Ухвала

від 22.04.2024 по справі 911/378/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" квітня 2024 р. Справа № 911/378/17 (911/1016/24)

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши матеріали

заяви Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства, Київська

область, м. Славутич

до ОСОБА_1 , м. Славутич

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 22833,44 грн. за послуги постачання теплової енергії в гарячій воді

встановив:

Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" звернулося до господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 22833,44 грн., що виникла за станом на 12.04.2024 р. внаслідок неналежного виконання боржником розрахунків за теплову енергію за період з 31.01.2019 р. по 30.04.2019 р.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із пунктом 7 частини першої статті 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Тобто, наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

В частині третій статті 147 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців).

Так у заяві про видачу судового наказу боржником визначено Фізичну особу підприємця Малешко Ольгу Миколаївну (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Втім, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, боржник - Фізична особа підприємець Малешко Ольга Миколаївна є припиненим як фізична особа - підприємець за власним рішенням, про що до реєстру внесено запис 29.08.2016 за № 23600060009003964.

Таким чином, на момент подачі заяви про видачу судового наказу боржник не мав статусу фізичної особи - підприємця, тому вказівка на цей статус боржника є безпідставною.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За таких обставин, заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Таким чином, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Малешко Ольги Миколаївни заборгованості в сумі 22833,44 грн.

Суд роз`яснює заявнику, що відповідно до частини першої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Разом з тим, за частиною другою статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Крім того, суд відзначає, що визначаючись із подальшими заходами для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/23144/18 у взаємозв`язку із сутністю правовідносин, що існували як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця, та звернутися до суду в межах відповідної форми позовного провадження.

Згідно із частиною другою статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За приписами частини другої статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 148, 152, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Відмовити Комунальному підприємству "Управління житлово-комунального господарства" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Малешко Ольги Миколаївни заборгованості в сумі 22833,44 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 22.04.2024 р.

Суддя А.В. Лопатін