Ухвала

від 22.04.2024 по справі 914/2541/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.04.2024 Справа № 914/2541/21

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом:Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, м. Львів, в інтересах державидо відповідача 1:Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача 2:Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автогонщик», м. Львів,за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:ОСОБА_1 , м. Львів,про:визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації прав, припинення речового права.За участю:прокурора:Місінська М. А..,відповідача 1:Поліщук О. С. представниця,відповідача 2:ОСОБА_2 адвокатка.Встановив:

На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, в інтересах держави, до відповідачів: Львівської міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автогонщик», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , про: визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації прав, припинення речового права.

Детальний рух справи відображено у попередніх ухвалах та протоколах суду.

Ухвалою суду від 06.06.2022 (суддя Щигельська О. І.) зупинено провадження у справі № 914/2541/21 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 380/23540/21 та зобов`язано сторін повідомити суд про можливість поновлення провадження по справі.

Ухвалою суду від 15.01.2024 (суддя Трускавецький В. П.) поновлено провадження у справі, розгляд справи розпочато спочатку, підготовче засідання призначено на 06.02.2024.

05 лютого 2024 року відповідачем 1 подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказу (вх. № 3313/24).

За наслідками підготовчого засідання 06.02.2024 суд протокольною ухвалою, поновив відповідачу 1 строк на подання доказів та прийняв, поданий доказ до матеріалів справи. Разом з тим, суд зобов`язав заявника надіслати копію клопотання про долучення доказу третій особі. Підготовче засідання суд відклав на 27.02.2024.

23 лютого 2024 року відповідачем 1 подано докази надіслання третій особі клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказу (вх. № 5352/24).

У підготовчому засіданні 27.02.2024 суд дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи та відкладення підготовчого засідання на 19.03.2024.

19 березня 2024 року відповідачем 2 подано клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 7705/24), заяву про закриття провадження у справі (вх. № 7708/24), клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1049/24) та відзив на позовну заяву (вх. № 7681/24).

Підготовче засідання 19.03.2024 відкладено на 09.04.2024.

26 березня 2024 року прокурором подано заперечення на клопотання про зупинення провадження (вх. № 8397/24).

27 березня 2024 року прокурором подано відповідь на відзив (вх. № 8507/24).

28 березня 2024 року прокурором подано заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 8585/24) та заперечення на заяву про залишення позову без розгляду (вх. № 8671/24).

Підготовче засідання 09.04.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. по догляду за дитиною. Ухвалою суду від 12.04.2024 суд призначив підготовче засідання на 22.04.2024.

У підготовче засідання 22.04.2024 учасники процесу забезпечили явку своїх повноважних представників. Адвокатка відповідача 2 підтримала попередньо подані ним клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 7705/24 від 19.03.2024), заяву про закриття провадження у справі (вх. № 7708/24 від 19.03.2024), клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1049/24 від 19.03.2024), натомість прокурор та представниця відповідача 1 заперечили проти їх задоволення.

Щодо, поданих адвокаткою відповідача 2 клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 7705/24), заяви про закриття провадження у справі (вх. № 7708/24), клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1049/24) та відзив на позовну заяву (вх. № 7681/24), суд зазначає таке.

29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами п`ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Разом з тим з 04.11.2023 набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» (далі - Закон № 3424-ІХ).

Згідно з новою редакцією частин п`ятої - восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону № 3200-IX та з урахуванням змін внесених відповідно до Закону № 3424-ІХ в абзац перший частини шостої статті 6 ГПК України та викладення частини сьомої статті 6 ГПК України в новій редакції, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Тобто, ОК «ГБК «Автогонщик» як юридична особа, згідно з наведеними приписами цього Кодексу, зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Згідно з частиною четвертою вказаної норми суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи адвокатом, зокрема шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі.

Однак, при зверненні представника ОК «ГБК «Автогонщик» - адвокатки Юнко Марії Василівни з клопотанням про залишення позову без розгляду (вх. № 7705/24 від 19.03.2023), заявою про закриття провадження у справі (вх. № 7708/24 від 19.03.2023), клопотанням про зупинення провадження у справі (вх. № 1049/24 від 19.03.2023) та відзивом на позовну заяву (вх. № 7681/24 від 19.03.2023) виявилося, що таких документах адвокаткою не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача ОК «ГБК «Автогонщик», а також позивач не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, про що свідчить відповідь про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС за кодом ЄДРПОУ: 43752814, яка сформована засобами підсистеми «Електронний суд», а тому його слід залишити без розгляду.

Суд вказує, що повернення процесуальних документів не є перешкоджанням доступу до правосуддя, адже особа може подати повторно відповідні клопотання.

Разом з тим, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1).

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини четвертої).

Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор.

На розгляді Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду перебувала справа № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради та Приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради, визнання недійсними змін до договору оренди землі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 925/1133/18 позов прокурора залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, звернувшись із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 925/1133/18 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначив про неправильне застосування судом апеляційної інстанції, зокрема, положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а також неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду.

Скеровуючи справу № 925/1133/18 на розгляд Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, колегія суддів зазначила, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, а в разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Суд зазначив, що прокурор при зверненні з позовом у справі № 925/1133/18 вказав, що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада є одним із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства, і саме цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави. Верховний Суд зазначив, що оскільки прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Черкаську міську раду одним з співвідповідачів у справі № 925/1133/18 та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія суддів Верховного Суду вважає, що у прокурора відсутній обов`язок дотримання процедури, передбаченої абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме щодо необхідності попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта. У зв`язку з цим колегія суддів у справі № 925/1133/18 дійшла висновку про необхідність відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19, про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою від 07.09.2023 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду передав справу № 925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09.11.2023 прийняла до розгляду справу № 925/1133/18.

Станом на день постановлення даної ухвали у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутній повний текст постанови у справі № 925/1133/18.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19).

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

У справі № 914/2541/21 прокурор звернувся з позовом в порядку статті 131-1 Конституції України, статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ззвертаючись до суду із позовом в даній справі самостійно, прокурор послався на те, що рішення Рясне-Руської сільської ради (правонаступником, якої є Львівська міська рада) № 3698 від 19.05.2020 та № 4107 від 11.09.2020 є незаконним, а відтак державна реєстрація права власності за відповідачяем 2, здійснена на підставі цих рішень повинна бути скасована, речове право приватної власності відповідача 2 припинене.

Предметом розгляду справи № 925/1133/18 є визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі, а предметом спору у справі № 914/2541/21 - визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації прав, припинення речового права. Водночас процесуальні питання, на які Велика Палата має намір дати однозначну правову відповідь, у двох справах є аналогічними, адже досліджуваним в цій справі та в справі № 925/1133/18 є питання про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, визначено прокурором як одного з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивача.

Крім того, у справі № 925/1133/18 та у справі № 914/2541/21 позивачем в обох випадках є прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави самостійно у зв`язку з порушенням органом місцевого самоврядування норм земельного законодавства та визначив такий орган відповідачем у справі. Таким чином, правовідносини у справах є подібними.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з власної ініціативи зупинити провадження у справі № 914/2541/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Керуючись статтями 2, 6, 20, 42, 53, 162, 163, 164, 170, 177, 182, 183, 226, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Подані адвокаткою Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автогонщик» клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 7705/24 від 19.03.2023), заяву про закриття провадження у справі (вх. № 7708/24 від 19.03.2023), клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1049/24 від 19.03.2023) та відзив на позовну заяву (вх. № 7681/24 від 19.03.2023) повернути заявнику без розгляду.

2.Зупинити провадження у справі № 914/2541/21 за позовом Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, в інтересах держави, до відповідачів: Львівської міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автогонщик», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , про: визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації прав, припинення речового права до розгляду об`єднаною палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

3.Сторонам повідомити суд про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку та строки передбаченому розділом IV ГПК України.

Повний текст ухвали складено 23.04.2024.

Суддя Трускавецький В.П.