Постанова

від 22.04.2024 по справі 927/1136/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа№ 927/1136/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «УКРСИББАНК»

на постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.01.2024

у справі №927/1136/23 (суддя Мацьор В.В.)

за заявою боржника ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 22.04.2024

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражну керуючу Белінську Н.О.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 30.01.2024 у справі №927/1136/23 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та повноваження керуючої реструктуризацією Белінської Наталії Олександрівни . Визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом. Введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 строком на дванадцять місяців. Призначено керуючим реалізацією майна арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну. Встановлено основну грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реалізацією в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого реалізацією за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Ключовим мотивом постанови є:

- враховуючи те, що впродовж 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, а також те, що у боржника недостатньо майнових активів для задоволення вимог кредиторів, на підставі ч. 11 ст. 126 КзПБ у суду є підстави для визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів.

Не погоджуючись з постановою місцевого суду, АТ «УКРСИББАНК» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.01.2024 скасувати повністю, та винести постанову про закриття провадження у справі про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_1 .

Ключовими аргументами скарги є:

- суд не надав оцінку питанню відповідності плану реструктуризації вимогам ст. 124 КзПБ.

- суд не надав оцінки питанню реальності та виконуваності наданого плану реструктуризації, не оцінив причини та підстав з яких такий план не схвалено кредитором.

- суд не надав оцінку діям боржника щодо приховування інформації боржником про прибутки за рахунок яких мав би виконуватись план реструктуризації.

Від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просив залишити судове рішення місцевого суду без змін, як таке, що ухвалене відповідно до чинного законодавства.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №927/1136/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Остапенко О.М., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1136/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 28.02.2024 з Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №927/1136/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» на постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.01.2024 у справі №927/1136/23, розгляд справи призначено на 22.04.2024.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки неспроможний сплатити борг.

Ухвалою суду від 19.09.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражну керуючу Белінську Н.О.

Як було встановлено місцевим судом, матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.

На підставі наведеного вище, 30.01.2024 Господарський суд Чернігівської області прийняв постанову, якою визнав банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 та ввів процедуру погашення боргів фізичної особи. Приймаючи оскаржувану постанову місцевий суд, обґрунтовував перехід до процедури погашення боргів неможливістю проведення зборів кредиторів та спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

Колегія суддів не погоджується в повній мірі з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Згідно з приписами ст. ст. 42, 43 ГПК України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав (ст. 3 ЦК України). Реалізація процесуальних прав та обов`язків передбачає і дотримання приписів матеріального права.

Також, як зазначає Міжнародний суд ООН, «одним із основних принципів, що регулює створення та виконання юридичних зобов`язань незалежно від джерела, є принцип співпраці. Відповідно до принципу співпраці кожна із сторін має надавати іншій стороні можливе сприяння у виконанні нею своїх обов`язків. Він поширюється на всі зобов`язання без виключення».

Відповідно до приписів ч.ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа), який дотримується принципу співпраці з усіма учасниками справи про свою неплатоспроможності.

Відповідно до приписів ст. 13 Цивільного кодексу України особа може користуватися своїми права лише у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Колегія суддів зазначає, що судовому захисту не підлягає право особи, яке хоча формально не порушує норм права, проте за своєю суттю покликане діяти на шкоду контрагентам цієї особи.

Колегія зауважує, що у справах про банкрутство арбітражний керуючий/боржник діють відповідно до приписів КзПБ, проте одночасно є стороною у справі відповідно до норм ГПК України, а отже, задля дотримання принципу диспозитивності та змагальності (ст. 2 ГПК України) судом при ухваленні рішення мають враховуватися інтереси інших учасників справи про банкрутство.

В даній справі, місцевий суд не врахувавши причини, які стали підставою для пропуску 120-денного строку для подання погодженого плану реструктуризації боргів боржника, формально поставився до вирішення справи.

На думку колегії, судом обов`язково має бути досліджено питання причин пропуску такого строку. Суд має дослідити пропуск строку обумовлений зловживанням своїми правами арбітражним керуючим (неналежне сповіщення кредиторів, перенос строків проведення зборів кредиторів та інше), боржником (подання завідомо неправдивих відомостей, пропонування вкрай невигідних умов для кредиторів щодо погашення боргу, тощо), або кредитором (пропонування плану реструктуризації боргу, за яким борг взагалі не зменшується та інше), оскільки у разі виявлення фактів зловживання процесуальними правами арбітражним керуючим або боржником, суд не повинен переходити до стадії погашення боргів, оскільки реструктуризація боргів (планова реструктуризація) є пріоритетною судовою процедурою у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки є системою заходів, що спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, а процедура погашення боргів є виключною процедурою та має вводитися у зв`язку з втратою у боржника фізичної можливості працювати, наприклад, у разі наявності у нього інвалідності, та відповідно виконувати план реструктуризації.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови суду першої інстанції від 30.01.2024р. судом першої інстанції вказано, що план реструктуризації боргів ОСОБА_1 не затверджено AT "УКРСИББАНК" та останній голосував проти схвалення плану реструктуризації.

За висновками суду першої інстанції, викладеними в постанові від 30.01.2024р., судом першої інстанції вказано про наявність правових підстав для припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Белінську Н.О.

Правовою підставою для винесення постанови, припинення процедури розпорядження майном, визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення майна є застосування судом положень ч. 11 ст. 126, ст, 130 КзПБ та посилання на відсутність погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня постановления ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника.

В частині визначення подальшої процедури судом вказано про дискреційні повноваження суду щодо обрання з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такого, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, які реалізуються через призму судового контролю (в аспекті оцінки добросовісності дій учасників у справі).

Фактичними підставами для переходу до процедури погашення боргів в т.ч. в контексті оцінки питанню добросовісності дій Боржника суд першої інстанції послався на вчинення арбітражною керуючою Белінською Н.О. дій (направленням запитів) та отримання інформації про наявність/відсутність у Боржника майна, в т.ч. за результатами перевірки декларації.

За наведеного вказано про відсутність обставин, які б слугували підставою для закриття провадження у даній справі.

При ухвалені постанови від 30.01.2024р. суд першої інстанції послався на те, що зборами кредиторів не було прийняте рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника або ж щодо переходу до наступної стадії процедури у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

У зв`язку з чим судом першої інстанції не встановлено підстав для закриття провадження у справі. Таким чином, оскільки провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 19.09.2023, а до суду так і не подано погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедуру погашення боргів боржника.

Місцевим судом відхилено доводи та заперечення АТ «УКРСИББАНК» щодо необхідності аналізу поданого плану реструктуризації (як первісного так і уточненого представником боржника) на предмет їх відповідності вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, а також необхідності аналізу майнового стану, як самого боржника так і членів сім`ї боржника враховуючи наявність щодо неповноти відомостей у зазначених деклараціях, отже, усне клопотання представника Кредитора щодо необхідності дослідження майнового стану боржника (доходів за рахунок яких боржник збирається виконувати план реструктуризації) та членів сім`ї боржника (батьків) взагалі залишено без уваги, а також залишено без уваги голосування AT «УКРСИББАНК» на зборах кредиторів, щодо клопотання арбітражним керуючим відносно закриття провадження у справі, отже, судовий контроль було зведено до перелічення наданих документів (плану реструктуризації, декларації про майновий стан членів сім`ї боржника) без ґрунтовного аналізу останніх.

Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції взагалі не надана оцінка та обставинам (причинам) відсутності погодженого боржником та погодженого плану реструктуризації, а постанова суду першої інстанції взагалі не містить аналізу змісту (умов плану реструктуризації).

За приписами КзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Суд за власною ініціативою може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (ч. 1 ст. 130 КзПБ).

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановления ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд мас право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 ст.130 КзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 ст. 122 КзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження, плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч. 11 ст. 126 КзПБ.

В свою чергу, поставною Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, визначено, що приписи ч. 1 ст. 130 КзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що місцевий суд приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, не звернув увагу на факти, які свідчать про недобросовісність боржника. Так, місцевий суд не надав оцінку поведінці боржника як вже після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, так і поведінці боржника, яка передувала поданню заяви про його неплатоспроможність.

Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки ігноруванням боржником мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що полягає у наданні фіктивного та економічно необґрунтованого плану реструктуризації, який не відповідає вимогам статті 124 КзПБ, і має на меті лише фактичну довгострокову реструктуризацію з мінімальним місячним платежем кредитору, та свідчить лише про грубе зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Суд першої інстанції обмежився оцінкою вчинених дій Боржником та кредитором, з наведення (у постанові суду апеляційної інстанції) хронології вчинених дій.

Фактично, оцінка поведінки боржника, обґрунтована судом лише фактом оцінки звіту арбітражної керуючої Белінської Н.О., яка з метою здійснення інвентаризації майна боржника направила ряд запитів до відповідних реєстраційних органів, на які отримала відповіді та передав їх на розгляд суду, саме це і стало, на думку суду, основним критерієм добросовісної поведінки боржника.

Поряд з цим, суд першої інстанції не надав оцінку питанню відповідності плану реструктуризації вимогам ст. 124 КзПБ не надав оцінки питанню реальності та виконуваності наданого плану реструктуризації, не оцінив причини та підстав з яких такий план не схвалено кредитором; не надав оцінку діям боржника щодо приховування інформації боржником про прибутки за рахунок яких мав би виконуватись план реструктуризації.

Так, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточняється та погоджується з кредиторами.

В цій частині окремо слід відмітити, що питання реальності та виконуваності плану це елемент оцінки поведінки Боржника з точки зору добросовісності, відповідно, сформувати висновок про добросовісність Боржника можливо виключно за умови встановлення не лише факту подання плану реструктуризації, а й оцінки змісту такого плану на предмет дій, направлених на відновлення платоспроможності боржника та погашення вимог кредиторів.

З урахуванням наведених вище правових висновків Верховного суду також слід відмітити що надання реального плану реструктуризації є обов`язком Боржника, що беззаперечно свідчить, що встановлення таких обставин охоплюється судовим контролем в т.ч. в аспекті добросовісності боржника та дотримання мети процедури неплатоспроможності.

Колегія зазначає, що наданий на погодження План реструктуризації ОСОБА_1 визначав мінімальні суми погашення заборгованості за рахунок невідомих доходів боржника (в плані зазначено, що дохід боржник отримує від дружини), що очевидно та беззаперечно підлягало врахуванню під час оцінки добросовісності дій боржника в частині причин відсутності затвердженого плану та його умов в аспекті виконуваності та реальності.

Невідповідність плану реструктуризації боргів боржника вимогам КзПБ через невідображення в ньому повної та достовірної інформації про майновий стан боржника, фактичних обставин, які спричинили неплатоспроможність боржника, мінімального розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, тощо є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з огляду на приписи пункту 1 частини сьомої статті 123 КзПБ.

Така поведінка боржника ніяк не свідчить про його намір якнайшвидше виконати взяті на себе зобов`язання, а навпаки, на думку колегії, зазначене свідчить, що подання ОСОБА_1 заяви про його неплатоспроможність - це намагання ухилитися від оплати своїх боргів, шляхом їх списання у процедурі неплатоспроможності.

Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що при винесенні постанови від 30.01.2024 у справі № 927/1136/23 Господарським судом Чернігівської області не взято до уваги висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, а саме застосовано формальний підхід підрахунку строків, встановлених приписами ч. 1 ст. 130 КзПБ та не встановлено всіх обставин справи, які об`єктивно вплинули на підстави не подання до суду у встановленні законодавством строки погодженого з Боржником та схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановления ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Аналіз викладеного вище дає підстави для висновку про те, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів є самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до ч. 11 ст. 126 КзПБ (зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).

Підсумовуючи також можна зазначити на тому, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» підлягає задоволенню, постанова Господарського суду Чернігівської області від 30.01.2024 у справі №927/1136/23 - скасуванню, а провадження у справі № 927/1136/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 закриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» на постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.01.2024 у справі №927/1136/23 задовольнити.

2. Постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.01.2024 у справі №927/1136/23 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. Провадження у справі про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_1 закрити.

4. Справу № 927/1136/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 23.04.2024.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх