Рішення

від 22.04.2024 по справі 815/1346/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1346/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представника позивача адвоката Воронкова В.О. (згідно ордеру),

представника відповідача Демчик Н.О. (згідно витягу з ЄДРПОУ),

розглянув у відкрито тому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Дінекс Агро» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства «Дінекс Агро» до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 27.09.2016р. за № 00036/13-01, яким ФГ «Дінекс Агро» було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 373 646, 29 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 784 404, 99 грн. та нараховано 409 329, 22 грн. пені, а всього донараховано грошового зобов`язання з податків та зборів на суму у розмірі 2 567380,50грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 27.09.2016р. за № 00037/13-01, яким ФГ «Дінекс Агро» було збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 69 978,75 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 494, 69 грн. та нараховано 7 860, 24 грн. пені, а всього донараховано грошового зобов`язання з податків та зборів на суму у розмірі 95 333, 68 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 27.09.2016р. за № 00036/13-01. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 27.09.2016р. за № 00037/13-01.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 року апеляційну скаргу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року залишено без змін.

18.10.2023 року постановою Верховного Суду задоволено касаційну скаргу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 20.11.2023 року справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14.12.2023 року.

В обґрунтування адміністративного позову, з урахуванням заяви про збільшення підстав позову, представник позивача зазначає, що ні Закон України від 27.03.2014р. №1166-УІІ Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні, ані ПК України, положення чинного законодавства України, якими врегульовані відносини з оренди землі, що перебуває у приватній власності громадян України, у тому числі ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002р. Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), не покладають на учасників правовідносин з оренди землі приватного сектору обов`язку ініціювати приведення орендної плати у відповідність до податкового законодавства України. З урахуванням наведених вище положень Конституції України, Закону України Про оренду землі від 06.10.1998р. N 161-ХІV (з наступними змінами та доповненнями), правомірним вбачається висновок про те, що правовідносини між фізичними особами - власниками земельних ділянок та ФГ «Дінекс Агро» по договорам оренди землі є цивільно-правовими, а відсилання податкового органу на внесені з 01.04.2014р. зміни до пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України чи ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002р. «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» є необґрунтованими для донарахування вищенаведених грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Також, згідно з заявою про збільшення підстав позову, представник позивача посилається на протиправність дій контролюючого органу по включенню фермерського господарства до плану-графіку перевірок на 2016 рік, що призвело до прийняття протиправного наказу Ізмаїльської ОДПІ від 02.08.2016р. № 261. Представник позивача зазначає, що базою для нарахування фермерському господарству грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у даному випадку, є орендна плата за земельні ділянки приватної власності, а не Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, як обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Ухвалою суду від 23.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд замінив відповідача Ізмаїльську ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області на правонаступника ГУ ДПС в Одеській області та розпочав розгляд справи спочатку.18

06.12.2023 року від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позов, згідно з яким умовами договорів оренди земельних ділянок, які укладені у 2008-2009 роках було передбачено перегляд розміру орендної плати у разі зміни нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, що не було зроблено ФГ «Дінекс-Агро» у 2015-2016 рр. Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002р. Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

13.12.2023 року від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та додаткові пояснення у справі.

18.01.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення щодо суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року суд перейшов до розгляду справи в загальному позовному провадженні, призначив підготовче засідання на 16 квітня 2024 року та за спільною заявою представників сторін розглянув справу по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі з підстав викладених у позові, заяві про збільшення підстав позову, додаткових поясненнях. Представник відповідача позов не визнав з підстав зазначених у відзиві, додаткових письмових поясненнях.

Суд, вислухав думку представників сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ФГ "Дінекс-Агро" зареєстроване в якості суб`єкта господарювання (свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №278011 від 12 січня 2004 року), основним напрямком діяльності якого, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (серії АБ №540074 від 03 жовтня 2012 року) є вирощування зернових культур, оптова торгівля зерном тощо.

Суд встановив, що господарство орендувало земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності фізичних осіб - громадян, на території 4 сільських селищних рад (з 2015 року - 5 сільських/селищних рад) загальною площею: у 2013 року - 7 638,66 га ріллі; у 2014 року - 7 628, 55 га ріллі, у 2015 року - 7 803,76 га, у 2016 року - 5 194,09 га.

Зменшення площі земель у 2016 року відбулось у зв`язку з виведенням земель з ФГ "Дінекс-Агро" та переведенням їх до іншого (ФГ "Дінекс-Трейд") загальною площею 2631,98 га, розташованих на території Багатянської сільської ради.

Станом на 01.01.2013 року діяло 2384 договорів оренди земельних ділянок (паїв), які складені у 2008-2009 роках; у 2014 року діяло 2384 договорів, у 2015 року діяло 2429 договорів оренди, у 2016 року діяло та укладено нових 1622 договорів оренди.

Перевіркою питання дотримання законодавства при укладанні договорів оренди та визначення орендної плати за користування земельними паями встановлено протягом 2013 - 2016 років орендна плата по договорах, які укладені на оренду земель Суворівської селищної ради Ізмаїльського району та Виноградненської сільської ради, визначалась з урахуванням нормативно-грошової оцінки землі та ставки орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Орендна плата по договорах, які укладені на оренду земель Багатянської, Каланчацької, Першотравневої, Новопокровської сільських рад, у 2013-2016 роках визначалась за ставкою орендної плати у розмірі 1%, 1,5% - 2% від нормативної грошової оцінки землі.

Розрахунки з орендодавцями відбувались у грошовій форми.

У період з 15 серпня 2016 року по 05 вересня 2016 року Ізмаїльською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ФГ "Дінекс-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 серпня 2013 року по 31 липня 2016 року.

За результатами вказаної перевірки, податковим органом складений акт від 12 вересня 2016 року №0036/15-15-13-01/32653803 "Про результати планової виїзної документальної перевірки ФК "Дінекс-Агро" (код ЄДРПОУ 32653803) питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 серпня 2013 року по 31 липня 2016 року", яким встановлено, що упродовж 2014 - 2016 роки суми орендної плати для нарахування податку на доходи визначались згідно до укладених договорів оренди за ставкою нижче, ніж законодавчо визначена пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України ставки, внаслідок чого було занижено базу оподаткування - орендну плату ПДФО.

Так, під час перевірки встановлено порушення ст.ст. 288, 289 ПК України, а саме: застосована занижена ставка орендної плати (менше, ніж 3%) протягом 2014-2016 роки та занижена НГОЗ у 2015-2016 роки. Внаслідок чого встановлено заниження сум орендної плати, як бази оподаткування податком на доходи.

Як наслідок, в порушення пп.170.1.1 п.170.1 ст. 170 ПК України, ФК "Дінекс-Агро" занижено внаслідок застосування занижених ставок орендної плати та заниження НГОЗ (неврахування індексів інфляції) ПДФО, якій нараховувався на орендну плату.

Внаслідок встановлених порушень, господарством не донараховано ПДФО за період 2013-2015 роки на загальну суму 1 373 646, 29 грн.

Також, внаслідок застосування заниженої ставки орендної плати (від 1% до 2%) та незастосування коефіцієнта індексації НГОЗ, що призвело до заниження бази оподаткування - сум орендної плати по укладених договорах, не донараховано та не сплачено військового збору за 2015 року на суму 69 978, 75 грн.

На підставі встановлених порушень Ізмаїльською ОДПІ 27.09.2016 р. прийнято:

- податкове повідомлення-рішення за № 00036/13-01, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 373 646, 29 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 784 404, 99 грн. та додатково нараховано 409 329, 22 грн. пені;

- податкове повідомлення-рішення за № 00037/13-01, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 69 978, 75 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 494,69 грн. та додатково нараховано 7 860,24 грн. пені.

Не погоджуючись з правовими підставами винесених податкових повідомлень-рішень ФГ "Дінекс-Агро" звернулось до ГУ ДФС в Одеській області із скаргою.

За результатами розгляду вищевказаної скарги від 07 жовтня 2016 року про перегляд податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської ОДПІ від 27 вересня 2016 року за №00036/13-01, №00037/13-01 ГУ ДФС в Одеській області, було прийняте рішення №2636/10/15-32-10-01-07 від 05 грудня 2016 року про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу ФГ "Дінекс-Агро" від 07 жовтня 2016 року про перегляд податкових повідомлень-рішень було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Приписами статті 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 № 161-XIV встановлено, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар - використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч.1 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, плату за землю віднесено до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до ст.14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України):

земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) - пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України.

орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата) - пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України.

Отже, орендна плата за землю за своєю правовою природою є обов`язковим платежем, контроль за справлянням якого, покладено на податкові органи.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України , підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).

Одночасно, за правилами пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України в редакції, що діяла до 01.04.2014, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно пп.288.5.1, 288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК України (в редакції Закону України № 1166 від 27.03.2014, чинній з 01.04.2014) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

В абз.1 п.289.1 ст.289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За визначенням п.п.14.1.125 п.14.1 ст.14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІІ Податкового кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а ст.13 цього ж Закону встановлено обовязкове проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Таким чином, саме нормативна грошова оцінка земель, є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, і зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями ст. 288 ПК.

З положень статті 15 вказаного Закону вбачається, що підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За приписами ч.2 ст.18 цього ж Закону нормативна грошова оцінка земель в межах населених пунктів проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про оцінку земель», технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно відповіді Міськрайонного управління в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїл Управління Держгеокадастру в Одеській області за № 27-15-0.183-86/126-17 від 22.03.2017 р. повідомлено, що нормативно грошова оцінка сільськогосподарських угідь, яка згідно ПК України використовується для призначення розміру земельного податку або орендної плати за землю, на території Ізмаїльського району (за межами населеного пункту) за 1 га рілля складає:

Багатянська с/р 2013 р. - 23 055, 58 грн.; 2014 р. - 23 055, 58 грн.; 2015 р. - 28 797, 86 грн.; 2016 р. - 34 557, 43 грн.; 2017 р. - 34 557, 43 грн.;

Першотравневська с/р 2013 р. - 24 567, 14 грн.; 2014 р. - 24 567, 14 грн.; 2015 р. 30 685, 90 грн.; 2016 р. - 36 823, 08 грн.; 2017 р. - 36 823, 08 грн.;

Каланчацька с/р 2013 р. - 22 398, 13 грн.; 2014 р. - 22 398, 13 грн.; 2015 р. 27 976, 67 грн.; 2016 р. - 33 572, 00 грн.; 2017 р. - 33 572, 00 грн.;

Новопокровська с/р 2013 р. - 22 420, 61 грн.; 2014 р. - 22 420, 61 грн.; 2015 р. 28 004, 74 грн.; 2016 р. - 33 605, 69 грн.; 2017 р. - 33 605, 69 грн.;

Суворівська с/р 2013 р. 23 701, 79 грн.; 2014 р. - 23 701, 79 грн.; 2015 р. 29 605, 01 грн.; 2016 р. - 35 526, 01 грн.; 2017 р. - 35 526, 01 грн. (т. 1 а/с. 86).

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

У постанові від 18.10.2023 року у справі № 815/1346/17 Верховний Суд вказав: «…Судами не встановлено і не досліджено наявність у матеріалах справи відповідних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які видані Управлінням Держгеокадастру за вказаним вище договорами оренди землі на земельні ділянки за відповідними кадастровими номерами земельних ділянок та яка за цими витягами нормативна грошова оцінка зазначених в договорі земельних ділянок складає, не встановлено розмір нормативно грошової оцінки і чим така грошова оцінка підтверджується, чи відповідає така оцінка проведеної індексації станом на 01.01.2016 з урахуванням положень 289.2 статті 289 ПК України.

Без встановлення зазначених фактичних обставин у даній справі неможливо перевірити правомірність визначення контролюючим органом податкових зобов`язань з орендної плати за землю.

Колегія суддів не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки судами не надано оцінку висновкам акту перевірки, доводам контролюючого органу та доводам позивача, якими вони обґрунтовують свої правові позиції відносно порушень, встановлених в акті перевірки, які слугували підставою для донарахування податкових зобов`язань з орендної плати за землю та податку з доходів фізичних осіб.

Суди повинні встановити фактичні обставини у справі відносно висновків, викладених в акті перевірки, які слугували підставою для визначення податкових зобов`язань з орендної плати за землю і надати відповідну оцінку таким обставинам, висновкам акту перевірки та іншим доказам і доводам, які містяться у матеріалах справи…»

Разом з тим, з огляду на наведені вище положення законодавства, Податковий кодекс України містить щодо розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, тоді як у даному випадку ФГ «Дінекс-Агро» орендувало земельні ділянки сільськогосподарського призначення у фізичних осіб, тобто земельні ділянки, які перебували у приватній власності.

Як вказав вище суд, згідно з ч.1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

З огляду на акт перевірки, Ізмаїльська ОДПІ самостійно визначенила розмір орендної плати за земельні частки (паї), що не ґрунтується на умовах укладених з фізичними особами договорах та визначеній в них НГОЗ.

Враховуючи те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, Ізмаїльською ОДПІ не взято до уваги норми ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 627, 629 ЦК України, а також відсутність обставин ініціювання заінтересованими особами спору з приводу внесення змін до договорів оренди землі.

Крім того, ані положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", ані ПК України, положення чинного законодавства України, якими врегульовані відносини з оренди землі, що перебуває у приватній власності громадян України, у тому числі ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", не покладають на учасників правовідносин з оренди землі приватного сектору обов`язку ініціювати приведення орендної плати у відповідність до податкового законодавства України.

Відповідно до пп.170.1.1. ст. 170 ПК України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Вищезазначена частина п.п.170.1.1. ст. 170 ПК України, є бланкетною, диспозицією даної норми не встановлено мінімальну суму орендного платежу, а передбачено існування інших норм в нормативно-правових актах, що стосуються законодавства з питань оренди землі, в яких такий розмір установлений

Такими законодавчими актами з питань оренди землі є зокрема ЗК України, Закон України "Про оренду землі", Закон України "Про оцінку земель".

Вищезазначеними законодавчими актами мінімальна сума орендної плати не встановлена.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 року у справі № 815/1346/17 наявні посилання на правові позиції що, висловлені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24.01.2018 у справі №817/206/15, від 07.03.2018 у справі №813/6875/14, від 28.03.2019 у справі №814/1834/16, від 01.10.2019 у справі №824/2644/14-а, зокрема: «Річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у його пункті 5.2 статті 5, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу.»

Проте, правовідносини між сторонами у перерахованих вище справах та правовідносини у справі № 815/1346/17 не є подібними та висновки у вказаних справах не можуть бути застосовані у вказаній справі, оскільки у даному випадку підприємство орендувало земельні ділянки приватної власності, а наведених вище постановах Верховного Суду спірні правовідносини виникли щодо правильності визначення та нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

З цих самих підстав не може бути застосовано до спірних правовідносин і висновок, що наведений у постанові Верховного Суду ід 18.12.2019 у справі №804/937/16.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 1 Указу № 92/2002 визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Указом № 725/2008 у ст. 1 Указу № 92/2002 (зі змінами, внесеними Указом Президента України 13 вересня 2002 року № 830) слова та цифри «у розмірі не менше 1,5 відсотка» замінено словами та цифрою «у розмірі не менше 3 відсотків». Цей Указ набрав чинності 1 вересня 2008 року. В його тексті відсутнє посилання на те, що дія Указу поширюється на договори, укладені до набрання ним чинності, а тому змінити розмір орендної плати можна лише за згодою сторін.

Отже, Указ № 92/2002 у редакції зі змінами, внесеними Указом № 725/2008, має рекомендаційний характер, був прийнятий після укладення ряду договорів між ФГ «Дінекс - Агро» та орендодавцями і є підставою для перегляду розміру орендної плати, установленої умовами договору, а не для автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати до 3 %.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги належать до задоволення повністю, оскільки ряд договорів між позивачем та орендодавцями укладено до набрання чинності Указом № 725/2008, положення якого не мають зворотної дії в часі, це не покладає на орендаря обов`язку ініціювати приведення розміру орендної плати у відповідність до зазначених у ньому норм, оскільки відносини між сторонами договору оренди є цивільно-правовими.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на протиправність дій контролюючого органу по включенню фермерського господарства до плану-графік перевірок на 2016 рік, що призвело до прийняття протиправного наказу Ізмаїльської ОДПІ від 02.08.2016 року № 261, оскільки ані матеріали справи, ані заява про збільшення підстав позову не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вказаного факту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що позов ФГ «Дінекс-Агро» належить до задоволення.

Суд встановив, що представник позивача надав суду заву про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області на користь ФГ «Дінекс-Агро» витрат зі сплати судового збору у сумі 39941,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 26000 грн.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору у сумі 39 941,00 грн.

Суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання правової допомоги від 06.12.2023 року та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд зазначає, що з огляду на додаткову угоду № 1 від 07.12.2023 року вартість витрат на професійну правничу допомогу складає 26000,00 грн. При цьому, суд встановив, що до вказаних витрат включено складання та подання заяв по суті (за потреби) та складання та подання до суду заяв з процесуальних питань (за потреби), що разом складає 6000,00 грн. Суд зазначає, що вказані витрати не є конкретизованими, а тому відмовляє у стягненні вказаної суми витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача.

Таким чином, з урахуванням того, що суд зробив висновок, що включені позивачем витрати на суму 6000,00 грн. є непідтвердженими, загальна сума, заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу складає 20000, грн..

Разом з тим, на думку, суду зазначена сума є неспівмірною зі складністю справи, оскільки справа вже розглядалася судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, суди встановили та дослідили обставини справи, прийняли відповідні судові рішення, справа слухалася за правилами загального позовного провадження, співмірним є розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Фермерського господарства «Дінекс Агро» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 27.09.2016р. за № 00036/13-01.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 27.09.2016р. за № 00037/13-01.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП: 44069166) на користь Фермерського господарства «Дінекс-Агро» (код ЄДРПОУ: 32653803) судовий збір у сумі 39 941,00 грн.( тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок одна гривня 00 копійок).

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП: 44069166) на користь Фермерського господарства «Дінекс-Агро» (код ЄДРПОУ: 32653803) судові витрати на правничу допомогу у 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Фермерське господарство «Дінекс-Агро» (код ЄДРПОУ: 32653803; вул.Суворова, буд. 1-а, с. Першотравневе, Ізмаїльський р-н., Одеська обл., 68654) .

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП: 44069166, адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 22.04.2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо