УХВАЛА
21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 761/27334/22
провадження № 61-7374ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Козацький К», Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа - Фонд соціального страхуванняУкраїни, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, зобов`язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт розслідування нещасного випадку,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОК «Козацький К», ГУ Держпраці у Київській області, третя особа - Фонд соціального страхування України, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, зобов`язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1, в якому просив:
встановити факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 08 липня 2020 року під час виконання службових обов`язків в ОК «Козацький К» на посаді інженера технічного нагляду за сумісництвом;
зобов`язати ГУ Держпраці у Київській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 08 липня 2020 року під час виконання службових обов`язків в ОК «Козацький К» на посаді інженера технічного нагляду за сумісництвом та скласти акт розслідування нещасного випадку.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 08 липня 2020 року під час виконання службових обов`язків в ОК «Козацький К» на посаді інженера технічного нагляду за сумісництвом.
Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 08 липня 2020 року під час виконання службових обов`язків в ОК «Козацький К» на посаді інженера технічного нагляду за сумісництвом та скласти акт розслідування нещасного випадку.
20 травня 2024 року Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці через систему «Електронний суд» направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у вказаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.
Предметом позову у цій справі є вимоги про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, зобов`язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт розслідування нещасного випадку.
Справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Сама по собі незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Схожі висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 26 грудня 2023 року у справі № 227/3645/19 (провадження № 61-18209ск23).
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Козацький К», Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа - Фонд соціального страхування України, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, зобов`язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт розслідування нещасного випадку.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119227994 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні