Ухвала

від 22.04.2024 по справі 320/17166/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 квітня 2024 року м. Київ № 320/17166/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами Державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення у вигляді квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних:

квитанція (дата та номер позивачу не відомі) про зупинення реєстрації податкової накладної ПІ «Амарант» від 20.12.2022 №16 ПП «Амарант»;

квитанція від 12.01.2023 в ЄРПН зареєстровано за №9295605800 про зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «КРЕАТОР КОМПАНІ» від 28.12.2022 №29;

квитанція від 13.01.2023 в ЄРПН зареєстровано за №9296943749 про зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «КРЕАТОР КОМПАНІ» від 29.12.2022 №30;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні датою їх подання:

від 20.12.2022 №16 ПП «Амарант»;

від 28.12.2022 №29 ТОВ «КРЕАТОР КОМПАНІ»;

від 29.12.2022 №30 ТОВ «КРЕАТОР КОМПАНІ».

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України з огляду на наступне.

У відповідності до ч.2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються рішення у вигляді квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної ПІ «Амарант» від 20.12.2022 №16 ПП «Амарант», від 12.01.2023 в ЄРПН зареєстровано за №9295605800 про зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «КРЕАТОР КОМПАНІ» від 28.12.2022 №29 та від 13.01.2023 в ЄРПН зареєстровано за №9296943749 про зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «КРЕАТОР КОМПАНІ» від 29.12.2022 №30.

Однак, суд звертає увагу, що з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 10.04.2024 (відповідно до відмітки на конверті, в якому надійшла позовна заява).

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У свою чергу судом встановлено, що позивачем не було додано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, як і будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку.

Зі змісту ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересі.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд звертає увагу позивача, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Також суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого приписами КАС України, при цьому не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

Разом з тим, суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Таким чином, позивачу необхідно обгрунтувати строк звернення до суду з даним позовом.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 6 (шість) вимог немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом (з урахуванням вимог похідного характеру), позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 9084,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір на суму 3028,00 грн, у зв`язку з чим останньому необхідно доплатити судовий збір на суму 6056,00 грн.

Також, з аналізу матеріалів позовної заяви вбачається, що в тексті позовної заяви в якості третіх осіб позивач зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕАТОР КОМПАНІ» та Приватне підприємство «Амарант», з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Суд зазначає, що предметом спору у даній адміністративній справі є, за доводами позивача, рішення у вигляді квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що текст позовної заяви не містить належних обґрунтувань щодо залучення в якості третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕАТОР КОМПАНІ» та Приватного підприємства «Амарант», позивач взагалі не зазначає, яким саме чином розгляд даної справи може вплинути на права та обов`язки вказаних суб`єктів, також позивачем всупереч вимогам чинного законодавства не зазначено на стороні позивача чи відповідача мають виступати вказані треті особи, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про те, що позивачу необхідно зазначити на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо вказаних осіб, зазначити відповідно до вимог приписів процесуального законодавства на якій стороні мають виступати вказані треті особи або зазначити склад осіб, у відповідності до вимог КАС України.

Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких строк звернення до суду було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку;

- оригіналу документа про доплату судового збору на суму 6056,00 грн;

- належним чином оформленої позовної заяви з зазначенням на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕАТОР КОМПАНІ» та Приватного підприємства «Амарант», зазначити відповідно до вимог приписів процесуального законодавства на якій стороні якій стороні мають виступати вказані треті особи або зазначити склад осіб, у відповідності до вимог КАС України.

Керуючись ст.160 - 162, ч.1, 2 ст.169, ст.241-243, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Державного підприємства «Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України» - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.