Рішення

від 22.04.2024 по справі 320/42241/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року справа №320/42241/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК БЛОК" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "КСК БЛОК" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати квитанцію №1 від 07.06.2023 про відмову прийняти документ - податкову накладну №1 від 07.03.2023, зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "КСК БЛОК" від 07.03.2023 №1 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати квитанцію №1 від 17.10.2023 про відмову прийняти документ - податкову накладну №1 від 07.04.2023, зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "КСК БЛОК" від 07.04.2023 №1 датою її фактичного подання;

- стягнути на користь ТОВ "КСК БЛОК" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 368, 00 грн. (пять тисяч триста шістдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у м. Києві.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що контролюючим органом протиправно відмовлено у прийнятті поданих на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 07.03.2023 №1 на загальну суму 150 000,00 (в т.ч. ПДВ 25 000,00) та податкової накладної від 07.04.2023 №1 на загальну суму 230 000,00 (в т.ч. ПДВ 38 333,324). Позивач вказує, що законодавством не передбачено накладення на податкову накладну будь-яких інших підписів, окрім підписів платника або уповноваженої ним особи, то реквізит «Посадова (уповноважена) особа/фізична особа (законний представник) - власне ім?я та прізвище)» повинен заповнюватись відповідно до власного ім?я та прізвища особи, яка здійснює накладення на податкову накладну свого електронного підпису. А спірні податкові накладні були подані на реєстрацію 07.06.2023 за електронним підписом ОСОБА_1 , який мав повноваження та чинний сертифікат відкритого ключа на момент подачі податкової накладної до реєстрації.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/42241/23 передана 17.11.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

У зв`язку з перебуванням судді Парненко В.С. на лікарняному, у період з 20.11.2023 по 24.11.2023 (включно), питання про відкриття провадження у справі вирішено у перший робочий день, після виходу з лікарняного.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 р. адміністративну справу №320/42241/23 прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи наявні відзиви на позовну заяву, згідно яких відповідачі заперечують проти вимог позову у повному обсязі. Відповідач 1 надав пояснення, що за результатами перевірки, визначених пунктом 12 Порядку №1246 по спірним податковим накладним, що надійшли на реєстрацію в ЄРПН, сформовано та надіслано відповідні квитанції, в якій зазначено причину неприйняття, а саме: документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2635504650 Олександр Підгородецький). Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа. Поміж з цим, у разі зміни керівника на підприємстві (автора, який набуває статусу СЕД шляхом приєднання до Договору та надає право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису), електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», якими зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Отже, новий керівник не може підписати такий документ, оскільки діє в рамках іншого Договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу. Крім того, такий спосіб захисту права як зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні в ЄРПН не може бути застосований у спірних відносинах, які фактично виникли з приводу відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних, а не у відмові в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.06.2023 року ТОВ "КСК БЛОК" було складено та подано до реєстрації податкову накладну від 07.03.2023 №1 на загальну суму 150 000,00 (в т.ч. ПДВ 25 000,00).

07.06.2023 податкову накладну від 07.03.2023 №1 контролюючий орган не прийняв, що підтверджується квитанцією №1 від 07.06.2023 року.

У квитанції №1 від 07.06.2023 року зазначено про виявлені помилки/зауваження: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2635504650 ОСОБА_2 ).

Зареєстровані підписи особи:

-директор з 30.05.2023 по 07.06.2023

-директор з 05.06.2023 по 01.06.2025.

Підписи документа:

-перший-директор, 38899344, 2635504650 ОСОБА_1 , сертифікат № НОМЕР_1 , видавець UA-36865753-2101 КНЕДП ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна».

Квитанція №1 від 07.06.2023 року про відмову у прийнятті документа містить інформацію про кваліфікаційний сертифікат відкритого ключа ОСОБА_1 , який дійсний до 01.06.2025 року що підтверджується кваліфікаційним сертифікатом відкритого ключа.

Податкова накладна від 07.03.2023 №l була подана на реєстрацію 07.06.2023 за електронним підписом ОСОБА_1 , який мав повноваження та чинний сертифікат відкритого ключа на момент подачі податкової накладної до реєстрації.

27.10.2023 року позивачем було складено та подано до реєстрації податкову накладну від 07.04.2023 №1 на загальну суму 230 000,00 (в т.ч. ПДВ 38 333,324).

27.10.2023 податкову накладну від 07.04.2023 №1 контролюючий орган не прийняв, що підтверджується квитанцією №1 від 27.10.2023 року.

У квитанції №1 від 27.10.2023 року зазначено про виявлені помилки/зауваження: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2635504650 ОСОБА_2 ).

Зареєстровані підписи особи:

-директор з 30.05.2023 по 07.06.2023

-директор з 05.06.2023 по 01.06.2025

-директор з 13.06.2023 по 27.10.2023.

Підписи документа:

-перший-директор, 38899344, 2635504650 ОСОБА_1 , сертифікат № НОМЕР_2 , видавець UA-36865753-2101 КНЕДП ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна».

Квитанція №1 від 27.10.2023 року про відмову у прийнятті документа містить інформацію про кваліфікаційний сертифікат відкритого ключа ОСОБА_1 , який дійсний до 01.06.2025 року що підтверджується кваліфікаційним сертифікатом відкритого ключа.

Податкова накдадна від 07.04.2023 №1 була подана на реєстрацію 27.10.2023 за електронним підписом ОСОБА_1 , який мав повноваження та чинний сертифікат відкритого ключа на момент подачі податкової накладної до реєстрації.

Не погоджуючись з відмовою у прийнятті поданих на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 07.03.2023 №1 на загальну суму 150 000,00 (в т.ч. ПДВ 25 000,00) та податкової накладної від 07.04.2023 №1 на загальну суму 230 000,00 (в т.ч. ПДВ 38 333,324) позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Положення статті 201 Податкового кодексу України станом на дату складення ПН від 01.04.2019 № 1 визначали, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду, й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Тобто, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); нечинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; недотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України; відсутності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.); відсутності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; наявності факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; недотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для неприйняття податковим органом для реєстрації спірних податкових накладних є те, що відомості про особу, яка їх склала не відповідають КЕП особи, що підписала вказані документи.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Як було встановлено під час судового розгляду справи, податкова накладна від 07.03.2023 №1 та податкова накладна від 07.04.2023 №1 були складені керівником ТОВ «КСК БЛОК» ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

З 29 травня 2023 року, після оформлення спадкових прав на корпоративні права, керівником ТОВ «КСК БЛОК» призначений ОСОБА_4 за електронним підписом якого були подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна від 07.03.2023 №1 та податкова накладна від 07.04.2023 №l.

В контексті спірних правовідносин суд зауважує, що правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульовані Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до пунктів 12, 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" (в редакції чинні й на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності 07.11.2018, електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

У частині 2 статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" законодавцем передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Разом з тим пунктами 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України "Про електронні довірчі послуги" електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином з наведеного вбачається, що Закон України "Про електронні довірчі послуги" (частина 2 статті 17) вимагає від суб`єктів господарювання використовувати лише кваліфіковані електронні довірчі послуги при здійсненні електронної взаємодії, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06.06.2017 (далі - Порядок № 557).

Пунктом 2 Розділу І Порядку № 557 визначено, що:

електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів;

електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Пунктом 2 Розділу II Порядку № 557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувана (підписувачів) та печатки (за наявності). Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Згідно із пунктами 5-7 Розділу II Порядку № 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

-перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";

- перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (пункт 8 Розділу II Порядку № 557).

Відповідно до пункту 9 Розділу II Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

В силу положень статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

В контексті встановлених обставин суд звертає увагу на ту обставину, що положеннями статей 192 та 201 Податкового кодексу України не передбачено імперативної заборони щодо підписання податкової накладної одним керівником товариства та її надіслання у подальшому новим керівником юридичної особи, яким набуто повноважень у законний спосіб після попередника.

Разом з тим як слідує зі змісту порядку реєстрації податкових накладних, безпосереднім обов`язком контролюючого органу є перевірка повноважень особи, яка підписує податкову накладну та надсилає її для реєстрації в ЄРПН.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії ДПС України щодо відмови у прийнятті податкових накладних ТОВ «КСК БЛОК» від 07.03.2023 № 1 та від 07.04.2023 № 1 за умови підписання такої КЕП повноважного директора на дату подання податкових накладних на реєстрацію є протиправними, а тому вимоги в цій частині слід визнати такими, що підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті на реєстрацію податкових накладних ТОВ «КСК БЛОК» від 07.03.2023 № 1 та від 07.04.2023 № 1.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, суд дійшов висновку про їх передчасність, оскільки перелік підстав для неприйняття податкових накладних є вичерпним та не може свавільно розширюватись контролюючим органом. При цьому, формулювання підстав неприйняття податкових накладних повинно коригуватись з підстав, що передбачені Порядком № 1246.

Враховуючи те, що наведена контролюючим органом підстава неприйняття поданої Товариством до реєстрації в ЄРПН податкової накладної не відповідає одному з пунктів 12 Порядку № 1246, тоді як з матеріалів справи не встановлено проведення контролюючим органом перевірки поданої податкової накладної всіх переліченим підставам (критеріям) закріплених у пункті 12 Порядку № 1246 та відповідних рішень не прийнято, висновки контролюючим органом щодо відповідності таким не надані, тоді як в межах спірних правовідносин, перевіряючи обґрунтованість рішення контролюючого органу суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи натомість рішення, яке визнається протиправним інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що в межах спірних правовідносин належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання Державної податкової служби України розглянути питання щодо прийняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезгадані податкові накладні ТОВ «КСК БЛОК» від 07.03.2023 № 1 та від 07.04.2023 № 1, з урахуванням правових висновків висловлених за наслідками розгляду цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

При цьому суд враховує роз`яснення, що викладені у пункті 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (абзац перший частини другої статті 77 КАС України).

За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з коригуванням обраного способу захисту.

Судові витрати, підлягають розподілу на підставі положень частини 3 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК БЛОК" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково;

Визнати протиправними дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті на реєстрацію податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК БЛОК» від 07.03.2023 № 1 та від 07.04.2023 № 1;

Зобов`язати Державну податкову службу України розглянути питання щодо прийняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезгадані податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК БЛОК» від 07.03.2023 № 1 та від 07.04.2023 № 1, з урахуванням висновків суду у цій справі.

В іншій частині вимог позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК БЛОК» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.