Рішення

від 10.04.2024 по справі 916/4506/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/4506/23Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/4506/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС

до відповідача: Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної Частини (КЕЧ) району

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство Оборони України

про визнання договору недійсним

за участю представників:

від позивача: Бакума О.П. /ордер серія ВН №1291668 від 13.10.2023/;

від відповідача: Туренко О.В. /самопредставництво/;

від третьої особи: Дідух С.П. /самопредставництво/.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС звернулося з позовом до Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної Частини (КЕЧ) району, в якому просить Господарський суд Одеської області:

- визнати недійсним договір про вирощування сільськогосподарських культур №5-2015 від 17.04.2015, укладений Білгород-Дністровською квартирно -експлуатаційною частиною (КЕЧ) району з Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Альянссервіс.

- стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. з Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Альянссервіс.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначене на 27.11.2023 о 17:15, із повідомленням учасників справи про підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2023 задоволено заяву Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної Частини (КЕЧ) району про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх.№40495/23 від 08.11.2023.

У підготовчому засіданні 27.11.2023, за участю представника позивача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної Частини (КЕЧ) району за вх.№39784/23 від 06.11.2023 та на підставі ст.50 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача залучено Міністерство Оборони України (03168, м. Київ-168, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), із встановленням третій особі 10 денного строку з дня отримання ухвали на подання до суду письмових пояснень щодо позову та зобов`язанням позивача надіслати третій особі копію позовної заяви, із доданими документами та докази надіслання надати до суду. Також протокольною ухвалою підготовче провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 17.01.2024 о 10:20, із викликом учасників справи у підготовче засідання, яке судом постановлено провести в режимі відеоконференції поза межами суду за участю представника відповідача Турченка О.В.

У підготовчому засіданні 17.01.2024, за участю представників сторін та третьої особи, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою підготовче засідання відкладено на 14.02.2024 о 10:20, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження сторонами надано до суду:

клопотання відповідача про залучення третьої особи за вх.№39784/23 від 06.11.2023;

відзив на позовну заяву за вх.№397941/23 від 06.11.2023;

клопотання відповідача про долучення доказів за вх.№40958/23 від 10.11.2023;

заява позивача про поновлення строку позовної давності за вх.№42117/23 від 17.11.2023;

заперечення відповідача на клопотання за вх.№43764/23 від 29.11.2023;

пояснення третьої особи щодо позову за вх. №4574/24 від 05.02.2024.

У підготовчому засіданні 14.02.2024, за участю представників відповідача та третьої особи, судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 11.03.2024 о 15:15, із викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні 11.03.2024 за участі представників сторін та третьої особи, судом проголошено прокольну ухвалу про оголошення перерви до 10.04.2024 о 14:20, із викликом учасників справи у судове засідання.

10.04.2024 за вх.№14802/24 господарським судом одержано виступ відповідача із заключним словом у судових дебатах та за вх.№14803/24 клопотання про долучення документів.

У судовому засіданні 10.04.2024, за участю представників сторін та третьої особи, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Стислий виклад позиції позивача.

- наприкінці вересня 2023, ТОВ «Агро-Альянссервіс» випадково стало відомо з Єдиного реєстру судових рішень, що в провадженні СУ ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження №42023164220000004 від 28.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, щодо службових осіб одного із військових формувань, які, діючи спільно із цивільними особами, зловживаючи владою та службовим становищем, завдають шкоду державним інтересам, що спричиняє тяжкі наслідки, а саме щодо керівництва Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційної частини району, які протягом 2016-2020 років протиправно було підписано близько 17 договорів із суб`єктами господарювання про спільне використання земель загальновійськового полігону «Тарутинський» для вирощування сільськогосподарських культур на загальній площі - 12 тис. га, зокрема з: ТОВ «Агро-Альянссервіс» для вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 1610,97 га;

- передані позивачу за оспорюваним договором землі знаходяться на території Бородинської селищної ради Белградського району Одеської області. По-перше, всупереч вимогам ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» відповідач не погоджував ані у Бородинської селищної ради Болградського району Одеської області, ані у будь-якого іншого органу виконавчої влади надання дозволів на передачу земель Міністерства Оборони України для вирощування сільськогосподарських культур.

- по-друге, на момент укладення оспорюваного договору був відсутній, передбачений ч.1 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» Порядок, затверджений Кабінетом міністрів України, щодо надання дозволів та їх погодження, визначення та розподіл повноважень для укладення договорів з фізичними і юридичними особами щодо передачі землі для вирощування сільськогосподарських культур. Порядок надання військовими частинами дозволів фізичним і юридичним особам на вирощування сільськогосподарських культур, випасання худоби та заготівлі сіна на землях оборони, наданих військовим частинам у постійне користування стосується обов`язків Кабінету Міністрів України. На час укладання спірного договору, Кабінетом Міністрів України не було визначено порядку використання вищевказаних земель оборони в господарських цілях.

- землі, передані нам за оспорюваним договором знаходилися лише на обліку у відповідача та відповідач не був наділений правами та повноваженнями на самостійне розпорядження вказаними землями, укладення відносно них договорів, оскільки будь-які речові права на спірні землі не були за реєстровані за відповідачем ані на момент укладення оспорюваного договору, ані на сьогоднішній день.

- у відповідача не було встановленого законом необхідного обсягу цивільної дієздатності необхідних повноважень для укладення договору про вирощування сільськогосподарських культур №5-2015 від 17.04.2015, у зв`язку з чим він підлягає визнанню недійсним.

- моментом, коли позивач дізнався про порушення прав, є момент ознайомлення позивача з ухвалою Київського районного суду м. Одеса від 21.06.2023. Оскільки спеціальних строків позовної давності у даному випадку законом не встановлюється, перебіг позовної давності складає три роки і відраховується з дня, коли особа дізналась або могла дізнатися про порушення свого права, а саме з вересня 2023.

Стислий виклад заперечень відповідача.

- земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного позивачем договору про вирощування сільськогосподарських культур, входить до земель загальновійськового полігону, що належить до земель оборони, які належать до державної власності, відносяться до земель, які не можуть бути передані у комунальну власність без зміни їх цільового призначення, з огляду на що, облік, тимчасове використання, а також перевірка використання земель колишнього загальновійськового полігону, що належать до земель оборони, не входить до повноважень ані Бородинської селищної ради, ані Веселодолинської сільської ради, тощо. При цьому такі обставини встановлені у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. у справі № 1570/7450/2012, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, а тому в силу вимог ч.1 ст.75 ГПК України не потребують доказування.

- виходячи з того, що спірна ділянка, яка є предметом оспорюваного позивачем договору є складовою частиною загальновійськового полігону та відноситься до земель оборони, належним користувачем якої є Міністерство оборони України, а власником цих земель є держава в особі КМУ, Відповідач вважає, що на момент укладення спірного договору права та охоронювані законом інтереси позивача не були і не могли бути порушеними оспорюваним договором.

- доводи позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку, оскільки, відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

- зазначені вище обставини були встановлені Рішенням Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2016 р. у справі № 916/1439/16 за позовом Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Веселодолинської сільської ради про визнання недійсним договору №5-2015 від 17.04.2015р. про сумісну діяльність, який укладений між Білгород-Дністровською КЕЧ району (відповідач-1) та ТОВ „Агро-Альянссервіс» (відповідач-2), за участі третьої особи на стороні відповідачів Міністерства Оборони України. В рамках цієї справи ТОВ „Агро-Альянссервіс» заперечував проти визнання цього Договору недійсним з підстав, викладених у його відзиві на позов від 04.07.2016р. за вх.№16475/16, згідно з яким просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що в силу вимог ст.ст.17, 122 ЗК України до повноважень Тарутинської районної державної адміністрації не належать повноваження щодо розпорядження землями державної власності, які належать до земель оборони або навіть земель сільськогосподарського призначення. Вирішення питання використання загальновійськового полігону, що належить до земель оборони, а також перевірка використання таких земель, не входить до повноважень Тарутинської районної державної адміністрації, тому в силу ч.4 ст. 75 ГПК України ці обставини є такими, що не доказуються при розгляді справи №916/4506/23, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, оскільки правові підстави укладання оспорюваного договору та їх наслідки встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили.

- відповідач звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з позовом вже після закінчення строку дії Договору №5-2015 від 17.04.2015 р., а відповідно до правових позицій Верховного Суду викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року № 916/1415/19, від 07.07.2021 по справі № 905/1562/20 відсутні підстави для визнання договору недійсним після його фактичного виконання сторонами та припинення його дії (02.09.2023 закінчився строк дії договору, на який він був укладений).

- також відповідач звертає увагу на пропуск позивачем строку позовної давності (3-х років) з моменту укладення договору, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

- за відсутності обвинувального вироку в рамках кримінального провадження №42023164220000004 про винуватість керівництва Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційної частини району в інкримінованому позивачем порушенні його прав з боку Відповідача висновок позивача про нібито відсутність за станом на 17.04.2015 (дату укладання договору) необхідного обсягу повноважень для укладення договорів про вирощування сільськогосподарських культур не відповідає дійсності, так само як і не заслуговують на увагу причини поважності пропуску позивачем трирічного строку позовної давності звернення до суду з вимогами визнання договору недійсним, оскільки вони є безпідставним та не ґрунтуються на вимогах закону, по суті є лише припущенням позивача стосовно цієї обставини.

Стислий виклад пояснень третьої особи.

- на виконання делегованих повноважень від Міністерства оборони України (центрального органу виконавчої влади), який здійснює управління землями оборони, що входять до земель військового полігону «Тарутинський», Білгород-Дністровська КЕЧ району, на обліку у якої перебуває земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_1 , укладаючи договір діяла правомірно, а тому, є незаконними та необґрунтованими доводи позивача про те, що Білгород-Дністровська КЕЧ району не мала права на укладання договору відносно земель військового полігону.

-як свідчать обставини справи, земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного позивачем договору про вирощування сільськогосподарських культур, входить до земель загальновійськового полігону, що відноситься до земель оборони, та належать до державної власності і не можуть бути передані у комунальну власність без зміни їх цільового призначення, з огляду на що, облік, тимчасове використання, а також перевірка використання земель колишнього загальновійськового полігону, не входить до повноважень ані Бородинської селищної ради, ані Веселодолинської сільської ради. Такі обставини щодо земель військового полігону встановлені у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. у справі № 1570/7450/2012, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, а тому в силу вимог ч.1 ст.75 ГПК України не потребують доказування.

- виходячи з того, що спірна ділянка, яка є предметом оспорюваного позивачем договору, є складовою частиною загальновійськового полігону та відноситься до земель оборони, органом управління яких є Міністерство оборони України, а власником цих земель є держава в особі КМУ, вважаю, що на момент укладення спірного договору права та охоронювані законом інтереси позивача не були порушені оспорюваним договором і він протягом всього терміну дії договору про порушення своїх прав не заявляв, а звернувся до суду з цим позовом лише після закінчення дії договору і відмови відповідача укласти з ним новий договір, або додаткову угоду про продовження його дії на новий строк. Отже, доводи позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку, оскільки, відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

- недійсність оспорюваного договору № 5-2015 від 17.04.2015 р вже розглядалась Господарським судом Одеської області за участі позивача і певні обставини, на які посилається позивач в позові, були встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2016 р. у справі № 916/1439/16 за позовом Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Веселодолинської сільської ради про визнання недійсним договору №5-2015 від 17.04.2015р. про спільну діяльність, який укладений між Білгород-Дністровською КЕЧ району (відповідач-1) та ТОВ „Агро-Альянссервіс (відповідач-2), тому в силу ч.4 ст. 75 ГПК України є такими, що не доказуються при розгляді справи №916/4506/23, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, оскільки правові підстави укладання оспорюваного договору та їх наслідки встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили.

Обставини справи встановлені судом.

17.04.2015р. між Білгород-Дністровською КЕЧ району (Сторона -1) і ТОВ „Агро-Альянссервіс (Сторона -2) укладений договір про вирощування сільськогосподарських культур №5-2015, згідно з яким з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних сил України та відповідно до ст.4 Закону України „Про використання земель оборони від 27.11.2013р. №1345-ІV сторони за цим договором домовилися про вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках площею 945 га, які надані Стороні -1 в безстрокове користування та можливостей Сторони -2 діяти, а саме: вирощування сільськогосподарських культур.

Згідно з п. 3.1. даного договору Сторона - 1 зобов`язується, зокрема, залучити для вирощування сільськогосподарської продукції, яка буде проводитися Стороною -2 земельної ділянки, що надані Стороні -1 в безстрокове користування, на підставі постанови Ради народних депутатів Української Радянської Соціалістичної республіки від 18.12.1945р., рішення Ізмаїльського обласного виконавчого комітету від 10.06.1946р. №7 та згідно акту прийму-передачі від 22.10.2014р. Тарутинського загальновійськового полігону, розташовані на території Веселодолинської селищної ради Тарутинського району Одеської області терміном на сім сільськогосподарських років тобто до 30.08.2022р згідно індивідуальної картки обліку земельної ділянки №97.

Згідно з п. 4.1. договору Сторона - 2 зобов`язується, зокрема, здійснювати господарську діяльність з використанням залучених земельних ділянок щодо вирощування сільськогосподарських культур; здійснювати виробничий процес, забезпечивши його необхідними машиннотракторними агрегатами, технічним обладнанням, інвентарем, паливно мастильними матеріалами та відповідними спеціалістами та працівниками; вести бухгалтерській облік майна, цінностей, зобов`язань в тому числі платіжних та інших операцій, пов`язаних з виконанням цього договору.

Відповідно до п.5.1. договору Сторони домовилися, ціна договору складає 700 (сімсот) грн. за 1 га на один календарний рік а саме: не менш 3 відсотка із нормативної грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнтів індексації, що складає по Веселодолинської селищної ради Тарутинського району на час укладення договору 231190,59 грн. за 1 га.

Згідно з умовами п.9.2. договору цей договір укладений строком на сім сільськогосподарських років, тобто до 30.08.2022р.

20.04.2015 комісією у складі головуючого помічника начальника Білгород-Дністровської КЕЧ району з матеріально-технічного забезпечення-працівника ЗСУ Дробиша О.Г. та членів комісії: інженера із землекористування Білгород-Дністровської КЕЧ-працівника ЗСУ Колосової Т.П. з залученням директора ТОВ «Агро-Альянссервіс» Маринат О.П. з метою виконання умов п.1.1. Договору №5-2015 від 17.04.2015 року, укладеного між ТОВ «Агро-Альянссервіс» та Білгород-Дністровської КЕЧ району, проведено обмір земельних ділянок, які відведені для вирощування сільськогосподарської продукції на підставі Схеми виділення земельних ділянок колишнього Татуринського полігону, запропоновано залучити для здійснення господарської діяльності у відповідності до умов Договору від 17.04.2015 р. за №5-2015 земельні ділянки, розташовані на полях №1 (431,11 га), №2 (514,03 га) загальною площею 945,14 га. Вказані земельні ділянки знаходяться у задовільному стані та придатні для ведення сільськогосподарської діяльності, а саме вирощування зернових та решта технічних культур.

15.10.2015 між відповідачами укладено додаткову №1 до договору, якою у договір внесені зміни та доповнення:

- п.1.1. Договору викласти в наступній редакції: «з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних сил України та відповідно до ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003, №1345-ІУ, Сторони за цим Договором домовилися про вирощування сільськогосподарських культур, на земельних ділянках площею 945 га, які надані Стороні - 1 в безстрокове користування та мож-іивостей Сторони - 2 діяти, а саме: вирощування зернових, технічних та решти куль іур, не віднесених до інших класів рослинництва».

- п.5.1. Договору викласти в наступній редакції: «Сторони домовились, ціна договору складає 940 (дев`ятсот сорок) гривень за один гектар на один календарний рік, а саме не менш 3 відсотка із нормативної грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнтів індексації, що складаються на час укладання Договору.

- п.5.2 Договору викласти в наступній редакції: «Розрахунки зі Стороною-1 від вирощування сільськогосподарських культур проводяться у наступному порядку: щомісяця рівними платіжками, в строк до 25 числа наступного за платежем місяця на протязі року, згідно графіку оплати у відповідності до складеного акту обміру земельних ділянок.

- Розділ 9 Договору доповнити пунктом 9.11 «У разі внесення змін до законодавства щодо використання земель оборони у господарських цілях, Сторони вносять відповідні зміни до умов Договору».

Додатковою угодою №2 від 02.09.2016 до договору сторони збільшили вартість плати за 1 гектар на рік до 1850 грн, змінили строки розрахунків -до 15 числа наступного за платежем місяця протягом календарного року, а також погодили новий строк дії договору 02.09.2023.

Додатковою угодою №3 від 25.10.2016 до договору сторони виклали в новій редакції:

- п.5.1. "Сторони домовились, що ціна договору складає 3 855 411,60 гривень, тобто з розрахунку 2 280 грн за один гектар на один календарний рік, а саме: не менш 8% із нормативної грошової оцінки;

- п.5.2. "Розрахунки зі стороною -1 проводяться у наступному порядку: щомісяця рівними платежами, в строк до 15 числа наступного за платежем місяця протягом календарного року, у сумі 321 284,30 грн."

Додатковою угодою №4 від 15.07.2018 до договору сторони виклали п. 1.1. договору в наступній редакції: "з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних сил України та відповідно до ст.2 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", ст. 4 Закону України Про використання земель оборони, свідоцтва про реєстрацію Білгород-Дністровської КЕЧ як суб`єкта господарської діяльності у ЗСУ №158 від 30.06.2010, сторони за цим договором домовились про вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках площею 1610,97 га, які надані стороні-1 в користування та можливостей сторони-2, а саме: вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва.

Додатковою угодою №5 від 29.12.2022 до договору сторони виклали в новій редакції:

- п.5.1. "Сторони домовились, що ціна договору складає 3 950 201,49 гривень за 1 календарний рік із розрахунку нормативної грошової оцінки 1 га ріллі на 2022 рік, а саме: 8,2% від нормативної грошової оцінки земель із подальшим застосуванням індексації споживчих цін відповідно до ст. 1,3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" згідно Таблиці №1, в якій встановлено кадастрові номери земельних ділянок 5124780700:01:002:0375, 5124780700:01:002:0376, 5124780700:01:002:0377, 5124780700:01:002:0378, їх площа 1610,9700 га, відповідно, нормативно грошова оцінка одного га та сума вкладу у розмір 8.2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

- п.5.2. "Розрахунки зі стороною -1 проводяться у наступному порядку: щомісяця рівними платежами, в строк до 10 числа календарного місяця, наступного за розрахунковим, у сумі 329 183,46 на яку застосовуються норми ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Відповідно до Акту звірки земель між Білгород-Дністровської КЕЧ району і ТОВ АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС згідно договору спільної діяльності з вирощування сільськогосподарських культур №5-2015 від 17.04.2015 станом на 30.06.2023 площа земельної ділянки за даними обліку за умовами укладеного договору та фактично оброблено підприємством становить 1610, 97 га.

Також позивач надав до суду:

- рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2017 у справі №5017/3725/2021, яким позов Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди землі №б/н від 28.12.2007р. об`єкт оренди земельна ділянка площею 1 341,35 га, (кадастрові номери 1) 5124780700;01;002;0375, 2) 5124780700;01;002;0376, 3) 5124780700;01;002;0377, 4) 5124780700;01;002;0378) яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код 04056894) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Победа" (68250, Одеська область, Саратський район, с. Новоселівка, код ЄДРЮОФОП 03766122). Витребувано у Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" та повернуто Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі земельну ділянку площею 1 341,35 га, яка розташована на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області вартістю 24 839 971,75 грн. Стягнуто з Тарутинської райдержадміністрації Одеської області на користь Державного бюджету України 32 190 грн. судового збору. Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Победа" на користь Державного бюджету України 32 190 грн. судового збору.

- ухвалу Київського районного суду у справі у справі №947/19915/23 щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023164000000004 від 28.04.2023;

В свою чергу відповідач надав до суду:

- свідоцтво про реєстрацію військової частини як суб`єкта господарської діяльності у Збройних Силах, яке видано Департаментом фінансів Міністерства оброни України, та згідно з яким 30.07.2010 за реєстраційним №158 зареєстровано Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району;

- наказ начальника Болградського гарнізону від 11.04.2011 №3 «Про закріплення за військовими частинами (закладами, установами та організаціями) ЗСУ, Болградського гарнізону казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж і земельних ділянок, яким, серед іншого, за Білгород-Дністровською КЕЧ району закріплено військове містечко №11 в с. Надеждовка Тарутинського району у складі земельної ділянки загальною площею 24229,5 га

- протокол наради з керівним складом органів військового управління Міністерства оброни України та Генерального штабу ЗСУ з питань визначення варіанту охорони військових об`єктів військових частин ЗСУ та використання земель оборони у сільськогосподарських цілях на полігонах ЗСУ №53 від 24.09.2013, який затверджений Міністром оброни України, та яким, серед іншого по Головному квартирно-експлуатаційному управлінню ЗСУ вирішено в термін до 01.10.2013 квартирно-експлуатаційними органами, які мають свідоцтва, укласти договори щодо надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції. Решті квартирно-експлуатаційним органам до 10.10.2013 підготувати документи на отримання в Департаменті фінансів Міністерства оборони свідоцтва.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ст.ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Аналогічні положення містяться і у ч. 2 ст. 20 ГК України.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту.

Під способом захисту цивільного права чи інтересу розуміють визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (аналогічний висновок, викладений у п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, у п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.07.2021 у справі № 903/1030/19). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (подібний висновок, викладений п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17).

При цьому, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії (аналогічний висновок міститься у п. 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Частиною 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16.

Як встановлено господарським судом, позивач, який є стороною укладеного з відповідачем договору, просить суд визнати недійсним цей договір саме з підстав відсутності у відповідача необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки всупереч вимог ст.4 Закону України Закону України «Про використання земель оборони», укладений між сторонами договір не було погоджено відповідачем ані з Бородинською селищною радою Болградського району Одеської області, ані у будь-якого іншого органу виконавчої влади, договір укладено за відсутністю порядку, затвердженого КМУ, а також за відсутності у відповідача права розпорядження відповідними земельними ділянками.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину.

Між тим, як наведено самим позивачем у позовній заяві, про обставини відсутності у відповідача цивільної дієздатності на укладення оспорюваного договору позивач дізнався лише наприкінці вересня 2023, тобто, вже після того, як оспорюваний договір припинив свою дію згідно умов додаткової угоди №2 від 02.09.2016 до договору.

З огляду на вищевикладене, виходячи з підстав заявленого ТОВ «Агро-Альянссервіс» позову у даній справі, господарський суд дійшов висновку, що відповідні обмеження відповідача на укладання оспорюваного договору, не мають юридичної сили для позивача.

Разом з тим, позивачем не доведено суду обставин порушення його прав та законних інтересів оспорюваним договором та яким чином в результаті визнання недійсним цього договору майнові права позивача будуть захищені та відновлені, із врахуванням того, що позивач звернувся до суду з позовом вже після закінчення строку дії договору №5-2015 від 17.04.2015 р., який виконаний сторонами.

При цьому, судом враховується правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, згідно з яким Верховним Судом уточнений висновок щодо застосування відповідних норм права, який було викладено у постанові Касаційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20 наступним чином : Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки.

Окрім того, слід зазначити, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

Як встановлено господарським судом, спір щодо визнання недійсним оспорюваного позивачем договору, з підстав його невідповідності вимогам ст.4 Закону України «Про використання земель оборони», вже розглядався господарським судом Одеської області у справі №916/1439/16 за позовом Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області до відповідачів: 1) Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Альянссервіс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Міністерство оборони України про визнання недійсним договору та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області до відповідачів: 1) Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району 2) Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Альянссервіс третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Міністерство оборони України про визнання недійсним договору.

19.10.2016 господарським судом у справі №916/1439/16 постановлено рішення, яким відмовлено Тарутинській районній державній адміністрації Одеської області у задоволенні позову. Відмовлено третій особі, із самостійними вимогами на предмет спору Веселодолинській сільській раді Тарутинського району Одеської області у задоволенні позову.

При цьому, у вказаній справі ТОВ «Агро-Альянссервіс» було надано відзив на позов від 04.07.2016р. за вх.№16475/16, в якому ТОВ «Агро-Альянссервіс» просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що в силу вимог ст.ст.17, 122 ЗК України до повноважень Тарутинської районної державної адміністрації не належать повноваження щодо розпорядження землями державної власності, які належать до земель оборони або навіть земель сільськогосподарського призначення. Вирішення питання використання колишнього загальновійськового полігону, що належить до земель оборони, а також перевірка використання таких земель, не входить до повноважень Тарутинської районної державної адміністрації. Та обставина, що земельна ділянка загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради відноситься до земель оборони, власником яких є держава в особі КМУ, право постійного користування вказаною земельною ділянкою належить МОУ була встановлена також постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р., залишеним без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014р. у справі №2-а-3436/08/1570. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2013р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014р. було визнано незаконними та скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 18.07.2012р. №468/А-2012 „Про облік та тимчасове використання земель колишнього загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради та від 04.01.2013р. №18/А-2013 „Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 18.07.2012р. №468/А-2012. Твердження позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства, за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку, оскільки, відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України особа має право на захист свого наявного, а не уявного цивільного пава у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Водночас у вказаній справі ТОВ «Агро-Альянссервіс» позовні вимоги про визнання недійсним укладеного з відповідачем договору обґрунтовані посиланнями на те, що всупереч вимог ст.4 Закону України «Про використання земель оборони», укладений між сторонами договір не було погоджено відповідачем ані з Бородинською селищною радою Болградського району Одеської області, ані у будь-якого іншого органу виконавчої влади, договір укладено за відсутністю порядку, затвердженого КМУ.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Агро-Альянссервіс».

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, то суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо встановить, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц і від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73)).

В даному випадку судом було відмовлено позивачу у задоволенні позову до відповідача, а відтак, позовна давність до цих позовних вимог не підлягає застосуванню.

Щодо витрат позивача по сплаті судового збору, то на підставі ст.129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС у задоволенні позову до Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної Частини (КЕЧ) району, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство Оборони України про визнання договору недійсним у справі №916/4506/23.

2.Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-АЛЬЯНССЕРВІС.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 22 квітня 2024 р.

Суддя Г.Є. Смелянець