Ухвала

від 18.04.2024 по справі 910/16120/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання рішення

18.04.2024Справа № 910/16120/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши

заяву Державного підприємства "Гарантований покупець"

про відстрочення виконання рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Голден Кіз"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 12 726 720, 91 грн.

за участю представників сторін

позивача: Дєлов В.В.

від відповідача: Акуленко А.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Голден Кіз" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості в сумі 12 726 720, 91 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 вищевказаний позов було задоволено, стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Солар Голден Кіз" заборгованість у сумі 12 726 720,91 грн, витрати на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн. та судовий збір в сумі 190 900,81 грн.

04.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання зазначеного судового рішення терміном на 1 рік з моменту його ухвалення.

Звертаючись до суду з даною заявою, боржник вказує на: особливий порядок виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом, що встановлений Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019; залучення підприємства до функціонування критичної сфери інфраструктури в період воєнного стану; надання регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій у період дії воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022. Зокрема заявник зазначає, що виконання судового рішення залежить не лише від волі боржника, а в більшій мірі - від виконання спеціальних обов`язків ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке має значну заборгованість перед ДП "Гарантований покупець", щодо забезпечення надходження грошових коштів підприємству для оплати електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом. При цьому в Положенні про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану, затвердженого постановою КМУ № 775 від 07.07.2022, відсутнє визначення джерел для покриття витрат на оплату трьох процентів річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання цього Положення. Також заявник вказує на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України господарська діяльність учасників ринку електричної енергії ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасне постачання електричної енергії та несвоєчасна оплата у повному обсязі вартості послуг підприємства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 вказану заяву було призначено до розгляду в судовому засіданні із повідомленням учасників справи.

Представник заявника (боржника) у судовому засіданні свою заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник ТОВ "Солар Голден Кіз" (стягувача), заперечуючи проти поданої заяви, зазначив, що відповідач не довів факту неможливості виконання рішення чи його істотне ускладнення, не надав доказів відсутності на його рахунках коштів для виконання рішення, а наведені відповідачем обставини є лише приводом для затягування виконання судового рішення.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, заслухавши думку сторін та дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з роз`ясненнями Вищого господарського суду України, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, відстрочкою є відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Водночас, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Отже законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду відповідач фактично вказує на відсутність належного фінансування ДП «Гарантований покупець».

Разом з тим суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу та статтею 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином норми закону не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок коштів своїх контрагентів або бюджету, у виконанні власних обов`язків за зобов`язаннями (звільнення від відповідальності, відстрочення або розстрочення зобов`язань), також не передбачають такого положення й умови договору купівлі-продажу електроенергії № 193/01/20 від 10.02.2020, укладеного сторонами.

При цьому статтею 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

За таких обставин факт відсутності фінансування, в тому числі через ненадходження до ДП "Гарантований покупець" коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", не є виключною обставиною для звільнення боржника від виконання зобов`язань з оплати придбаної електроенергії та відповідальності за прострочення зобов`язання за рішенням суду.

Також слід зазначити, що складне фінансове становище ДП "Гарантований покупець", яким обґрунтована наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється боржником на власний ризик.

Так, заявником надано копію балансу (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2023, що відображає фінансове становище відповідача за 9 місяців 2023. Однак із наданого документу фінансової звітності вбачається позитивний дохід підприємства-боржника, а тому суд не може дійти до беззаперечного висновку про тяжкий фінансовий стан заявника. При цьому указаний документ не містять відображення реального фінансового становища боржника станом на день звернення до суду з заявою про відстрочення судового рішення (04.04.2024).

Таким чином суд вважає, що надані заявником докази його фінансового становища не відображають актуальних результатів поточної підприємницької діяльності ДП "Гарантований покупець" та не свідчать про винятковість обставин, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а наведені боржником обставини щодо необхідності такого відстрочення вказують лише на несприятливі наслідки виконання рішення суду для відповідача.

На час розгляду заяви будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж передбачено договором та Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, відсутній.

Поряд з цим обов`язок держави полягає у захисті прав виробників "зеленої" електроенергії, тому саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, які використовують альтернативні джерела енергії, і було створено ДП «Гарантований покупець», відтак, воно зобов`язане добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наявність заборгованості, підтверджена обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Виходячи з цього та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України і Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Тобто у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Також відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Отже, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Таким чином суд вважає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012), а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

З урахуванням викладеного господарський суд приходить до висновку, що відсутні підстави для відстрочення виконання рішення у даній справі.

За таких обставин, керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12 березня 2024 у справі № 910/16120/23 відмовити.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 18 квітня 2024.

Повний текст ухвали складений 23 квітня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К.І.