Ухвала

від 17.04.2024 по справі 650/1174/24

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 650/1174/24

провадження № 1-кс/650/434/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року селище Велика Олександрівка

Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024231090000338, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Саблуківка Бериславського району Херсонської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, який не являється депутатом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 29 травня 2024 року включно.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.

Вказуючи про необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий зазначив про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, запобігти яким неможливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Про наявність ризику, передбаченого, пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, свідчить, те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку з чим, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Про наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та свідками у справі, а саме, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому правопорушень, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема, перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх колишніх знайомих по службі тощо.

Про наявність ризику, передбаченого пунктом 5частини першоїстатті 177КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він вчинив чотири окремих умисних кримінальних правопорушення майнового характеру, після вчинення яких, правильних висновків для себе не зробив.

Неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів слідчий обґрунтував неможливістю такими заходами запобігти встановленим ризикам.

На судовому засіданні прокурор наполягав на обґрунтованості клопотання слідчого, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного тримання під вартою та не обрання щодо нього іншого більш м`якого запобіжного заходу. Також зазначив, що застосування до підозрюваного тримання під вартою дозволить слідчому вчасно закінчити досудове розслідування, оскільки він проживає на території, на якій ведуться активні бойові дії, у зв`язку з чим існує постійна небезпека.

На судовому засіданні підозрюваний заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як надто суворого, вказуючи про достатність застосування до нього домашнього арешту, за місцем його проживання де він постійно мешкає. Зазначив, що він майно потерпілих намагався зберегти та повернув його одразу після того, як останні подали заяви. Він не може нікуди зникнути від слідчого та прокурора, оскільки іншого місця для проживання він не має.

На судовому засіданні захисник заперечив проти обрання стосовно підозрюваного запропонованого прокурором запобіжного заходу вказавши про достатність для запобігання встановлених ризиків застосуванням до нього домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.

Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з частиною другою статті177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.

Згідно з частиною першою статті183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України .

Згідно з пунктом 4частини другоїстатті 183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з частиною третьоюстатті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частин першоїта другоїстатті 194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024231090000338 від 14 лютого 2024 року, повідомленням про підозру від 29 березня 2024 року, яке було вручене йому 29 березня 2024 року.

Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він в період часу з 04.02.2024 по 14.02.2024, (більш точні дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), діючи в умовах воєнного стану в Україні, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в тому числі Указом Президента України №49/2024 від 06.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 3564-IX від 06.02.2024, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, переслідуючи прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, через відчиненні вхідні двері, не маючи дозволу власника, проник в середину приміщення літньої кухні, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_10 , звідки таємно викрав бувшу у користуванні бензинову мотокосу «BauMaster Expert BC 330», без захисного кожуха, вартість якої, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1662/24 від 26.03.2024, складає 2184 грн., яку з метою подальшого використання за призначенням, переніс до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 майнової шкоди на суму 2184 грн. (дві тисячі сто вісімдесят чотири гривні).

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що наступного дня після вчинення попереднього злочину, в період часу з 04.02.2024 року по 14.02.2024 рік, (більш точні дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану в Україні, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в тому числі Указом Президента України №49/2024 від 06.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 3564-IX від 06.02.2024, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, переслідуючи прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом розв`язування шнурка, за допомогою якого замикалась вхідні двері будинку, не маючи дозволу власника, проник в середину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_9 , звідки, таємно, повторно, викрав телевізор сіро-чорного кольору, марки «West», моделі «T1452», вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1662/24 від 26.03.2024, складає 500 грн., який переніс до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .

Після чого, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально-протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, повернувся до вказаного будинку, де вчинив крадіжку велосипеду зеленого кольору, марки «Україна», жіночого типу, належного ОСОБА_18 , вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1662/24 від 26.03.2024, складає 1650 грн., який також з метою подальшого використання за призначенням, перемістив до свого місця проживання за вищевказаною адресою, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на суму 2150 грн. (дві тисячі сто п`ятдесят гривень).

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Крім цього, ОСОБА_5 , в період часу з 04.02.2024 по 14.02.2024, (більш точні дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), діючи в умовах воєнного стану в Україні, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в тому числі Указом Президента України №49/2024 від 06.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 3564-IX від 06.02.2024, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, переслідуючи прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, через відчиненні двері господарчого приміщення, не маючи дозволу власника, проник в середину приміщення, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_10 , звідки, таємно, повторно, викрав бувший у користуванні велосипед темно-зеленого кольору, марки «Ardis», належний ОСОБА_19 , вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1662/24 від 26.03.2024, складає 3120 грн.

Після чого, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально-протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, проник в середину приміщення літньої кухні, розташованого на території вказаного домоволодіння, звідки викрав бувшу у користуванні діжку «TEXAPON N 70», об`ємом 150 л., належну ОСОБА_7 , вартість якої, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1662/24 від 26.03.2024, складає 600 грн., які з метою подальшого використання за призначенням, перемістив до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , чим заподіяв потерпілій ОСОБА_19 матеріального збитку на суму 3720 грн. (три тисячі сімсот двадцять гривень).

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище та інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 в період часу з 12.02.2024 року по 19.02.2024 рік, (більш точні дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), діючи в умовах воєнного стану в Україні, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в тому числі Указом Президента України №49/2024 від 06.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 3564-IX від 06.02.2024, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, переслідуючи прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю вхідних дверей, не маючи дозволу власника, проник до погребу, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_20 , звідки таємно, повторно, викрав бувшу у використанні пневматичну рушницю «HATSAN, MOD.70, MAGNUM, 177 CAL 4.5 mm», яка належить ОСОБА_11 , вартість якої, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1662/24 від 26.03.2024, складає 2950 грн.

Після чого, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально-протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, проник до господарчого приміщення, розташованого на території вказаного домоволодіння, звідки викрав бувшу у користуванні бензинову мотокосу «BauMaster Expert BC 330», яка належить ОСОБА_11 , вартість якої, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1662/24 від 26.03.2024, складає 2340 грн., яку з метою подальшого використання за призначенням, переніс до свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , чим заподіяв потерпілій ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 5290 грн. (п`ять тисяч двісті дев`яносто гривень).

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище та інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Обґрунтованість підозри підтверджується:

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_19 про вчинення кримінального правопорушення від 14.02.2024;

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_21 про вчинення кримінального правопорушення від 20.02.2024;

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 21.02.2024;

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 21.02.2024;

- протоколом огляду місця події від 21.02.2024, в ході якого було виявлено та вилучено сліди папілярних ліній;

- висновком експерта за результатами проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/122-24/1112-Д від 04.03.2024;

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення від 12.03.2024;

- протоколом обшуку від 15.03.2024, в ході якого за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 було виявлено та вилучено викрадене майно;

- протоколом огляду предмету від 19.03.2024, в ході якого за участі потерпілого ОСОБА_21 було оглянуто раніше викрадену пневматичну рушницю;

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 1662/24 від 26.03.2024;

- протоколами допитів потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколами допитів свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ;

- висновком експерта за результатами проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/122-24/1845-Д від 04.04.2024;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2частини першоїстатті 196КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку з чим, у суду є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, визначений пунктом 3частини першоїстатті 177КПК України слідчий суддя вважає недоведеним, оскільки слідчим та прокурором не наведено конкретних доводів з цього приводу.

Ризик, визначений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки він декілька злочинів, що може свідчити про систематичну його неправомірну поведінку.

Слідчий суддя вважає, що запобігти встановленим ризикам, можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, передбаченого статтею 181 КПК України, оскільки ним передбачено ті обмеження та обов`язки, що покладаються на підозрювану особу, які обумовлюють її постійне місцезнаходження за місцем проживання в певний період доби та негайне реагування правоохоронних органів в разі їх не виконання.

При обранні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також у відповідності до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких підозрюваний не заперечував їх достовірність, можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем проживання; наявність у нього постійного місця проживання; репутацію підозрюваного; перебування підозрюваного на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: шизофренія, параноїдальна форма.

Відповідно до частини четвертоїстатті 194КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до частин першої,другої ташостої статті181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на не доведення прокурором обставин щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Вирішуючи дане питання, слідчий суддя також врахував, що висновок прокурора про неможливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу фактично не аргументований переконливими обставинами та носить формальний характер, здебільшого посилаючись на тяжкість злочину.

Доводи прокурора про наявність небезпеки за місцем проживання підозрюваного, у зв`язку з чим «зручніше» здійснювати контроль за поведінкою останнього за умови взяття його під варту, слідчий суддя вважає неприпустими, оскільки відповідні обставини не можуть обґрунтовувати жоден з ризиків, як не можуть бути і самостійною підставою для застосування щодо особи найсуворішого запобіжного заходу.

При цьому, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для застосування до підозрюваного не цілодобового домашнього арешту, оскільки і за таких умов, за з`ясованих судом обставин, можливо буде запобігти встановленим судом ризикам, адже підозрюваний буде обмежений у пересуванні протягом певного періоду доби, коли можливо буде контролювати його поведінку і вчасно відреагувати на вчинення неправомірних дій.

З наведених підстав також слід виснувати про неможливість застосування до підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 41 добу, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши йому залишати це житло в період часу з 21:00 год. до 06:00 год. наступного дня.

Для виконання запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

за викликом прибувати до слідчого, прокурора та суду;

не відлучатися з Бериславського району Херсонської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу направити до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього даною ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в його житло в будь-який час, в т.ч. у період комендантської години, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на нього обов`язків.

Строк дії ухвали - до 27 травня 2024 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 22 квітня 2024 року.

Слідчий суддя