Постанова

від 21.03.2024 по справі 911/840/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. Справа№ 911/840/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Горда В.В.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 21.03.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області

від 15.08.2023 (повний текст складено та підписано 06.09.2023)

у справі №911/840/21 (суддя Ю.В. Подоляк)

за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест- Альянс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "ліси України"

про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест-Альянс" про усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення: шляхом скасування рішень державного реєстратора з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" на земельні ділянки; усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ "Буд-Інвест-Альянс".

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2021 у даній справі, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.09.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2021 у справі № 911/840/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Направляючи дану справу на новий розгляд суд касаційної інстанції у своїй постанові від 28.09.2022, зокрема, зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам прокурора, що спірні земельні ділянки розташовані у відділі 1 кварталу 95 Макарівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2005 та 2006 років та у відділах 1, 2, 3, 4 кварталу 42 Макарівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2014 року ДП "Макарівське лісове господарство" та покриті лісовою рослинністю, тобто віднесені до земельних ділянок лісогосподарського призначення, що додатково підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2005, 2006 та 2014 років. Суди також не з`ясували, чи знаходились земельні ділянки у постійному користуванні ДП "Макарівське лісове господарство" (з урахуванням державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, серія ЯЯ № 143502, виданого Макарівському державному лісогосподарському підприємству, земельна ділянка для ведення лісового господарства площею 355,0467 га в межах Гавронщинської сільради), чи припинилося право постійного користування цією земельною ділянкою, чи розташовані спірні земельні ділянки в її межах, та на якій підставі фізичні особи набули права власності на вказані земельні ділянки. Суди послалися лише на визнання права власності за відповідачем на спірні земельні ділянки рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2008 у справі № 19/452-08. Крім того, суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам відповідача, наведеним у відзивах на позовну заяву та на апеляційну скаргу, про те, що прокурор належним чином не обґрунтував підстави для представництва держави в особі Київської ОДА у цій справі. Суди попередніх інстанцій не дослідили, чи обрано прокурором належний спосіб захисту порушеного права при поданні позову у справі, що розглядається.

В ході розгляду справи, Київська обласна прокуратура подала до Господарського суду Київської області заяву від 17.02.2023 № 15/1-137вих-23 про зміну предмету позову, в якій просить суд усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом скасування рішень державного реєстратора: від 21.10.2020 № 54690719 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9973 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0031; від 21.10.2020 № 54690459 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9975 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0032; від 21.10.2020 № 54687348 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9997 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0033; від 21.10.2020 № 54687159 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9901 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0034; від 21.10.2020 № 54686962 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9949 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0035; від 21.10.2020 № 54686751 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9929 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0036; від 21.10.2020 № 54686230 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9977 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0037; від 21.10.2020 № 54684077 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9978 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0038; від 21.10.2020 № 54685945 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9998 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0039; від 21.10.2020 № 54684807 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9954 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0040; від 22.10.2020 № 54712804 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0041; від 22.10.2020 № 54712352 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0042; від 22.10.2020 № 54712079 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0043; від 22.10.2020 № 54711707 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0044; від 22.10.2020 № 54710579 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9845 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0045; від 21.10.2020 № 54691548 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0046; від 21.10.2020 № 54691200 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0047; від 21.10.2020 № 54691865 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0048; від 21.10.2020 № 54692539 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,8244 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0049; від 21.10.2020 № 54684515 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9954 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0050; від 2.10.2020 № 54710253 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9954 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0051; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення площею 0,9973 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0031, площею 0,9975 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0032, площею 0,9997 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0033, площею 0,9901 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0034, площею 0,9949 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0035, площею 0,9929 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0036, площею 0,9977 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0037, площею 0,9978 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0038, площею 0,9998 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0039, площею 0,9754 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0040, площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0041, площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0042, площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0043, площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0044, площею 0,9845 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0045, площею 0,9999 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0046, площею 0,9999 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0047, площею 0,9999 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0048, площею 0,8244 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0049, площею 0,9954 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0050, площею 0,9954 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0051 шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 35574211)".

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська обласна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджував, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що реєстрація спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення за ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" здійснена з порушеннями вимог земельного та лісового законодавства. Апелянт зазначив, що спірні земельні ділянки не підпадають під ознаки жодного із виключень, встановлених ст. 56 ЗК України та ст. 12 ЛК України, які передбачають можливість набуття у приватну власність земель лісогосподарського призначення; будь-які рішення щодо їх вилучення та зміни їх цільового призначення уповноваженими органами не приймались. Також скаржник зазначив, що належним способом захисту порушеного права, в даному випадку, є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, з метою усунення перешкод державі в особі Київської обласної державної адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023 апеляційну скаргу у справі №911/840/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

26.10.2023 матеріали справи №911/840/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі №911/840/21 та призначено судове засідання на 12.12.2023.

12.12.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу та про відкладення судового засідання.

Розгляд справи відкладався.

01.02.2024 на адресу суду від прокуратури надійшли пояснення по справі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці та перебування судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/840/21.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024, справу №911/840/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі №911/840/21 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Тищенко А.І., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024.

Розгляд апеляційної скарги призначити на 21.03.2024.

У судове засідання 21.03.2024 з`явився прокурор та представник відповідача. Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 19.03.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача та третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані прокурором та відповідачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга Київської обласної прокуратури підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, прокурор у позовній заяві зазначив, що спірні земельні ділянки до моменту вибуття у власність первинного набувача - ТОВ "Трейд-Фінальянс" та відповідача, відносились до земель лісогосподарського призначення, державний реєстратор не мав права проводити їх реєстрацію. Таким чином, спірні землі вибули із власності держави поза волею останньої, оскільки уповноважений державою орган відповідного рішення щодо їх передачі або відчуження, з державної у приватну власність, не приймав. Необхідність пред`явлення цього позову зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони землі як національного багатства. Таким чином, держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян, зобов`язана забезпечити належну охорону землям лісового фонду, у тому числі і спірним земельним ділянкам, які знаходять у користуванні ДП "Макарівське лісове господарство".

Прокурор у позовній заяві зазначив, що прокуратурою до подання позову здійснено попередні листування з Київською обласною державною адміністрацією (01.02.2019, 03.02.2021), в яких повідомляла позивача про виявлені порушення вимог земельного та лісового законодавства щодо незаконності набуття у приватну власність земель лісогосподарського призначення. Також прокуратура просила позивача надати інформацію про вжиті Київською обласною державною адміністрацією заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідних земель у розпорядження держави або повідомлення про неможливість звернення до суду, з метою захисту інтересів держави в судовому порядку Київською обласною прокуратурою.

У відповідь на лист прокуратури, Київською обласною державною адміністрацією, повідомлено, що розпорядження про вилучення, зміну цільового призначення та надання у власність громадянам спірних земельних ділянок не видавались, що свідчить про неналежне здійснення компетентних суб`єктом владних повноважень захисту державних інтересів.

Однак, в ході опрацювання даних Єдиного державного реєстру судових рішень відомості про пред`явлення позовної заяви про повернення спірних земельних ділянок державі в особі Київської обласної державної адміністрації відсутні, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а Київською обласною державною адміністрацією допущено бездіяльність, апеляційний суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

За наведених обставин, доводи відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Київської ОДА, є безпідставними, оскільки спростовуються наведеними в позові обгрунтуваннями прокурора про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Київської ОДА, що відповідають вимогам ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" та положенням ст. 53 ГПК України.

Підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб?єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 263/2038/16-а).

До того ж колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, в якій вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов?язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2008 у справі № 19/452-08 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Фінальянс" (далі - ТОВ "Трейд-Фінальянс") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ріелті" (далі - ТОВ "Гранд Ріелті") про розірвання договору комісії, визнання дійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права власності на земельні ділянки.

Вказаним рішенням розірвано договір комісії від 23.05.2008, укладений між ТОВ "Гранд Ріелті" та ТОВ "Трейд-Фінальянс", визнано дійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 27.05.2008, укладені між ТОВ "Трейд-Фінальянс" та фізичними особами, а саме щодо купівлі земельних ділянок 3222781800:04:010:0031; 3222781800:04:010:0032; 3222781800:04:010:0033; 3222781800:04:010:0034; 3222781800:04:010:0035; 3222781800:04:010:0036; 222781800:04:010:0037; 3222781800:04:010:0038; 3222781800:04:010:0039; 3222781800:04:010:0040; 3222781800:04:010:0041; 222781800:04:010:0042; 3222781800:04:010:0043; 3222781800:04:010:0044; 3222781800:04:010:0045; 3222781800:04:010:0046; 3222781800:04:010:0047; 3222781800:04:010:0048; 3222781800:04:010:0049; 3222781800:04:010:0050; 3222781800:04:010:0051 ТОВ "Трейд-Фінальянс" у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .

Крім того, визнано за ТОВ "Трейд-Фінальянс" право власності на вказані земельні ділянки.

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у 2016 році за ТОВ "Трейд-Фінальянс" внесено відомості про право власності на 21 земельну ділянку загальною площею 20,743 га для ведення особистого селянського господарства на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області.

У зв`язку з прийняттям рішення 20.05.2019 про припинення діяльності ТОВ "Трейд-Фінальянс" в результаті реорганізації шляхом приєднання до ТОВ "Буд-Інвест-Альянс", на підставі передавального акта майна, коштів, майнових прав та обов`язків ТОВ "Трейд-Фінальянс" від 16.07.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О.І., земельні ділянки передані ТОВ "Трейд-Фінальянс", як правонаступнику ТОВ "Буд-Інвест-Альянс".

На підставі передавального акта від 16.07.2020 та рішення учасника № 3 ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" від 16.07.2020 рішеннями державного реєстратора Макарівської селищної ради Київської області Дядюри А.В. за ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" 21.10.2020 та 22.10.2020 зареєстровано право власності на вищевказані земельні ділянки.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 не набували права власності на спірні земельні ділянки та не були їх власниками, оскільки у наявних в справі № 19/452-08 копіях договорів купівлі-продажу відсутня інформація про те, що вказані вище громадяни (продавці) є власниками земельних ділянок на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, відсутні відомості щодо підстав набуття ними права власності (за рішеннями органів державної влади чи місцевого самоврядування або за договором купівлі-продажу). Матеріали справи № 19/452-08 не містять правовстановлюючих документів, в тому числі і державних актів на право власності на земельні ділянки.

Вказані обставини, також підтверджуються долученими до матеріалів справи листами Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.02.2018 та від 11.12.2018, в яких вказано, що згідно даних земельного кадастру зазначені земельні ділянки обліковуються за ТОВ "Трейд-Фінальянс". Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок ТОВ "Трейд-Фінальянс" до архіву не передана, а дані щодо підстав набуття права на зазначені земельні ділянки відсутні. Крім того, у місцевому фонді документації із землеустрою відділу у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області не обліковується та відсутня документація із землеустрою щодо відведення у приватну власність зазначених земельних ділянок вищевказаним громадянам, другі примірники державних актів на право власності на земельні ділянки та записи про їх реєстрацію в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відсутні.

Позов обґрунтований тим, що спірні земельні ділянки, право власності на які зареєстровано за відповідачем, незаконно вибули із власності держави, відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають в постійному користуванні Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" для потреб лісового господарства, право розпорядження якими належить Київській обласній державній адміністрації, які, в свою чергу, у зв`язку з незаконним вибуттям спірної земельної ділянки позбавлені можливості користуватися і розпоряджатися спірними земельними ділянками лісогосподарського призначення. При цьому прокурор в позовній заяві зазначив, що поданий позов є негаторним, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення ст. 391 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд вказав, що позовні вимоги прокурора, пред`явлені в порядку ст. 391 Цивільного кодексу України, не відповідають належному способу захисту, що є підставою для відмови в їх задоволенні.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами статей 13, 19 Конституції України земля є об?єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання у користування.

Відповідно до частини другої статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 Земельного кодексу України).

За основним цільовим призначенням земельне законодавство передбачає таку категорію земель, як землі лісогосподарського призначення (пункт "е" частини першої статті 19 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 Лісового кодексу України).

Відповідно до статті 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

За змістом статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" частини першої статті 164 Земельного кодексу України).

Заявляючи негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження спірними земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом скасування оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно права приватної власності ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" на них та повернення їх на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації, прокурор стверджує, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах земель лісового фонду, покриті лісовою рослинністю, відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають в постійному користуванні третьої особи.

В якості доказів, які підтверджують зазначені обставини, прокурор посилається, зокрема, на такі документи:

- листи ДП "Макарівське лісове господарство" від 09.07.2018 № 04.1-19/277, від 14.11.2018 № 04.4-12/556, від 10.02.2021 № 04.1-19/50, лист ВО "Укрдержліспроект" від 11.02.2021 № 105 з доданими до ними додатками, зокрема, планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 2005-2006 та 2014 років, в тому числі: проект організації та розвитку лісового господарства 2006 року та витяги з планшету № 12 (лісовпорядкування 2005 року), з планшету № 7 (лісовпорядкування 2014 року), з яких вбачається, що спірні земельні ділянки розташовані у відділі 1 кварталу 95 Макарівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2005-2006 років та у відділах 1, 2, 3, 4 кварталу 42 Макарівського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2014 року ДП "Макарівське лісове господарство" та покриті лісовою рослинністю та віднесені до земельних ділянок лісогосподарського призначення;

- державний акт серії ЯЯ № 148502, виданий на право постійного користування земельною ділянкою площею 355,0467 га, яка розташована на території Гавронщинської сільської ради, виданий Макарівському державному лісогосподарському підприємству на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 17.01.2005 № 10 для ведення лісового господарства, в межах якої знаходяться спірні земельні ділянки.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Тому, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц (провадження № 14-564цс19), постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 907/459/17, від 19.06.2019 у справі № 911/604/18, від 21.04.2021 у справі № 707/2196/15-ц, від 07.04.2021 у справі № 367/3877/15-ц, від 01.03.2018 у справі № 910/19932/16, від 08.02.2018 у справі № 910/9256/16.

До того ж, колегія суддів зазначає, що надана у листі ВО "Укрдержліспроект" від 11.02.2021 № 105 інформація з картографічними матеріалами є належним доказом приналежності спірних ділянок до земель лісогосподарського призначення.

Зазначена інформація надана Українським Державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням "Укрдержліспроект", яке засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.91 за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Відповідно до п. 3.2.8 статуту ВО "Укрдержліспроект", окрім інших його функцій, забезпечує при лісовпорядкуванні лісового фонду формування повидільних й інтегрованих банків даних, які містять лісотаксаційну, топографо-геодезичну і картографічну інформацію, з наступним формуванням і веденням державного лісового кадастру.

ВО «Укрдержліспроект» є створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.

Відповідний висновок щодо віднесення до належних доказів баз інформації вищезазначеної установи викладено Верховним Судом у постанові від 13.11.2019 у справі № 361/6829/16,.

Як правомірно зазначив місцевий суд, доказів, які б спростовували , що спірні земельні ділянки знаходяться в межах земель лісового фонду, покриті лісовою рослинністю, відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "ліси України", матеріали справи не містять.

До того ж, спірні земельні ділянки, жодному критерію, у відповідності до приписів чинного законодавства, за якого земельна ділянка лісогосподарського призначення може перебувати у приватній власності фізичних та юридичних осіб, не відповідає.

Таким чином, з наведеного слідує, що реєстрація спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення за ТОВ «Буд-Інвест-Альянс» здійснена з порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

За змістом частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. подібні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі№ 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 52 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 Земельного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Водночас, заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісового фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Отже, зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушенням ЗК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу метою якої є повернення земельної ділянки слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісогосподарського призначення.

Власник земельної ділянки лісового фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Суд першої інстанції не врахував, що спірні земельні ділянки, які віднесені до земель лісогосподарського призначення, перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та воля на відчуження яких державною в особі її уповноважених органів не виявлялась, тому наявні підстави для її повернення згідно зі статтею 391 ЦК України та частини другої статті 152 ЗК України у державну власність.

Указане повністю узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 12.05.2022 у справі № 372/4154/18, від 08.06.2022 у справі № 307/3155/19, від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16, від 07.09.2022 у справі № 697/2434/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 367/4128/16-ц, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, які прийняті з обов?язковим врахуванням наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Також слід зазначити, що у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 04.02.2020 (справи № 911/3311/17, № 911/3574/17, 911/3897/17) та від 03.09.2020 (справа № 911/3449/17) про те, що, зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень Земельного кодексу України та Лісового кодексу України треба розглядати як не пов?язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади; у такому разі позовну вимогу про зобов?язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду про те, що прокурором обрано неналежним спосіб захисту порушеного права, з посиланням на рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2008 у справі № 19/452-08, яким визнано за ТОВ "Трейд-Фінальянс" право власності на спірні земельні ділянки, є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно із частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 (провадження № 14-2цс21).

Однак зі змісту судового рішення у господарській справі № 19/452-08 вбачається, що судове рішення у цій справі не містить встановлених обставин щодо наявності чи відсутності прав фізичних осіб на спірні земельні ділянки, змісту цих прав, підстав їх набуття, припинення, повноважень позивача у спірних правовідносинах.

Крім того, ні Київська ОДА, ні ТОВ "Буд-Інвест-Альянс" як правонаступник ТОВ "Трейд-Фінальянс" не брали участі в розгляді цієї справи, тобто склад учасників даної справи і справи № 19/452-08 є різним.

Подібні правові висновки щодо неврахування обставин, встановлених рішенням суду в іншій справі, що набрало законної сили, за різного складу учасників справ, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18).

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду Цивільний кодекс України передбачає лише у статтях 335 і 376. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів. Стаття 392 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16).

Враховуючи вищевикладене, оскільки спірні земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду, які перебувають під особливою охороною держави та заволодіння якими всупереч вимогам ЗК України є недопустимим, з урахуванням встановлених обставин справи, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку та відповідно спростовували б доводи прокуратури та позивача, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою підлягають задоволенню.

За наведених обставин, апеляційна скарга Київської обласної прокуратури підлягає задоволенню, з мотивів, викладених судом вище.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України і покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі №911/840/21 скасувати.

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом скасування рішень державного реєстратора: від 21.10.2020 № 54690719 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9973 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0031;

від 21.10.2020 № 54690459 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9975 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0032;

від 21.10.2020 № 54687348 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9997 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0033;

від 21.10.2020 № 54687159 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9901 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0034;

від 21.10.2020 № 54686962 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9949 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0035;

від 21.10.2020 № 54686751 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9929 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0036;

від 21.10.2020 № 54686230 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9977 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0037;

від 21.10.2020 № 54684077 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9978 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0038;

від 21.10.2020 № 54685945 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9998 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0039;

від 21.10.2020 № 54684807 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9954 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0040;

від 22.10.2020 № 54712804 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0041;

від 22.10.2020 № 54712352 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0042;

від 22.10.2020 № 54712079 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0043;

від 22.10.2020 № 54711707 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0044;

від 22.10.2020 № 54710579 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9845 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0045;

від 21.10.2020 № 54691548 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0046;

від 21.10.2020 № 54691200 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0047;

від 21.10.2020 № 54691865 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0048;

від 21.10.2020 № 54692539 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,8244 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0049;

від 21.10.2020 № 54684515 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9954 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0050;

від 21.10.2020 № 54710253 про реєстрацію за ТОВ "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" земельної ділянки площею 0,9954 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0051.

Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення площею 0,9973 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0031, площею 0,9975 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0032, площею 0,9997 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0033, площею 0,9901 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0034, площею 0,9949 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0035, площею 0,9929 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0036, площею 0,9977 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0037, площею 0,9978 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0038, площею 0,9998 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0039, площею 0,9754 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0040, площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0041, площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0042, площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0043, площею 0,9999 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0044, площею 0,9845 га з кадастровим номером 3222781800:04:010:0045, площею 0,9999 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0046, площею 0,9999 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0047, площею 0,9999 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0048, площею 0,8244 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0049, площею 0,9954 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0050, площею 0,9954 га з кадастровим номером, 3222781800:04:010:0051 шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНВЕСТ-АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 35574211).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інвест- Альянс" на користь Київської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 49 940 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сорок) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 74 910 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот десять) грн 00 коп.

Матеріали справи №911/840/21 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 19.04.2024 після виходу з відпустки судді Тарасенко К.В.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

К.В. Тарасенко