Рішення

від 15.04.2024 по справі 910/15506/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2024Справа № 910/15506/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прогресивні фінанси"

про стягнення заборгованості в розмірі 1 151 397,41 грн.

Представники сторін:

від позивача: Горбатенко Н.П., ордер серія АА № 1380023;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси» про стягнення заборгованості в розмірі 1 151 397,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Попереднім договором № 17-11/2021 від 17.11.2021, та в подальшому укладеним на виконання останнього Договором відступлення права вимоги № 03-12/21-F від 03.12.2021, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.11.2023 представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про забезпечення позову відмовлено.

02.11.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прогресивні фінанси" подано заперечення на клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 вирішено розгляд справи №910/15506/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.12.2023.

11.12.2023 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

11.12.2023 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 11.12.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 22.01.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

16.01.2024 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

22.01.2024 представником позивача подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 22.01.2024 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 26.02.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 26.02.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 відкладено підготовче засідання на 11.03.2024.

26.02.2024 представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

У судове засідання 11.03.2024 представники сторін не з`явились.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2024.

26.03.2024 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У судове засідання 01.04.2024 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.04.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

09.03.2024 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

10.04.2024 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 25.04.2024 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.04.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (далі - сторона 1, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси» (далі - сторона 2, відповідач) укладено Попередній договір № 17-11/2021 (далі - Попередній договір), за умовами якого сторона 1 зобов`язується вчинити дії спрямовані на відступлення права вимоги до боржників, які визначені у портфелі заборгованості на суму 20 992 261,26 грн. в кількості 1117 боржників, до цього Договору, стороні 2 у відповідності до кредитних договорів (далі - право вимоги) згідно з Додатком № 1, що укладені між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - первісний кредитор) та боржниками, який на час укладення попереднього договору належать первісному кредитору.

За умови виконання пунктів 1.1, 1.5 цього Попереднього договору, сторона 1 зобов`язується, в термін до 30 днів з дня набуття права вимоги за Кредитними договорами, укласти зі стороною 2 Основний договір - Договір відступлення права вимоги (витрати, пов`язані з укладенням цих договорів несе сторона 1) та передати стороні 2 всі документи, що підтверджують права вимоги до боржника, передбачені пунктом 1.1 цього Договору, та інформацію/документи, що є важливі для реалізації відповідних прав вимоги (п. 1.2 Попереднього договору)

Відповідно до п. 1.5 Попереднього договору сторона 2 зобов`язується перерахувати стороні 1 на рахунок, вказаний в пункті 1.17 Попереднього договору, кошти в грошовій одиниці України гривні в сумі 900 000,00 грн., які підлягають зарахуванню в рахунок оплати переходу права вимоги від сторони 1 до сторони 2 в порядку укладення Основного договору згідно із п. 1.2 цього Договору (строком до 01.02.2022).

03 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси» (далі - новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 03-12/21-F (далі - Договір), за умовами якого, на виконання Попереднього договору, за умови та в порядку, встановленому цим Договором та відповідно до ст. 512-519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.

За цим Договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо портфелю заборгованості, сформованого у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку 1 до Договору в межах загальної суми заборгованості (з у рахуванням пені) 6 262 712,64 грн. (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість прав вимоги за Договором (ціна Договору), складається із сукупності одиничних цін, що вказані у всіх підписаних сторонами реєстрах боржників.

Згідно з п. 3.2 Договору загальна вартість (ціна) прав вимоги портфелю заборгованості, сформованого первісним кредитором у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку № 1 до Договору, є фіксованою та складає 1 127 288,10 грн. за всіма кредитами портфелю заборгованості станом на дату його формування, що буде вказана в повідомленні за формою згідно з Додатком № 2, направленому первісному кредитору згідно п. 2.3.1 даного Договору.

У відповідно до п. 5.1 Договору не пізніше 30 календарних днів з дати відступлення зазначених у відповідному реєстрі боржників прав вимоги за кредитними договорами та відступлення прав за Договорами забезпечення, первісний кредитор передає, а новий кредитор зобов`язаний прийняти документацію, про що складається Акт приймання-передачі за формою згідно з Додатком № 4 до Договору. Приймання-передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін.

Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами свої зобов`язань по Договору (п. 7.1 Договору).

03 грудня 2021 року сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі електронних носіїв (CD накопичувачів).

10 грудня 2021 року сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі документації за Договором.

30 вересня 2022 року сторонами складено та підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 17.11.2021 по 30.09.2022, відповідно до якого, заборгованість ТОВ «ФК «Прогресивні фінанси» на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» станом на 30.09.2022 складає 770 000,00 грн.

04 вересня 2023 року позивач звернувся до відповідача із Вимогою вих. № 62-21.08/23 від 21.08.2023 про сплату заборгованості в розмірі 717 000,00 грн., яка отримана відповідачем 06.09.2023.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що виконав взяті на себе зобов`язання за договором, натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, вартість відступлення права вимоги не сплатив, в зв`язку з чим, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої судом до розгляду, за позивачем обліковується заборгованість в розмірі 557 000,00 грн.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 221 927,00 грн., 3% річних в розмірі 36 697,37 грн. та пеню в розмірі 175 773,04 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ТОВ «ФК «Прогресивні перспективи» не виконало взятих на себе зобов`язань в частині перерахування коштів в рахунок оплати переходу права вимоги, в зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 527 000,00 грн., з урахуванням здійснених відповідачем 20.02.2024 оплати в розмірі 20 000,00 грн. та 12.03.2024 оплати в розмірі 10 000,00 грн., провадження щодо яких підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, яким передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Суд враховує, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 30 000,00 грн. підлягає закриттю.

Доказів на підтвердження сплати решти заборгованості у розмірі 527 000,00 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, оплату переходу права вимоги у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 527 000,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати переходу права вимоги підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення 30 000,00 грн. заборгованості та задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 527 000,00 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 221 927,00 грн., 3% річних в розмірі 36 697,37 грн. та пеню в розмірі 175 773,04 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.5 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої в період прострочення від суми прострочених зобов`язань, за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, враховуючи відсутність контррозрахунку, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 175 773,04 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 36 697,37 грн. 3% річних та 221 927,00 грн. інфляційних втрат.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прогресивні фінанси" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13, оф. 417; ідентифікаційний код: 43966380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 10; ідентифікаційний код: 41240530) заборгованість в розмірі 527 000 (п`ятсот двадцять сім тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 221 927 (двісті двадцять одна тисяча дев`ятсот двадцять сім) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 36 697 (тридцять шість тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 37 коп., пеню в розмірі 175 773 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 04 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 870 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 97 коп.

3. В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прогресивні фінанси" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" заборгованості в розмірі 30 000,00 грн. провадження у справі закрити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено: 23.04.2024.

Суддя О.А. Грєхова