Ухвала

від 22.04.2024 по справі 357/310/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/310/24

2/357/1288/24

У Х В А Л А

22.04.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участі секретаря Вальчук М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без участі сторін, в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2024 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-4).

Ухвалою судді від 19 лютого 2024 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 22 березня 2024 року (а.с. 48-49).

22 березня 2024 року судове засідання, за клопотанням представника позивача, було відкладено до 16 год. 30 хв. 15 травня 2024 року.

05 квітня 2024 року, від позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто», в особі директора Рубан О.В., надійшло клопотання, в якому останній повідомив, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Май-Авто», на підставі рішення № 08/03/24 Єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» від 08 березня 2024 року, змінило назву та товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг», що також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Просив суд провести судове засідання по цивільній справі № 357/310/24, яке відкладено на 15 травня 2024 року о 16 год. 30 хв., та всі наступні засідання, за участі позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг», в особі директора Рубан О.В., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів ( засобів (за допомого сервісу Easycon).

Суд, оглянувши матеріали справи, вивчивши клопотання з додатками, дійшов до наступного.

Згідно ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем та відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається про зміну найменування юридичної особи з товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» на товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44214744; місцезнаходження юридичної особи: Україна, 04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, буд. 16-Г; дата та номер запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 11.03.2024 року 1000691070025049393; види економічної діяльності 64.19 та інші види грошового посередництва (основний); назви органів управління юридичної особи: загальні збори учасників, директор; вид установчого документа: статут).

Крім того, з рішення № 08/03/24 Єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» від 08 березня 2024 року вбачається, що єдиним учасником громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , вирішено змінити та затвердити повну назву товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» на товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг», скорочена назва ТОВ «Драйв Лізинг».

Відповідно до статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Судом зауважується, що назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її «життєдіяльності» може зазнати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає.

Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.

Відповідно до пункту 1.4. пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання тактики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при ньому не змінюється організаційно правова форма даної особи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне змінити назву позивача у справі з товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» на його (позивача) нове найменування юридичної особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг».

За приписами частини 7 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 1, 2, 6 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року N 196 затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року N 196 (даліПорядок N 196), учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі, у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у справі № 905/2371/21 дійшов висновку, що процесуальне законодавство не містить приписів, які б унеможливлювали звернення до суду з єдиним клопотанням щодо участі в усіх судових засіданнях у справі в режимі відео конференції.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, наявну технічну можливість, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд вважає за можливе проводити всі судові засідання у цивільній справі № 357/310/24 за участі позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг», в особі директора Рубан О.В., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Частиною 5 ст. 212 ЦПК України передбачено, що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Керуючись ст. 48, 108, 261, 353 ЦПК України, ст. 90 ЦК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Змінити у цивільній справі № 357/310/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості назву позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» на товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг».

Судові засідання у цивільній справі № 357/310/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за участі позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг», в особі директора Рубан О.В., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (за допомого сервісу Easycon).

Ухвалу суду направити учасникам справи для відому.

Роз`яснити, що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

СуддяО. І. Орєхов