Рішення

від 22.04.2024 по справі 214/121/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/121/21

2/214/243/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 квітня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Попкової Ю.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рассвет-10» про визнання незаконним дій відповідача щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу, нарахування обсягу та плати за спожитий газ за показниками загальнобудинкового вузла обліку газу та визнання права щодо забезпечення встановлення індивідуальних лічильників газу за його рахунок,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовною заявою в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», в якому просять суд: визнати незаконними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати незаконними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» щодо нарахування ОСОБА_3 обсягу та плати за спожитий газ у квартирі за адресою, АДРЕСА_2 за показниками загальнобудинкового вузла обліку газу з квітня 2017 року по день ухвалення рішення; визнати незаконними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» щодо нарахування їм обсягу та плати за спожитий газ у квартирах за показниками загальнобудинкового вузла обліку газу з квітня 2017 року по день ухвалення рішення; зобов`язавши АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» здійснити перерахунок плати за газ за період з квітня 2017 року по день прийняття рішення, виходячи із діючих протягом вказаного періоду норм споживання газу для громадян для приготування їжі, в квартирах яких не встановлені індивідуальні газові лічильники та визнавши за ними право щодо забезпечення встановлення лічильнику газу за рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз». В обґрунтування позову зазначили, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 між за нимита АТ «ОГРМ «Криворіжгаз» був укладений типовий договір постачання природного газу споживачам. 30 березня 2017 року представниками АТ «ОГС «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» за власною ініціативою було встановлено загально будинковий вузол обліку газу по АДРЕСА_1 , внаслідок чого відповідачем самовільно було змінено режим нарахування природного газу та щомісячна норма нарахувань почала становити більше кубометрів газу. Фактичний об`єм розподіленого природного газу по об`єкту побутового споживача визначається за допомогою лічильника газу, який встановлюється на межі балансової належності об`єкта споживача Згідно Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного газу, побутовим споживачам природного газу, що проживають у вищевказаному будинку, які не забезпечені приладами обліку газу, для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по їх квартирах, на межі балансової належності, якою є територіально відокремлюючі стіни даних квартир, АТ «ОГРМ «Криворіжгаз» (Оператор ГРМ) повинно встановити квартирні лічильники газу, а в разі відмови від встановлення квартирних лічильників газу припинити газопостачання. Встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу їм, як побутовим споживачам природного газу, ставить їх у нерівне становище побутових споживачів цього будинку перед іншими побутовими споживачами багатоквартирних будинків у Дніпропетровській області, в яких Оператором ГРМ встановлені індивідуальні лічильники газу, оскільки приймання-передача та визначення фактичного об`єму спожитого газу буде визначатись не по об`єктам побутовим споживачів (квартирах), а за будинком, чим порушуються умови Типового договору та Закону України «Про захист прав споживачів». Тому є всі підстави вважати незаконними дії відповідача щодо встановлення загальнобудинкового лічильника газу та незаконними нарахування об`ємів спожитого природного газу побутовим споживачам природного газу на підставі показань загальнобудинкового лічильника газу. Тому просять задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 14 червня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2023 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

У судове засідання позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з`явилися, у матеріалах справи наявні заяви позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про розгляд справи за їх відсутності, на вимогах наполягають (том 2 а.с. 23,24).

Представник відповідача ОСОБА_1 проти вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях.

В обґрунтування відзиву зазначено, що 30 березня 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» встановлено загальнобудинковий вузол обліку природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , який було введено в експлуатацію з 01.04.2017. Таким чином, наявність правових підстав у АТ «Криворіжгаз» для встановлення вузла обліку природного газу на вхідному газопроводі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 повинно розглядатись судом на підставі тих норм права, що регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (в редакції, що діяла на момент встановлення загально будинкового лічильника позивачів) суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані були забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема тільки для приготування їжі до 01.01.2018. Тобто не зазначено право абонента на індивідуальний лічильник, мова йде саме про обов`язок оператора ГРМ забезпечити встановлення як індивідуальних, так і загально будинкових лічильників газу, що забезпечить 100% облік спожитого газу населенням. ПАТ «Криворіжгаз» було розроблено та подано на затвердження НКРЕКП План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки, який затверджений постановою НКРЕКП від 31.03.2016 № 547. У І розділі Плану розвитку на 2016-2025 р.р. було передбачено з урахуванням технічних та економічних чинників загальнобудинковий лічильник за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином ПАТ «Криворіжгаз» не може відступати від положень, встановлених Планом розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки. Зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо забезпечення споживачів природного газу індивідуальними лічильниками, набули чинності 19.01.2018, тобто після встановлення загально будинкового лічильника газу позивачам. Оскільки відповідно до положень ст.. 58 Конституції України закони та нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за адресою АДРЕСА_1 забезпечено облік природного газу відповідно до вимог Закону в редакції, що існувала на момент виникнення спірних правовідносин, а тому вимоги позивачів є безпідставними та задоволенню не підлягають. При цьому відповідачем зазначено, що вищезазначений обов`язок на встановлення лічильнику газу трактується Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» лише з технічної точки зору як виконання робіт і не включає в себе поняття повного фінансування таких робіт за кошти АТ «Криворіжгаз». До того ж суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу тільки для приготування їжі до 01 січня 2023 року. У разі не встановлення населенню у вказані строки лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України. Таким чином позивачами не доведено порушення прав споживачів з боку АТ «Криворіжгаз». Вирішення питання про визнання незаконними дії щодо встановлення загально будинкового лічильника газу за адресою позивачів буде стосуватись прав та законних інтересів інших споживачів мешканців будинку АДРЕСА_1 . Співдружності, розподіл природного газу яким здійснюється відповідно до показників загальнобудинкового лічильника газу, який встановлений та опломбований 30.03.2017, тому саме з цього часу починається перебіг позовної давності, строк закінчився 30.03.2020. Тому на підставі викладеного представник відповідача просить застосувати строк позовної давності до вимог позивачів та відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.

У додаткових поясненнях від 28 серпня 2023 року представник відповідача АТ «ОГС «Криворіжгаз» зазначено про прийняття 28.07.2023 НКРЕКП постанови № 1388 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Криворіжгаз», яка набрала чинності з 01.08.2023. таким чином з 01.08.2023 АТ «ОГС «Криворіжгаз» не є оператором ГРМ, а норми Кодексу ГРМ, Закону України «Про забезпечення комерційного обліку» не розповсюджують свою дію на взаємовідносини АТ «Криворіжгаз» зі споживачами в частині здійснення розподілу природного газу або зміни об`ємів та обсягів розподіленого газу споживачам та здійснення перерахунку, забезпечення комерційного обліку, адже повноваження у відповідача відсутні. З 01.08.2023 правовідносини, що виникають між споживачами та АТ «Криворіжгаз» не регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», так як відповідач не надає послуги з розподілу природного газу. З 01.08.2023 АТ «Криворіжгаз» не встановлює режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загально будинкового прибору обліку природного газу. До повноважень відповідача не входить поновлення режиму нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, не має повноважень на забезпечення індивідуальними газовими лічильниками побутових споживачів. Тому просить відмовити у задоволенні вимог повністю.

Представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» Річенко М.В. вимоги позову не визнала з підстав, викладених у письмовій заяві/клопотанні.

В обґрунтування заяви третьої особи ТОВ «Газорозподільні мережі України» зазначено, що на виконання вимог частини 1 статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідачем 30.03.2017 встановлено загально будинковий вузол обліку природного газу по АДРЕСА_1 , який введено в експлуатацію з 01.04.2017. Тобто відповідачем виконано в повному обсязі вимоги закону в частині встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу, що в свою чергу забезпечило 100% обліку спожитого природного газу населенням. Відповідачем правомірно встановлено режим нарахування об`ємів природного газу позивачам згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу, а тому вимоги позивачів необґрунтовані та у їх задоволенні слід відмовити.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані та проживають у будинку АДРЕСА_1 , та є споживачами з отримання природного газу за вказаною адресою.

Абзацом 2 пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка оператора газорозподільної системи, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором газорозподільних систем та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора газорозподільних систем та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (пункт 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Судом встановлено, що позивачі приєдналися до вказаного Типового договору, оскільки щомісячно споживають природний газ та щомісячно сплачують рахунки за спожитий природний газ.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання здійснюється приладовий облік природного газу (частина 1 статті 18 Закону України «Про ринок природного газу»).

За частиною 4 статті 18 Закону України «Про ринок природного газу», держава заохочує впровадження новітніх систем, у тому числі апаратних засобів, обліку природного газу, зокрема тих, що забезпечують можливість споживача активно управляти власним споживанням.

Таким чином, приладовий облік споживання природного газу розглядається з позицій забезпечення державних гарантій прав споживачів, у тому числі побутових споживачів природного газу. Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначеніЗаконом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Стаття 2Закону України«Про забезпеченнякомерційного облікуприродного газу» в редакції від 10 жовтня 2015 року визначає, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку, зокрема, для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року. Тобто після зазначених дат постачання цим категоріям споживачів мало здійснюватися за умови комерційного обліку лічильниками газу, до їх настання - незалежно від наявності газових лічильників.

Матеріалами справи установлено, що 30 березня 2017 року АТ «ОГС «Криворіжгаз» було встановлено загальнобудинковий вузол обліку природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , який було введено в експлуатацію з 01.04.2017.

Відповідно до приписів частини 2 статті 2Закону України«Про забезпеченнякомерційного облікуприродного газу» в редакції від 20 січня 2018 року, загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». До 20 січня 2018 року питання встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу не було врегульоване на рівні закону, а регламентувалося підзаконними нормативно-правовими актами.

Приписами абзаців третього - п`ятого пункту 4 Тимчасового положення у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року №46передбачено, що: ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи; встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем. Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку; власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі не врегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 5.4 глави 5 розділу ІХ Кодексу ГРМ (в редакції, чинній на момент виникнення спору), за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

З наведених положень вбачається, що до 20 січня 2018 року оператор газорозподільної системи мав право встановити загальнобудинковий лічильник природного газу, врегулювавши з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку, а також забезпечити можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

Отже, для встановлення загальнобудинкового лічильнику природного газу оператор газорозподільної системи не міг діяти в односторонньому порядку оскільки повинен був в договірному порядку врегулювати з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку.

Також відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, становить частину спільного майна багатоквартирного будинку. У свою чергу, таке майно є спільною сумісною власністю власників квартир та нежитлових приміщень будинку (частина 2статті 382 ЦК України, частина 1статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Таким чином, будь-яке втручання у належні до багатоквартирного будинку інженерні мережі (незалежно від місця їх розташування - всередині чи за межами будинку) є діями, які вчиняються щодо майна, належного співвласникам такого будинку на праві спільної сумісної власності. Встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу не є винятком з цього загального висновку, адже здійснюється з безпосереднім втручанням в інженерні мережі будинку, а сам прилад обліку, будучи приєднаним до мереж будинку, стає невід`ємною складовою частиною останніх, перестає існувати як окрема річ і бути об`єктом права власності оператора газорозподільної системи. Об`єкт же права власності співвласників багатоквартирного будинку зазнає фізичних змін. За відсутності згоди співвласників такі зміни можуть кваліфікуватися або як правопорушення, або як допустиме обмеження права власності.

Відтак, як до, так і після 20 січня 2018 року втручатися у газові мережі, що складають спільне майно багатоквартирного будинку, можна лише за згодою власників такого майна, яка мала бути надана в порядку, визначеномустаттею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»(якщо в такому будинку створене об`єднання співвласників - у порядкуст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»). У свою чергу, будь-які підзаконні нормативно-правові акти не могли встановлювати інший порядок вирішення цього питання і тим більше надавати оператору газорозподільної системи право в односторонньому порядку втручатися в газові мережі багатоквартирного будинку для встановлення загальнобудинкового лічильника.

Як установлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, будинок АДРЕСА_1 . Співдружності є багатоквартирним будинком, а отже позивачі є споживачами послуг газопостачання у вказаному будинку, які мають законне право користування житловим приміщенням комунальної форми власності.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Окремо слід зауважити, що відповідно до пункту 4 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС комерційний вузол обліку встановлюється (організовується) в точці вимірювання, яка має збігатися з межею балансової належності (точкою комерційного обліку) між суміжними власниками газових мереж.

Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цьогоКодексу та договору.

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГРС межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу. Отже, межа балансової належності та місце встановлення визначається актом укладеним між Оператором ГРМ та споживачем.

Однак, розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін зі співвласниками не укладався, тобто межа балансової належності та місце встановлення приладу обліку не було визначене. Акт пломбування комерційного вузла обліку газу був складений без участі споживачів.

Відповідно до пункту 7 глави 1 розділу X Кодексу ГРС роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми комерційного вузла обліку, заміни типів ЗВТ без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та Оператора ГРМ не допускаються.

За таких обставин, не маючи точки обліку, тобто вихідних даних для розрахунку проекту, працівники ПАТ «Криворіжгаз», на теперішній час АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», не могли розробити проект та не мали права здійснювати монтаж загальнобудинкового приладу обліку.

Наведеним вище установлено, що позивачі не надавали згоду на встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу на будинок АДРЕСА_3 . Співдружності та не відмовлялись від забезпечення їх індивідуальним лічильником, тому суд доходить висновку про незаконність нарахування АТ «ОГС «Криворіжгаз» об`ємів спожитого природного газу позивачам на підставі показань загальнобудинкового лічильника газу та про зобов`язання відповідача АТ «ОГС «Криворіжгаз» здійснити перерахунок об`ємів спожитого природного газу по об`єкту побутового споживання позивачів відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, оскільки позивачі за час, коли було встановлено відповідачем лічильник обліку природного газу на фасадному газопроводі багатоквартирного будинку, були вимушені сплачувати кошти за спожитий природний газ в явно завищеному розмірі, що потягло за собою зміну сум нарахування за послуги газопостачання. Відтак вимоги в цій частині є доведеними та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивачів в частині зобов`язання відповідача встановити побутовим споживачам позивачам по справі індивідуальних комерційних вузлів обліку природного газу, суд виходить з того, що задоволення вимог позивачів щодо зобов`язання відповідача встановити індивідуальні лічильники обліку природного газу до квартир позивачів, буде відповідати зазначеній державній політиці у сфері житлово-комунальних послуг, забезпечить раціональне використання ресурсів та рівні можливості для позивачів з отримання послуги по газопостачанню; встановлення позивачам індивідуальних лічильників забезпечить оплату ними саме того об`єму газу, який фактично спожитий, що буде відповідати такому завданню цивільного законодавства, як справедливість.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

За змістом статті 21 цього Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з частини 1 статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу, зокрема для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року.

Між тим, набрав чинності Закон України, яким були внесені зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку газу щодо встановлення споживачам індивідуальних лічильників природного газу», зокрема, передбачено встановлення індивідуального лічильника споживачам, у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі до 01 січня 2023 року.

У постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року в справі № 212/7490/17-ц (провадження № 61-1511св19) зроблено такий висновок: враховуючи те, що за час розгляду справи в Закон України«Про забезпеченнякомерційного облікуприродного газу» були внесені зміни, зокрема і в статі 6 цього Закону, якою передбачається строк встановлення газових лічильників для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року, апеляційним судом правильно застосовано указаний Закон, оскільки спірні правовідносини є триваючими. Схожий за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23 листопада 2020 оку у справі № 212/3482/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 212/4456/19.

Позивачі по справі приєдналися до вказаного Типового договору.

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статті 633, 634, 641, 642ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Права та обов`язки споживачів чітко визначені Типовим договором, а саме розділом IV «Ціна, порядок обліку та оплати природного газу», розділом V «Права та обов`язки споживача» та розділом VІ «Права і обов`язки постачальника».

Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору, АТ «ОГС «Криворіжгаз» взяло на себе зобов`язання постачати природний газ споживачам в необхідних об`ємах (обсягах), а вони взяли на себе зобов`язання своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

При вирішенні питання, за чий рахунок повинно проводитися фінансування робіт з оснащення лічильниками газу, суд керується частиною 1статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Тобто, саме на відповідача покладений обов`язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов`язку на споживачів є неправомірним.

Отже, оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно зобов`язаний забезпечити встановлення лічильника газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі. Відмова АТ «ОГС «Криворіжгаз» встановити індивідуальний лічильник позивачу суперечить вимогам законодавства, порушує права позивача як споживача таких послуг. Зазначений висновок також зроблений Великою Палатою Верховного Суду у справах № 755/18006/15-ц від 04 липня 2018 року, № 212/5836/17 від 26 жовтня 2021 року.

Отже, за змістом статті 6Закону України«Про забезпеченнякомерційного облікуприродного газу» вбачається обов`язок встановлення відповідними суб`єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу.

Відмова відповідача встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів, а, з урахуванням вимог статті 5Закону України«Про захистправ споживачів» та статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», волевиявлення позивачів на встановлення індивідуального лічильнику газу не може бути порушеним.

Стосовно заяви представника відповідача про застосування строк позовної давності, то суд вважає необхідним зазначити, що вказане порушення є триваючим та з огляду на неодноразове внесення змін в чинне законодавство, суд не вбачає пропуску позивачами строку позовної давності за зверненням до суду з відповідними вимогами.

Стосовно посилання сторони відповідача на прийняття 28 липня 2023 року НКРЕКП постанови № 1388 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природнього газу, виданої АТ «ОГС «Криворіжгаз», яка набрала чинності 01 серпня 2023 року, отже з 01 серпня 2023 року АТ «ОГС «Криворіжгаз» не є Оператором ГРМ, тому повноваження здійснення розподілу природного газу або зміни об`ємів та обсягів розподіленого природного газу споживачам та здійснення перерахунку у відповідача відсутні, з 01 серпня 2023 року АТ «ОГС «Криворіжгаз» не має повноважень на забезпечення індивідуальними газовими лічильниками, оскільки прийняття НКРЕКП постанови № 1388 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природнього газу, виданої АТ «ОГС «Криворіжгаз», яка набрала чинності 01 серпня 2023 року, то прийняття указаної постанови не знімає з відповідача обов`язку виконати зобов`язання, які виникли до 01 серпня 2023 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що зі змісту Протоколу № 47 засідання НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання 28 липня 2023 року, 29 серпня 2023 року, 05 вересня 2023 року, зміст якого є загальнодоступною інформацією, під час обговорення питання про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ОГС «Криворіжгаз» (аркуш протоколу 10-12), НКРЕКП зазначено, що у АТ «ОГС «Криворіжгаз» матимуть місце невиконані зобов`язання за провадження ліцензованої діяльності у 20212023 роках, що будуть визначені за результатом перевірки ліцензованої діяльності АТ «Криворіжгаз», що буде здійснена НКРЕКП. При цьому АТ «Криворіжгаз» надало Комісії копію договору, укладеного з ТОВ «Газорозподільні мережі України», щодо передачі ТОВ «Газорозподільні мережі України» прав та обов`язків щодо виконання невиконаних АТ «Криворіжгаз» зобов`язань при провадженні ліцензованої діяльності.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивач положеннями статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись гл.5 р.9 Кодексу газорозподільних систем, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повністю.

Визнати незаконним встановлений Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи» «Криворіжгаз» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи» «Криворіжгаз» з 01.04.2017 поновити для побутових споживачів природного газу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , режим нарахування природного газу відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

Визнати право на забезпечення індивідуальними безкоштовними лічильниками за рахунок Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» за побутовими споживачами та зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників для побутових споживачів природного газу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників процесу:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», код ЄДРПОУ 03341397, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, буд. 1.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», код ЄДРПОУ 39572642, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2.

Третя особа Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рассвет-10», код ЄДРПОУ 23024747, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 45.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 44907200, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, буд.1.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2024 року.

Суддя А.В. Ткаченко