Постанова

від 07.03.2024 по справі 910/11879/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2024 р. Справа№ 910/11879/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 07.03.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролайт"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.10.2023

у справі № 910/11879/23 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омнія Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролайт"

про стягнення 582 271, 25 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Омнія Трейд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петролайт» про стягнення попередньої оплати за договором купівлі-продажу в розмірі 582 271,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу № 20220525-02 від 25.05.2022, в частині поставки обумовленого договором товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/11879/23 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 491 684,20 грн, 3% річних у розмірі 1 656,91 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 933,47 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 459,12 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з встановленого факту невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару. Водночас судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Петролайт" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки не здійснено належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим порушено передбачені статтею 42 ГПК України права скаржника як учасника справи.

Скаржник також вказує, що позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача, яку суд визнав встановленою, оскільки судом не було надано оцінки факту недостовірності поданого позивачем акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 30.05.2023; а також не надано оцінки відсутності доказів на підтвердження здійснення апелянтом поставки позивачу обумовленого товару чи повернення коштів.

Апелянт також звертає увагу на невірний розрахунок присуджених до стягнення інфляційних втрат.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Омнія Трейд" подало відзив, у якому зазначило, що самим апелянтом не було надано доказів на здійснення поставки позивачу обмовленого договором товару чи повернуто кошти у сумі 491684,20 грн. При цьому, позивач вказує, що заборгованість у зазначеній сумі підтверджується на тільки актом звіряння взаємних розрахунків, а видатковими накладними та платіжними інструкціями. За вказаних обставин, позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 25 травня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петролайт» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омнія Трейд» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 20220525-02 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого продавець за договором зобов`язаний продати, а покупець прийняти та оплатити газ нафтовий скраплений (паливо автомобільне), (далі - товар), який має бути поставлений на умовах, визначених додатковими угодами до договору.

Умовами договору сторони також погодили:

- товар поставляється партіями відповідно до додаткових угод до договору. Загальна кількість товару складається із суми партій (п. 1.2);

- кількість товару, що поставляється продавцем і приймається покупцем, визначається додатковими угодами та супровідними документами на товар (видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, заявками) (п. 2.1.);

- приймання товару по кількості та за якістю здійснюється у відповідності з Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою наказом Мінпалива та енергетики України від 03.06.2002 № 332, Інструкціями № П-6 від 15.06.1965, № П-7 від 25.04.1966 (в частині, що не суперечить Інструкції від 03.06.2002 № 332).

Також приймання по кількості відбувається на підставі відпускних документів з імпорту з опломбованого акцизного складу пересувного (п. 2.2.);

- якість товару, проданого за даним договором, має бути визначена і підтверджена сертифікатом (паспортом) якості (п. 3.1.);

- товар за цим договором відвантажується в акцизний склад пересувний, який забезпечується продавцем (п. 4.1.);

- не пізніше ніж за 3 доби до поставки товару покупець зобов`язаний надати продавцеві заповнену заявку на відвантаження із підписом керівника та/або довіреної особи завірену печаткою.

Заявка може надсилатись за допомогою засобів електронного зв`язку, у вигляді сканованого оригіналу документа, підписаного керівником покупця та завіреного печаткою (п. 4.2.);

- договору загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно видаткових накладних, оформлених відповідно до цього договору ( п. 5.1.);

- розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця в строк, зазначений у додатковій угоді до цього договору (п. 6.1.);

- в разі, якщо обсяг фактично отриманого покупцем товару згідно п. 2.2 є меншим зазначеного у пункті 2.1 договору, надмірно сплачені кошти автоматично зараховуються в рахунок оплати наступних поставок.

Надмірно сплачені кошти можуть бути повернуті покупцеві до моменту їх автоматичного зарахування, на підставі направленого ним на адресу продавця листа про повернення коштів. Належним способом направлення листа надсилання оригіналу такого листа засобами поштового зв`язку на адресу продавця зазначену у Договорі. Про намір реалізувати своє право на повернення коштів покупець може повідомити продавця шляхом направлення сканованого примірника оригіналу листа на електронну адресу продавця: petrolight@ukr.net, вказаний спосіб направлення листа не створює правових наслідків. Для повернення надмірно сплачених коштів сторони протягом 5 календарних днів від дня отримання продавцем листа узгоджують та підписують акт звіряння взаємних розрахунків. Протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами Акту звіряння взаємних розрахунків надмірно сплачені кошти повертаються покупцеві (п.6.2.);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного виконання зобов`язань обома сторонами (п. 11.6.).

На виконання умов договору, відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 7317871,56 грн згідно видаткових накладних № 2 від 26.05.2022 на суму 971684,14 грн, № 4 від 09.06.2022 на суму 1103119,20 грн, № 5 від 09.06.2022 на суму 1136853,73 грн, № 6 від 14.06.2022 на суму 1099424,49 грн, № 13 від 22.06.2022 на суму 1076913,48 грн, № 14 від 23.06.2022 на суму 1082061,25 грн, № 19 від 02.07.2022 на суму 847815,27 грн.

В свою чергу, позивач, на виконання умов договору здійснив платежі на загальну суму 15 502 525,49 грн згідно платіжних інструкцій № 1191 від 26.05.2022 на суму 230000,00 грн, № 1190 від 26.05.2022 на суму 971684,14 грн, № 83 від 09.06.2022 на суму 320000,00 грн, № 82 від 09.06.2022 на суму 680000,00 грн, № 89 від 10.06.2022 на суму 200 000,00 грн, № 95 від 13.06.2022 на суму 809944,24 грн, № 107 від 16.06.2022 на суму 1011000,00 грн, № 119 від 23.06.2022 на суму 1500000,00 грн, № 1204 від 23.06.2022 на суму 88453,18 грн, № 1212 від 24.06.2022 на суму 1516725,00 грн, № 130 від 27.06.2022 на суму 658974,73 грн, № 1219 від 30.06.2022 на суму 7515744,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що платіжними інструкціями від 06.07.2022 №№134, 136 відповідач здійснив повернення позивачу коштів у сумі 1500000,00 грн, призначення платежу вказано: «Повернення коштів відповідно до листа « 0107-2 від 01.07.2022».

Листом вих. № 0707-2 від 07.07.2022 позивач звернувся до відповідача із проханням повернути надлишково перераховані кошти згідно договору у сумі 6684653,93 грн.

У подальшому, відповідач повернув позивачу кошти у розмірі 6192969,73 грн згідно платіжних інструкцій № 147 від 08.07.2022 на суму 500000,00 грн, № 151 від 08.07.2022 на суму 1000000,00 грн, № 167 від 14.07.2022 на суму 500000,00 грн, № 177 від 15.07.2022 на суму 187 від 19.07.2022 на суму 600000,00 грн, № 193 від 21.07.2022 на суму 300000,00 грн, № 194 від 21.07.2022 на суму 700000,00 грн, № 213 від 08.08.2022 на суму 100000,00 грн, № 219 від 10.08.2022 на суму 100000,00 грн, № 233 від 16.08.2022 на суму 300000,00 грн, № 236 від 19.08.2022 на суму 200000,00 грн, № 307 від 05.10.2022 на суму 200000,00 грн, № 18 від 24.10.2022 на суму 100000,00 грн, № 13 від 09.11.2022 на суму 200000,00 грн, № 59 від 12.12.2022 на суму 100000,00 грн, № 129 від 30.01.2023 на суму 50000,00 грн, № 146 від 14.02.2023 на суму 100000,00 грн, № 210 від 06.04.2023 на суму 80000,00 грн, № 238 від 28.04.2023 на суму 62969,73 грн.

Отже, всього відповідачем повернуто позивачу коштів за непоставлений товар на суму 7692969,73 грн.

До позову також додано акт звіряння взаємних розрахунків від 30 травня 2023 року за період з 01.01.2023 по 30.05.2023, відповідно до якого, переплата на користь позивача складає 491684,20 грн. Даний акт скріплено електронними підписами сторін.

Листом вих. № 2006/23 від 20.06.2023 позивач звернувся до відповідача із претензією про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 491684,20 грн., який направлено електронною поштою 22.06.2023.

Водночас відповідач кошти в сумі 491 684,20 грн не повернув, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язань має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір укладений сторонами за своє правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено вище, на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кошти у сумі 15 502 525,49 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1190, 1191 від 26.05.2022, № 82, 83 від 09.06.2022, № 89 від 10.06.2022, № 95 від 13.06.2022, № 107 від 16.06.2022, № 119, 1204 від 23.06.2022, № 1212 від 24.06.2022, № 130 від 27.06.2022, № 1219 від 30.06.2022.

Відповідач у свою чергу здійснив поставку товару на загальну суму 7317871,56 грн, що підтверджується видатковими накладними № 2 від 26.05.2022, № 4, 5 від 09.06.2022, № 6 від 14.06.2022, № 13 від 22.06.2022, № 14 від 23.06.2022, № 19 від 02.07.2022.

Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За змістом частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами пункту 6.2 договору сторони погодили, що в разі, якщо обсяг фактично отриманого покупцем товару згідно п. 2.2 є меншим зазначеного у пункті 2.1 Договору, надмірно сплачені кошти автоматично зараховуються в рахунок оплати наступних поставок.

Надмірно сплачені кошти можуть бути повернуті покупцеві до моменту їх автоматичного зарахування, на підставі направленого ним на адресу продавця листа про повернення коштів. Належним способом направлення листа надсилання оригіналу такого листа засобами поштового зв`язку на адресу продавця зазначену у Договорі. Про намір реалізувати своє право на повернення коштів покупець може повідомити продавця шляхом направлення сканованого примірника оригіналу листа на електронну адресу продавця: petrolight@ukr.net, вказаний спосіб направлення листа не створює правових наслідків. Для повернення надмірно сплачених коштів сторони протягом 5 календарних днів від дня отримання продавцем листа узгоджують та підписують акт звіряння взаємних розрахунків. Протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту звіряння взаємних розрахунків надмірно сплачені кошти повертаються покупцеві.

Як зазначалось вище, платіжними інструкціями від 06.07.2022 №№134, 136 відповідач здійснив повернення позивачу коштів у сумі 1500000,00 грн, призначення платежу вказано: «Повернення коштів відповідно до листа №0107-2 від 01.07.2022».

Листом вих. № 0707-2 від 07.07.2022 позивач звернувся до відповідача із проханням повернути надлишково перераховані кошти згідно договору у сумі 6684653,93 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув позивачу кошти у загальному розмірі 7692969,73 грн.

30 травня 2023 року сторонами складено акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 30.05.2023, відповідно до якого, переплата на користь позивача складає 491 684,20 грн.

Листом вих. № 2006/23 від 20.06.2023 позивач звернувся до відповідача із претензією про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 491 684,20 грн., який направлено електронною поштою 22.06.2023, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вище викладене у сукупності свідчить про здійснення позивачем переплати за договором у розмірі 8184653,93 грн, з яких відповідачем позивачу було повернуто всього 7692969,73 грн.

Доказів на підтвердження здійснення відповідачем поставки позивачу обумовленого товару на суми попередньої оплати у розмірі 491684,20 грн, як і доказів повернення попередньої оплати у розмірі 491684,20 грн, матеріали справи не містять. Як не додано відповідних доказів і до апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на ті обставини, що окрім акту звіряння взаємних розрахунків від 30.05.2023, яким сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 491684,20 грн, в матеріалах справи містяться інші докази на підтвердження даних обставин: 1) платіжні інструкції, яким підтверджено здійснення позивачем оплати товару за договором на суму 15 502 525,49 грн; 2) видаткові накладні, які підтверджують здійснення відповідачем поставки товару на суму 7317871,56 грн; 3) платіжні інструкції на суму 7692969,73 грн згідно яких відповідач повертав позивачу кошти за непоставлений товар.

Різниця складає 491684,20 грн.

Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не надано оцінки відсутності доказів на підтвердження здійснення відповідачем поставки позивачу обумовленого товару чи повернення коштів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару, позовні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми передоплати у розмірі 491684,20 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 75432,40 грн інфляційних збитків, 15154,65 грн - 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Таким чином, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми та інфляційні втрати відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постановах від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, у постанові від 16.01.2020 у справі № 914/1759/18, від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 17.02.2020 у справі № 911/2827/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17 та Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц та від 22.09.2020 у постанові № 918/631/19.

Водночас, оскільки акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 30.05.2023, відповідно до якого, переплата на користь позивача складає 491 684,20 грн, складено сторонами 30.05.2023, враховуючи п. 6.2 договору, яким сторонами на власний розсуд узгоджено, що надмірно сплачені кошти повертаються покупцеві протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту звіряння взаємних розрахунків, відповідач зобов`язаний був повернути кошти у розмірі 491684,20 грн у строк до 06.06.2023 включно, та відповідно з 07.06.2023 є таким, що порушив грошове зобов`язання.

Оскільки судом встановлено прострочення відповідачем зобов`язання з повернення позивачу суми попередньої оплати, вимоги щодо нарахування інфляційних та 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України є обґрунтованими.

Водночас, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, колегія суддів дійшла до висновку, що інфляційні втрати підлягають задоволенню у розмірі 959,77 грн, а 3% річних у розмірі 1 656,91 грн.

В цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Стосовно доводів скаржника про неналежне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим порушено передбачені статтею 42 ГПК України права скаржника як учасника справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11879/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 07.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01015, м. Київ, вул.. Старонаводницька, 8Б, літера А.

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що зазначена адреса вказана відповідачем в апеляційній скарзі.

Водночас, дана ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

При цьому, слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2023.

Вказані обставини свідчать про належне повідомлення Господарським судом міста Києва відповідача про відкриття ухвалою від 07.08.2023 провадження у справі №910/11879/23 та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва в частині задоволення позову про стягнення інфляційних втрат у розмірі 3933,47 прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого підлягає зміні в цій частині. В решті рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що прийнято у відповідності до чинного законодавства. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку частковим задоволення апеляційної скарги слід здійснити перерозподіл судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролайт" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/11879/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 910/11879/23 змінити.

Викласти пункт другий резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролайт" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 8Б, літ. «А»; ідентифікаційний код: 42797461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омнія Трейд" (36014, Полтавська обл., м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, буд. 14А/22; ідентифікаційний код: 42927796) кошти у розмірі 491 684 (чотириста дев`яносто одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 1 656 (одна тисяча шістсот п`ятдесят шість) грн. 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 959 ( дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 77 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 414 (сім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 51 коп.». Видати наказ. »

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омнія Трейд" (36014, Полтавська обл., м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, буд. 14А/22; ідентифікаційний код: 42927796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролайт" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 8Б, літ. «А»; ідентифікаційний код: 42797461) витрати по сплаті судового збору у розмірі 67 грн. 13 коп.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/11879/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 19.04.2024.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська