Ухвала

від 22.04.2024 по справі 400/3047/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 квітня 2024 р. № 400/3047/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., перевіривши матеріали позовної заяви

за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця «січень 2008 року»;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця «січень 2008 року»;

визнання протиправною бездіяльність відповідача у незастосуванні пункту 4 та решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення (основних і додаткових видів грошового забезпечення) та всіх виплат, належних військовослужбовцю з 29.01.2020 по 19.05.2023;

зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок і виплату грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення, грошової компенсації за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки, вихідної допомоги при звільненні (50 % від місячного грошового забезпечення за 8 календарних років) із застосуванням пункту 4 та решти положень Постанови № 704, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, з урахуванням проведених раніше виплат.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що внаслідок неправильного визначення відповідачем посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивачу у 2020-2023 роках не в повному обсязі виплачено його грошове забезпечення. Крім цього, відповідач протиправно не виплачував йому індексацію грошового забезпечення у період його служби з 01.12.2015 по 28.02.2018.

04.04.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/3047/24 в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023.

22.04.2024 до суду надійшла заява позивача про поновлення процесуальних строків, яку обґрунтував тим, що:

до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати;

він перебуває на військовій службі до 27.02.2024.

Надаючи оцінку доводам клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом у цій справі, суд встановив таке.

В мотивувальній частині ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 400/3047/24 суд встановив, що позивач звернувся із адміністративним позовом після 30.09.2023 (тримісячного строку після відміни карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19), тому позовні вимоги в частині нарахування та виплати грошового забезпечення позивача за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 подані з порушенням тримісячного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до військового квитка позивача він у спірний період проходив військову службу у військовій частині повітряних сил Збройних Сил України, місцем постійної дислокації якої є обласний центр, в який в період з 01.10.2023 по день подання позову не відносився до населених пунктів, на території яких ведуться бойові дії.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що перебування позивача на військовій службі у період з 01.10.2023 по день подання позову суттєво не обмежувало та не ускладнювало йому можливість вчинити процесуальні дії (подати позовну заяву тощо) у визначений законом строк.

У пунктах 30 і 31 мотивувальної частини постанови від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Оскільки позивач не навів ні у позовній заяві від 25.03.2024, ні у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 08.04.2024 не навів належних обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість подання ним позову у строки, встановлені процесуальним законодавством, тому він пропустив без поважних причин строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви позивача від 08.04.2024 про визнання поважними причини попуску строку для звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 08.04.2024 про поновлення строку звернення до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративною позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 .

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 повернути в частині таких позовних вимог, а саме щодо:

визнання протиправною бездіяльність відповідача у незастосуванні пункту 4 та решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення (основних і додаткових видів грошового забезпечення) та всіх виплат, належних військовослужбовцю з 19.07.2022 по 19.05.2023;

зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок і виплату грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення, грошової компенсації за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки, вихідної допомоги при звільненні (50 % від місячного грошового забезпечення за 8 календарних років) із застосуванням пункту 4 та решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, з урахуванням проведених раніше виплат.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

5. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Г.Ярощук