Постанова

від 22.04.2024 по справі 911/2902/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа№ 911/2902/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ЕНТЕРКРІТ"

на рішення господарського суду Київської області від 13.12.2023

у справі № 911/2902/23 (судя Антонова В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ЕНТЕРКРІТ"

до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕДО"

про стягнення 43 279, 64 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-інжинірингова компанія "ЕНТЕРКРІТ" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕДО" про стягнення 43 279, 64 грн.

Позовні вимоги обґрунтоварно тим, що відповідач сплатив на його користь страхове відшкодування, але не у повному обсязі, зокрема, згідно зі звітом № 02/05/23 від 02.05.2023 вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу "Renault Logan", складає 115 965, 69 грн, проте відповідач сплатив на користь позивача лише 72 486, 05 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі №911/2902/23 у задоволенні позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ЕНТЕРКРІТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕДО" про стягнення 43 279, 64 грн відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач допустимих та належних доказів, які б підтверджували розмір відновлювального ремонту транспортного засобу "Renault Logan" та суму збитку в розмірі 40 279,64 грн, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надав та з клопотанням про проведення судової авто товарознавчої експертизи не звертався.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/2902/23, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-інжинірингова компанія "ЕНТЕРКРІТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права, зокрема, ст.ст.3, 6, 28, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 3, 5, 10, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні" ст.ст. 99, 236 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

При цьому скаржник посилається на те, що права позивача на проведення оцінки майна не обмежуються ст.ст. 33, 36 "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". На думку позивача, наданий ним звіт про оцінку матеріального збитку, завданого внаслідок спірної ДТП № 02/05/23 від 02.05.2023 є належним, допустимим та достатнім доказом. Суд не призначив у справі судової автотоварознавчої експертизи за власною ініціативою, оскільки обставини щодо розміру страхового відшкодування мають значення для правильного вирішення справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 (колегія суддів: головуюча Ховаківська І.П., Владимиренко С.В., Демидова А.М.) за клопотання про поновлення пропущеного строку задоволено та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ЕНТЕРКРІТ" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі №911/2902/23. Відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2902/23. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ЕНТЕРКРІТ" на рішення господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі № 911/2902/23 здійснюється у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 21.04.2023 у місті Буча Київської області, за участю транспортного засобу "Peugeot 307", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під кернуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Renault Logan", реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є позивач, автомобілю позивача завдано механічних ушкоджень.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 02.06.2023 в справі №367/3460/23, водія ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказана дорожньо-транспортна пригода призвела до пошкодження транспортних засобів, зокрема, належному позивачу транспортному засобу "Renault Logan", реєстраційний номер НОМЕР_2 .

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу "Peugeot 307" реєстраційний номер застрахована відповідачем на підставі полісу № 212604490 з лімітом відповідальності по майну в сумі 160 000,00 грн, франшиза 3 200, 00 грн.

03.05.2023 власник транспортного засобу "Renault Logan" звернувся до відповідача із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку та із заявою про виплату страхового відшкодування, при цьому просив здійснити страхове відшкодування за зазначеними реквізитами позивача.

24.08.2023 відповідачем проведено виплату страхового відшкодування в розмірі 72 486, 05 грн без ПДВ.

У відповідь на скаргу позивача щодо врегулювання відносин з Товариством з додактвою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕДО" Національним Банк України від 08.09.2023 № 14-0004/66357, повідомив, що відповідно до звіту №3009607/04/23 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Чистяков С.М., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 83 530, 26 грн включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали (75 686, 05 грн без ПДВ), відповідачем сплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 72 486, 05 грн за вирахуванням суми ПДВ та франшизи (3 200, 00 грн), також останнім сплачено пеню в розмірі 2 009, 75 грн.

Звіт №3009607/04/23 про оцінку колісного транспортного засобу, складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП Чистяков С.М. в матеріалах справи відсутній.

Не погоджуючись із виплаченою сумою страхового відшкодування, позивач звернувся до оцінювача Семенченка П.О. для проведення оцінки майна (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 4816 від 23.12.2006)

Згідно зі звітом про оцінку матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу № 02/05/23 від 02.05.2023, складеним оцінювачем Семенченком П.О., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Renault Logan" з вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,5185) складає 130 699, 83 грн (115 965, 69 грн без ПДВ), дата оцінки 25.04.2023.

Вартість послуг з виконання вказаного вище звіту склада 3 000, 00 грн, що підтверджується рахунком-фактурою № 21-04-23 від 26.04.2023 виставленим ФОП Семенченком П.О.

Також, у матеріалах справи наявний акт №02/05/23 огляду транспортного засобу Renault Logan", складений оцінювачем Семенченком П.О., у якому відсутня дата його складання.

Відповідно до ремонтної калькуляції №02/05/23 від 25.04.2023 з сайту Audatex вартість ремонту транспортного засобу "Renault Logan" реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 182 113, 98 грн.

За розрахунком позивача, загальний розмір майнової шкоди складає 118 965, 69 грн (115 965, 69 грн (вартість відновлювального ремонту) + 3 000, 00 грн (вартість послуг з виконання звіту №02/05/23).

Таким чином, сума позову складає 43 279, 64 грн (118 965, 69 - 72 486, 05 - 3 200 (франшиза)).

З посиланням на те, що відповідач не повністю сплатив суму страхового відшкодування позивачу, ТОВ "Будівельно-інженирінгова компанія "ЕНТЕРКРІТ" звернулося до суду з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За положеннями п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

В ст. 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що в зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п. 36.1. ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Матеріалами справи підтверджено, що 03.05.2023 позивач як власник "Renault Logan", реєстраційний номер НОМЕР_2 звернувся до відповідача із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку та із заявою про виплату страхового відшкодування, при цьому просив здійснити страхове відшкодування за зазначеними реквізитами позивача.

24.08.2023 відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 72 486, 05 грн без ПДВ, що підтверджується скріншотом з телефону, а також відповіддю НБУ від 08.09.2023 № 14-0004/66357, згідно із якою вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 83 530, 26 грн, включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали (75 686, 05 грн без ПДВ), (звіт №3009607/04/23 про оцінку колісного транспортного засобу, складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП Чистяков С.М.).

На підтвердження своїх вимог позивач посилався на звіт про оцінку матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу № 02/05/23 від 02.05.2023, складений оцінювачем Семенченком П.О., за яким з вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,5185) вартість відновлювального ремонту складає 130 699, 83 грн (115 965, 69 грн без ПДВ), дата оцінки 25.04.2023.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Відповідно до п. 34.4 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком, МТСБУ та потерпілими можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17, яку правомірно враховано місцевим господарським судом, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводиться ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

За положеннями ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В постановах Верховного Суду, викладена в постановах від 28.01.2020 у справі №917/500/18, від 20.03.2018 у справі №911/482/17 зазначено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (позиція

Таким чином, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

Як вірно взято до уваги господарським судом першої інстанції, позивачем не надано суду документ станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт транспортного засобу "Renault Logan" реєстраційний номер НОМЕР_2 , який міг би підтвердити фактичний розмір понесених збитків.

В той же час, звіт про оцінку матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу № 02/05/23 від 02.05.2023, виконаний оцінювачем, а не особою, визначеною п.34.4 ст.34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Дата складання цього звіту є значно пізнішою, ніж дата ДТП.

Разом з тим, у наданому позивачем акті №02/05/23 огляду транспортного засобу "Renault Logan" реєстраційний номер НОМЕР_2 відсутня дата його складання, він, як і ремонтна калькуляція №02/05/23 від 25.04.2023, не містить відомостей про те, що вони складалися саме внаслідок ДТП, яке відбулося 21.04.2023.

Інших допустимих та належних доказів, які б підтверджували розмір відновлювального ремонту транспортного засобу "Renault Logan" реєстраційний номер НОМЕР_2 та суму збитку в розмірі 40 279, 64 грн, позивачем не надано.

Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в частині стягнення 40 279, 64 грн страхового відшкодування.

Водночас правомірною є відмова в задоволені позову в частині стягнення 3 000, 00 грн витрат на виконання вказаного вище звіту про оцінку матеріального збитку.

В частині посилання позивача на те, що суд мав з власної ініціативи призначити у справі відповідну автотоварознавчу експертизу суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, адже саме на сторони спору покладено обов`язок з доказування своїх вимог та заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-інжинірингова компанія "ЕНТЕРКРІТ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 13.12.2023 у справі №911/2902/23 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко