Постанова

від 19.04.2024 по справі 760/1035/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 року місто Київ

справа № 760/1035/24

провадження № 22-ц/824/8122/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Головачова Я.В.,

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпроект", ОСОБА_2 про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "Вудпроект", ОСОБА_2 про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 14 листопада 2022 року між ним та ТОВ "Вудпроект" в особі директора ОСОБА_2 був укладений договір № 14/11/3 про виконання послуг, робіт, за яким відповідач зобов`язався передати у власність позивача (покупця) виготовлений на замовлення товар (двері), а покупець зобов`язався здійснити відповідну плату. Ціна товару також включає його доставку покупцю за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що в товар не був виготовлений і переданий в обумовлений договором строк, позивач просив розірвати договір № 14/11/3 від 14 листопада 2022 року; стягнути солідарно з відповідачів суму передплати, пеню за прострочення виконання та моральну шкоду, що в сукупності становить 965 000 грн.

Короткий зміст ухвали суду

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 рокусправу передано на розгляд за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Ухвала суду мотивована тим, що справа не підсудна Солом`янському районному суду міста Києва, оскільки відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Договором визначено, що ціна товару включає в себе його доставку покупцю за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Солом`янського району міста Києва.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник зазначає, що позов пред`явлений згідно з нормами Закону України "Про захист прав споживачів", у зв`язку з чим поданий за місцем проживання позивача на підставі частини 8 статті 28 ЦПК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 14 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Вудпроект" в особі директора Черкаса В.В.укладено договір № 14/11/3 про виконання послуг, робіт, за яким відповідач зобов`язався передати у власність позивача (покупця) виготовлений на замовлення товар, а покупець зобов`язався здійснити відповідну плату.

Відповідно до пункту 1.2. договору продавець зобов`язаний виконати роботи з поставки та монтажу дверей міжкімнатних на об`єкті покупця.

Пунктом 2.1. договору визначено, що ціна товару включає в себе його доставку покупцю за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За загальним правилом територіальної підсудності, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (частина 2 статті 27 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (частина 1 статті 30 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Виходячи з аналізу правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 28 ЦПК України встановлено правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю.

Альтернативною називають підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача) вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.

Так, відповідно до частини 5 статті 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

З матеріалів справи убачається, що звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 просив суд захистити його права, в тому числі як споживача послуг, розірвавши договір від 14 листопада 2022 року та стягнувши з відповідачів передплату, пеню за прострочення виконання зобов`язання та моральну шкоду.

Оскаржуваний договір про виготовлення, доставку та встановлення дверей є договором про надання послуг між виробником та замовником (споживачем).

Відповідно до положень Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У пунктах 17, 22 статті 1 цього ж Закону визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Таким чином, на підставі аналізу вищевказаних правових приписів можна зробити висновок, що до відносин, які регулюються нормами Закону України "Про захист прав споживачів", належать, зокрема, відносини, які виникають при укладенні договору про надання послуг (в тому числі підряду).

Оскільки спірні правовідносини виникли з підстав неналежного виконання умов договору, сторонами якого є учасники справи, то на них безумовно поширюється сфера регулювання Закону України "Про захист прав споживачів".

Направляючи справу за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області з тих підстав, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд першої інстанції виходив із помилкового тлумачення статті 30 ЦПК України і не звернув уваги, що предметом позову у цій справі є неналежне виконання умов договору про надання послуг, які жодним чином не пов`язані із спором з приводу нерухомого майна, як прямо, так і опосередковано.

Враховуючи те, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Солом`янського району міста Києва, положення частини 5 статті 28 ЦПК України дозволяють пред`явлення позову про захист прав споживача за місцем його перебування, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що справа не підсудна Солом`янському районному суду міста Києва.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: