Постанова

від 18.04.2024 по справі 280/6759/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6759/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року (суддя Новікова І.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01.06.2023 №135 «Про затвердження висновку щодо визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі», яким затверджено висновок від 30.06.2023 №26 робочої групи з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, складений за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб позивача, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано позивача таким, що не потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2022 року на підставі акта медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ №628800 від 11.05.2022 позивачу присвоєна I група інвалідності, підгрупа Б, загального захворювання, до якої у відповідності до положень статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», у відповідності до якої, до підгрупи Б першої групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров`я, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

В зв`язку із перебуванням у статусі особи з інвалідністю 1 групи, підгрупи Б та враховуючи похилий вік позивача, він потребує отримання соціальної послуги у вигляді постійного часткового догляду, що підтверджується довідкою до акта медико-соціальної експе6ртної комісії серії 12 ААВ №628800 від 11.05.2022.

Крім того, за висновком ЛЛК №431 від 11.04.2022 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послугу з догляду на непрофесійній основі позивачу рекомендована соціальна послуга у вигляді догляду вдома. У період з 01.05.2022 по 30.04.2023 позивачу соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі надавав його племінник ОСОБА_2 ,( що підтверджується наданими доказами) який протягом часу надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі щомісячно отримував від держави компенсацію, яка була призначена відповідно до законодавства. Для продовження отримання виплати компенсації за надання позивачу послуги з догляду ОСОБА_2 звернувся з відповідною заявою до Відділу соціального захисту Широківської СР.

Зазначає, що за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб відповідачем складено Висновок № 26 від 30.05.2023 відповідно до якого позивачу встановлено суму балів у 57,5, тобто визнано позивача таким, що не потребує надання соціальних послуг з догляду, оскільки сума балів за висновком перевищує 54 бали.

Позивач вважає такий висновок протиправним, оскільки його стан здоров`я не покращився, а навіть погіршився, що підтверджується випискою з медичної карти, а тому позивач вважає необґрунтованим висновок позивача про те, що він не потребує догляду. Також вказує на те, що наведена сума балів, нарахована фахівцями Широківської сільської ради на власний розсуд, без поставлення позивачу для відповіді всіх питань, які відміченні ними у вищенаведених таблицях (зокрема, позивачу не ставилось запитання 5, що стосується контролю дефекації, яке міститься у Таблиці 2),та без врахування всіх медичних показників та документів, які слід було враховувати при з`ясуванні стану здоров`я позивача і визначенні необхідності отримання позивачем соціальної послуги у вигляді догляду на непрофесійній основі.

Також позивач посилається на те, що склад робочої групи з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, що провела комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб відповідача та склала Висновок, не відповідає складу такої групи, що був затверджений рішенням виконавчого комітету Широківської сільської ради № 177 від 04.08.2022, оскільки Висновок підписаний ОСОБА_3 , як сімейним лікарем, а ні як начальником структурного підрозділу первинної медичної допомоги КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради. При цьому, ОСОБА_3 не є сімейним лікарем позивача, та ним не був, у зв`язку з чим не володіє дійсною картиною захворювань позивача, і відповідно не має можливості встановити дійсні потреби позивача у догляді.

Оскаржуваним рішенням відповідача № 135 від 01.06.2023 затверджено вказаний Висновок та визнано позивача таким, що не потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, Тобто, фактично вказаним рішенням відповідач встановив те, що позивач не потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, незважаючи на те, що актом медико- соціальної експертної комісії серії 12 ААВ №628800 від 11.05.2022 визначено навпаки, що позивач потребує отримання соціальної послуги у вигляді постійного часткового догляду. Крім того, відповідно до положень Порядку № 859 відповідач має право приймати рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні, яке готується відділом захисту населення та подається на затвердження відповідачу. Водночас чинним законодавством не передбачено право або обов`язок відповідача за затвердження власним рішенням висновку та визнання фізичної особи такою, що не потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі. Позивач вважає, що цим рішенням відповідача незаконно та безпідставно затверджено вказаний висновок, а тому оскаржуване рішення відповідача є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог та законність оскаржуваного рішення, зазначив, що за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особам надання соціальних послуг ОСОБА_1 затверджено висновок щодо визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, в якому встановлено, що ОСОБА_1 не потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, оскільки висновком про результати комплексного вивчення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг ОСОБА_1 нарахована сума балів 57,5.

Відповідно до Порядку №859, якщо за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів становить більш ніж 54 бали, особа не потребує надання соціальних послуг з догляду. Відповідач зазначив, що під час проведення визначення ступеня індивідуальних потреб позивача було враховано медичні показники стану здоров`я, оскільки до робочої групи входить лікар. Також, відповідач звертав увагу на те, що відповідно до довідки акта огляду МСЕК від 11.05.2022 позивач потребує тільки постійного часткового догляду. Також відповідно до довідки ЛКК від 01.04.2022 №431 позивачу рекомендований інший вид соціальної послуги, а саме «Догляд вдома». Вказує на те, що відповідачем розглянуто питання призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, отже не скасовано право на отримання іншої соціальної послуги догляд вдома, тому позивач не позбавлений права на отримання цієї послуги від професійних надавачів. Чинним законодавством передбачено компетенцію виконавчих органів сільських рад приймати рішення з питань призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі, отже рішення відповідача відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обставин вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належну оцінку доводам та доказам, наданих позивачем. Так, зокрема, позивач звертав увагу суду на положення статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», у відповідності до якої, до підгрупи Б першої групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров`я, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування. Позивач, який є людиною з інвалідністю підгрупи Б, 1-ї групи мешкає у приватному будинку розміром 100 кв.м., який розташований на 15-ти сотках прибудинкової території, а тому з урахуванням стану здоров`я потребує отримання постійного часткового догляду, який позивачу надавав та може надавати на не професійній основі ОСОБА_2 , оскільки жодна організація, яка надає соціальну допомогу «Догляд вдома» на професійний основі не зможе забезпечити цілодобового догляду за позивачем. При цьому, до цього часу жодна організація, яка надає соціальну допомогу «Догляд вдома» на професійний основі, позивачу відповідної послуги не надає, оскільки така організація не була запропонована відповідачем. Також, судом не враховано, що відповідного до положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, соціальна послуга «Догляд вдома» може надаватися як на професійній, так і на непрофесійній основі. Також позивач звертав увагу суду на порушення відповідачем положень законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення. Наведеним обставинам судне надав належної оцінки, в зв`язку з чим дійшов необґрунтованого та безпідставного висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 820559 від 11.05.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з 1 групою інвалідності, підгрупа Б, загального захворювання, безстроково, потребує постійного часткового догляду.

Відповідно до Висновку ЛКК №431 від 11.04.2022 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, ОСОБА_1 рекомендовано соціальна послуга: догляд вдома.

У період з 01.05.2022 по 30.04.2023 ОСОБА_1 соціальна допомога у вигляді догляду на не професійній основі надавалася ОСОБА_2 , що підтверджується листом Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області вих. №0148/1441- від 05.07.2023.

26.05.2023 громадянином ОСОБА_4 до відповідача надано заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та заяву ОСОБА_1 про згоду отримувати соціальні послуги.

Під час розгляду поданих документів, відповідачем проведено процедури комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб, яка потребує надання соціальних послуг, за результатами якої складено висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особам надання соціальних послуг від 30.05.2023 №26.

Відповідно до висновку про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особам надання соціальних послуг №26 від 30.05.2023, ОСОБА_1 за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб набрав 57,5 балів, та відповідно є таким, що не потребує надання послуги з догляду на непрофесійній основі.

Рішенням ВК Широківської СР №135 від 01.06.2023 затверджено висновок №26 від 30.06.2023 робочої групи з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, складений за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Позивач, не погодився із спірним рішенням, яким його визнано таким, що не потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Закон України «Про соціальні послуги» (далі - Закон 2671-VIII) визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Пунктом 17 статті 1 Закону 2671-VIII передбачено, що соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суб`єктами системи надання соціальних послуг є, зокрема, надавачі соціальних послуг (п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону 2671-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону 2671-VIII, до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 13 Закону 2671-VIII, фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

За правилами ч. 7 ст. 13 Закону 2671-VIII, фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. (далі - Порядок №859)

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку. Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.

За змістом п. 7 Порядку № 859 призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів: 1) у паперовій формі: заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заяви про згоду отримувати соціальні послуги; копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі); декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги; копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю); висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ; висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ; копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантаціїоргана, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ; копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена); копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників). Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Додатком до Порядку № 859 визначено показники, за якими здійснюється комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, а саме: ступінь індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг (таблиця 1), визначається на підставі оцінки можливості виконання елементарних та складних дій: IV група рухової активності: 5 ступінь включає 54 - 62 балів за шкалами оцінки виконання елементарних та складних дій; 6 ступінь включає 43 - 53 балів; 7 ступінь включає 32 - 42 балів; V група рухової активності: 8 ступінь включає 25 - 31 балів за шкалами оцінки виконання елементарних та складних дій; 9 ступінь включає 12 - 24 балів; 10 ступінь включає 0 - 11 балів.

Згідно із формою Висновку про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, затвердженою в додатку до Порядку № 859, якщо за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів становить більше ніж 54 бали, особа не потребує надання соціальних послуг з догляду, якщо сума балів становить від 54 до 0 балів - потребує.

Як встановлено під час розгляду справи та не заперечується сторонами, позивачу вже надавалася соціальна допомога у вигляді догляду на не професійній основі у період з 01.05.2022 по 30.04.2023.

На підтвердження доводів щодо наявності потреби у наданні соціальних послуг з догляду, позивач надав суду копії медичних документів, у тому числі з медичної картки.

Водночас, за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб відповідно до висновку про результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг №26 від 30.05.2023 ОСОБА_1 встановлено 57,5 балів, відповідно є таким, що не потребує надання соціальних послуг з догляду.

Натомість вказаний висновок не містить мотивів, критеріїв та доказів на їх підтвердження за якими фахівцями визначено для ОСОБА_1 суму балів 57,5. Крім того, не зазначено групу рухової активності.

Також вказаний висновок не містить відомостей щодо підстав врахування/неврахування довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 820559 від 11.05.2022, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , потребує постійного часткового догляду та медичного висновку ЛКК №431 від 11.04.2022, яким рекомендовано соціальні послуги: догляд вдома. Водночас, медичні документи мають вирішальне значення при вирішенні питання про об`єктивну потребу особи в отриманні соціальних послуг.

Суд зазначає, що Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 407 від 09.03.2021 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я» затверджено форму первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення.

Згідно Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги (п.2).

Висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 (п.4).

У пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (п.7).

Висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, або до структурного підрозділу, що визначений договором про співробітництво територіальних громад для вирішення питання призначення особі соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (п.9).

Отже, саме наявність виданої форми первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» засвідчує потребу позивача в соціальній послузі.

Щодо доводів відповідача стосовно рекомендованого виду соціальних послуг як догляд вдома, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про соціальні послуги» перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до цього Закону, визначається класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з ч.6 ст.15 згаданого Закону базовими є такі соціальні послуги: 1) догляд вдома, денний догляд; 2) підтримане проживання; 3) соціальна адаптація; 4) соціальна інтеграція та реінтеграція; 5) надання притулку; 6) екстрене (кризове) втручання; 7) консультування; 8) соціальний супровід; 9) представництво інтересів; 10) посередництво; 11) соціальна профілактика; 12) натуральна допомога; 13) фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору; 14) переклад жестовою мовою; 15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних; 16) супровід під час інклюзивного навчання; 17) інформування; 18) медіація.

Згідно Класифікатора соціальних послуг, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 429 від 23.06.2020, код 015.0 «Догляд»; назва соціальної послуги 015.1 «Догляд вдома», включає в себе допомогу в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо); навчання навичкам самообслуговування; допомогу в забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічну підтримку; інформування та представництво інтересів.

Отримувачами послуги є особи похилого віку, діти з інвалідністю, особи з інвалідністю; особи з тяжкими формами захворювання (у тому числі до встановлення інвалідності), особи з психічними та поведінковими порушеннями (комбіновані порушення), надаються за місцем проживання отримувача соціальної послуги; за місцем перебування отримувача соціальної послуги (вдома); строк надання: постійно/тимчасово.

Відповідно до вказаного Класифікатора отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи на непрофесійній основі не є окремим видом соціальної послуги, а фактично становить окрему форму надання соціальних послуг членом сім`ї отримувача на непрофесійній основі.

Отже, рекомендація у медичному висновку про надання соціальної послуги як догляд вдома не виключає можливості отримання такої послуги на непрофесійній основі від фізичної особи.

Посилання, що міститься у п. 2 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», про неможливість призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, якщо такі особи отримують соціальні послуги з догляду вдома, не може застосовуватися до розглядуваного випадку, оскільки позивач не отримував такої соціальної послуги (на професійній чи непрофесійній основі) на момент звернення до відповідача. Водночас, така рекомендована соціальна послуга може надаватися фізичною особою на непрофесійній основі.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити.

У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Водночас, як встановлено судом, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано не було.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що уповноважені особи на проведення комплексного обстеження не надали належної оцінки приведеним вище медичним документам ОСОБА_1 щодо стану його здоров`я та як наслідок винесли необґрунтований належними доказами висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб ОСОБА_1 щодо потреби у наданні соціальних послуг.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення №135 від 01.06.2023 «Про затвердження висновку щодо визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі», яким затверджено висновок №26 від 30.06.2023 робочої групи з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, складений за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб позивача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, є необґрунтованим, оскільки не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для позивача рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість відповідачем не доведено правомірності власних рішень, які є предметом оскарження.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області №135 від 01.06.2023 «Про затвердження висновку щодо визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі», яким затверджено висновок №26 від 30.06.2023 робочої групи з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, складений за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб ОСОБА_1 та визнано ОСОБА_1 таким, що не потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко