Постанова

від 23.04.2024 по справі 646/9162/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 квітня 2024 року

м. Харків

справа № 646/9162/23

провадження № 22-ц/818/1508/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Бурлака І.В., Тичкової О.Ю.,

розглянувши успрощеному позовномупровадженні безповідомлення учасниківсправи цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вовчанський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати, аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2024 року, постановлену суддею Шиховцовою А.О., -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Вовчанський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2023 року відкрито провадження у справі.

Представником відповідача ОСОБА_3 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.2) ч.1 ст.251 ЦПК України, оскільки його довіритель ОСОБА_4 проходить військову службу в лавах Збройних Сил України.

Ухвалою цього ж суду від 16 лютого 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі задоволено.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вовчанський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів зупинено на час перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України до закінчення воєнного стану.

Зобов`язано відповідача ОСОБА_2 невідкладно повідомити суд про припинення обставин, які слугували підставою для зупинення провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не місять доказів того, що відповідач по справі перебуває в зоні бойових дій для виконання воєнних завдань за призначенням.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 березня 2024 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-санітара відповідно до наказу №276 від 28 вересня 2022 року.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 (провадження № 61-5782св22) вказано, що:

«22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі №461/3554/21 у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини НОМЕР_2 від 08 серпня 2022 року № 2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) (далі Положення).

Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними

є докази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки він не надав наказ по особовому складу.

Копія військового квитка ОСОБА_2 , згідно якого 27 вересня 2022 року останній зарахований до лав Збройних Сили України по мобілізації та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-санітара відповідно до наказу №276 від 28 вересня 2022 року, не підтверджує наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, а саме, що зазначена військова частина переведена на воєнний стан і бере участь у виконані бойових завдань.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 року по справі №756/3462/20, від 09 листопада 2022 року по справі №753/19628/17, від 29 листопада 2023 року №466/5393/22.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.367, п. 6 ч. 1 ст.374, ст.ст.379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2024 року скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2024 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді І.В. Бурлака

О.Ю. Тичкова