Рішення

від 22.04.2024 по справі 826/14936/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року м. Київ№ 826/14936/16

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Форенсіс»

до Головного управління ДПС у м. Києві в

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Форенсіс» (далі позивач/ТОВ «АК «Форенсіс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2016 №1262615147, №1252615147.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.06.2016 №1262615147, №1252615147.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 вказану постанову залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.05.2019 зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовані та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2019 прийнято справу №826/14936/16 о провадження.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №826/9043/13-а надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

28 грудня 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на оцінці взаємовідносин позивача з ТОВ «Блюбері Подакшн», зокрема, податковий орган дійшов до висновку про нездійснення спірних операцій та, відповідно, про відсутність підстав для формування податкових вигод. Між тим, як зазначає позивач, операції з надання юридичних послуг фактично проведені та документально підтверджені, а тому позивач вважає правомірним формування спірних сум податкових вигод, у зв`язку з чим не вбачає підстав для прийняття спірних рішень та просить їх скасувати. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 прийнято справу №826/14936/16 до провадження судді Жукової Є.О. Вирішено здійснювати розгляд справи суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи. Замінено відповідача Головне управління ДФС м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 16.01.2024 по справі №826/14936/16 доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві 17.01.2024.

12 лютого 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. Вказує, що підставою для визначення позивачу податкових зобов`язань слугували висновки акту перевірки про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам із ТОВ «Блюбері Продакшн», оскільки, на переконання податкового органу, договір укладений позивачем із зазначеним контрагентом не має мети реального настання правових наслідків обумовлених змістом правочину. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Правом надання відповіді на відзив відповідно до вимог статті 163 КАС України позивач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Форенсіс» зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 36376635. Основним видом діяльності товариства за КВЕД 69.10 є «Діяльність у сфері права»

На підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, згідно ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 19.02.2016 року №б/н, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015100050000084 від 28.10.2015, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АК «Форенсіс» (код ЄДРПОУ 36376635) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ «Вілс ЛТД» (ПН 39336972), ТОВ «Тарсан ЛТД» (ПН 39085207), ТОВ «БК «Седес» (ПН 39238695), ТОВ «Продінвест ЛТД» (ПН 39082955), ТОВ «Прод Опт Продукт» (ПН 39567957), ТОВ «Конструктив Компані» (ПН 39872061), ТОВ «Кепіталс Груп» (ПН 39621694), ТОВ «Бігнікс» (ПН 40003280), ТОВ «Блюбері Продакшн» (ПН 39213450), ТОВ «Лерос» (ПН 39844228), ТОВ «Штовар Україна» (ПН 38745119), ТОВ «Автозапчастина Ойл» (ПН 37587877), ТОВ «Апреліус» (ПН 39689202) за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 07.06.2016 №96/26-15-14-07-02-10/36376635(далі-Акт перевірки).

Згідно висновків акту позивачем порушено вимоги пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства за 2015 рік на суму 366948 грн.; п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період березня-липня 2015 року на загальну суму 407720 грн. По взаємовідносинам із всіма іншими особами, окрім ТОВ «Блюбері Продакшн», - порушень не встановлено.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.06.2016:

№1252615147, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 366948 грн за основним платежем та на 0,00 грн. за штрафними санкціями,

№1262615147, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 407720 грн за основним платежем та на 101930 грн за штрафними санкціями.

01 липня 2016 року ТОВ «АК «Форенсіс» звернулося до ДФС України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 24.06.2016.

Рішенням ДФС України від 23.08.2016 за №18222/6/99-99-11-01-00-28 податкові повідомлення-рішення від 24.06.2016 №1252615147, №1262615147 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття податкових повідомлень-рішень від 24.06.2016 №1252615147, №1262615147 -20 позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов`язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Статтею 134 Податкового кодексу України визначений об`єкт оподаткування, зокрема, п.п134.1.1. п.134.1 ст. 134 визначено прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З акту перевірки вбачається, що висновки податкового органу ґрунтуються на оцінці взаємовідносин позивача з ТОВ «Блюбері Подакшн», зокрема податковий орган дійшов до висновку про нездійснення спірних операцій та, відповідно, про відсутність підстав для формування податкових вигод.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Блюбері Продакшн» укладено договір про надання юридичних та консультаційних послуг від 03.02.2015 №1-02/02, згідно якого передбачалася можливість надання ТОВ «Блюбері Продакшн» вказаних послуг як власними силами, так і силами спеціалістів третіх осіб, яких підприємство могло залучати для виконання зобов`язань за цим договором.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано акти наданих послуг та податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, копії яких містяться у матеріалах справи.

Інших доказів щодо виконання договору про надання юридичних та консультаційних послуг від 03.02.2015 №1-02/02 матеріали справи не містять.

Так, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам необхідно з`ясувати, зокрема: - рух активів у процесі здійснення господарської операції; - установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; - установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. В обов`язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про неможливість встановити повний зміст та обсяг господарської операції з контрагентом позивача, відсутність ділової мети у діях платника податку, тощо.

Позивач стверджуючи, що надані контрагентом юридичні та консультаційні послуги використовувалися ним у господарській діяльності у подальших взаємовідносинах з третіми особами. Разом з тим, доказів використання наданих послуг у подальших господарських взаємовідносинах з третіми особами до суду надано не було.

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року було витребувано у позивача докази використання наданих послуг у подальших господарських взаємовідносинах з третіми особами.

Проте, позивачем було проігноровано виконання ухвали суду від 16 січня 2024 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Форенсіс» відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.