Ухвала

від 15.05.2024 по справі 761/902/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/902/24

Провадження № 2-др/761/212/24

У Х В А Л А

15 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря Лишняк А.О.,

від позивача: представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

від відповідача: представник ОСОБА_3 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_4 про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Тетяна Василівна, про зменшення обов`язкової частки у спадщині,

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Тетяна Василівна, про зменшення обов`язкової частки у спадщині.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2024 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Тетяна Василівна, про зменшення обов`язкової частки у спадщині - залишено без розгляду.

01.05.2024 року від представника відповідача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат відповідача, в якій просив суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн.

Від представників позивача до суду надійшли письмові заперечення на заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2024 року, представники позивача заперечили проти задоволення заяви в повному обсязі.

В судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2024 року, представник відповідача підтримав заяву в повному обсязі та просив її задовольнити.

В судове засідання, яке відбулось 15.05.2024 року, третя особа не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила клопотання в якому просить слухати справу за її відсутності.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст. 270 ЦПК України).

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши заяву представника відповідача про розподіл судових витрат та матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.04.2024 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманова Оксана Володимирівна, про визнання договору недійсним - залишено без розгляду на підставі п. 10 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Питання розподілу між сторонами судових витрат цією ухвалою суд не вирішував.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно із частиною шостою ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави вважати, що у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача.

Тобто, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Одночасно суд зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов. ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55, ст. 124 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, незалежно від обґрунтованості позову.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок саме необґрунтованих дій позивача.

Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок позивача відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Сам по собі факт залишення позивачем позову без розгляду, у зв`язку із тим, що позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача, не може бути підставою для визнання дій необґрунтованими та задоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат.

Відповідно до ч. 6 ст. 135 ЦПК України, у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Не внесення позивачем, у визначений судом строк, коштів для забезпечення судових витрат відповідача, у зв`язку із правовою позицією позивача з посиланням на норми міжнародного права, не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі №619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі №521/3011/18.

Процесуальні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Отже, підстав для констатування факту необґрунтованості дій позивача, у зв`язку із зверненням до суду з цим позовом та не внесення позивачем, у визначений судом строк, коштів для забезпечення судових витрат відповідача, у зв`язку із правовою позицією позивача, не встановлено. Зворотного відповідачем не доведено.

Жодних доказів, які вказували на необґрунтованість дій позивача відповідачем не надано.

У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 50000,00 грн., пов`язаних із правовою допомогою, заявник не довів, що дії позивача по не внесенню коштів для забезпечення судових витрат відповідача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи, у зв`язку із залишенням позову без розгляду. У заяві вказано лише на норми ЦПК України та про наявність в матеріалах справи доказів про надання юридичних послуг відповідачу.

Суд зазначає, що наявний відзив у матеріалах справи не є тим належним та достатнім доказом, який підтверджує необґрунтовані дії позивача при звернені до суду. Відзив по своїй суті містить лише виклад заперечень проти позову.

З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частини третьої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 142, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_4 про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Тетяна Василівна, про зменшення обов`язкової частки у спадщині - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: