Постанова

від 26.03.2024 по справі 761/27334/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 761/27334/22

номер провадження: 22-ц/824/889/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року у складі судді Пономаренко Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Козацький К», Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа: Фонд соціального страхування, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, зобов`язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт розслідування нещасного випадку,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Козацький К» (далі - ОК «Козацький К»), Головного управління Держпраці у Київській області (далі - ГУ Держпраці у Київській області), третя особа: Фонд соціального страхування, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, зобов`язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 08 липня 2020 року він працював в ОК «Козацький К» на посаді інженера технічного нагляду за сумісництвом. 08 липня 2020 року за вказівкою керівництва кооперативу він, виконуючи свої трудові обов`язки на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , отримав травму голови, в результаті чого було викликано бригаду швидкої допомоги, яка госпіталізувала його до КНП «Київська міська клінічна лікарня №17», де було встановлено діагноз - відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, геморагічний забій головного мозку з формуванням внутрішньо-мозкової гематоми в тім`яній ділянці зліва; вдавлений багатоуламковий перелом тім`яної, скроневої кістки зліва; забійна рана тім`яної ділянки голови зліва; пневмоцефалія; післяопераційний дефект тім`яної, скроневої кістки зліва розміром 10,0 на 8,0 см.

Вказував, що з 08 липня 2020 року по 10 серпня 2020 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня №17», а з 10 серпня 2020 року по 11 вересня 2020 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні №18. Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №445412 йому встановлено ІІ групу інвалідності.

Зазначав, що зі спливом двох років з моменту настання нещасного випадку, після проведення хірургічної операції та постійного реабілітаційного лікування за особисті кошти, у нього взагалі не функціонує права рука, частково функціонує права нога, порушена мова та наявні інші супутні хвороби, що супроводжуються запамороченнями, слабкістю.

Також вказував, що з приводу даного нещасного випадку комісія не створювалась та розслідування не проводилося. Відповідно, жодних виплат ні від роботодавця, ні від Фонду соціального страхування, на відшкодування витрат на його лікування здійснено не було. На адресу ОК «Козацький К» була направлена заява про створення комісії для розслідування нещасного випадку, проте така заява була проігнорована. ГУ Держпраці в Київській області було повідомлено, що до ОК «Козацький К» був направлений запит про здійснення розслідування та був здійснений виїзд за місцем знаходження роботодавця, однак останнього виявлено не було. Фонд соціального страхування України також був проінформований про необхідність створення комісії з розслідування нещасного випадку, який надав відповів, що це не є компетенцією Фонду та йому запропоновано звернутись із такою заявою до ГУ Держпраці в Київській області.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив:

встановити факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 08 липня 2020 року під час виконання службових обов`язків в ОК «Козацький К» на посаді інженера технічного нагляду за сумісництвом;

зобов`язати ГУ Держпраці у Київській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 08 липня 2020 року під час виконання службових обов`язків в ОК «Козацький К» на посаді інженера технічного нагляду за сумісництвом та скласти акт розслідування нещасного випадку.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року позовні заяву ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 08 липня 2020 року під час виконання службових обов`язків в обслуговуючому кооперативі «Козацький К» на посаді інженера технічного нагляду за сумісництвом.

Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 08 липня 2020 року під час виконання службових обов`язків в обслуговуючому кооперативі «Козацький К» на посаді інженера технічного нагляду за сумісництвом та скласти акт розслідування нещасного випадку.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинами справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що про нещасний випадок на виробництві має бути повідомлено роботодавця керівником робіт потерпілого, передбачено також повідомлення від закладу охорони здоров`я підприємству та зазначеним в Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затвердженим постановою Кабінету міністрів України №337 від 17 квітня 2019 року (далі - Порядок №337) державним органам або повідомлення може надходити безпосередньо від потерпілого. Натомість, повідомлень щодо нещасного випадку, що стався з позивачем, згідно процедури, передбаченої вказаним Порядком, не надходило.

Вказує, що в медичному закладі, де проходив лікування позивач, міститься медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_1 , проте з її виписки №ІХ-210922/6022 не вбачається отримання травми безпосередньо під час виконання ним посадових обов`язків на об`єкті будівництва.

Крім того, в матеріалах справи міститься відповідь з КНП «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 20 липня 2022 року №1443/Б, з якої вбачається, що дійсно 08 липня 2020 року о 16 год. 54 хв. було зареєстровано виклик швидкої медичної допомоги з приводу «падіння з висоти» за адресою: АДРЕСА_2 від невідомого перехожого. На виклик о 17 год. 02 хв. 08 липня 2020 року прибув персонал бригади екстреної (швидкої) допомоги. Тобто, в поясненнях позивача є наявна невідповідність стосовно того, що удар безпосередньо в голову він отримав в результаті обриву однієї із строп (канатів), на якій трималась інтернет вишка, а швидку допомогу йому було викликано з приводу падіння з висоти.

Зазначає, що допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 є зацікавленою особою, так як являється рідною сестрою потерпілого ОСОБА_1 . Також вона безпосередньо не бачила за яких обставин потерпілий отримав травми, а бачила лише кров невстановленої особи на клумбі. Вказує, що свідчення допитаного судом свідка ОСОБА_3 суперечать фактичним обставинам та матеріалам справи, а саме довідці з Київської міської клінічної лікарні №17, де вказано, що екстрену медичну допомогу викликали не співробітники потерпілого, а перехожий, який даних про себе не повідомив.

Звертає увагу на те, що лише 27 липня 2022 року позивач звернувся із заявами про створення комісії для розслідування нещасного випадку за місцем роботи в ОК «Козацький К» та ГУ Держпраці у Київській області. Тобто більш як через два роки з моменту настання нещасного випадку. Ніяких дій раніше з цього приводу ні позивачем, ні його родичами здійснено не було.

Вважає, що з наданих в судовому засіданні доказів та матеріалів справи вбачається, що повідомлення про нещасний випадок в установлений Порядком спосіб не надходило, безпосередніх свідків обставин травмування позивача фактично не має, сам позивач звернувся із заявами про розслідування нещасного випадку після сплину двох років з моменту настання травмування. Документів, які б свідчили про виробничу травму на об`єкті будівництва не має. Повідомлень про нещасний випадок на виробництві до органів поліції або до компетентних державних органів (Держпраця) з медичних закладів теж не надходило. Крім того, зі слів позивача об`єкт будівництва знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а швидку медичну допомогу викликано на адресу АДРЕСА_2 ,

Представник ОСОБА_1 - адвокат Фумельов І.О. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що перешкодою позивача для звернення до суду із даним позовом стало отримані травми позивача, який знаходився без свідомості, оскільки отримав черепно-мозкову травму, проведення операційного втручання. У позивача досі триває реабілітаційний період.

Стосовно того, що в позовній заяві зазначено, що причиною нещасного випадку було падіння на відповідача конструкції інтернет вишки, вказує, що обставини зазначені в позовній заяві друкувались зі слів позивача, який на час подання такої вважав саме так, оскільки безпосередньо перед отриманням травми він разом з іншими працівниками демонтував інтернет вишку, а після удару в голову втратив свідомість.

Однак під час судового розгляду, дослідження доказів, зокрема, показань свідків, було з`ясовано, що травма була отримана в інший спосіб - він перечепився за щось чи не втримав рівновагу при відході назад, намагаючись ухилитись від конструкції, яка падала і вдарився головою на кут огорожі з мармуру.

Зауважує, що ці обставини були предметом дослідження під час судового розгляду в суді першої інстанції, в якому брав участь представник апелянта, а тому твердження останнього про невідповідність пояснень позивача з іншими доказами у справі, є необґрунтованими.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідачі у справі ОК «Козацький К», Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці та третя особа: Фонд соціального страхування повідомлені судом апеляційної інстанції про судове засідання, призначене на 26 березня 2024 року на 12 год 30 хв., завчасно, в установленому законом порядку, проте у судове засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили.

Так, Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомлялося через свого представника ОСОБА_4 , що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про повідомлення місця, дати і часу нового судового засідання учасника судового процесу, які були присутніми в судовому засіданні, в порядку ст.240 ЦПК України (а.с.179).

ОК «Козацький К» повідомлявся шляхом направлення поштою судових повісток на наявні у матеріалах справи адреси: 03118, місто Київ, вул. Козацька, 55-А та АДРЕСА_2.

Поштовий конверт із судовою повісткою, яка направлялася на адресу: 03118, місто Київ, вул. Козацька, 55-А, повернувся на адресу Київського апеляційного суду з відміткою пошти «відмова від одержання», а поштовий конверт із судовою повісткою, яка направлялась на адресу: АДРЕСА_2, повернувся на адресу Київського апеляційного суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою»

Крім того, повідомлення про дату, час і місце розгляду справи розміщено на офіційному сайті Київського апеляційного суду та перебувало у вільному доступі.

Третя особа: Фонд соціального страхування отримав судову повістку про виклик до суду на електронну адресу: rc@fssu.gov.ua, fssu@fssu.gov.ua 20 лютого 2024 року, що підтверджується звітами про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

За таких обставин учасники справи вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.

Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, які заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили судове рішення залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно довідки за вих.№5 від 16 грудня 2020 року, яка видана ОСОБА_1 в тому, що він дійсно працює у ОК «Козацький К» за сумісництвом неповний робочий день та займає посаду інженер технічного нагляду, його посадовий оклад становить з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2020 року - 4723 грн 00 коп., а з 01 вересня 2020 року по 30 листопада 2020 року - 5 000 грн 00 коп. (а.с.6).

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №IX-210922/6022, виданої Київською міською клінічною лікарнею №18, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 26 жовтня 2021 року по 28 жовтня 2021 року. Діагноз: стан після проникаючої черепно-мозкової травми (08 липня 2020 року); геморагічний забій головного мозку з формуванням в/м гематоми тім`яної ділянки головного мозку ліворуч; стан після РДТЧ, видалення в/м гематоми тім`яної ділянки гм ліворуч, резекція вдавленого перелому тім`яної, скроневої кістки ліворуч (08 липня 2020 року); глибокий спастичний геміпарез з порушенням функції ходи та самообслуговування; правобічна гемігіпоестезія, моторна афазія з елементами сенсорної; пізній реабілітаційний період; повільний темп відновлення.

Із змісту даної виписки вбачається, що зі слів родичів та медичної документації ОСОБА_1 отримав травму 08 липня 2020 року, була викликана швидка допомога та доставлено хворого до Київської міської клінічної лікарні №17, де був встановлений діагноз: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма; геморагічний забій головного мозку з формуванням в/м гематоми в тім`яній ділянці зліва; вдавлений багато уламковий перелом тім`яної, скроневої кістки зліва, відкрита рана тім`яної ділянки голови зліва; пневмоцефалія; після операційний кістковий забій тім`яної, скроневої кістки зліва розміром 10,0 на 8,0 см. Знаходився на стаціонарному лікуванні з 08 липня 2020 року по 10 червня 2020 року.

З 10 серпня 2020 року по 26 серпня 2020 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №18 у неврологічному відділенні з діагнозом: стан після проникаючої черепно-мозкової травми (08 липня 2020 року).

У період з 26 серпня 2020 року по 11 вересня 2020 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №18 з діагнозом: стан після проникаючої черепно-мозкової травми (08 липня 2020 року).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серія 12ААБ №445412 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності довічно.

27 липня 2022 року позивач звернувся до ОК «Козацький К» із заявою про створення комісії для розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з ним 08 липня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 . Дана заява залишилася без відповіді.

Також цього ж дня, позивач звернувся до ГУ Держпраці у Київській області про створення комісії для розслідування нещасного випадку.

За результатами розгляду заяви позивача від 27 липня 2022 року, ГУ Держпраці у Київській області повідомило, що 05 серпня 2022 року було направлено офіційного листа на юридичну адресу підприємства з вимогою надати пояснення по факту нещасного випадку з ОСОБА_1 , однак відповідь до Головного управління не надходила. 08 серпня 2022 року головним державним інспектором відділу нагляду у будівництві було здійснено виїзд за адресою настання нещасного випадку: АДРЕСА_1 , однак ознак, що велись будівельні роботи не виявлено, підприємство ОК «Козацький К» за фактичною адресою: АДРЕСА_2 , відсутнє. 09 серпня 2022 року головним державним інспектором відділу нагляду у будівництві за юридичною адресою підприємства: АДРЕСА_3 суб`єкта господарювання також не знайдено, на місці юридичної адреси знаходиться земельна ділянка.

На звернення ОСОБА_1 від 01 вересня 2022 року, Департамент стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці 04 жовтня 2022 року повідомив, що згідно надісланих Головному управлінню Держпраці у Київській області додатків до звернення від 27 липня 2022 року, а саме: виписки з медичної карти стаціонарного хворого№IX-210922/6022 Київської міської клінічної лікарні № 18 та довідки ОК «Козацький К» від 16 грудня 2020 року № 5, підтвердження факту отримання позивачем травми в процесі виконання трудових обов`язків інженера технічного нагляду ОК «Козацький К» не вбачається.

18 серпня 2022 року Управління виконавчої дирекції фонду у місті Києві Фонду соціального страхування України повідомило позивача, що протягом 2020-2023 років до Управління не надходило повідомлення про нещасний випадок, що стався 08 липня 2020 року з ОСОБА_1 , а також не отримувало від жодного закладу охорони здоров`я екстрене повідомлення про звернення ОСОБА_1 з посиланням на нещасний випадок.

Згідно відповіді Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 липня 2022 року на адвокатський запит від 19 липня 2022 року, 08 липня 2020 року о 16 год 54 хв. з приводу «падіння з висоти» за адресою: АДРЕСА_2 від перехожого (інші дані про себе не повідомив) був зареєстрований один виклик екстреної медичної допомоги за №889. За адресою виклику до ОСОБА_1 персонал бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги прибув 08 липня 2020 року о 17 год 02 хв.

На адвокатський запит від 27 червня 2022 року Управління патрульної поліції місті Києва 05 липня 2022 року повідомило, що 08 липня 2020 року на спецлінію «102» викликів щодо нещасного випадку відносно ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не надходило.

Печерське управління поліції ГУ НП у місті Києві листом від 04 липня 2022 року на адвокатський запит від 29 червня 2022 року проінформувало, що у період часу із 01 липня 2020 року по 30 липня 2020 року на спецлінію «102» Національної поліції України від працівників медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва та Київської клінічної лікарні №17 будь-яка інформація щодо надання медичної допомоги ОСОБА_1 не надходила.

Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою позивача, повідомила суду, що на наступний день після нещасного випадку вона прибула на місце будівництва в районі станції метро «Дружби Народів», де стався випадок. Місцем падіння брата, яке показав один із його співробітників, була багатоярусна клумба-квітник і на кутку клумби була кров, оскільки ОСОБА_1 ударився об кут бетонної клумби. Співробітник повідомив, що ОСОБА_1 зачепився за ногу і впав назад, отримавши травму голови. Також свідок повідомила, що об`єкт місця травми знаходиться між новою будівлею та старою будівлею, де йшов демонтаж.

Свідок ОСОБА_3 , який є колишнім колегою позивача, повідомив суду першої інстанції, що під час отримання ОСОБА_1 травми, він стриг кущі за адресою: АДРЕСА_2 . Між старим будинком і приміщенням офісу висіла важка опора, яку він, як зрозумів, завданням позивача було зняти її. В момент падіння ОСОБА_1 він стояв спиною і після того як почув крик «ой» побачив, що металева конструкція летить на позивача, який зробив чотири-п`ять кроків назад, після чого він впав на кут огорожі з мармуру, яка відокремлює тротуар від газону. Коли позивач напоровся на цей кут, він впав на бік, в цей момент він одразу підбіг до нього і побачив, що у позивача з голови текла кров і було видно кістки.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами 1, 2 ст. 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із ст.171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 235/3344/20.

Відповідно ст.14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

На виконання вищенаведених приписів законодавства, постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок №337).

Порядком № 337 визначено: нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Пунктом 9 Порядку №337 передбачено, що розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання. У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

На підставі пункту 10 Порядку №337, спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого; нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства.

У пункті 12 Порядку №337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Окрім того, пунктом 29 Порядку №337 визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши наведені вище докази у справі й надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що факт отримання позивачем травми під час виконання своїх трудових обов`язків підтверджується зібраними у справі доказами.

При цьому, матеріали справи не містять жодного доказу, який би ставив під сумнів такий висновок суду.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що з виписки медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 не вбачається отримання ним травми безпосередньо під час виконання ним посадових обов`язків на об`єкті будівництва, а також те, що свідок ОСОБА_2 є зацікавленою особою, так як являється рідною сестрою ОСОБА_1 , а свідчення свідка ОСОБА_3 суперечать фактичним обставинам, колегія суддів відхиляє з наведених вище підстав.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Положення Порядку дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо визнання вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 235/5301/16-ц (провадження № 61-7958св18), від 21 травня 2020 року у справі №186/1053/17 (провадження № 61-45421св18), від 08 червня 2022 року у справі № 604/290/19 (провадження № 61-18558св21), від 18 березня 2020 року у справі № 235/3755/17 (провадження № 61-37170св18), від 26 січня 2022 року у справі № 227/2477/20 (провадження № 61-15810св21), від 18 січня 2023 року у справі № 742/1433/21 (провадження №61-4627св22).

Отже, до компетенції суду належить встановлення факту нещасного випадку на виробництві, а визнання такого нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом чи не пов`язаного з виробництвом належить до повноважень спеціальної комісії з розслідування такого нещасного випадку, яка створюється після визнання факту настання нещасного випадку на виробництві органом, на який згідно Порядку покладений такий обов`язок.

Враховуючи те, що внаслідок неналежних дій ОК «Козацький К» неможливо встановити факту нещасного випадку і оформлення такого нещасного випадку відповідним актом розслідування, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що роботодавцем не дотримано вимог положення Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 153, 171, 253 КЗпП України, Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, чим порушено трудові права позивача.

Обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах, яким судом дана належна правова оцінка .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 15 квітня 2024 року.

Головуючий

Судді: