Рішення

від 23.04.2024 по справі 918/149/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/149/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "МИР"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство"

про стягнення боргу 462 878,59 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Сільськогосподарське приватне підприємство "МИР" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" про стягнення боргу 462 878,59 грн., з яких 453 726,00 грн. - основний борг, 3 692,00 - 3% річних, 5 460,59 грн. - інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору №2 оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 16.08.2023. А саме, згідно умов Договору позивач надав відповідачу послуги оренди транспортних засобів на загальну суму 715 406,20 грн. Відповідач оплатив за надані послуги позивачу 261 679,84 грн. Несплаченими лишилися орендні платежі на суму 453 726,00 грн. Тому позивач, посилаючись на ст.625 ЦК України нарахував 3 692,00 - 3% річних та 5 460,59 грн. - інфляційні втрати.

21 лютого 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" надійшов відзив на позов. Вказує, що виходячи зі змісту пункту 5.4 Договору виплата орендної плати проводиться 70% від фактично зібраної площі на кінець місяця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку. Орендар має право достроково сплатити орендну плату на користь Орендодавця. В той же час, п. 5.10 Договору встановлює, що остаточний розрахунок за даним договором здійснюється на підставі актів приймання-передачі наданих послуг з оренди, що оформлюється протягом 5 календарних днів з моменту закінчення терміну оренди. Зобов`язання Орендаря зі сплати орендної плати за користування сільськогосподарської техніки виникають лише після отримання Орендарем рахунків на оплату. Позивачем не надано доказів щодо направлення на адресу Відповідача поштовим відправленням або кур`єрським відправленням рахунків на оплату орендної плати за Договором. У зв`язку із вказаним, не можуть підлягати задоволенню заявленіПозивачем вимоги по сплаті 3% річних, інфляційне збільшення, оскільки останні нерозривно пов`язані з виконанням основного зобов`язання та, як наслідок, моментом настання такого зобов`язання.

Тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

12 березня 2024 року від Сільськогосподарського приватного підприємства "МИР" надійшла відповідь на відзив. Звертає увагу, що позивачем надсилалися Відповідачу Акти наданих послуг разом з рахунками шляхом надсилання їх сканованих копій на електронну адресу Відповідача agrarne.tov@gmail.com. Додатковим доказом отримання Відповідачем рахунків Позивача є часткова їх оплата Відповідачем. Як зазначено у позовній заяві, Відповідач здійснив часткову оплату отриманих послуг платіжною інструкцією №641 від 29.09.2023 р. на суму 61 679,84 грн., платіжною інструкцією №750 від 13.10.2023р. на суму 100 000,00 грн. та платіжною інструкцією №856 від 26.10.2023р. на суму 100 000,00 грн. При цьому, у платіжних інструкціях №750 та №856 у призначенні платежу Відповідачем зазначено "Оплата за оренду с/г техніки згідно договору №2 від 16.08.2023р, рах. №23 від 26.09.2023 р.". Вище вказаними платіжними інструкціями Відповідачем частково в сумі 200 000,00 грн. сплачений рахунок Позивача №23 від 26.09.2023р. на суму 271 215,32 грн. За таких обставин твердження Відповідача що він не отримував даний рахунок є суперечливим.

Просить позов задоволити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 15.02.2024 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06 березня 2024 р. на 09:20 год.

21 лютого 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" надійшов відзив на позов.

28 лютого 2024 року від представника позивача Сільськогосподарського приватного підприємства "МИР" адвоката Починок Віктора Васильовича надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні 06 березня 2024 року на 09:20 год. у справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 01.03.2024 клопотання представника позивача Сільськогосподарського приватного підприємства "МИР" адвоката Починок Віктора Васильовича про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 918/149/24 задоволено.

Ухвалою від 06.03.2024 підготовче засідання відкладено на 19 березня 2024 р. на 10:15 год.

08 березня 2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" Багнюка Ігоря Вячеславовича надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні 19 березня 2024 року на 10:15 год. у справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 11.03.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" Багнюка Ігоря Вячеславовича про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 918/149/24 задоволено.

12 березня 2024 року від Сільськогосподарського приватного підприємства "МИР" надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 19 березня 2024 року закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 23 квітня 2024 р. на 09:30 год.

У судове засідання 23.04.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Участь у засіданні судом не визнавалася обов`язковою.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду завчасно надіслана учасникам справи.

Матеріалів зібраних у справі достатньо для слухання спору по суті. З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між Сільськогосподарським приватним підприємством "Мир" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" (Орендар) укладений Договір №2 оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 16 серпня 2023 року (арк.с. 5-7).

Відповідно до п. 1.1. Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає Орендареві в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (далі - Техніка) разом із обслуговуючим персоналом (далі - Екіпажем), а Орендар зобов`язується прийняти Техніку Орендодавця та сплачувати Орендодавцеві орендну плату за її використання.

За умовами розділу 4 Договору "Строк оренди" техніка вважається переданою в оренду з дати підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі. Строк оренди: з 24 серпня 2023 року до 30 вересня 2023 року. Строк оренди також може бути змінений за згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.

Згідно пунктів 5.1., 5.2. орендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених Орендарем Орендодавцеві протягом дії Договору на підставі актів приймання - передачі наданих послуг, та розраховується, виходячи з гривневого еквіваленту долларів США з ПДВ за один га обробленої площі земель Орендаря, згідно Специфікації №1, яка є невідємною частиною цього договору. Загальна вартість орендної плати, визначених у Актах приймання-передачі виконаних робіт, в Гривні змінюється на суму Компенсації зміни курсових різниць, по курсу Міжбанку* га на дату складання акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п.5.4 Договору, виплата орендної плати проводиться в розмірі 70% від фактично зібраної площі на кінець місяця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку.

Відповідно до п.5.10 Договору, остаточний розрахунок за даним договором здійснюється на підставі актів приймання-передачі наданих послуг з оренди, що оформлюється протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту закінчення терміну оренди.

Ознаки Техніки, її характеристики відображаються в Додатку №1 (Специфікації) до Договору. Ціна за одиницю техніки за 1 га складає 1600,00 грн.

Згідно з додатковою угодою №1 від 02.10.2023 р. строк оренди Зернозбирального комбайну Lехіоn 480 та Жатки зернової Vаrіо 750 продовжено до 10.10.2023р. (арк.с. 8).

Згідно з додатковою угодою №2 від 11.10.2023 р. до Договору строк оренди Зернозбирального комбайну Lехіоn 480 та Жатки зернової Vаrіо 750 продовжено до 14.10.2023 р. (арк.с. 9).

Позивач надав послуги щодо оренди транспортних засобів Відповідачу згідно з актом наданих послуг №22 від 08.09.2023р. на суму 61 679,84 грн., згідно з актом наданих послуг №23 від 26.09.2023р. на суму 271 215,32 грн., згідно з актом наданих послуг №24 від 30.09.2023р. на суму 123 423,68 грн., згідно з актом наданих послуг №25 від 16.10.2023р. суму 259 087,36 грн. (арк.с.10-16).

Загальна вартість наданих послуг становить 715 406,20 грн.

Також Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату №22 від 08.09.2023р. на суму 61 679,84 грн., №23 від 26.09.2023р. на суму 271 215,32 грн., №24 від 30.09.2023р. на суму 123 423,68 грн., №25 від 16.10.2023р. суму 259 087,36 грн.

Згідно наявних у справі доказів Позивачем надсилалися Відповідачу Акти наданих послуг разом з рахунками шляхом надсилання їх сканованих копій на електронну адресу Відповідача agrarne.tov@gmail.com (арк.с. 74-75).

Відповідач здійснив часткову оплату отриманих послуг згідно платіжної інструкції №641 від 29.09.2023 р. на суму 61 679,84 грн., платіжної інструкції №750 від 13.10.2023р. на суму 100000,00 грн. та платіжної інструкції №856 від 26.10.2023р. на суму 100 000,00 грн. (арк.с.18-20).

Загальна сума отриманих Позивачем коштів від Відповідача складає 261 679,84 грн.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 453 726,36 грн.

20.11.2023 Позивачем було направлено Відповідачу претензію про сплату боргу, яка була залишена ним без відповіді та задоволення (арк.с. 22-25).

Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонам, сума заборгованості за Договором №2 становить 453 726,36 грн. (арк.с. 21).

Оскільки Відповідач належним чином не виконав умови договору в частині сплати орендної плати, позивач нарахував та заявив до стягнення 3 692,00 - 3% річних за період з 22.10.2023 по 29.01.2024, та 5 460,59 грн. - інфляційні втрати за період листопад 2023 року - січень 2024 року.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що правовідносини сторін виникли з договорів, які за своєю правовою природою є договорами найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За ч. 1, 2 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Частиною 1 ст. 805 ЦК України передбачено, що управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Приписами ч. 1 ст. 762 ЦК України унормовано, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із матеріалів справи, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договором перед позивачем становить 453 726,36 грн, доказів сплати орендних платежів станом на дату розгляду справи відповідачем суду не надано. Поряд з тим, Позивач у тексті та прохальній частині позовної заяви просить стягнути з Відповідача 453 726,00 грн. Суд не може вийти за межі позовних вимог, відтак вимога в цій частині є такою, що підлягає до задоволення 453 726,00 грн.

Стосовно нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеної норми матеріального права, яка регулює відповідальність за неналежне виконання грошового зобов`язання, вбачається право кредитора здійснити нарахування 3% річних.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, проведений позивачем, встановив, що їх розмір обраховано арифметично та методологічно правильно. Тому вимога про їх стягнення визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського приватного підприємства "МИР" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" про стягнення боргу 462 878,59 грн., з яких 453 726,00 грн. - основний борг, 3 692,00 - 3% річних, 5 460,59 грн. - інфляційні втрати - належить задоволити повністю.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 6 943,18 грн. та витрати на правову допомогу 15000,00 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач не надав попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 6 943,18 грн.

Щодо витрат позивача на правову допомогу, суд зауважує наступне.

В якості доказів, що підтверджують надання правової допомоги до матеріалів справи додано: копію Договору №09/01/24 про надання правової допомоги від 09.01.2024, копію Додаткової угоди №1 від 09.01.2024 до Договору №09/01/24 про надання правової допомоги, Акт №2 наданих послуг від 29.01.2024; Рахунок на оплату №2 від 24.01.2024, платіжну інструкцію №394 від 29.01.2024 про оплату послуг на суму 10 000,00 грн. на рахунок Адвокатського бюро "Віктора Починка", ордер від 05.02.2024 на надання правової допомоги на ім`я адвоката Починка Віктора Васильовича, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП №3441 від 31.08.2017.

Так, між Сільськогосподарським приватним підприємством "МИР" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Віктора Починка" (Бюро) укладено Договір №09/01/24 про надання правової допомоги від 09.01.2024 (арк.с. 26).

Згідно Предмету Договору Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань. Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру. Складання процесуальних документів (позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заперечень, клопотань, претензій, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства). Представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, Служби безпеки України, органах Державної податкової служби України, Держмитслужби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Згідно розділу 4 Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписанні уповноваженими представниками Сторін.

Згідно Додаткової угоди №1 від 09.01.2024 до Договору №09/01/24 про надання правової допомоги (арк.с. 27) визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правничої допомоги у справі по стягненню боргу, інфляційних та річних за договором оренди №2 від 16.08.2023 р. з ТОВ "Рівненське аграрне підприємство".

Вартість послуг, зокрема: Підготовка та подання до Господарського суду Рівненської області позовної заяви про стягнення боргу, інфляційних та річних за договором оренди №2 від 16.08.2023 р. з ТОВ "Рівненське аграрне підприємство" - 10 000,00 грн.

Підготовка та подання інших заяв по суті справи (в т.ч. відповіді на відзив, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу) - 5 000,00 грн.

Представництво інтересів Клієнта у суді першої та апеляціцйної інстанції - В залежності від кількості судових засідань за участю адвоката - ціна участі адвоката у одному засіданні 1000 грн. якщо адвокат приймав участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Підготовка та подання заяв з процесуальних питань - В залежності від кількості поданих заяв - 500,00 грн.

Винагорода за виграну справу - фіксована ціна - 1% від суми в якій позивачу задоволені позовні вимоги.

Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Бюро, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару.

Між Бюро та Клієнтом підписаний Акт №2 наданих послуг від 29.01.2024 (арк.с. 29).

Бюро надало Клієнту Рахунок на оплату №2 від 24.01.2024 (арк.с. 28).

Згідно платіжної інструкції №394 від 29.01.2024 Клієнт сплатив послуги Бюро на суму 10000,00 грн. на рахунок Адвокатського бюро "Віктора Починка" (арк.с.30).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 3 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 р. у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 2 грудня 2020 р. у справі № 317/1209/19, від 3 лютого 2021 р. у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 р. у справі № 753/1203/18.

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи копія Договору №09/01/24 про надання правової допомоги від 09.01.2024, копія Додаткової угоди №1 від 09.01.2024 до Договору №09/01/24 про надання правової допомоги, Акт №2 наданих послуг від 29.01.2024; Рахунок на оплату №2 від 24.01.2024, платіжна інструкція №394 від 29.01.2024 про оплату послуг на суму 10 000,00 грн. на рахунок Адвокатського бюро "Віктора Починка", ордер від 05.02.2024 на надання правової допомоги на ім`я адвоката Починка Віктора Васильовича, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП №3441 від 31.08.2017 - є достатніми матеріалами та дають підстави для відшкодування судом витрат на послуги адвоката.

Суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, є співмірними із ціною позову, та відповідають категорії та складності справи.

У даній справі позов задоволено.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відтак, заявлена позивачем вимога, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України про відшкодування за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" (34023, Рівненська область, Вараський район, с. Мутвиця, вул. Центральна, 3Б, ідентифікаційний код 41467769) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "МИР" (34509, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Костянтинівка, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний код 32256304) 453 726 (чотириста п`ятдесят три тисячі сімсот двадцять шість) грн 00 коп орендної плати, 3 692 (три тисячі шістсот дев`яносто дві) грн 00 коп 3% річних, 5460 (п`ять тисяч чотириста шістдесят) грн 59 коп інфляційних втрат, 6 943 (шість тисяч дев`ятсот сорок три) грн 18 коп судового збору, 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на оплату правової допомоги.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23 квітня 2024 року.

Суддя Бережнюк В.В.