Рішення

від 22.04.2024 по справі 200/910/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року Справа№200/910/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді- Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВСПЕЦТЕХ» до Державної служби України з безпеки на транспорті - Відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві про скасування Постанови про застосування адміністративно господарського штрафу від 26.12.2023 року №047334.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСПЕЦТЕХ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті - Відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві про скасування Постанови про застосування адміністративно господарського штрафу від 26.12.2023 року №047334.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 26 грудня 2023 року він отримав копію Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.12.2021р. № 047334 (далі Постанова) від Державної служби України з безпеки на транспорті - відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві (далі - відповідач). У відповідності до змісту оскаржуваної постанови, до позивача був застосований адміністративно - господарський штраф у сумі - 17 000,00 грн., на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за вчинене начебто порушення ст. 39 цього ж Закону, яке було прийнято за результатами розгляду Акту «Проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом» від 20.11.2023 року №043145 при здійсненні спеціальних регулярних пасажирських перевезень розвозка співробітників ТОВ «СЛАВСПЕЦТЕХ». Позивач зазначив, що у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СЛАВСПЕЦТЕХ» здійснює види діяльності за кодами 77.32; 43.99; 45.11; 45.19; 46.61; 46.63; 77.39; 46.69; 46.73; 46.90; 49.41; 52.10; 64.91; 68.10; 68.20; 77.11; 77.12; 77.34, серед яких немає видів діяльності по кодам 49.31 згідно Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, що пов`язані із перевезенням пасажирів та відповідно до Довідки, виданої ТОВ «СЛАВСПЕЦТЕХ» автобус НОМЕР_1 , що обліковується на його балансі використовується для отримання прибутку. Таким чином він не займається підприємницькою діяльністю, яка була б пов`язана із перевезенням пасажирів та автобус НОМЕР_1 є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Також позивач зазначив, що отримувати ліцензію для здійснення доставки працівників на роботу/з роботи підприємству не потрібно, оскільки позивач не здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку, а перевозить виключно своїх працівників для виконання службових обов`язків. Позивач зауважив, що із прийнятою постановою категорично не погоджується, вважає її неправомірною, прийнятою з порушенням норм діючого законодавства України та такою що підлягає скасуванню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2013 № 422 (далі - Порядок № 422), співробітниками Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки Кrasz, номерний знак НОМЕР_1 , який використовувався ТОВ «Славспецтех» під час здійснення пасажирських перевезень. Відповідач зазначив, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. З урахуванням наведеного, доводи про те, що позивач не є автомобільним перевізником, не відповідають дійсності. Відповідач зауважив, що відповідно до статті 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України. Відповідач зазначив, що «формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути у водія на руках, а не в офісах інших осіб, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини. Відповідач зауважив, що під час перевірки було встановлено, що автомобільним перевізником здійснюються регулярні спеціальні пасажирські перевезення, посадовою особою Укртрансбезпеки було виявлено, що на момент перевірки документи, визначені статтею 39 Закону № 2344-ІІІ, відсутні, а саме: схема маршруту, розклад руху. Так, на підставі виявленого порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.11.2023 № АР 043145. З вищезазначеним актом водія було ознайомлено, про що свідчить особистий підпис водія в акті перевірки. Крім того, водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення перевезень. Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344 визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідач зазначив, що матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки позивачем порушено вимоги Закону № 2344-ІІІ. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, а тому відповідачем правомірно було винесено спірну постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність кабінету електронного суду у позивача та відповідача із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено 20.02.2024.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСПЕЦТЕХ», юридична адреса: 84102, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Заводська, буд. 12а, ЄДРПОУ: 40106434.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.02.2023 року, а також зазначено за відповідним посиланням за даними ЄДРПОУ підприємства: https://opendatabot.ua/c/40106434, станом на 19.04.2024 року, у ТОВ «СЛАВСПЕЦТЕХ» основний вид економічної діяльності зазначений - 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; Інші види діяльності: інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, Торгівля іншими автотранспортними засобами, Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, Неспеціалізована оптова торгівля, Вантажний автомобільний транспорт, Складське господарство, Фінансовий лізинг, Купівля та продаж власного нерухомого майна, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, Надання в оренду вантажних автомобілів, Надання в оренду водних транспортних засобів.

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті - Відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві - в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як встановлено судом, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) виданого Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві від 17.11.2023 року №001272, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 17 листопада 2023 року №80914/28/27-23, яка була видана співробітникам відповідача для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, в місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території м. Києва та Київської області, співробітниками відповідача була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме транспортного засобу марки Krasz з номерним знаком НОМЕР_1 20.11.2023 року, час перевірки 16:15, місце перевірки м. Київ, пр-т. Берестейський, в районі АГЗС «Барс», за наслідками перевірки було складено Акт №043145.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії вищезазначеного Акту №043145, було встановлено, що транспортний засіб марки Krasz з номерним знаком НОМЕР_1 належить ТОВ «Славспецтех», Донецька область , Краматорський район, Слов`янська громада, вул. Заводська, 12А, ЄДРПОУ 40106434, відповідно до серії і номеру свідоцтва про реєстрацію СТО НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 . В даному акті зазначено, що номер дорожнього листа відсутні. Під час перевірки виявлено порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» при здійсненні спеціальних регулярних пасажирських перевезень (перевозка співробітників ТОВ «Славспецтех»), перевізник не забезпечив водія необхідними документами на момент проведення перевірки у водія відсутні схема маршруту, розклад руху, ТЗ не внесено в ЄКІС «Шлях» чим порушено п.16 постанови КМУ №1001 від 02.12.2015 року. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч.1 перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст.39 цього Закону. В графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено ознайомлений та засвідчено власноручним підписом водія ОСОБА_1 .

Відповідно до наявних в матеріалах справи копії матеріалів проведеної перевірки, судом встановлено, що співробітниками відповідача було зроблено фотофіксацію наступних документів: посвідчення водія НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ; протокол перевірки технічного стану транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 ; індивідуальна контрольна книжка водія; фото передньої частини транспортного засобу, а саме автобусу з державним номерним знаком НОМЕР_1 з найменуванням «Славдорстрой».

Позивачем від 01.12.2023 року за вих.№01/12 на адресу відповідача було скеровано лист з проханням, здійснити розгляд справи про порушення відповідно до п.25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 року №1567 за місцем виявлення порушення у місті Києві та направити повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення та дати можливість ознайомитись з відеозаписом перевірки під час розгляду справи.

Відповідачем від 14.12.2023 року за №98342/28/24-23 було надіслано повідомлення на адресу представника ТОВ «СЛАВСПЕЦТЕХ» та запрошено для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідачем за наслідками розгляду про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 26.12.2023 року було прийнято постанову про застосовування адміністративно-господарського штрафу №047334, відповідно до якої до ТОВ «СЛАВСПЕЦТЕХ» постановлено стягнути адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. Підставою застосовування штрафних санкцій зазначено, що ТОВ «СЛАВСПЕЦТЕХ» допущено порушення вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», які зафіксовані в Акті АР №043145 (відсутність розкладу руху, схеми маршруту).

Процедуру розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт позивач не оскаржує.

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із пунктом 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Таким чином, відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог статті 6 Закону № 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно із пунктами 12, 13 14 Порядку №1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка; графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин; рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 17 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Пунктом 19 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Відповідно до п.20 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до п.21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Згідно із пунктом 22 Порядку № 1567, у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Суд зазначає, що перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, визначений статтею 39 Закону № 2344-III.

Зокрема, документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами по справі, що підставою для складання акту стала відсутність у позивача схеми маршруту, розклад руху транспортного засобу, зазначених в акті перевірки.

Щодо зазначеного в акті проведення перевірки стосовно того, що транспортний засіб не внесено в ЄКІС «Шлях» чим порушено п. 16 постанови КМУ №1001 від 02.12.2015 року, судом цей факт не досліджується, оскільки оскаржувана постанова відповідача була складена на підставі порушення вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Отже, судом встановлено, що позивачем, сама процедура проведеної відповідачем рейдової перевірки, яка стала наслідком складення акту та в подальшому винесенням відповідачем оскаржуваної постанови, не оскаржується.

Позивач, звертаючись до суду з даною позовною заявою, зазначає наступне, що він не здійснює видів економічної діяльності, що пов`язані із перевезенням пасажирів та в якості доказів до матеріалів позовної заяви долучає довідку від 03.01.2024 року №03/01-1, в якій зазначено, що автобус НОМЕР_1 , що обліковується на балансі ТОВ «Славспецтех», в 2023 році не був задіяний в господарській діяльності підприємства та не використовувася для отримання прибутку.

Позивач зазначає, що автобус є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку також позивач зазначає, що отримувати ліцензію для здійснення доставки працівників на роботу/з роботи підприємству не потрібно оскільки він не здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку, а перевозить виключно своїх працівників для виконання службових обов`язків.

Щодо викладеного позивачем у позовній заяві про те, що немає необхідності отримувати ліцензію суд зауважує, що відповідно до листа Вищого арбітражного суду України від 26.06.95 р. N 01-8/453 (v_453800-95) «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів» (зі змінами та доповненнями, внесеними листом ВАСУ від 25.10.2000 р. N 01-8/570 ( v_570800-00 ) яким визначено, що в разі коли перевезення не мають характеру послуг, що надаються іншим юридичним чи фізичним особам, а здійснюються суб`єктом господарювання виключно для забезпечення власних потреб, немає правових підстав вважати їх такими, що потребують ліцензування.

Але у контексті спірних правовідносин, суд зауважує, що акт був складений внаслідок не відсутності у позивача ліцензії, а внаслідок відсутності у водія автобуса НОМЕР_1 , який належить ТОВ «СЛАВСПЕЦТЕХ» схеми маршруту та розкладу руху.

Щодо посилань позивача у його позовній заяві, що він не здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку та й не здійснює підприємницької діяльності у цьому напряму економічної діяльності, суд вважає необхідним зазначити наступне.

В акті №043145 від 20.11.2023 року, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови від 26.12.2023 року, посадові особи відповідача не зазначають, що позивач здійснював пасажирські перевезення, а зазначають, про здійснення спеціальних регулярних пасажирських перевезень (розвозка співробітників ТОВ «СЛАВСПЕЦТЕХ»).

Відповідно до визначення зазначеного у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів, студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку замовником транспортних послуг або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.

Тобто враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що до спеціальних регулярних пасажирських перевезень відноситься саме перевезення працівників підприємств та враховуючи, що переліком документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, які визначені статтею 39 Закону № 2344-III, зокрема, документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до приписів абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, на момент проведення перевірки, водієм автобуса співробітникам відповідача були надані наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, але всупереч вищенаведеним приписам Закону України №2344-ІІІ, водієм не було надано схему маршруту та розкладу руху, чим було порушено законодавство про автомобільний транспорт.

Посилання позивача у його позовній заяві на висновки Касаційного адміністративного суду в постанові від 08.07.2020 року №731/186/17 та Касаційного адміністративного суду в постанові від 17.10.2019 року №678/483/17 суд не приймає оскільки висновки, які зазначені в даних постановах стосуються спірних правовідносин, які виникли внаслідок проходження технічного контролю транспортного засобу, який використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому.

В даній справі, що розглядається, спірні питання виникли внаслідок відсутності документів, передбачених ст.39 Закону України №2344-ІІІ, у водія автобусу який здійснює перевезення працівників підприємства.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ураховуючи усе викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем підтверджено належними, достовірними, допустимими, достатніми доказами правомірність винесення спірної у справі постанови, а відтак у задоволенні позову належить відмовити.

Згідно ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.2,5-10,72-90,139,242-246,205,250,255,257-263,295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВСПЕЦТЕХ» до Державної служби України з безпеки на транспорті - Відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві про скасування Постанови про застосування адміністративно господарського штрафу від 26.12.2023 року №047334 відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 квітня 2024 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець