Ухвала

від 16.04.2024 по справі 908/1754/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

16.04.2024 м.Дніпро Справа № 908/1754/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Іванов О.Г. (доповідача),

судді: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Логвіненко І.Г.

Представники сторін: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Запоріжбіосинтез на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.09.2023 (суддя Мірошниченко М.В., повний текст якого підписаний 06.10.2023) у справі № 908/1754/23

за позовом Приватного акціонерного товариства Запоріжбіосинтез, м. Запоріжжя

до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації Російська Федерація, м. Москва

про стягнення 50 229 568,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року до Господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство Запоріжбіосинтез з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків у розмірі 50229568,00 грн., завданих пошкодженням майна внаслідок воєнної агресії Російської Федерації проти України.

Позов заявлено на підставі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 5 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004, ст. 79 Закону України Про міжнародне приватне право, ст. ст. 15, 16, 22 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.09.2023 у справі № 908/1754/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено факту завдання йому збитків у заявленому розмірі. Так, в матеріалах справи відсутні відомості про вартість майна позивача, щодо якого ним розраховано збитки. Тобто розмір реальної шкоди, завданої позивачу знищенням та пошкодженням його майна, не підтверджений доказами про реальну вартість цього майна на момент завдання шкоди. В свою чергу, Аналітичний звіт (результат аналітичної оцінки збитків) від 25.02.2023 складений позивачем одноособово і вже після пошкодження та зниження майна, що не дозволяє суду оцінити розмір завданих збитків з огляду на дійсну вартість цього майна, визначену за даними його попереднього бухгалтерського обліку, на момент завдання шкоди.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство Запоріжбіосинтез м. Запоріжжя, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що суд не звернув увагу на подані позивачем докази щодо розміру збитків.

Зокрема, розмір збитків позивачем розраховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326, якою затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 19 лютого 2014 року.

Так, п. 2 Постанови КМУ №326 визначено, що міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити у шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією Постановою.

Згідно з пп. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються: вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності; упущена вигода підприємств недержавної форми власності.

Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції.

Згідно з п. 5 Порядку під час підготовки проектів методик, передбачених підпунктами 3,4,6-8,10,15-21 пункту 2 цього Порядку, а також визначення шкоди та збитків відповідно до зазначених методик відповідальні за визначення шкоди та збитків центральні та місцеві органи виконавчої влади зобов`язані керуватися Загальними засадами оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, згідно з додатком.

До Порядку доданий Додаток «Загальні засади» оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі Загальні засади).

Відповідно до п. 5 Загальних засад оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Аналітична оцінка шкоди та збитків проводиться органами державної влади або органами місцевого самоврядування самостійно або із залученням фахівців, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, а також може проводитися самостійно підприємствами, установами, організаціями з урахуванням вимог стандартної методології, що визначені цими Загальними засадами та відповідними методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Особливості проведення аналітичної оцінки та форми її проведення визначаються методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Отже, апелянт зауважує, що визначення розміру збитків, завданих російською агресією, відповідно до Загальних засад, може бути здійснено шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, що і було зроблено Позивачем та визначено розмір збитків, який складає 30 845 000 грн.

Крім того, факти заподіяння шкоди позивачу, підтверджуються Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.10.2022; Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.01.2023; Актом №2 обстеження від 18.01.2023; Актом №7 про результати інвентаризації знищених активів від 19.01.2023; Актом №1 списання від 20.01.2023, яким суд першої інстанції взагалі не надав оцінки.

Також зауважує, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про приєднання доказів до справи, зокрема Звіту про незалежну оцінку розміру реальних збитків ОЦ-1840/USAID/CEP332 SIMP, дата складання якого 25.09.2023, виконавець: Запорізька торгово-промислова палата, і заяви про зменшення позовних вимог, поданих одночасно. При цьому, позивачем обґрунтовано неможливість подання доказів у встановлений законом строк з поважних причин, що не залежали від позивача.

Стосовно суми витрат, які позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права, апелянт зазначає, що 25 квітня 2023 року ним укладено Договір №10/25 підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ-ЕКО-БУД». Предметом цього договору є будівництво ангару загальною площею 506,3 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 17, замість зруйнованого обстрілами ангару. У відповідності з цим договором апелянт зобов`язується сплатити підряднику вартість будівельних матеріалів і робіт з відновлення об`єктів нерухомості, зруйнованих в ході ракетних та артилерійських обстрілів; ціна договору складає 19 384 568 грн. Відтак, ця сума є витратами, які апелянт мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.11.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/1754/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

16.11.2023 матеріали справи №908/1754/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі; судове засідання призначено на 13.02.2024; сторонам наданий строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

Ухвалою від 13.02.2024 судове засідання відкладено на 16.04.2024.

В судове засідання 16.04.2024 сторони не з`явились; будь-яких клопотань з цього приводу від позивача до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, колегія суддів вважає за необхідне призначити у справі судову економічну експертизу за наявними у справі матеріалами, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 801).

Приймаючи рішення колегія суддів виходила з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Суд наголошує, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 182, п.6 ч.1 с.265 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про призначення експертизи, як у підготовчому засіданні, так і в порядку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вже зазначалось вище, позовні вимоги заявлені з підстав спричинення позивачу збитків від російської збройної агресії. Відтак, до кола обставин, що підлягають встановленню у цій справі входить, зокрема розмір збитків.

Позивачем до позову в підтвердження розміру збитків наданий Аналітичний звіт (результат аналітичної оцінки збитків) від 25.02.2023, яким визначено суму спричинених збитків у розмірі 30 845 000 грн і ще 19 384 568,00 грн витрат позивач має здійснити для відновлення свого порушеного права (згідно вимог позову).

Позивач наголошує, що відповідний звіт ним складений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 19 лютого 2014 року.

Підпунктом 18 п. 2 Порядку передбачено визначення шкоди та збитків за напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств.

Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції.

Згідно з п. 5 Порядку під час підготовки проектів методик, передбачених підпунктами 3,4,6-8,10,15-21 пункту 2 цього Порядку, а також визначення шкоди та збитків відповідно до зазначених методик відповідальні за визначення шкоди та збитків центральні та місцеві органи виконавчої влади зобов`язані керуватися Загальними засадами оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, згідно з додатком.

До Порядку доданий Додаток «Загальні засади» оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі Загальні засади).

Відповідно до п. 5 Загальних засад оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Аналітична оцінка шкоди та збитків проводиться органами державної влади або органами місцевого самоврядування самостійно або із залученням фахівців, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, а також може проводитися самостійно підприємствами, установами, організаціями з урахуванням вимог стандартної методології, що визначені цими Загальними засадами та відповідними методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

В свою чергу, спільним Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18 жовтня 2022 року № 3904/1223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 року за № 1522/38858, затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

За п.1 р.І Методики ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання; і є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов`язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

За п.7 р.І Методики оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Таким чином, з урахуванням поданих у справу доказів, а також вимог законодавства колегія суддів позбавлена можливості перевірити заявлений до стягнення розмір збитків, оскільки для вказаного необхідні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до підпункту 1.2.3 п.1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (із змінами і доповненнями пункту) основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Таким чином, для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування за цим господарським спором, а саме розміру реальних збитків, спричинених позивачу російською військовою агресією виникла потреба у спеціальних знаннях, та висновок експерта інші засоби доказування замінити не можуть.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

За приписами ч.3 ст.99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Оскільки експертиза призначається судом, то останній вважає необхідним проведення судової економічної експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Судові витрати по проведенню експертизи суд вважає необхідним покласти на заінтересовану сторону (позивача) Приватне акціонерне товариство Запоріжбіосинтез.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленим пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликано настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, що зумовлює зупинення провадження у справі.

Вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів. З огляду на викладене, призначення експертизи у справі не є затягуванням розгляду справи, оскільки призначення експертизи у даній справі спрямоване на встановлення доказів, які мають значення для вирішення даного спору.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 234, 235, 267 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 908/1754/23 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 801).

2. На вирішення експерта поставити наступне питання:

Чи відповідає звіт позивача (Аналітичний звіт (результат аналітичної оцінки збитків)) від 25.02.2023 вимогам стандартної методології, що визначені Загальними засадами та відповідними методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.

3. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

4. За потреби позивачу через суд, на вимогу експерта, надати необхідні документи для проведення експертизи.

5. Матеріали справи разом з ухвалою про призначення експертизи направити до експертної установи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 801) та зобов`язати цю експертну установу після завершення судової експертизи негайно повернути матеріали справи до Центрального апеляційного господарського суду разом із експертним висновком.

6. Оплату вартості експертизи покласти на позивача Приватне акціонерне товариство Запоріжбіосинтез (адреса місцезнаходження: 69098, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 17, ідентифікаційний код 05379553).

7. Провадження у справі № 908/1754/23 на час проведення експертизи - зупинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.04.2024.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяЮ.Б. Парусніков