Справа № 2-4125/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2010 року Совєтський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
Головуючого судді Грачова Р.Р.
при секретарі Ружинській О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Ханженково цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки нарахувати та сплатити їй щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 року по теперішній час, виходячи з мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум, посилаючись на те, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус “дитина війни”. Згідно ст. 6 вказаного Закону їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідачем за зазначений період така доплата виплачувалась у неналежному розмірі, лише 10%, що не відповідає вимогам зазначеного закону. Внаслідок цього утворилась недоплата, яку відповідач нарахувати та сплатити в добровільному порядку відмовляється.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду письмові заперечення проти позову, в яких просив справу розглянути без участі представника відповідача. У письмових запереченнях, які надійшли до суду, відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” призупинена, законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України. На підставі зазначених норм дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.2007 року у розмірі 19 грн., з 01.04.2007 року – 19.35 грн., 01.10.2007 року – 19.75 грн. Згідно постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48.10 грн., з 1 липня -48.20 грн., з 1 жовтня - 49.80 грн. Надбавка дітям війни продовжується виплачуватися в такому розмірі з початку 2009 року. Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Просив суд відмовити у позові за наведених підстав.
Суд, з’ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про часткове задоволення позову за наступних підстав .
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорту громадянина України.
Відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 р., дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. Тобто позивач має статус дитини війни відповідно до наведеного Закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Пенсійний Фонд України та його територіальні органи зобов’язані здійснювати функції щодо призначення/ перерахунку/, забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування, виплату пенсій та надання соціальних послуг, як це передбачено п.3 ч.2 ст.64 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” – мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Дію ст.6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-УІ „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає право на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної у позові доплати до пенсії у 2006 році.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік » з метою приведення окремих норм законів у відповідності із цим законом , на 2007 рік зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у спpaвi № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України визначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватись чи змінюватися обсяги прав i обов'язків, пільг, компенсацій i гарантій громадян , передбачених іншими законами України , не можуть вноситися зміни , зупинятися дія чинних законів України , а також встановлюватися інше ( додаткове ) правове регулювання відносин , що є предметом інших законів України.
Виходячи з зазначеного за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пeнciї за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Таким чином позивач з 22 травня 2008 року і до 31 грудня 2008 року, як дитина війни також має право на отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пeнciї за віком.
Позовні вимоги позивача про сплату несплаченої суму підвищення до пенсії за 2009 рік також підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( у редакції від 18 листопада 2004 року, чинній у 2009 році, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 2 статті 54 розділу VI Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Частиною 1 статті 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн. (Стаття 58 України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”).
Частиною 5 ст. 1 Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” № 1646-VІ від 20.10.2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 листопада 2009 року встановлений у розмірі 573 грн.
Згідно довідки Управління Пенсійного Фонду в Совєтському районі м. Макіївки позивачеві щомісячна надбавка до пенсії, як дитині війни, сплачується з 01.01.2009 року по теперішній час у розмірі 49 грн. 80 коп.
Враховуючи, що позивачеві у 2009 році відповідачем сплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 49 грн. 80 коп. щомісяця, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити донарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року .
Позовні вимоги позивача про сплату несплаченої суму підвищення до пенсії за 2010 рік по теперішній час, також підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( у редакції від 18 листопада 2004 року, чинній у 2010 році, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 5 ст. 1 Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” № 1646-VІ від 20.10.2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 листопада 2009 року встановлений у розмірі 573 грн.
Згідно довідки Управління Пенсійного Фонду в Совєтському районі м. Макіївки позивачеві щомісячна надбавка до пенсії, як дитині війни, сплачується з 01.01.2009 року по теперішній час у розмірі 49 грн. 80 коп.
Враховуючи, що позивачеві у 2010 році відповідачем сплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 49 грн. 80 коп. щомісяця, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити донарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 01.01.2010 року по теперішній час, тобто по дату винесення рішення по справі.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що виплата щомісячної надбавки до пенсії “дітям війни” має проводитися у розмірі, встановленому п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн., оскільки відповідно до статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Законом не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретний розмір державних соціальних гарантій дітям війни. Положення цього Закону мають пріоритетну силу над постановами Кабінету Міністрів України як підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України - виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент – Верховна Рада. Конституцією України не передбачено делегування парламентом своїх повноважень іншим державним органам, а останніми своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-IV “Про соціальний захист дітей війни” у зазначений період не призупинялась.
Таким чином, постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України, іншими Законами України, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань.
Виходячи з принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України, принципу пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, у зв’язку з чим Закони України мають вищу юридичну силу, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діє після прийняття рішень Конституційного Суду України, з урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яка визначає мінімальну пенсію за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а не вищевказана постанова Кабінету Міністрів України, на підставі якої позивачу і здійснювалася виплата підвищення до пенсії як дитині війни.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті позивачу в періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, та з 01.01.2010 року по 22.09.2010 рік щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату вищевказаного підвищення за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, та з 01.01.2010 року по 22.09.2010 рік, з урахуванням вже фактично отриманих сум, задовольнивши позовні вимоги в цій частині повністю.
Керуючись ст.ст.3,8,19,22,152 Конституції України, Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ст.ст.1,10,11,60,159,213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївка здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1, щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за період з 1 січня 2010 року по 22 вересня 2010 року .
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя : Р.Р.Грачов
Суд | Совєтський районний суд м.Макіївки |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2010 |
Оприлюднено | 29.10.2010 |
Номер документу | 11852335 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дружківський міський суд Донецької області
Лебеженко Володимир Олександрович
Цивільне
Совєтський районний суд м.Макіївки
Грачов Руслан Ріфатович
Цивільне
Мар`їнський районний суд Донецької області
Пономарьов Олександр Петрович
Цивільне
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
Стоілова Таміла Василівна
Цивільне
Василівський районний суд Запорізької області
Сидоренко Юлія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні