Рішення

від 10.04.2024 по справі 175/144/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 175/144/19

Провадження № 2/202/24/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Назаревич І.Л.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_8 адвокат Лихопьок Д.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 07 вересня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатоліївною було посвідчено договори купівлі продажу: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрований в реєстрі під № 3337); земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,15 га. (зареєстровано у реєстрі під № 3343). За даними договорами продавцем виступав ОСОБА_3 , а покупцем ОСОБА_8 ,яку ОСОБА_9 на підставі довіреності від 31.08.2018, посвідченої приватним нотаріусомВасилевською I.O. Дніпропетровського міського нотаріального округу. Відповідно до умов вказаних договорів, житловий будинок придбано за 49544 грн., а земельну ділянку за 49597 грн. На укладання вказаних договорів були отримані нотаріально посвідчені згоди подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 03.09.2018.Зазначені вище договори було укладено та оформлено із повним дотриманням вимог чинного законодавства. Право власності зареєстровано за позивачем.На момент подачі цього позову ОСОБА_3 фактично вдруге здійснив відчуженнябудинку та земельної ділянки на користь ОСОБА_4 .

20 вересня 2013 року за ОСОБА_3 державним реєстраторомДніпропетровського районного управління юстиції Кучеренко Максимом Анатолійовичем від 20.09.2013 на підставі: договору купівлі-продажу, ВТА772963 від 16.11.2012, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л., та державного акту на право приватної власності на землю ПДн007482 від 20.08.1996, виданогоНовоолександрівською сільською радою народних депутатів Дніпропетровського районуДніпропетровської області було зареєстровано право власності № 2583219.07 вересня 2018 року було зареєстровано перехід права власності за АндрієвськоюГанною Опанасівною державним реєстратором-приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А. від 07.09.2018 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А. від 07.09.2018 за реєстровим № 3343 (право власності № 27821344). 17 вересня 2018 року було укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу від 07.09.2018 у простій письмовій формі, між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 , на підставі довіреності від 31.08.2018, посвідченої приватним нотаріусом Василевською І.О. При цьому, вказана довіреність не уповноважувала повіреного ОСОБА_7 укладати договори про розірвання укладених ним договорів, а тому вказані правочини були вчинені з перевищенням повноважень.

Окрім цього, договір від 17.09.2018 про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі, договір від 17.09.2018 про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі, та договір купівлі-продажу майна № 6 від 28.09.2018 (житловий будинок та земельна ділянка), посвідчений товарною біржею "Січеславська, Правова" були укладені у простій письмовій формі, та вчиненням вказаних правочинів порушені законні права та інтереси позивача,як власниказемельної ділянки кадастровий № 1221486200:05:007:0319і житлового будинку.Посилаючись на ст. 657 ЦК України зазначав, що зазначені договори підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Просив суд встановити нікчемність договору про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018 щодо земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі та визнати незаконними і скасувати: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43239282 від 27вересня2018року державногореєстратора Дніпровської філіїКомунальногопідприємства "Реєстрація нерухомості" ОСОБА_12 про державну реєстрацію припинення права власності №27821344, на підставі Договору про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43239450 від 27вересня2018року державногореєстратора Дніпровської філіїКомунальногопідприємства "Реєстрація нерухомості" ОСОБА_12 про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на підставі оригіналу договору купівлі-продажу,BTA772963від 16.11.2012, посвідченого приватним нотаріусомДніпропетровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. Встановити нікчемність договору про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018щодо житлового будинку, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі та визнати незаконними і скасувати:рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43239795від 27 вересня2018року державного реєстратора Дніпровської філії Комунальногопідприємства «Реєстрація нерухомості`Семенуха Івана Олеговича про державну реєстрацію припинення права власності №27821312, на підставі договору про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43239867 від 27 вересня2018року державногореєстратора Дніпровської філії Комунальногопідприємства "Реєстрація нерухомості" ОСОБА_12 про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , на підставі оригіналу свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 , виданого Реєстраційною службоюДніпропетровського районного управління юстиціїДніпропетровської області16.09.2014 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації 72/2-15, виданої12.03.2014 Новоолександрівською сільською радою. Встановити нікчемність договору купівлі-продажу № 6 від 28.09.2018, щодо житловогобудинку168,6кв.м. та земельної ділянки 0,1500га,кадастровий номер-1221486200:05:007:0319 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 у простій письмовій формі, посвідченого товарною біржею"Січеславська, Правова" та визнати незаконними і скасувати: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43253728від 28 вересня 2018 року державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства"Реєстрація нерухомості" Дем?янішина Андрія Володимировича прореєстрацію права власності за ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу № 6 від 28.09.2018, у простій письмовій формі, посвідченого Товарною біржею"Січеславська, Правова", акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.09.2018, посвідченого Товарною біржею "Січеславська, Правова", та свідоцтва члена біржі Товарної біржі "Січеславська, Правова" від 28.09.2018 (номер запису про право власності № 28146712 на земельну ділянку реєстраційний номер об`єкта нерухомогомайна - 162922112214); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43254681від 28 вересня 2018 року державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Дем?янішина Андрія Володимировича про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 , на підставі договорукупівлі-продажу № 6 від 28.09.2018, у простій письмовій формі, посвідченого Товарною біржею "Січеславська, Правова", акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.09.2018, посвідченого Товарною біржею "Січеславська, Правова", та свідоцтва члена біржі Товарної біржі "Січеславська, Правова" від 28.09.2018.Витребувати у ОСОБА_4 нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 162922112214, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка, кадастровий номер - 1221486200:05:007:0319, опис об`єкта - площа (га): 0.15, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житловогобудинку, господарськихбудівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ;реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 454116112214, об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа: 168.6, житлова площа (кв.м): 58.6, матеріали стін: газобетон, опис: житловий будинок літ. А-1 з підвалом літ. під А-1, терасою літ. а-1, ганком літ. а, входом в підвал літ. а1; споруди №1-4, літ. І (огорожі, замощення), адреса: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 замінено позивача у справі за позовною заявою ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння - на ОСОБА_6 .

Розпорядженнямголови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.07.2021, у зв`язку із тим, що визначити головуючого суддю для слухання цивільної справи № 175/144/19 (провадження № 2/175/35/19) не вбачається можливим, у порядку п.2 ч.1, ч.4 ст. 31 ЦПК України справу передано на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2021 залучено до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння - товарну біржу «Січеславська, Правова» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.08.2022 у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , товарна біржа «Січеславська, Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2022 у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 адвоката Усенко А.О. про призначення почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2022 у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 адвоката Усенко А.О. про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2023 поновлено представнику ОСОБА_6 адвокату Лихопьоку Д.П. процесуальний строк для подання доказу та долучено до матеріалів справи довідку від 02.04.2021, яка видана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Загоруй І.А.Поновлено ОСОБА_7 процесуальний строк для подання доказу та долучено до матеріалів справи копію висновку експерта № 3188-21 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по кримінальному провадженню № 12020040000000369 від 26.07.2021.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2023 відвід судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєсєди Г.В., заявлений представником ОСОБА_3 адвокатомУсенко А.О.у цивільнійсправі №175/144/19за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння визнано необґрунтованим.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.05.2023закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння до судового розгляду по суті у судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2023 у задоволенні заяви представника ОСОБА_4 адвоката Бірюкової О.М. про скасування заходів забезпечення позову та застосування зустрічного забезпечення в цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.

Ухвалою Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від12.03.2024у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 адвоката Бірюкової О.М.про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,треті особи:приватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округуПерфілова ОленаАнатоліївна,комунальне підприємство«Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 ,товарна біржа«Січеславська Правова»про встановленнянікчемності правочинів,застосування наслідківнедійсності правочинів,витребування майнаіз чужогонезаконного володіння відмовлено.

Представник позивача адвокат Лихопьок Д.П. позов підтримав та просив задовольнити.Звертав увагу, що ОСОБА_7 не мав повноважень на укладання договорів про розірвання укладених ним договорів від імені ОСОБА_8 Наголошував, що зазначені договори, про розірвання договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, в порушення вимог закону нотаріально не посвідчені, та є нікчемними.

ОСОБА_3 з`являвся в судові засідання, надав письмові пояснення у справі в яких зазначав, що у відповідача ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_6 був підписаний шлюбний договір, а ОСОБА_14 шляхом шантажу намагалася змусити відповідача підписати фіктивну угоду щодо будинку та ділянки в обмін на право власності підприємства, яке належало відповідачу та колишній дружині позивачуу справі. Так, внаслідок шахрайських дій право власності перейшло до ОСОБА_4 . За фактом вчинення даних дій було відкрито кримінальні провадження. Вважає, що документи, які надає до суду ОСОБА_4 , а саме розписка про отримання 150 тисяч доларів США, договори розірвання, продажу підприємства та будинку, розписка про отримання 20 тисяч гривень є підробленими.Також, після розірвання шлюбу та поділу майна подружжя, зазначав, що має намір оформити свою частку в спільній власності на дітей. Зазначав, що договори від 17.09.2018 про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки та будинку від 07.09.2018 він не підписував.

ОСОБА_3 в судовому засіданні 10.04.2024 визнав позовні вимоги.

Представник ОСОБА_3 адвокат Усенко А.О. підтримала позицію ОСОБА_3

ОСОБА_4 та його представник адвокат Бірюкова О.М. не визнавали позовні вимоги в повному обсязі. Представник ОСОБА_4 адвокат Бірюкова О.М.надавала письмові пояснення та зазначала в судовому засіданні, що позовні вимоги щодо встановлення нікчемності договору є неефективним способом захисту, який не передбачений законом та є неефективним для захисту порушеного на думку позивача права.Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину в судовому порядку не вимагається. В судовому засіданні не досліджували та не встановлювали порушення обов`язків державного реєстратора при вчиненні дій, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43239282 від 27.09.2018 державного реєстратора Дніпровської філії КП «Реєстрація нерухомості`Семенухи І.О. про державну реєстраціюприпинення прав власності № 27821344 на підставі договору про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018 укладеного ОСОБА_15 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер43239450 від 27.09.2018 державного реєстратора Дніпровської філії КП «Реєстрація нерухомості» Семенухи I.О. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на підставі оригіналу договору купівлі-продажу ВТА 772963 від 16.11.2012, посвідченого приватним нотаріусомДніпровського нотаріального округу Стаднік І.Л.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер43239795 від 27.09.2018 державного реєстратора Дніпровської філії КП«Реєстрація нерухомості» СеменухиІ.О. про державну реєстрацію припинення прав власності №27821312 на підставі договору про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018 укладеного між ОСОБА_16 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер43239867 від 27.09.2018 державного реєстратора Дніпровської філії КП«Реєстрація нерухомості» Семенухи I.О. про державну реєстраціюправавласності за ОСОБА_3 на підставі оригіналу свідоцтва про право власності на нерухоме майно САК 374798, видане реєстраційною службоюДніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровськоїобласті від 16.09.2014 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації 72/2-15 виданої 12.03.2014 Новоолександрівськоюсільською Радою.Звертала увагу, що реєстрація права власності за ОСОБА_3 була здійснена на підставі оригіналів документів, які не досліджувалися в судовому засіданні і не визнавалися незаконними. Реєстрація прав не є самостійною підставою набуття права власності, а лише є похідною дією. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Позивач не довела належними, достатніми і переконливими доказами, що набула права власності на спірне майно, а тому має право назвернення до суду як неволодіючий власник. Винесення рішення суду про зобов`язання скасувати державну реєстрацію є незаконним, суперечить частині 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передчасним і надмірним втручанням суду в дискретні функції державного реєстратора. Наголошувала, що ОСОБА_3 діє недобросовісно і надає покази з метою уникнення відповідальності за договором позики, укладеним між ним та ОСОБА_17 . 07.09.2018 між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 були укладені удавані угоди. Фактично волею сторін охоплювалося одночасний обмін майном,тобто, без продажу ОСОБА_8 корпоративних прав в ПП «ПП «Алмирагрупп» не відбувся б продаж ОСОБА_3 житлового будинку та земельної ділянки, і навпаки.Сторони укладали усний договір міни, який був оформлений шляхом одночасного укладення двох договорів.

ОСОБА_3 заявив про свої претензії ОСОБА_8 та ОСОБА_6 щодо обману з їх сторони при укладенні договору міни, була подана заява до правоохоронних органів тасторонами було вирішено розірвати раніше украдені договори. До вирішення конфліктної ситуації були залучені друзі сім`ї, у тому числі громадянин ОСОБА_18 . Свою згоду на розірвання раніше укладених договорів купівлі-продажу ОСОБА_8 надала через ОСОБА_18 Були підготовлені договори про розірвання договорів купівлі продажу від 17.09.2018. Договори про розірвання договорів купівлі-продажу були вчиненні у простій письмовій формі та було досягнуто домовленості, що все повертається у первісний стан. ОСОБА_3 реєструє нерухомість за собою, з метою у подальшому використати це майно як завдаток при отриманні запозичених коштів на викуп товару ПП «Алмирагрупп», щоб мати можливість запустити бізнес. ОСОБА_8 погодилася на розірвання договору, вона вчинила реальні дії, що свідчать про визнання нею факту розірвання договору, а саме: ОСОБА_8 не проводила оплату за договором купівлі-продажу, ОСОБА_8 повернула ОСОБА_3 всі оригінали документів на підставі яких виникло право власності, що дало можливість ОСОБА_3 зареєструвати право власності на себе. ОСОБА_8 ніколи фактично не визнавала себе власником будинку і земельної ділянки, ніколи не знаходилася в будинку, там не було її речей, не вчиняла жодної дії як власник щодо утримання нерухомості та сплати комунальних платежів і обов`язкових податків. Договори про розірвання договорів купівлі-продажу були вчиненні у простій письмовій формі, а ОСОБА_8 зазначала, щопосвідчить дані договори у нотаріуса.

Звертала увагу суду, що ОСОБА_4 не знав і не міг знати про те, що майно купував у особи, яка не мала права його відчужувати. Договір купівлі-продажу № 6 від 28.09.2018 щодо житлового будинку 168 кв.м. та земельної ділянки, 1500 га, кадастровий номер 1221486200:05:007:0319 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ринковою ціною. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. ОСОБА_4 є добросовісним набувачем який набув право власності на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі відплатного договору, у зв`язку з чим витребування у нього домоволодіння призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод. У такому випадку на відповідача буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Також наголошувала, що у жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом (справа175/3609/20) в якому просив встановити нікчемність договору купівлі-продажу від 28.09.2018 щодо житлового будинку 168,6 кв.м. та земельної ділянки 0,1500 га кадастровий номер 1221486200:05:007:0319, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі, посвідченого Товарноюбіржею «Січеславська, Правова»; визнати незаконним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 43254681 від 28вересня2018 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43253728 від 28 вересня 2018 року; визнати недійним та скасувати акт-приймання передачі майна від 28 вересня 2018 року, що був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про передачу житлового будинку площею 168,6 кв. м та земельної ділянки, загальною площею 0,15 га кадастровий номер 1221486200:05:007:0319, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 рішенням від 05 травня2021 року, яке було залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовив.

ОСОБА_7 надав письмові пояснення в яких зазначав, що не підписував спірних договорів та не надавав нікому іншому дозволу на підписання таких правочинів від його імені. Також, в рамках кримінального провадження №1202004000000369 у травні 2021 року він вже надавав пояснення та експериментальні зразки свого підпису для проведення експертизи вищезазначених договорів.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник товарної біржі«Січеславська Правова» надав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на такі обставини.

Судом встановлено, що 07 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , від імені якої діяв ОСОБА_7 , на підставі довіреності, був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 168,6 кв.м., житловою площею 58,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А., зареєстрований в реєстрі за №3337.

Згідно п.2 вищевказаного договору, продаж житлового будинку було здійснено за 49 544 грн., які покупець сплатив продавцю, а продавець отримав до підписання вищевказаного договору. Вартість житлового будинку була підтверджена звітом про незалежну оцінку майна ідентифікатор за базою ФДМУ 3316721_02072018_180702-111, який сформований ТОВ «МЕГАПОЛІС І ПАРТНЕРИ» 02 липня 2018 року, про що також було зазначено в п.3 вищевказаного договору.

07 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , від імені якої діяв ОСОБА_7 , на підставі довіреності, був також укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер 1221486200:05:007:0319, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А., зареєстрований в реєстрі за №3343.

Згідно п.2 вищевказаного договору, продаж земельної ділянки було здійснено за 49 597 грн., які покупець сплатив продавцю, а продавець отримав до підписання вищевказаного договору. Вартість земельної ділянки була підтверджена звітом про експертну грошову оцінку ідентифікатор за базою ФДМУ 3318534_02072018_180702-001 від 02 липня 2018 року, який сформований ТОВ «МЕГАПОЛІС І ПАРТНЕРИ» 02 липня 2018 року, про що також було зазначено в п.3 вищевказаного договору.

07.09.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатоліївною було посвідчено відповідні договори купівлі продажу: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрований в реєстрі під №3337); земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,15 га. (зареєстровано у реєстрі під №3343). За даними договорами продавцем виступав ОСОБА_3 , а покупцем ОСОБА_8

07 вересня 2018 року було зареєстровано перехід права власності за ОСОБА_8 державним реєстратором-приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А. від 07.09.2018 на підставі договору купівлі - продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А. від 07.09.2018 за реєстровим № 3337 (право власності № 27821312).

17 вересня 2018 року було укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.09.2018 у простій письмовій формі між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 , на підставі довіреності від 31.08.2018, посвідченої приватним нотаріусом Василевською І.О. При цьому, вказана довіреність не уповноважувала повіреного ОСОБА_7 укладати договори про розірвання укладених ним договорів.

27 ве ресня 2018 року Державним реєстратором Дніпровської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Семенуха Іваном Олеговичем було проведено державну реєстрацію припинення права власності №27821344, на підставі договору про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі.

27 вересня 2018 року Державним реєстратором Дніпровської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Семенуха Іваном Олеговичем було проведено державну реєстрацію припинення права власності №27821312, на підставі Договору про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі.

Тобто, згідно зазначених відомостей, договір про розірвання договору купівлі-продажу будинку від 17.09.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 було укладено також у простій письмовій формі.

27 вересня 2018 року Державним реєстратором Дніпровської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Семенуха Іваном Олеговичем було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 .

28 вересня 2018 року Державним реєстратором Дніпровської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Дем`янішиним Андрієм Володимировичем на підставі договору купівлі-продажу № 6 від 28.09.2018, у простій письмовій формі, посвідченого Товарною біржею "Січеславська, Правова", акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.09.2018, посвідченого Товарною біржею "Січеславська, Правова", та свідоцтва члена біржі Товарної біржі "Січеславська, Правова" від 28.09.2018 (права власності № 28146712) було зареєстровано перехід права власності на користь ОСОБА_4 .

28 вересня 2018 року було зареєстровано перехід права власності за ОСОБА_4 Державним реєстратором Дніпровської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Дем`янішиним Андрієм Володимировичем на підставі договору купівлі-продажу № 6 від 28.09.2018, у простій письмовій формі, посвідченого Товарною біржею "Січеславська, Правова", акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.09.2018, посвідченого Товарною біржею "Січеславська, Правова", та свідоцтва члена біржі Товарної біржі "Січеславська, Правова" від 28.09.2018р. (право власності № 28147503).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 01 березня 2019 року, актовий запис №294 від 01 березня 2019 року.

Згідно листа № 1408/02-14 від 23.04.2019шістнадцятоїкиївською державної нотаріальної контори23 квітня 2019 року була заведена спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . Станом на 23 квітня 2019 року спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 є донька померлої - ОСОБА_10 .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.03.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 01.06.2022 (справа № 175/4139/18),рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2020 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, ОСОБА_4 про визнання недійсними з моменту вчинення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки відмовлено.Ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, щоукладаючи оспорювані договори купівлі-продажу, ОСОБА_3 було достовірно відомо про вартість житлового будинку та земельної ділянки, а тому він розумів наслідки укладення оспорюваних договорів. Посилання позивача на не усвідомлення ним власних дій, тяжкі обставини та невигідні умови під час укладання оспорюваних договорів купівлі-продажу не знайшли свого підтвердження, оскільки ОСОБА_3 не надав доказів на підтвердження зазначених фактів.

Також у жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом (справа 175/3609/20) в якому просив встановити нікчемність договору купівлі-продажу від 28.09.2018 щодо житлового будинку 168,6 кв.м. та земельної ділянки 0,1500 га кадастровий номер 1221486200:05:007:0319, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі, посвідченого Товарною біржею «Січеславська, Правова»; визнати незаконним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 43254681 від 28 вересня 2018 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43253728 від 28 вересня 2018 року; визнати недійним та скасувати акт-приймання передачі майна від 28 вересня 2018 року, що був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про передачу житлового будинку площею 168,6 кв. м та земельної ділянки, загальною площею 0,15 га кадастровий номер 1221486200:05:007:0319, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 рішенням від 05 травня 2021 року, яке було залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року та постановою Верховного Суду від 11.10.2023, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовив.

Щодо повноважень ОСОБА_7 на укладання договорів про розірвання укладених ним договорів.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна були правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини третьоїстатті 203 ЦК Україниволевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із частиною першоюстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

За положеннямистатті 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно із частинами першою та третьоюстатті 244 ЦК Українипредставництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до частини першоїстатті 245 ЦК Україниформа довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина першастатті 237 ЦК України).

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (стаття 239 ЦК України).

Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Статтею 249 ЦК Українипередбачено, що особа, яка видала довіреність, може в будь-який час її скасувати. Припинення повноважень представника відбувається внаслідок одностороннього волевиявлення особи, яку він представляє.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в учасника правочину волевиявлення на його вчинення, суду слід виходити з ретельного дослідження наявних у справі доказів як кожного окремо, так і їх в сукупності.

Зокрема, у разі вчинення правочину представником позивача, суду слід з`ясувати, чи був наділений представник його довірителем повноваженнями на вчинення правочину, чи діяв він в межах наданих йому повноважень, а якщо ні, то чи схвалив в подальшому довіритель укладений представником в його інтересах правочин.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 238 ЦК Українипредставник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина першастатті 241 ЦК України).

Довіреність від 31.08.2018, посвідчена приватним нотаріусом Василевською І.О. не уповноважувала повіреного ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 укладати договори про розірвання укладених ним договорів, зокрема і договорів від 17 вересня 2018 року про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки та будинку від 07.09.2018.

Отже, довіреність, на підставі якої було вчинено оспорювані правочини від 17 вересня 2018 року про розірвання договорів купівлі-продажу земельної ділянки та будинку від 07.09.2018, не містить визначених повноважень повіреного на їх укладення.

Щодо нотаріального посвідчення договорів, предметом яких є нерухомість.

Частиною першоюстатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно дост. 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 220 ЦК Україниу разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Предметом спірних договорів є нерухомість.

Відповідно до ч. 1 ст.181, ч.ч. , 2 ст.182 ЦК Українидо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За правиламист. 657 ЦК Українидоговір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 2ст. 209 ЦК Українинотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до ч. 3ст. 640 ЦК Українидоговір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Договоривід 17 вересня 2018 року про розірвання договорів купівлі-продажу земельної ділянки та будинку від 07.09.2018, предметом яких є нерухоме майно, підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Спірні правовідносини стосуються захисту права власності на об`єкти нерухомого майна, а саме будинок та земельну ділянку за адресою:АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Усталеним у судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорюванні.

У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).

Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

У пунктах 94, 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) зазначено, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У пунктах 69-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що: «Визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не приведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним за законом. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні норми матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» містяться роз`яснення, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України)

Договір про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018 щодо земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі та договір про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018 щодо житлового будинку, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення, з перевищенням повноважень є нікчемними в силу закону, тому визнання оспорюваного правочину недійсним судом не вимагається.

Розглядаючи вимоги позивача про встановлення нікчемності договору купівлі-продажу № 6 від 28.09.2018, щодо житлового будинку 168,6 кв.м. та земельної ділянки 0,1500 га, кадастровий номер - 1221486200:05:007:0319 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у простій письмовій формі, посвідченого товарною біржею "Січеславська, Правова" суд приймає до уваги рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2021 року, яке було залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року та постановою Верховного Суду від 11.10.2023, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 про встановлення нікчемності договору купівлі-продажу від 28.09.2018 щодо житлового будинку 168,6 кв.м. та земельної ділянки 0,1500 га кадастровий номер 1221486200:05:007:0319, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі, посвідченого Товарною біржею «Січеславська, Правова»; визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 43254681 від 28 вересня 2018 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43253728 від 28 вересня 2018 року; визнання недійним та скасування акт-приймання передачі майна від 28 вересня 2018 року, що був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про передачу житлового будинку площею 168,6 кв. м та земельної ділянки, загальною площею 0,15 га кадастровий номер 1221486200:05:007:0319, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 було відмовлено, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року в справі №757/51379/17 (провадження № 61-6261св21).

Відповідно до положень статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частин першої, третьої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Виходячи з положень зазначених статей, власник майна має право витребувати майно з чужого незаконного володіння за наявності підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема шляхом подання віндикаційного позову.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. В цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право: - втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними; - якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, легітимна мета такого втручання може полягати в контролі за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або в забезпеченні сплати податків, інших зборів або штрафів; - втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункти 40-43)). Велика Палата Верховного Суду вважає, що можливість віндикації майна, його витребування від особи, яка незаконно або свавільно заволоділа ним, має нормативну основу в національному законодавстві. Зокрема, пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України передбачений такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення, а статтею 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Зазначені положення є доступними для заінтересованих осіб, чіткими, а наслідки їх застосування - передбачуваними. Віндикація майна, його витребування в особи, яка незаконно або свавільно порушила чуже володіння, має легітимну мету, яка полягає в забезпеченні права інших осіб мирно володіти своїм майном. Така мета відповідає загальним інтересам суспільства (пункти 183-188 постанови).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55)).

Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86).

Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2021 року у справі № 686/10839/18 (провадження № 61-4346св19) зазначив, що: «Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Правило частини першої статті 216 ЦК України не можна застосовувати як підставу позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. В цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно, зокрема в добросовісного набувача. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 6-3104цс16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц (провадження № 14-288цс18). Водночас реалізація права на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсними правочинів, за якими майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді».

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95, 98, 121, 123), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114-116, 142-144), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 12 лютого 2020 року у справі № П/811/1640/17 (пункт 42), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 37), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 57), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 94)).

Позивач із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що договір, рішення органу влади, певний документ, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99-100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 5 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38-39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 71, 76), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункти 55-57), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункти 120-121, 123-124), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 101, 103), від 5 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (пункти 9.32-9.33, 9.38), від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (пункти 86-87), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153-154, 167-168), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункти 39, 42-44, 50), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункти 5.27, 5.36, 5.44, 5.46, 5.69, 6.5), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункти 9.65-9.66), від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (пункт 9.47)).

Отже, задоволення вимог позивача про скасуваннярішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43239282 від 27 вересня 2018 року державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Семенуха Івана Олеговича про державну реєстрацію припинення права власності №27821344, на підставі договору про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018, видавник: ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43239450 від 27 вересня 2018 року державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Семенуха Івана Олеговича на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2012, видавник: приватний нотаріус Стаднік І.Л.; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43239795 від 27 вересня 2018 poкy державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Семенуха Івана Олеговича про державну реєстрацію припинення права власності №27821312, на підставі договору про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2018, видавник: ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43239867 від 27 вересня 2018 року державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Семенуха Івана Олеговича, підстава: свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , виданого Реєстраційною службою Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 16.09.2014 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації 72/2-15, виданої 12.03.2014 Новоолександрівською сільською радою; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43253728 від 28 вересня 2018 року державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Дем?янішина Андрія Володимировича, підстава: договору купівлі-продажу № 6 від 28.09.2018, видавник: Товарна біржа «Січеславська, правова», акт приймання-передачі нерухомого майна від 28.09.2018, видавник: Товарна біржа «Січеславська, правова», свідоцтво члена біржі від 28.09.2018; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43254681 від 28 вересня 2018 року державного реєстратора Дніпровської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Дем?янішина Андрія Володимировича, підстава: договору купівлі-продажу № 6 від 28.09.2018, видавник: Товарна біржа «Січеславська, правова», акт приймання-передачі нерухомого майна від 28.09.2018, видавник: Товарна біржа «Січеславська, правова», свідоцтва члена біржі від 28.09.2018,, є неналежним, зокрема неефективним, способом захисту права власника.

Враховуючи вищевикладене, у спірних правовідносинах правомірним способом захисту прав позивача є звернення до суду із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, з тих підстав, що ОСОБА_19 не надавалаповноважень ОСОБА_7 на укладання договорів про розірвання укладених ним договорів, а також, що не дотримано нотаріальної форми договору, а тому необхідно витребувати у ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 162922112214, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер - 1221486200:05:007:0319, опис об`єкта - площа (га): 0.15, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель i споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 ; витребувати у ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 454116112214, об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м): 168.6, житлова площа (кв.м): 58.6, матеріали стін: газобетон, опис: житловий будинок літ. А-1 з підвалом літ. під А-1, терасою літ. а-1, ганком літ. а, входом в підвал літ. а1; споруди №1-4, літ. І (огорожі, замощення), за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 .

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Посилання представника ОСОБА_4 адвоката Бірюкової О.М., що витребування спірної земельної ділянки та будинку із володіння ОСОБА_4 , який є добросовісним набувачем, призведе до покладення на нього індивідуального та надмірного тягаря, є безпідставними, оскільки критеріями пропорційності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Спірне майно вибуло з власності позивача незаконно, поза його волі, тому обґрунтованим є втручання у мирне володіння ОСОБА_4 спірним майном, яке відповідає положенням національного законодавства і легітимній меті.

При цьому згідно з положеннями частини першої статті 388 ЦК України витребування майна можливе і у добросовісного набувача.

Права добросовісного набувача, у такому випадку, захищені статтею 661 ЦК України, відповідно до якої у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Посилання представника ОСОБА_4 адвоката Бірюкової О.М.про боргові зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 суд не приймає до уваги, оскільки зазначене не є предметом розгляду даної справи.

Щодо інших доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме пункт 1 статті 6 Конвенції яка зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,10-13,19,76-82, 141,258,259,264,265,273 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_7 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 162922112214, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер - 1221486200:05:007:0319, опис об`єкта - площа (га): 0.15, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель i споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 .

Витребувати у ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 454116112214, об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м): 168.6, житлова площа (кв.м): 58.6, матеріали стін: газобетон, опис: житловий будинок літ. А-1 з підвалом літ. під А-1, терасою літ. а-1, ганком літ. а, входом в підвал літ. а1; споруди №1-4, літ. І (огорожі, замощення), за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 22.04.2024.

Суддя Г.В. Бєсєда