, 4, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, окрім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим, аніж визначеним ч. 2 вказаної статті та ч. 2 ст. 5 ЦПК України, способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №318/89/18 (провадження № 61-128св19) висловлено таку правову позицію: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові».

Враховуючи наведені вище положення, суд на зазначеній стадії розгляду справи позбавлений можливості надавати будь-яку оцінку щодо поданих сторонами доказів та утримується від передчасних висновків щодо обґрунтованості позову, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, оскільки їх належність, допустимість, достовірність оцінюється судом як кожний окремо, так і їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, під час прийняття рішення у нарадчій кімнаті.

З огляду на зазначене, суд лише бере до уваги переконливість доводів представника відповідача, викладених у клопотанні з урахуванням позовних вимог позивача та відповідності вказаних вимог обставинам, викладеним у їх обґрунтування, та перевіряє зазначені в позовній заяві докази на підтвердження обставин, без їх дослідження та без надання їм оцінки.

Перевіривши у вказаний спосіб матеріали справи, матеріали поданого клопотання, враховуючи переконливість доводів представника відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу по оплаті гонорару адвокату відповідачем можуть скласти суму у розмірі 50000 грн.

Крім того, судом також враховано доводи представника відповідача і щодо наявності підстав, передбачених п.1, 2 ч. 4 ст. 135 ЦПК України.

Так, 21.06.2023 року ОСОБА_4 було подано аналогічний позов до Шевченківського районного суду м. Києва (суддя Макаренко І.О., справа №761/21735/23), яку було відкликано позивачем та ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2023 року повернуто позивачу. В подальшому, 05.01.2024 року позивачем було повторно подано позовну заяву, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд судді Саадулаєву А.І. Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 неодноразово з різних підстав подавав позови про усунення від права спадкування за законом (справа №753/17627/21), про усунення від права спадкування (справа №753/17627/21).

Враховуючи вищевкаладене, на думку суду містяться формальні ознаки зловживання правом зі сторони позивача. Також, слід зазначити, що позивач станом на момент розгляду справи не має зареєстрованого права власності на території Ізраілю та не має зареєстрованого місця проживання на території України.

Керуючись ст.ст.135 ч.4, 268-270 ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Маковея О.Г. про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.

Визначити ОСОБА_4 та зобов`язати його внести на депозитний рахунок Шевченківського районного суду міста Києва грошову суму у розмірі 50 000 гривень для забезпечення можливого відшкодування витрат ОСОБА_5 на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цивільної справи за № 761/902/24.

Роз`яснити вимоги ст. 135 ч.6 ЦПК України учасникам цивільного провадження.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала про забезпечення судових витрат набуває законної сили з дня її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: