Ухвала

від 23.04.2024 по справі 916/637/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/637/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАПРОММАШІМПОРТ ЛТД" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАПРОММАШІМПОРТ ЛТД"

до відповідача Приватного підприємства Ю-Г

про стягнення 706617,27грн

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАПРОММАШІМПОРТ ЛТД" (позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства Ю-Г (відповідач) про стягнення 706617,27грн заборгованості за договором оренди № 18 від 01.10.2021, з яких - 533500грн основного боргу, 15086,39 грн 3%річних, 38541,26 грн інфляційних та 119489,62 грн пені.

Ухвалою від 04.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням від 16.04.2024 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства Ю-Г (код 24775361, м. Одеса пров. Ванний 5а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАПРОММАШІМПОРТ ЛТД" (код 33072166, м. Одеса вул. Аеропортівська 9) 533500грн боргу та 8002,50грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

20.04.2024 через підсистему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАПРОММАШІМПОРТ ЛТД" подало до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, яким позивач просить стягнути з відповідача 29600грн витрат на правничу допомогу.

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши заяву позивача про витрати на правничу допомогу у справі, суд дійшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зауважує, що дана справа розглядалась в спрощеному позовному провадженні без призначення засідання.

В позовній заяві позивач на виконання вимог ст. 124, 162 ГПК України зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 30000грн.

20.04.2024 (тобто після прийняття господарським судом рішення по суті спору) від представника позивача адвоката Адвокатської компанії «Полонський і партнери» Ткаченко Єлизавети Вікторівни надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29600 грн. До заяви додано докази надіслання відповідачу заяви з додатками.

Повноваження адвоката підтверджуються ордером від 19.02.2024 серії ВН № 1334853 (а.с. 8).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 25.01.2024, укладеного між позивачем та Адвокатською компанією «Полонський і партнери»; додаткової угоди № 1 від 25.01.2024 до цього договору; звіт про хід та результати виконання доручення, а також опис виконаних робіт на суму 29600грн.

Однак, матеріали справи не підтверджують того, що позивач подавав до прийняття рішення докази, які б підтверджували розмір понесених ним судових витрат, як і не зробив заяву про те, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як того вимагають приписи чинного процесуального законодавства.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України наведення стороною попереднього розрахунку суми судових витрат не є заявою щодо необхідності їх розподілу, яка (заява) з урахуванням зазначених приписів чинного процесуального законодавства повинна подаватися/заявлятися у належній процесуальній формі.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача та ухвалення судового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у господарській справі 907/850/22, яка розглядалась в спрощеному позовному провадженні.

Також у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 № 911/2130/21, яка теж розглядалась в спрощеному позовному провадженні, суд зазначив, що якщо справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, в якому проведення судових дебатів процесуальним законом не передбачено, підлягає застосуванню вимога ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті. Незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд врахував останні правові позиції Верховного Суду, прийняті у господарських справах, які розглядались в спрощеному позовному провадженні, при розгляді заяв про розподіл витрат на правничу допомогу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні заяви позивача.

Керуючись ст.ст.129, 221, 234, 235-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/637/24 про стягнення 29600 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано23.04.2024.

Суддя В.В. Литвинова