Рішення

від 18.04.2024 по справі 404/334/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/334/24

Номер провадження 2-а/404/6/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

у складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Коваленко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кропивницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову по накладання адміністративного стягнення АА №00015858 від 12.12.2023 року винесену старшим державним інспектором відділу провадження систем Автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 8 500 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем не було враховано категорію та тип транспортного засобу, що призвело до некоректних калькуляцій вагових показників всупереч вимогам п.22.5 Правил дорожнього руху України.

Вважає, що посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті, неправомірно притягнули його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки в його діях відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. У позивача були відсутні адекватні та логічні мотиви перевищувати вагові показники під час перевезення вантажів, оскільки господарські відносини, які склалися між позивачем та його контрагентом свідчать інше.

Крім того в постанові не містить відомостей про напвіпричеп який був поєднаний до вантажних сідлового тягача.

Дослідивши докази по справу в їх сукупності суд находить позов який задоволенню нен підлягає.

Встановлено,що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування -місцезнаходження юридичної особи на території України від 12.12.2022 серії АА № 00015858 зазначено, що відповідно до вказаної постанови 08.12.2023 року о 13 год.40 хвл. за адресою М-21, км 247+432, Вінницька область, позивач, як відповідальна особа, допустив «рух транспортного засобу MAN TGX 26.440 д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.975% (2.39 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон», відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 13, 13, сертифікат відповідності UA.TR.001 35 -02/ 1467…1470;23-№21/000243…000246 дійсні до 03.10.2024 року.

За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Представник відповідача надала до суду відзив де просила відмовити в задоволенні позову

Дослідивши докази по справі суд находить позов який задоволенню не підлягає.

Встановлено, що відповідно до постанови 08.12.2023 року о 13 год.40 хвл. за адресою М-21, км 247+432, Вінницька область, позивач, як відповідальна особа, допустив «рух транспортного засобу MAN TGX 26.440 д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.975% (2.39 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон», за що був притягнутий до адміністративної відповідальність за частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 132-1 КУпАП визначано відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами частини 2 цієї статті визначено наступне порушення:

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно;

однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%;

двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%;

трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від ; віповідальності, передбаченої частинами першою і цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

У той же час, механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в авоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174;

зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно- вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Згідно з пунктами 11-12 Порядку №1174 автоматичні пункти, якими правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення,забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на вісь та вимірювання маси транспортного засобу.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року № 163.

Суд звертає увагу на те, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, значених у додатку.

Положеннями пункту 12 Порядку № 1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати:

вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу;

зазначення кіл вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу;

фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу);

фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;

фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій : зображені його контури та кількість осей);

первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із

використанням наскрізного шифрування;

автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності,

а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно- телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку № 1174).

Згідно пункту 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про:

засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне по значення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення,

метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху за складу транспортного потоку» повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або цього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку: відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що транспортний засіб MAN TGX 26.430 430 державний номерний знак НОМЕР_1 є трьохвісним автомобілем (тягачем) з двохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метрів, а тому допустима маса для нього є 42 тони , а не як вважає відповідач 40 тон.

Відповідач звертає увагу, що відповідно до пунктів 17.2-17.5 «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджені наказом Міністерства паспорту України від 14.01.1997 року № 363 передбачено, що забороняється перевозити ї універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють сили і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно розвантажувальних механізмів.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, та повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера, найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб. м, місце, місяць і рік виготовлення від останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обоз`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб. м).

Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм на яких зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.

Позивач не надав доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням.

Відповідач звертає увагу суду, що відповідно до абзацу глави 1 Правил перевезень

вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 року у справі N№ 802/518/17 дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Тому, сам факт наявності товарно - транспортної накладної перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей не вказаних в первинних документах , що впливає на загальну вагу транспортного засобу (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 № 805/3598/16-а).

Таким чином, товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача, тому посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарно - транспортної накладної, з урахуванням ваги автомобіля та причепу включає перевантаження транспортних засобів є необгрунтованим.

Щодо перевищення нормативних параметрів зазначених в постанові від 12.12.2022 року серії АА№ 00015858то позивачем було допущено перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,975% (2,39 т).

Відповідно до фактичних зафіксованих параметрів транспортного засобу зазначеній в оскаржуваній постанові та інформаційній картки ГВК загальна маса транспортного засобу становить 42 390 тон, при нормативно допустимій 40 тон.

Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу ,яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі.

Саме договір перевозив предмет з ознаками контейнеру, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх.

Вищевказаний напівппичеп не є контейнером в розумінні наказу № 363. оскільки він не має жорсткого даху, як складової частини жорсткого каркасу контейнеру, не має відповідного маркування та не мас пломбування.

При цьому, позивачем до позовної заяви не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері згідно з їх призначенням, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, який вантаж перевозився та у який спосіб. про перевезення вантажів контейнером є належним доказом надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозом.

Так, з фотофіксації руху транспортного засобу вбачається, що вказаний у постанові сідловий тягач з напівпричепом

Відтак перевезення позивачем вантажу не є контейнерним перевезенням в розумінні положень чинного законодавства.

Так, маркування змінних кузовів для їх ідентифікації здійснюється шляхом нанесення коду, який має містити інформацію про власника, серійний номер змінного кузову. контрольну цифру та ідентифікатор категорії обладнання (пив, розділу 3. ЕИ 13044:2000).

Підсумовуючи наведене, слід зазначити, шо вищевказані положення Європейських стандартів встановлюють чіткі вимоги для змінних контейнерів. їх випробування, необхідність отримання дозволу уповноваженого органу відповідної держави для їх подальшого випуску, а також вимоги до їх маркування з метоюподальшої ідентифікації.

Як вже зазначалося вище, з фотофіксації руху транспортного засобу, вбачається, що вказаний у постанові сідельний тягач з напівпричепом, який перевозив предмет з ознаками контейнеру з тентованим верхом не містив будь-якого маркування.

Також слід зазначити, що наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521 затверджено Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання (далі Порядок № 521).

Відповідно до п. п. 1.1 - 1.5 Порядку № 521 цей порядок визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) категорій М, И, О, Ь, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах відповідно до вимог угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - Угода).

На кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

На кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу

транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовано відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.

Індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ:

а) новий, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу КТЗ, підлягає першій державній реєстрації в Україні;

б) що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні; в) конструкцію якого змінено під час переобладнання.

Індивідуальному затвердженню підлягає кожна партія обладнання, яка відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якої не підтверджена сертифікатом типу.

Аналіз наведених положення свідчать про те, що змінні кузови, які в розумінні Порядку № 521 є обладнанням до колісного транспортного засобу підлягають сертифікації.

При цьому, позивачем на підтвердження доводів позовної заяви також не було долучено й сертифікатів змінного кузову, яким згідно тверджень суду першої інстанції перевозився вантаж.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів. Положеннями п. 1 Порядку № 1388 визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку

автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до абзаців 1, 7 п. 37 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни), а також за умови відповідності переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху.

Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення їх на бланку) із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті змін в ній.

Так, на підтвердження своїх вимог щодо того, що напівпричеп та транспортний засіб за своєю технічною конфігурацією та модифікацією вважаються такими, для яких визначений нормативно допустимий показник дотримання вагових параметрів, позивач долучив до позовної заяви копію технічного паспорта виробника саме на контейнер К 60, а також копію сертифіката відповідності від виробника.

Слід зазначити, що конструкція вантажних контейнерів повинна відповідати вимогам стандарту та вимогам Міжнародної Конвенції по безпечним контейнерам, а саме не допускати можливості вилучення вантажу із запертого контейнера або завантаження в нього вантажу без залишення видимих слідів зламу або пошкодження печатей та пломб, також не має передбачати наявності потайних місць для приховування вантажу.

(до аналогічного висновку дійшов Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 07.02.2024 у справі №336/10354/23 ).

Усі контейнери мають спиратись на свої нижні кутові та проміжні фітінги.

Так, із фотознімків, зроблених в момент вчинення позивачем адміністративного

правопорушення, вбачається, що транспортний засіб, який проходить рамку автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, не має фітингів, а також маркування, які передбачені Міжнародними договорами та п. 17.2-17.5 Правил № 363 (дані фотознімки наявні в матеріалах справи).

Первинне значення «контейнеровоза» - це контейнерне судно, спеціалізоване суховантажне судно, призначене для перевезення вантажів у контейнерах - стандартних резервуарах багаторазового використання, для яких чітко встановлені габаритно-вагові одиниці вимірювання.

Контейнером або інтермодальним контейнером вважається багатооборотний засіб, призначений для зберігання або перевезення будь-чого. На транспорті найбільше застосування отримали так звані універсальні контейнери.

Відповідно до розділу І Правил № 550 «Загальні положення»:

2) базова конструкція КТЗ - конструкція серійного виконання КТЗ, зокрема призначеного для виконання спеціальних робочих функцій, без додатково встановлених

нефункційних для руху дорогами його систем та частин, яка відповідає встановленим виробником вимогам;

За п. 23 Правил № 550 технічна експлуатація КТЗ - технічні операції та процеси утримання колісних транспортних засобів у безпечному технічному стані відповідно до технічних умов виробника та норм законодавства.

Отже, відповідно до чинного українського законодавства у разі, якщо в реєстраційних документах транспортний засіб вказано як «контейнеровоз», тобто як колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, то і його експлуатація повинна відповідати як його конструкції, та і його призначенню.

Оскільки поняття «контейнер» в українському законодавстві не існує, що призводить до неоднакового тлумачення змісту транспортного засобу, який вказаний як

«контейнеровоз» та розрахунку навантаження, яке він має право перевозити, то слід звернутись до міжнародних договорів, які є обов`язковими для України, з питань автомобільних перевезень, що містять вимоги до конструкції та технічного стану колісного засобу, зокрема тих, що перевозять контейнери.

За Конвенцією 1972 року «Контейнер» означає предмет транспортного обладнання:

що має постійний характер і, відповідно, є досить міцним, щоб бути придатним длябагаторазового використання;

спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження;

сконструйований з урахуванням необхідності закріплення та (або) легкої обробки й для цього обладнаний кутовими фітингами;

такого розміру, що площа, яка знаходиться між чотирма зовнішніми нижніми кутами, складає:

не менше 14кв.м(150кв. футів) або

не менше 7 кв.м (75 кв. футів), якщо його обладнано верхніми кутовими фітингами;

Термін "контейнер" не включає ні транспортних засобів, ні пакування; однак він

поширюється на контейнери, коли вони перевозяться на шасі.

4 листопада 1993 року були прийняті Поправки Міжнародної конвенції про безпечні контейнери (КБК) в частині вимог до контейнерів:

"Ь) На кожному контейнері всі маркування максимальної маси брутто повинні

відповідати інформації стосовно максимальної маси брутто на табличці про допуск умовами безпеки.".

"а) Табличка повинна містити таку інформацію, принайми: англійською а( французькою мовами:

"Допуск за умовами безпеки КБК"Країна та номер допуску

Дата (місяць і рік) виготовлення

Ідентифікаційний номер контейнера, наданий заводом-виробниксм. і бо - для існуюча контейнерів, у яких цей номер невідомий, - номер, наданий Адмініструй:-::-:

Максимальна експлуатаційна маса брутто (кілограми та фунти)

Припустиме навантаження на штабелювання при 1,8§ (кілограми ті фунти)

Сила під час поперечного випробування на твердість конструкції (Ньютс ни

Конвенція про безпечні контейнери містить вичерпний перелік ознак, яким ма€ таки контейнер відповідати.

З метою встановлення єдиних технічних приписів, яким повинні вілл: зідати з метої використання в країнах, що їх виготовляють, деякі транспортні засоби, предмети обладнань та частини була прийнята «Угода про прийняття єдиних технічних приписів для колісни транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути всиновлені та/аб використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання ефідійни затверджень, виданих на основі цих приписів 1958 року з поправками 1995 року Пр приєднання до Угоди додатково див. Закон № 1448-ПІ від 10.02.2000).

Для цілей цієї Угоди:

Термін "колісні транспортні засоби, предмети обладнання та частини" включає які колісні транспортні засоби, предмети обладнання та частини, характеристики яки впливають на безпеку дорожнього руху, охорону навколишнього середовища та економі) енергії.

Термін «офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил для колісни транспортних засобів, предметів обладнання та частин, що можуть бути встановлені та/аб використані на колісних транспортних засобах» вказує на адміністративну процедуру, чере яку компетентні органи Договірної Сторони після проведення необхідних перевіро заявляють, що транспортний засіб, предмети обладнання або частини, подак виготовлювачем, відповідають приписам цих Правил.

Надалі виготовлювач засвідчує, що всі транспортні засоби, предмети обладнання т частини, що з`явились на ринку, були виготовлені у повній відповідності до офіційні затвердженого типу.

Правила охоплюють такі аспекти:

відповідні колісні транспортні засоби, предмети обладнання або частини;

технічні вимоги, які, за необхідності, можуть включати альтернативні варіанти:

(с) методи випробувань, за допомогою яких мають підтверджуватись вимоги,

пред`явлені до експлуатаційних характеристик;

(ф умови надання офіційних затверджень за типом конструкції і їхнього взаємноп визнання, включаючи будь-які знаки офіційного затвердження та умови забезпеченій відповідності продукції до встановлених вимог;

За цими Правилами, Компетентний орган тієї або іншої Договірної Сторони, що нада

до надання офіційного затвердження за типом конструкції перевіряти наявнісп задовільних заходів і процедур за типом конструкції;

перевіряти наявність задовільних заходів і процедур щодо забезпечення ефективного контролю, для того щоб транспортні засоби, предмети обладнання або частини в процесі виробництва відповідали затвердженому типу (п. 1.1).

Будь-який транспортний засіб, предмет обладнання або частина, офіційно затверджені на підставі Правил, доданих до цієї Угоди, повинні бути виготовлені таким чином, щоб

вони відповідали офіційно затвердженому типу, задовольняючи вимогам, викладеним в цьому Додатку або вищезгаданих Правилах (л. 2.1).

Компетентний орган будь-якої Договірної Сторони, що надає офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил, що додаються до цієї Угоди, має перевірити наявність адекватних заходів і документованих планів проведення перевірок, які повинні бути узгоджені з виготовлювачем для кожного офіційного затвердження, для проведення через певні проміжки часу таких випробувань або відповідних перевірок, що необхідні для перевірки постійної відповідності офіційно затвердженому типу, включаючи, особливо у відповідних випадках, випробування, зазначені у згаданих Правилах (2.2).

Таким чином, міжнародні договори вимагають від Держав-їх учасниць, тобто й від України, не тільки здійснювати контроль за офіційним затвердженням за типом конструкції транспортного засобу, але й перевіряти наявність задовільних заходів і процедур використання транспортного засобу за типом конструкції та забезпечувати ефективний контроль, для того, щоб транспортні засоби, предмети обладнання або частини в процесі експлуатації відповідали затвердженому типу.

Подібний висновок узгоджується із Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПИВ) ( Про приєднання до Європейської Угоди див. Закон №1511-ИІ від 02.03.2000).

За цією угодою договірні сторони погодилися тим, що термін "транспортні засоби" означає автомобілі, тягачі з напівпричепами, причепи і напівпричепи, що відповідають визначенням, наведеним у статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року ({Конвенцію ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614- VIII від 25.04.74}), за винятком транспортних засобів, що належать збройним силам однієї з Договірних Сторін або перебувають у підпорядкуванні цих збройних сил.

За статтею 30 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року СТАТЬЯ 30 «Если для транспортного средства установлена разрешенная максимальная масса, то масса транспортного средства с нагрузкой никогда не должна превышать разрешенную максимальную массу».

Разом з тим, відповідно до вимог чинного законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

Так, з фотофіксації руху транспортного засобу в момент проїзду через рамку автоматичного пункту габаритно-вагового контролю вбачається, що позивач здійснював вантажне перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм українського та міжнародного законодавства, не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз.

Таким чином, надані позивачем копії документів не можуть оцінюватись судом як належні та допустимі докази на спростування позиції відповідача, оскільки вони жодним чином не підтверджують той Факт, шо транспортний засіб позивача є саме контейнеровозом, який в момент вчинення адміністративного правопорушення позивачем перевозив контейнер.

Крім того, слід зазначити, що креслення, яке наведене в доданій позивачем до матеріалів позовної заяви копії технічного паспорту від виробника на контейнер К 60, не підтверджує той факт, що спеціалізований вантажний сідловий тягач MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 разом із напівпричепом марки спеціалізований напівпричіп марки PANAV, державний номерний знак НОМЕР_2 є саме контейнеровозом, який в момент вчинення адміністративного правопорушення позивачем перевозив контейнер, оскільки таке креслення «не прив`язане» до вказаного автомобіля та відсутні докази встановлення технічного стану вказаного транспортного засобу саме як контейнеровозу.

Також жодними належними та допустимими доказами не підтверджено той факт, що даний технічний паспорт від виробника належить позивачу та загалом неможливо встановити чи має відношення даний технічний паспорт до предмета з ознаками контейнеру, який перевозив розивач в вчинення адміністративною правопорушення. На фотофіксації руху транспортного засобу в момент вчинення позивачем адміністративного правопорушення відсутні будь-які ознаки перевезення контейнера.

Позивачем не надано доказів того, що на розмішеному напівпричепі знаходився саме контейнер із відповідним маркуванням або змінний кузов із відповідним маркуванням.

За таких обставин, з огляду на визначені в оскаржуваній постанові зафіксовані параметри транспортного засобу, зокрема, кількість вісей 6 та дані свідоцтв про реєстрацію сідловоготягача та напівпричепу, у спірному випадку зафіксований транспортний засіб - трьохвісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом.

Слід зазначити, що сам факт реєстрації за позивачем автомобільного транспорту - контейнеровоза не поширює вагові обмеження, передбачені п. Правил дорожнього руху у 44 т для відповідного транспорту, оскільки вирішальним є саме те, чи використовувався в момент зафіксованого правопорушення даний транспортний засіб як контейнеровоз, що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

Таким чином, максимально допустиме навантаження для транспортного засобу позивача відповідно до п.п. «б» п. 22.5 ПДР України становить 40 т, оскільки в момент вчинення правопорушення позивачем транспортний засіб не використовувався ним як контейнеровоз, що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716метра.

Відомостями, які містяться в інформаційній картці габаритно-вагового контролю за постановою серії АА №00015858 від 12.12.2023, підтверджено, що фактична загальна маса транспортного засобу на момент фіксації порушення склала 47100 кг, що перевищує максимально дозволену фактичну масу транспортного засобу - 40 тон на 5.975 % (2.39 тон) (це з урахуванням похибки).

Відтак, враховуючи те, що транспортний засіб, зазначений в оскаржуваній постанові, не здійснював контейнерні перевезення в розумінні положень Наказу № 363, не перевозив змінний кузов, а фактична загальна маса транспортних засобів є більшою за гранично допустиму, яка визначена пунктом 22.5 ПДР України, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Отже, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 ПДР України доведено відповідачем в ході розгляду справи належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано з правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.

Таким чином, висновки суду першої інстанції є помилковими та не відповідають обставинам справи.

Щодо форми та змісту постанови то суд зазначає наступне, відповідно до ст. 283 КУпАП встановлює, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою статті 283 КУпАП, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті,

зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет. на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

При цьому, інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення v сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 затверджено лише форму, а не вимагало змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення. Звертаємо увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022 року.

З оскаржуваної постанови вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка,модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, зазначення реквізитів та можливих способів оплатити адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, загальна маса транспортного засобу.

Пункт 3 Розділу III Інструкції № 512 не містить посилання на форму постанови відповідно до додатку 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.

Вказане свідчить, що Інструкцією затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.

Конкретний обсяг внесених інформаційних даних залежить від індивідуальних порушень та має включати їх достатню кількість для ідентифікації суб`єктного та об`єктного складу правопорушення.

Зазначення у постанові даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепа не є обов`язковим для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості встановлення такої інформації. Водночас, при наявних доказах перевищення встановлених законодавством вагових норм, такий формальний недолік як не зазначення відомостей про напівпричіп при оформлені постанови не може бути достатньою підставою для її скасування.

Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є автоматично внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Водночас, постанова містить дані про зафіксовані результати зважування транспортного засобу. Відповідачем в ході судового розгляду справи долучені належні та допустимі докази на підтвердження результатів зважування, які позивачем не спростовані.

Окрім того, у випадку, якщо Інструкцією передбачений порядок дій чи додаткові вимоги до рішення суб`єкта владних повноважень, не визначені законом та які ним безпосередньоне вимагаються, поведінка суб`єкта, який діє на виконання норм Конституції та законів України, не може бути поставлена під сумнів, а його рішення, зокрема, постанова, у випадку відповідності її Конституції України та законам України, не може бути скасована лише з міркувань, коли норми підзаконного акту передбачають інший порядок її оформлення.

Таким чином, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям, містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП, пунктом 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень та зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому висновки суду першої інстанції про те, що постанова не містить необхідних даних, є помилковими.

Підсумовуючи вищевикладене, вважаємо, що на виконання вимог статті 19 Конституції України, статей 245, 279'5, 283 КУпАП уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132'1 КУпА розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобіль транспорті.

Натомість, в позовній заяві не наведено жодних належних та допустимих, дост доказів на спростування позиції Відповідача, якою він керувався при притягненні осо( адміністративної відповідальності.Таким чином приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог суд покладає судові витрати по фактично понесеним витратам на позивача.

На підстав та керуючись ч. 1 ст. 121, ст. 254, ст.283, 288, 289, 293 КУпАП; ст.ст. 77, 246, 286 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення АА № 00015858 від 12.12.2023 року винесену старшим інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольги Володимирівни відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.132-1 КУпАП та закриття справи - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорт, місцезнаходження: проспект

Перемоги буд14, 1, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845.

Повний текст рішення складено 18.04.2024 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда