Рішення

від 19.04.2024 по справі 306/90/24

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №306/90/24

Провадження № 2/306/248/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Хараїн Е.А.

представника позивача-адвоката Поврозник А.П.

представника відповідача

ОСОБА_1 - адвоката Кушнір Н.П. (в режимі відеоконференції)

представника відповідача

ТОВ "Закарпатське

інформаційне агенство" - адвоката Бобаль І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду (в режимі відеоконференції) цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (мешк. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_1 (мешк. АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатське інформаційне агенство" (адреса: вул.Робітнича, буд.2, м.Свалява) про захист честі, гідності та ділової репутації.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатське інформаційне агенство" про захист честі, гідності та ділової репутації та просить визнати недостовірною інформацію, розповсюджену ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook та зобов`язати ОСОБА_1 спростувати інформацію шляхом розміщення резолютивної частини рішення у справі у належному йому профілі у соціальній мережі Facebook; визнати недостовірною інформацію, розповсюджену ТОВ "Закарпатське інформаційне агенство" у засобі онлайн медіа Svaliava.net та зобов`язати ТОВ "Закарпатське інформаційне агенство" спростувати інформацію шляхом розміщення резолютивної частини рішення у справі у належному йому онлайн медіа Svaliava.net; стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ "Закарпатське інформаційне агенство" по 50000 грн. з кожного моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 , шляхом переказу вказаних коштів на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Суд своєю ухвалою від 05.02.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та призначив підготовче засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв`язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.

Відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 20.03.2024 року суд за клопотанням представника відповідача-адвоката Кушнір Н.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 забезпечив проведення судового засідання у цивільній справі № 306/90/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon" з використанням власних технічних засобів - логін у програмі "EasyCon": ( ІНФОРМАЦІЯ_2 - адвоката Кушнір Наталії Петрівни).

Судовий розгляд справи призначений відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2024 року.

Розгляд справи призначено на 13:00 годину 18.04.2024 року.

Представник позивача-адвокат Поврозник А.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені вимоги пдтримав повністю, просить суд задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача-адвокат Кушнір Н.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлених вимог не визнала та пояснила, що позов вважає необгрунтованим з таких підстав:

- у позовній заяві позивач покликався на ч. 3 ст. 277 ЦК (презумпцію добропорядочності) , яка виключена на підставі Закону України від 27 березня 2014 року № 1170-У11, а отже для позивача діє загальний тягар доведення позову, зокрема факту поширення недостовірної інформації та недостовірності інформаціїї;

- позивачем не доведено, що інформація поширена саме відповідачем ОСОБА_1 , поскільки публікацію могла зробити будь-яка особа, яка має доступ до сторінки, на якій розміщено статтю;

- викладена у статті інформація є оціночним судженням і не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача-адвокат Бобаль І.І., який діє в інтересах ТОВ "Закарпатське інформаційне агенство" в судовому засіданні заявлених вимог не визнав та пояснив, що:

- недостовірність опублікованої інформації позивачем не спростовується, а тягар доведення позивачем в силу приписів ч. 3 ст. 277 ЦК України, (яка виключена) покладено на відповідачів;

- оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використаня мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Інформація в статті подана із знаком запитання, тобто вказана інформація не містить фактичних даних, а подана для обговорення з огляду на наявність світлин, на яких присутній позивач.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

Оцінивши встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, враховуючи обставини справи, на які позивач посилається як на підставу заявлених вимог, суд вважає, що вимоги позивача є необгрунтованими та недоведеними.

ЩОДО ЗАЯВЛЕНИХ ВИМОГ ДО ВІДПОВІДАЧА ОСОБА_1

В судовому засіданні встановлено, що 29 грудня 2023 року на сторінці в соціальній мережі fasebook було розміщено допис з фотосвітлинами, який містив, зокрема і прізвище " ОСОБА_2 ".

Позивач в позовній заяві та його представник в судовому засіданні зазначили, що допис містить недостовірну інформацію та таку, що порушує права позивача на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації, зокрема це наступні вислови:

-"...Дуже прикро, що обласний депутат від партії "Слуги народу" ОСОБА_2, заради своєї корисливості та вигоди, забуваючи про людяність та моральні принципи, намагається спаплюжити честь інших та зганьбити їх в очах оточуючих..."

-"...Людина, яка мріє не лише загарбати та привласнити все, що тільки може, але й досягає цього будь-якою ціною, часто нечесними методами. Це характеристика п. ОСОБА_2, який вважає, що с. Вовчий є його власністю, якою може розпоряджатися одноосібно ніби цар..."

-"...прийнятий на роботу, ніби охоронником дачі та єгерем п. ОСОБА_2 ОСОБА_6"

-"...розбирає туші тварин, які в послідуючому красуються в холодильних камерах сан. "Кришталеве джерело", де частує гостей стравами з дичини. До речі нещодавно після такого застілля захворів кухар...".

Щодо решти інформації та висловлювань у дописі позивач та його представник не заперечили.

Також в судовому засіданні представник позивача пояснив, що йому невідомо про походження фотосвітлин, зокрема чи є вони оригінальними чи мають ознаки підроблення.

Щодо вимог позивача про визнання недостовірною та такою, що порушує права позивача на повагу до його гідності, честі та ділової репутації, суд зазначає таке:

Статтею 3 Конституції України, статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його честі і гідності. Честь і гідність фізичної особи є недоторканими. У разі порушення цих прав фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її честі і гідності.

У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно із частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, слід розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Відповідачем не було поширено інформацію про факт, а оспорювана позивачем інформація по суті є оціночним судженням відповідача.

З урахуванням обставин справи та контексту всієї поширеної інформації щодо позивача, поширена інформація не містила безспірних тверджень про достовірні факти, а ґрунтувалася на інформації, що містила оціночні судження і стосувалася критики особи та дій позивача.

При цьому не можуть бути спростовані думки, які виражені мовними засобами, зокрема, вживанням гіпербол, алегорій, сатири і за формою не є брутальними.

Отже, позивач не довів факт поширення про нього недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині визнання інформації недостовірною.

Необхідно також зазначити, що висновок про те, що вислови, які позивач просить визнати недостовірною інфомацією суд вважає оціночними судженнями, поскільки сам допис містить такі слова як "....характеристика..." , "...ніби...".

Зокрема, слово "характеристика" має наступне значення: (від др.-греч. ??????????????? «відмінний, особливий ») Згідно тлумачного словника української мови це опис, визначення істотних, характерних особливостей, ознак кого-, чого-небудь. Висловлення, відгук про кого-небудь.

Отже, саме значення використаного у дописі терміну "характеристика" доводить, що допис має оціночне, характеризуюче значення а не безспірні твердження щодо позивача.

Щодо вимоги позивача про визнання недостовірною інформацією таких висловів:

-"...прийнятий на роботу, ніби охоронником дачі та єгерем п. ОСОБА_2 ОСОБА_6 ..."

-"...розбирає туші тварин, які в послідуючому красуються в холодильних камерах сан. "Кришталеве джерело", де частує гостей стравами дичини. До речі нещодавно після такого застілля захворів кухар...", то вони виокремлені із речень, які в загальному особи позивача ОСОБА_2 не стосуються, а висловлені щодо ОСОБА_6 .

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач повинен був усвідомлювати ризик негативної реакції суспільства на створення фотосвітлин на фоні тварин, які позбавлені життя та присутність на таких позивача (що в судовому засіданні не заперечив представник позивача ) .

Щодо заявлених вимог про стягнення моральної шкоди, суд встановив, що у задоволенні таких вимог необхідно відмовити, поскільки в судовому засіданні факту поширення недостовірної інформації не доведено, а вислови (речення), які зазначені позивачем у позовній заяві, зокрема :

-"...Дуже прикро, що обласний депутат від партії "Слуги народу" ОСОБА_2, заради своєї корисливості та вигоди, забуваючи про людяність та моральні принципи, намагається спаплюжити честь інших та зганьбити їх в очах оточуючих..."

-"...Людина, яка мріє не лише загарбати та привласнити все, що тільки може, але й досягає цього будь-якою ціною, часто нечесними методами. Це характеристика п. ОСОБА_2, який вважає, що с. Вовчий є його власністю, якою може розпоряджатися одноосібно ніби цар..."

-"...прийнятий на роботу, ніби охоронником дачі та єгерем п. ОСОБА_2 ОСОБА_6"

-"...розбирає туші тварин, які в послідуючому красуються в холодильних камерах сан. "Кришталеве джерело", де частує гостей стравами з дичини. До речі нещодавно після такого застілля захворів кухар...".

образливих слів та висловів не містять. (образливі слова - Інвекти?вна ле?ксика, лихослів`я, лайки, брутальні, принизливі вислови, вербальний або невербальний (непристойні жести, пози) замінник фізичної агресії).

ЩОДО ЗАЯВЛЕНИХ ВИМОГ ДО ВІДПОВІДАЧА ТзОВ "Закарпатське інформаційне агенство", суд зазначає таке:

Позивач та його представник просять суд визнати недостовірною та такою, що порушує права позивача наступну інформацію, подану у дописі " Відомого обласного депутата з Сваляви звинувачують у браконьєрстві?"

-"...відомого обласного депутата з Сваляви звинувачують у браконьєрстві...";

-"

... обласний депутат у колі товаришів хизується підстреленим оленем..." -"...депутат ОСОБА_2 займається браконьєрством у с. Вовчий... "

-"...м"ясо впольованих тварин потрапляє в "Кришталеве джерело" (санаторій, яким володіє ОСОБА_2 ), де затим стравами з дичини частують гостей оздоровниці" .

Решту інформації позивач не оспорює.

З урахуванням вищевикладених правових обгрунтувань, суд доходить висновку про безпідставність заявлених до даного відповідача вимог про визнання недостовірною інформації, з огляду на таке.

Щодо першого речення - то судом встановлено, що це є заголовок надрукованої статті і поданий такий заголовок як запитання, а не твердження.

Щодо другого речення, то представник позивача в судовому засіданні не заперечив, що на надрукованій світлині є позивач ОСОБА_2. Щодо вислову "хизується", то з огляду на визначення тлумачного словника української мови це означає "Виставляти що-небудь напоказ, пишатися чим-небудь; хвалитися, чванитися", що цілком відповідає сфотографованому.

При цьому спосіб, в який було впольовано тварин будь-якого значення не має, а тому посилання представника позивача на те, що відповідачем не доведено, що тварини було саме застрелено, суд до уваги не приймає.

Щодо третього речення, то суд вважає, що позивач набув право на відповідь, за допомогою якої міг довести суспільству, що не здійснював незаконного полювання, тобто полювання в недозволених місцях або в заборонений час, або на тварин, щодо яких існує заборона полювання.

Насамкінець щодо четвертого речення, то суд вважає, що інформація щодо належності або неналежності санаторію "Кришталеве Джерело" позивачу не порушує його честі та гідності та не містить даних щодо того, хто саме передає або приймає та частує гостей у вказаному санаторії.

З огляду на те, що позивач із дописів обох відповідачів виокремив лише певні речення, які просив суд визнати недостовірною інформацією, суд вважає за необхідне зазначити, що в цілому подані дописи носять оціночні судження, скоріш є запитанням до позивача, спробою викликати до діалогу, відкритим листом. Дані дописи не містять образливих та принизливих висловів та не позбавляють позивача його права відкрито висловити свою позицію, тобто надати відповідь.

Окрім іншого, сам позивач не спростовує достовірності поданих світлин, на яких зображено впольованих тварин та частини тварин.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, а саме дані, які містяться в копіях документів та матеріалах, суд доходить висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 16, 182, 1216-1218, 1223 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (мешк. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_1 (мешк. АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатське інформаційне агенство" (адреса: вул.Робітнича, буд.2, м.Свалява) про захист честі, гідності та ділової репутації, а саме: у визнанні недостовірною інформації, розповсюдженої ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook: "...Дуже прикро, що обласний депутат від партії "Слуги народу" ОСОБА_2, заради своєї корисливості та вигоди, забуваючи про людяність та моральні принципи, намагається спаплюжити честь інших та зганьбити їх в очах оточуючих..."; "...Людина, яка мріє не лише загарбати та привласнити все, що тільки може, але й досягає цього будь-якою ціною, часто нечесними методами. Це характеристика п. ОСОБА_2, який вважає, що с. Вовчий є його власністю, якою може розпоряджатися одноосібно ніби цар..."; "...прийнятий на роботу, ніби охоронником дачі та єгерем п. ОСОБА_2 ОСОБА_6..."; "...розбирає туші тварин, які в послідуючому красуються в холодильних камерах сан. "Кришталеве джерело", де частує гостей стравами з дичини. До речі нещодавно після такого застілля захворів кухар..." та зобов`язанні ОСОБА_1 спростувати інформацію шляхом розміщення резолютивної частини рішення у справі у належному йому профілі у соціальній мережі Facebook; визнанні недостовірною інформації, розповсюдженої ТОВ "Закарпатське інформаційне агенство" у засобі онлайн медіа Svaliava.net: "...відомого обласного депутата з Сваляви звинувачують у браконьєрстві..."; "... обласний депутат у колі товаришів хизується підстреленим оленем..."; " ...депутат ОСОБА_2 займається браконьєрством у с. Вовчий... "; "...м"ясо впольованих тварин потрапляє в "Кришталеве джерело" (санаторій, яким володіє ОСОБА_2 ), де затим стравами з дичини частують гостей оздоровниці" та зобов`язанні ТОВ "Закарпатське інформаційне агенство" спростувати інформацію шляхом розміщення резолютивної частини рішення у справі у належному йому онлайн медіа Svaliava.net; стягненні з ОСОБА_1 та ТОВ "Закарпатське інформаційне агенство" по 50000 грн. з кожного моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 , шляхом переказу вказаних коштів на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України- відмовити.

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА