Рішення

від 22.04.2024 по справі 905/168/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.2024р. Справа №905/168/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (код ЄДРПОУ 42399676, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до відповідача: Комунального закладу дошкільної освіти села Кальчик Кальчицької сільської ради Донецької області (код ЄДРПОУ 38354702, місцезнаходження: 87040, Донецька область, Нікольський район, с. Кальчик, пров. Торговий, 1)

про стягнення 51622,81 грн.

Суддя Н.В. Величко

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" через підсистему "Електронний суд" подано позовну заяву про стягнення з Комунального закладу дошкільної освіти села Кальчик Кальчицької сільської ради Донецької області заборгованості у загальному розмірі 51622,81 грн., що складається з 35748,33 грн. основного боргу, 7551,22 грн. пені, 1386,84 грн. 3% річних, 6936,42 грн. інфляційних втрат, крім того 2422,40 грн. відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи.

В обґрунтування вимог позивач покликається на невиконання відповідачем взятих зобов`язань за договором постачання природного газу № 04-1033/21-БО-Т від 08.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу у період листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано наступні документи: договір постачання природного газу № 04-1033/21БО-Т від 08.11.2021; акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, від 31.12.2021, від 31.01.2022, від 28.02.2022 та докази їх направлення електронною поштою; інформація за попередніми/остаточними відборами за період 01.11.2021-30.04.2022 (скріншоти); лист АТ «Ощадбанк» 16/2-09/43645 від 08.08.2023 про надходження та перерахування коштів на рахунок позивача; інформація № 16/2-09/43645/2023 від 08.08.2023 про надходження коштів на рахунки позивача за період 08.11.2021-31.07.2023; розрахунки основного боргу, пені, 3% річних та інфляції; документи, що підтверджують право підпису позовної заяви та розрахунків; виписка з ЄДРПОУ щодо позивача; докази сплати судового збору.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.

ХІД СПРАВИ:

Матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/168/24 та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Величко Н.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/168/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін; вирішені інші процедурні питання.

Зазначена ухвала суду була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі "Електронний суд".

На офіційному сайті Господарського суду Донецької області (веб-портал Судова влада України) оприлюднено для відповідача відповідне оголошення, яке знаходиться за посиланням: https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/1557564/, як то установлено п. 21 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Крім того процесуальні документи у цій справі оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, учасники даної справи вважаються повідомленими про хід справи належним чином.

На дату ухвалення цього рішення в Україні діє воєнний стан, який запроваджено Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (з подальшими змінами), затвердженим відповідними Законами України, до 13.05.2024.

Суд, здійснюючи правосуддя в умовах воєнного стану, враховує, що згідно зі ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи й установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України й законами України.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ:

08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Комунальним закладом дошкільної освіти села Кальчик Кальчицької сільської ради Донецької області (споживач, ЕІС-код 56XS000129UJI00C) укладено договір № 04-1033/21-БО-Т постачання природного газу.

Постачальник зобов?язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов?язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п. 1.3 договору).

Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільчої мережі (Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об?єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач (п. 1.4 договору).

Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об?єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 36,146 тис.куб.метрів (п. 2.1 договору).

Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п. 2.1.3 договору).

Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача (п. 2.2 договору).

Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника (реєстр або реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 договору).

Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п. 2.4 договору).

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов?язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору).

Споживач зобов?язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п. 3.5.1 договору).

Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов?язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3 договору).

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об?єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4 договору).

Згідно п. 4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ 13658,42 грн.,

крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (п. 4.2 договору).

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 498634,07 грн., крім того ПДВ 99762,81 грн., разом з ПДВ 598360,88 грн. (п. 4.3 договору).

Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1 договору).

Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов?язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника (п. 5.2 договору).

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов?язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди (п. 5.3 договору).

У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов?язані з одержанням виконання; 2) у друга сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов?язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу (п. 5.4 договору).

Пунктом 6.2 договору визначені обов`язки споживача, зокрема, споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов?язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору).

Цей договір разом з усіма додатками і доповненнями, складений за повного розуміння сторонами предмета та умов договору. Споживач розуміє та погоджується з тим, що отримав повну, достовірну та достатню інформацію, необхідну для підписання договору (п. 13.7 договору).

Договір з додатками підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень та виправлень.

Доказів внесення змін до договору чи його розірвання сторонами матеріали справи не містять.

Протягом листопада 2021 року лютого 2022 року позивач сформував відповідні акти приймання-передачі природного газу, за змістом яких він поставив відповідачу на виконання цього договору природний газ на загальну суму 232011,34 грн., у тому числі:

- від 30.11.2021 - загальний обсяг споживання у листопаді 2021 становить 1,20893 тис.куб.м. на загальну суму 20012,61 грн. з ПДВ;

- від 31.12.2021 - загальний обсяг споживання у грудні 2021 становить 4,13200 тис.куб.м. на загальну суму 68401,11 грн. з ПДВ;

- від 31.01.2022 - загальний обсяг споживання у січні 2022 становить 5,25200 тис.куб.м. на загальну суму 86941,58 грн. з ПДВ;

- від 28.02.2022 загальний обсяг споживання у лютому 2022 складає 3,42250 тис.куб.м. на загальну суму 56656,04 грн. з ПДВ.

Вказані вище акти відповідачем не підписані. Акти приймання-передачі природного газу за спірний період направлялись на електронну пошту відповідача, яка вказана ним у договорі №04-1033/21-БО-Т від 08.11.2021, про що свідчать надані позивачем скріншоти з електронної пошти про відправку електронних листів.

Відповідно до відомостей щодо відборів остаточної алокації по споживачу обсяг споживання складає: у листопаді 2021 року 1208,93 куб.м. Інша надана позивачем інформація за період 05.12.2021-31.12.2021, 01.01.2022-31.01.2022, 01.02.2022-26.02.2022 стосується споживача з ЕІС-кодом 56XS0000UA6P400Y, тобто не стосується відповідача у цій справі.

Згідно наданої позивачем інформації АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача, відповідач здійснив оплату природного газу на загальну суму 745309,21 грн., а саме:

24.12.2021 у сумі 20012,61 грн. (згідно акту 1033 від 30.11.2021);

28.12.2021 у сумі 89308,82 грн. (за грудень 2021);

07.03.2022 у сумі 86941,58 грн. (згідно акту № 01 від 31.01.2022).

Отже, відповідач виконав своє зобов?язання за договором постачання природного газу наступним чином:

за актом від 30.11.2021 на суму 20012,61 грн. сплачено 20012,61 грн. (оплата зарахована 24.12.2021);

за актом від 31.12.2021 на суму 68401,11 грн. сплачено 89308,82 грн. (оплата зарахована 28.12.2021, надлишок від оплати складає 20907,71 грн.);

за актом від 31.01.2022 на суму 86941,58 грн. сплачено 86941,58 грн. (оплата зарахована 07.03.2022);

за актом від 28.02.2022 на суму 56656,04 грн. оплата не здійснювалась.

Як зазначає позивач, відповідачем порушені взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної оплати поставленого природного газу, з урахуванням часткових оплат за відповідачем обліковується заборгованість з постачання природного газу за лютий 2022 року у розмірі 35748,33 грн., тому наявні підстави для нарахування і стягнення з нього також 7551,22 грн. пені, 1386,84 грн. - 3% річних та 6936,42 грн. інфляційних втрат, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ:

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2496 від 30.09.2015.

Згідно з статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно п. 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Таким чином, договір постачання природного газу № 04-1033/21-БО-Т від 08.11.2021 є належною підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).

За твердженнями позивача, що не оспорюється відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" поставлено, а Комунальним закладом дошкільної освіти села Кальчик Кальчицької сільської ради Донецької області прийнято природний газ згідно з договором № 04-1033/21-БО-Т від 08.11.2021 протягом листопада 2021 року лютого 2022 року в обсязі 14,01543 тис.куб.м. на загальну суму 232011,34 грн., на підтвердження чого надані складені позивачем одноособово акти приймання-передачі природного газу:

- від 30.11.2021 - загальний обсяг споживання у листопаді 2021 становить 1,20893 тис.куб.м. на загальну суму 20012,61 грн. з ПДВ;

- від 31.12.2021 - загальний обсяг споживання у грудні 2021 становить 4,13200 тис.куб.м. на загальну суму 68401,11 грн. з ПДВ;

- від 31.01.2022 - загальний обсяг споживання у січні 2022 становить 5,25200 тис.куб.м. на загальну суму 86941,58 грн. з ПДВ;

- від 28.02.2022 загальний обсяг споживання у лютому 2022 складає 3,42250 тис.куб.м. на загальну суму 56656,04 грн. з ПДВ.

Акти приймання-передачі природного газу направлені позивачем на електронну адресу відповідача, яка зазначена відповідачем в укладеному з позивачем договорі. Факт отримання вказаних актів електронною поштою відповідач не оспорює.

Відповідач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання актів не повернув їх підписаними постачальнику, не надав у письмовій формі мотивовану відмову від їх підписання.

За умовами п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об?єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Як встановлено судом з поданих матеріалів щодо відборів остаточної алокації по споживачу (ЕІС-код 56XS000129UJI00C), обсяг споживання складає: у листопаді 2021 року 1208,93 куб.м. Інша надана позивачем інформація за період 05.12.2021-31.12.2021, 01.01.2022-31.01.2022, 01.02.2022-26.02.2022 стосується споживача з ЕІС-кодом 56XS0000UA6P400Y, тобто не стосується відповідача у цій справі.

Тобто у матеріалах справи відсутні відомості Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача як споживача природного газу у грудні 2021 року, січні 2022 року, лютому 2022 року.

З урахуванням умов пункту 5.1 договору та поданих доказів встановлено, що відповідач здійснював оплату позивачу за отриманий природний газ за цим договором наступним чином:

за листопад 2021 року (акт від 30.11.2021 на суму 20012,61 грн.) сплачено 20012,61 грн. (оплата зарахована 24.12.2021), при цьому строк оплати настав 17.01.2022 (15.01.2022 вихідний день);

за грудень 2021 року (акт від 31.12.2021 на суму 68401,11 грн.) сплачено 89308,82 грн. (оплата зарахована 28.12.2021, надлишок від оплати складає 20907,71 грн.), строк оплати настав 15.02.2022;

за січень 2022 року (акт від 31.01.2022 на суму 86941,58 грн.) сплачено 86941,58 грн. (оплата зарахована 07.03.2022), строк оплати настав 15.03.2022;

за лютий 2022 року (акт від 28.02.2022 на суму 56656,04 грн.) оплата не здійснювалась, строк оплати настав 15.04.2022.

Суд враховує, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан в Україні продовжувався і триває дотепер.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається; визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований Міністерством юстиції України 25 квітня 2022 року №453/37789 (зі змінами).

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією вбачається, що Кальчицька сільська територіальна громада; Мангушська селищна територіальна громада; Маріупольська міська територіальна громада; Нікольська селищна територіальна громада; Сартанська селищна територіальна громада Маріупольського району Донецької області відноситься до територій можливих бойових дій з 24.02.2022.

Згідно переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Маріупольського району Донецької області, до якого належить село Кальчик, з 05.03.2022 окупована.

Обставини ведення активних бойових дій на території Маріупольського району Донецької області, численні пошкодження та руйнування інфраструктури тощо широко висвітлювались у СМІ і є загальновідомими обставинами і доведенню згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують.

Відсутність у матеріалах справи належних доказів щодо відборів остаточної алокації по споживачу (ЕІС-код 56XS000129UJI00C) зокрема у лютому 2022 року та не підписання з боку відповідача акта приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року до договору №04-1033/21-БО-Т від 08.11.2021 унеможливлюють висновок суду про доведеність позивачем переданого відповідачу у цей період природного газу саме в обсязі, зазначеному ним у проекті акта приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (3,42250 тис.куб.м.).

19.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким були внесені зміни до ГПК України, зокрема змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів», викладено її у новій редакції та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, дає змогу дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були, аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Як зазначає позивач, відповідачем порушені взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної оплати поставленого природного газу, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість за лютий 2022 року у розмірі 35748,33 грн.

З огляду на встановлені судом обставини, подані докази та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними доказами обсягу природного газу, поставленого відповідачу у лютому 2022 року, відповідно й не доведено розміру боргу відповідача. Відтак, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань, позивач нарахував на суму заборгованості в розмірі 35748,33 грн. пеню в сумі 7551,22 грн. (за період 16.04.2022-15.10.2022), 3% річних в сумі 1386,84 грн. (за період 16.04.2022-31.07.2023) та інфляційні втрати в сумі 6936,42 грн. (за період 01.05.2022-30.06.2023).

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не визнаються неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України і статті 230 Господарського кодексу України.

Отже, за змістом наведеної норми закону інфляційні втрати, нараховані на суму боргу, та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні кредитору матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.

Оскільки нараховані та пред`явлені до стягнення з відповідача пеня, інфляційні втрати та 3 % річних є похідними від суми боргу, яка позивачем не доведена, такі вимоги також задоволенню не підлягають.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними, допустимими та вирогідними доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 86, 114, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.04.2024.

Суддя Н.В. Величко