Рішення

від 23.04.2024 по справі 924/47/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2024 р. Справа № 924/47/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 204 справу

за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Чемеровецької селищної ради, смт. Чемерівці Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут», м. Хмельницький

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 172292,16 грн,

представники сторін:

від прокуратури: Приступа В.І.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 23.04.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.01.2024р. відкрито провадження у справі № 924/47/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі, надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.02.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 19.03.2024р. позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: 1) Чемеровецької селищної ради, смт. Чемерівці Хмельницької області; 2) комунального некомерційного підприємства Чемеровецька багатопрофільна лікарня Чемеровецької селищної ради, смт. Чемерівці Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю Хмельницькенергозбут, м. Хмельницький про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 172292,16 грн в частині позову керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства Чемеровецька багатопрофільна лікарня Чемеровецької селищної ради, смт. Чемерівці Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю Хмельницькенергозбут, м. Хмельницький про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 172292,16 грн залишено без розгляду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: 1) Чемеровецької селищної ради; 2) комунального некомерційного підприємства «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» Чемеровецької селищної ради звернувся до суду з позовом, у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.02.2024р.) просив суд визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 10.03.2021р., додаткову угоду № 2 від 18.05.2021р., додаткову угоду № 3 від 06.09.2021р., додаткову угоду № 4 від 30.09.2021р., додаткову угоду № 5 від 03.11.2021р., додаткову угоду № 6 від 01.12.2021р., укладені до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» та комунальним некомерційним підприємством «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» Чемеровецької селищної ради, та стягнути з відповідача на користь Чемеровецької селищної ради 172292,16 грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору № 21600041 від 23.02.2021р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує про те, що за результатами відкритих торгів № UA-2021-01-20-002071-а між переможцем аукціону, товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", та замовником, комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня", 23.02.2021р. укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 21600031, предметом якого визначено електричну енергію в кількості 298500 кВт/год. на загальну суму 955200,00 грн. В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод, якими було зменшено обсяг поставленої електричної енергії та відповідно збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії. Підставою для укладення вищезазначених додаткових угод, якими внесено зміни до істотних умов основного договору, сторонами визначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого зміни вносяться у зв`язку із коливанням ціни товару на ринку. Проте, як стверджує прокурор, ні вимогами ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою передбачено випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ні умовами договору № 21600041 від 23.02.2021р. не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку. На підтвердження факту коливання ціни на товар, як стверджує прокурор, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим паче лист, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку. Прокурор зазначає, що відповідачем належним чином документально не підтверджено та не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод), оскільки довідки Торгово-промислової палати України містять інформацію про середньозважені ціни електричної енергії на РДН в ОЕС, які склалися упродовж зазначених у ній періодах, не містяться інформації про розмір цін на товар, їх коливання між датами укладення додаткових угод до договору, тому не можуть слугувати належним обґрунтуванням для підвищення ціни. Відтак, додаткові угоди підлягають визнанню недійсними. При цьому, прокурором зауважено, що визнання недійсними первісних правочинів (будь-якої додаткової угоди) тягне за собою наслідки у виді недійсності усіх послідуючих від них подальших правочинів.

Окрім того, як зазначено у позові, враховуючи, що зобов`язання між сторонами є договірними, отримана відповідачем оплата у сумі 172292,16 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

У відповіді на відзив від 01.02.2024р. прокурор підтримав доводи, викладені у позовній заяві, а також зазначив, що у Кам`янець-Подільської окружної прокуратури наявні законні підстави (повноваження) представництва інтересів держави у суді по даній справі.

08.04.2024р. Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі клопотань і заяв та повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 924/47/24. В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначає, що позовні вимоги щодо визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради, не може бути пред`явлена лише до однієї сторони правочину постачальника, а також і до споживача, з огляду на те, що Лікарнею не надано доказів заперечення укладення оспорюваних додаткових угод, не надано відповідей на листи постачальника, якими ініціювалося підняття ціни за договором. Крім того, як стверджує прокурор, комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради не вжито належних заходів щодо недопущення укладення оспорюваних угод, у зв`язку з чим до Лікарні також можуть бути звернуті відповідні позовні вимоги. За вказаних обставин у прокуратури виникає потреба в необхідності просити суд залучити до справи співвідповідача, що відповідно до положень ст. 48 ГПК України можливо лише на стадії підготовчого провадження.

Також 08.04.2024р. Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою подано заяву про залучення комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради до справи як співвідповідача з метою недопущення неналежного суб`єктного складу учасників справи, так як сторонами справи мають бути всі сторони правочину.

Суд, розглянувши клопотання прокурора про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі клопотань і заяв та повернення на стадію підготовчого провадження, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до частини першої, другої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому засіданні та продовження підготовчого засідання.

Проте, при здійсненні правосуддя слід керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Головуючий забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, керуючись завданням господарського судочинства, яке зобов`язує суд вирішити спір насамперед справедливо, неупереджено та своєчасно (ч. 3 ст. 198 ГПК України).

Згідно ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Разом з тим, суд відзначає, що існує практика, що за наявності певних обставин суд першої інстанції може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Однак, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті (постанови Верховного Суду від 02.10.2019р. у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019р. у справі № 902/271/18, від 16.12.2021р. у справі № 910/7103/21).

Так, у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 902/271/18 сформований такий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема постанови від 02.10.2019р. у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019р. у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019р. № 913/317/18".

Заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі, прокурор його обґрунтовує необхідністю вчинення певних процесуальних дій, а саме залучення комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради у даній справі співвідповідачем (заява від 08.04.2024р.).

Однак, суд вважає, що такі обґрунтування прокурора не є вагомими обставинами, які б вказували на неможливість останнім в процесі перебування даної справи на стадії підготовчого провадження вчинити відповідні процесуальні дії, в тому числі щодо подання заяви про залучення вищевказаної юридичної особи співвідповідачем.

Будь-яких клопотань на стадії підготовчого провадження щодо залучення комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради у даній справі співвідповідачем прокурором не заявлялось. При цьому, звертається увага, що за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача. Доводів стосовно того, що позивачу (прокурору) перешкоджало подати вказану заяву на стадії підготовчого провадження, не наведено та відповідних доказів не подано. Також судом враховується, що станом на час розгляду даної справи Верховний Суд неодноразово наводив правові висновки щодо необхідності визначення усіх сторін оспорюваного правочину як належних відповідачів при вирішенні спору за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною такого правочину (таку правову позицію викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 в справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 01.07.2021 у справі № 542/546/19-ц та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22 зі спорів, що виникли з подібних процесуальних правовідносин).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Отже, повернення до стадії підготовчого провадження цій справі призведе до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній із сторін у справі, а саме позивачу (прокуратурі), значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.

Так, відповідно до частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Статтею 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 177 ГПК України).

Судом зазначається, що 20.02.2024р. було закрито підготовче провадження у справі № 924/47/24, яке тривало з 10.01.2024р. (ухвала суду про відкриття провадження у справі). Отже у позивача (прокуратури) було достатньо часу для того, щоб у підготовчому провадженні скоригувати позовні вимоги, із урахуванням усіх обставин, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що клопотання від 08.04.2024р., у якому прокуратура просила вирішити питання щодо повернення справи № 924/47/24 до стадії підготовчого провадження, було подано поза межами підготовчого провадження, а поважності причин його подання на стадії судового розгляду по суті судом не встановлено, беручи до уваги принцип рівності сторін у процесі, суд залишає без розгляду клопотання Кам`янець-Подільської окружної прокуратури про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі клопотань і заяв та повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 924/47/24.

Крім того, суд залишає без розгляду заяву Кам`янець-Подільської окружної прокуратури від 08.04.2024р. про залучення комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради до справи як співвідповідача, оскільки означену заяву прокурором поданого з пропущенням строку, визначеного ч. 1 ст. 48 ГПК України.

25.01.2024р. представником товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» подано до суду відзив, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень із посиланням на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015р. № 3302-05/11398-07 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» вказує, що, укладаючи додаткові угоди, сторони не виходили за рамки 10%-го збільшення ціни за одиницю товару, при цьому загальна сума договорів не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі, що було погоджено з замовником, а обмеження строків зміни ціни за одиницю товару на дату укладення додаткової угоди Законом України «Про публічні закупівлі» не встановлено. Також відповідач відзначає, що з огляду на те, що коливання ціни підтверджено ціновими довідками Хмельницької торгово-промислової палати, то докази на підтвердження коливання ціни є належними та допустимими в розумінні господарського процесуального законодавства. Крім того, на думку відповідача, відсутні обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання позивачами, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням державних коштів; факт не звернення позивача з позовом протягом розумного терміну без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи викладені в заявах по суті справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-01-20-002071-а від 02.12.2021р. між комунальним некомерційним підприємством «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» укладено договір № 21600041 від 23.02.2021р., предметом якого була закупівля електричної енергії на загальну суму 955197,76 грн в кількості 244658,459 кВт/год.

Згідно протоколу засідання тендерного комітету про розгляд тендерної пропозиції на закупівлю електричної енергії № 19 від 10.02.2021р. вирішено визначити переможцем торгів на закупівлю «Електрична енергія «ДК 021:2015:09310000-5» ТОВ «Хмельницькенергозбут».

23.02.2021р. між комунальним некомерційним підприємством «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» Чемеровецької селищної ради (Споживач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (Постачальник), укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 21600041, відповідно до п. 1.1. якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії.

Відповідно до п. 1.4. договору сторони, керуючись п. 3.2.5. ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції Постачальника. Цей договір укладений у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції Постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UA-2021-01-20-002071-а).

Згідно п. 2.1. договору за цим договором Постачальник продає Споживачу до 31.12.2021 товар «код ДК 021:2015 09310000-5, - Електрична енергія» (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до п. 5.1. договору ціна цього договору становить 955200,00 грн.

Як передбачено п. 5.2. договору, ціна за одиницю товару визначається у додатку № 1 до договору «Комерційна пропозиція Постачальника».

Згідно з підпунктом 5.3. договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 5.4. договору ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору. Вказані послуги оплачуються Споживачем через Постачальника.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що фактична ціна поставки товару визначається щомісячно (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно п. 5.14 договору. У разі зміни складової ціни товару, - тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору, згідно з п. 5.8. цього договору.

Відповідно до підпункту 5.5.1. пункту 5 договору базова ціна за одиницю товару (далі - Базова ціна), є ціна товару без ПДВ, з врахуванням відповідного тарифу на передачу електричної енергії та розподілу електричної енергії, та для цілей п. 5.6 Договору визначається таким чином:

5.5.1.1. в Додатку №1 до Договору, якщо формування ціни та підписання акту приймання-передачі товару здійснюється вперше за договором (за перший місяць поставки за договором), за умови, що сторонами не змінювались умови договору щодо зміни тарифу, як складової частини ціни згідно з п. 5.8 договору або

5.5.1.2. в акті приймання-передачі товару за попередній розрахунковий період, за умови, що сторони не змінювали умови договору в частині зміни тарифу, як складової частини ціни відповідно до п. 5.8. договору після підписання акту за попередній розрахунковий період або

5.5.1.3. в Додатку №1 до Договору в редакції відповідної додаткової угоди до договору, підписаної сторонами відповідно до п. 5.8. договору, у випадку, якщо безпосередньо до дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару за відповідний розрахунковий період сторони змінювали умови договору згідно п. 5.8. договору.

Відповідно до п. 5.6. договору на виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).

Згідно підпункту 5.6.1. договору зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п. 5.6.2 договору; не більше, ніж на 10% від базової ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

У відповідності до підпункту 5.6.2. договору ціна за одиницю товару за відповідний розрахунковий період визначається у виставлених постачальником рахунках та актах приймання-передачі товару, наданих згідно п. 5.14 цього договору, виходячи з коливання ціни електричної енергії на ринку.

Згідно п. 5.8. договору на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором.

У випадку зміни тарифу на передачу електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в Додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням Додатку №1 до договору в новій редакції (пп. 5.8.1 договору).

Як зазначено у пп. 5.8.2 договору, додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну Базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці Додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці Додатку №1. Ціна Товару без ПДВ та без Тарифів (стовп. 4 таблиці Додатку №1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі товару за останній розрахунковий період або згідно даних, вказаних в Додатку № 1 до договору, якщо акт не підписувався.

Згідно з пп. 5.8.3 договору додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці Додатку № 1 до Договору.

У відповідності до п. 5.9. договору зміна ціни за одиницю товару, згідно п.п. 5.6.-5.7. договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії.

Як передбачено п. 5.12. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, протягом якого Споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих заявок.

Згідно з п. 5.13 договору по закінченні розрахункового періоду Постачальник зобов`язаний надати для підписання Споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 (п`яти) робочих днів, або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю Товару згідно умов цього договору та іншу інформацію згідно з вимогами договору.

Оплата за електричну енергію здійснюється за умови подання Споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого Постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного Сторонами акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю товару в рахунку виставленому за цим пунктом та в акті приймання-передачі товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається в порядку, визначеному п.п. 5.6.-5.7. договору (п. 5.14 договору).

Відповідно до п. 5.15 договору датою виконання зобов`язань Споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Як визначено у п. 13.6 договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток №1 - Комерційна пропозиція Постачальника; Додаток №2 - Примірна форма Заявки на постачання електричної енергії Споживачу; Додаток №3 - Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії.

У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії - 298500 кВт/год., ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 1,25164 грн, тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 2,667 грн.

У додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020р., та становить 0,29393 грн; відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2381 від 09.12.2020р., та становить 1,12143 грн; оператор системи розподілу - АТ "Хмельницькобленерго"; загальна вартість договору - 955200,00 грн.

Також до договору складено додаток №2 - Заявка на постачання електричної енергії Споживачу (за відповідними об`єктами електроспоживання).

10.03.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 1, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в лютому 2021 року 1635,42 Мвт/год. в порівнянні з січнем 2021 року 1462,52 грн Мвт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

Так, у додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 271354,69 кВт/год., ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 1,51807 грн, тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 2,93343 грн.

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/152 від 02.03.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за січень 2021р. 1462,52 грн, за лютий 2021р. 1635,42 грн.

18.05.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 2, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в квітні 2021 року 1,45022 грн кВт/год. в порівнянні з березнем 2021 року 1,37425 грн кВт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 59184 кВт/год. (з 01.02.2021р.), 208367,63 кВт/год. (з 01.04.2021р.), ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 1,51807 грн (з 01.2.2021р.), 1,57161 грн (з 01.04.2021р.), тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 2,93343 грн (з 01.02.2021р.), 2,98697 грн (з 01.04.2021р.).

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/152 від 07.05.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за березень 2021р. 1,37425 грн кВт/год., за квітень 2021р. 1,45022 грн кВт/год.

06.09.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 3, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в серпні 2021 року 2076,25 грн Мвт/год. в порівнянні з липнем 2021 року 1444,05 грн Мвт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 20430 кВт/год. (з 01.05.2021р.), 17209 кВт/год. (з 01.06.2021р.), 15370 кВт/год. (з 01.07.2021р.), 116039,1677 кВт/год. (з 01.08.2021р.), ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 1,27321 грн (з 01.05.2021р.), 1,51415 грн (з 01.06.2021р.), 1,51415 грн (з 01.07.2021р.), 1,80681 грн (з 01.08.2021р.), тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 2,68857 грн (з 01.05.2021р.), 2,92951 грн (з 01.06.2021р.), 2,92951 грн (з 01.07.2021р.), 3,22217 грн (з 01.08.2021р.).

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/856 від 31.08.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за липень 2021р. 1444,05 грн Мвт/год., за серпень 2021р. 2076,95 грн Мвт/год.

30.09.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 4, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в вересні 2021 року 2,22792 грн кВт/год. в порівнянні з серпнем 2021 року 2,07695 грн кВт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 15525 кВт/год. (з 01.08.2021р.), 93702,0771 кВт/год. (з 01.09.2021р.), ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 1,80681 грн (з 01.08.2021р.), 2,04106 грн (з 01.09.2021р.), тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 3,22217 грн (з 01.08.2021р.), 3,45642 грн (з 01.09.2021р.).

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/969 від 27.09.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за серпень 2021р. 2076,95 грн Мвт/год., за вересень 2021р. 2227,92 грн Мвт/год.

03.11.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 5, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в жовтні 2021 року 2728,56 грн Мвт/год. в порівнянні з вереснем 2021 року 2227,92 грн Мвт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 19577 кВт/год. (з 01.09.2021р.), 67392,56 кВт/год. (з 01.10.2021р.), ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 2,04106 грн (з 01.09.2021р.), 2,38636 грн (з 01.10.2021р.), тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 3,45642 грн (з 01.09.2021р.), 3,80172 грн (з 01.10.2021р.).

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/1089 від 25.10.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за вересень 2021р. 2227,92 грн Мвт/год., за жовтень 2021 р. 2728,56 грн Мвт/год.

01.12.2021р. сторони договору уклали додаткову угоду № 6, в якій погоджено, що у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в листопаді 2021 року 3352,35 грн Мвт/год. в порівнянні з жовтнем 2021 року 2793,44 грн Мвт/год., що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати, Додаток № 1 до договору № 21600041 від 23.02.2021р. викласти в новій редакції.

У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція Постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії 35694 кВт/год. (з 01.10.2021р.), 28819,459 кВт/год. (з 01.11.2021р.), ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год. - 2,38636 грн (з 01.10.2021р.), 2,76616 грн (з 01.11.2021р.), тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 3,80172 грн (з 01.10.2021р.), 4,18151 грн (з 01.11.2021р.).

Відповідно до інформаційної довідки № 22-05/1204 від 23.11.2021р. Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за жовтень 2021 р. 2728,56 грн Мвт/год., за листопад 2021р. 3352,35 грн Мвт/год (коливання ціни 20,01%).

02.12.2021р. сторонами укладено угоду № 7 про розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., відповідно до п. 1 якої в зв`язку з тим, що кошти споживача на закупівлю електричної енергії по договору № 21600041 від 23.02.2021р. вичерпані і споживач неспроможний виконати свої зобов`язання по договору у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли взаємно згоди розірвати договір № 21600041 від 23.02.2021р.

Датою розірвання договору в частині постачання електричної енергії є 02.12.2021р. (п. 2 угоди).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" виставлено комунальному некомерційному підприємству "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" рахунки-фактури за спожиту електричну енергію на загальну суму 955197,76 грн, а саме: від 12.03.2021р. на суму 97464,97 грн (27688 кВт/год.) за лютий 2021р., від 06.04.2021р. на суму 110869,57 грн (31496 кВт/год.) за березень 2021р., від 19.05.2021р. на суму 117746,35 грн (32850 кВт/год.) за квітень 2021р., від 08.06.2021р. на суму 65912,99 грн (20430 кВт/год.) за травень 2021р., від 06.07.2021р. на суму 60496,73 грн (17209 кВт/год.) за червень 2021р., від 03.08.2021р. на суму 54031,88 грн (15370 кВт/год.) за липень 2021р., від 06.09.2021р. на суму 60029,03 грн (15525 кВт/год.) за серпень 2021р., від 04.10.2021р. на суму 81199,60 грн (19577 кВт/год.) за вересень 2021р., від 04.11.2021р. на суму 162838,31 грн (35694 кт/год.) за жовтень 2021р., від 02.12.2021р. на суму 144608,33 грн (28819 кВт/год.) за листопад 2021р.

Комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" перераховано товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" 955197,76 грн за електроенергію згідно наступних платіжних доручень: № 20 від 15.03.2021р. на суму 97464,97 грн, № 28 від 08.04.2021р. на суму 33327,70 грн, № 1736 від 09.04.2021р. на суму 77541,87 грн, № 7 від 19.05.2021р. на суму 117746,35 грн, № 44 від 18.06.2021р. на суму 16944,37 грн, № 2176 від 14.06.2021р. на суму 48968,62 грн, № 52 від 19.07.2021р. на суму 60496,73 грн, № 58 від 11.08.2021р. на суму 54031,88 грн, № 65 від 09.09.2021р. на суму 39330,23 грн, № 2700 від 10.09.2021р. на суму 20698,80 грн, № 71 від 06.10.2021р. на суму 81199,60 грн, № 82 від 11.11.2021р. на суму 158178,42 грн, № 3137 від 09.11.2021р. на суму 764,91 грн, № 3138 від 09.11.2021р. на суму 3894,98 грн, № 91 від 13.12.2021р. на суму 141279,75 грн, № 3402 від 14.12.2021р. на суму 3328,58 грн.

Сторонами також було укладено акти приймання-передачі електроенергії, а саме: № 01 від 07.4.2021р. на суму 110869,27 грн, № 02 від 11.05.2021р. на суму 117746,35 грн, № 03 від 09.06.2021р. на суму 65912,99 грн, № 04 від 06.07.2021р. на суму 60496,73 грн, № 05 від 04.08.2021р. на суму 54031,88 грн, № 06 від 06.09.2021р. на суму 60029,03 грн, № 07 від 06.10.2021р. на суму 81199,60 грн, № 08 від 08.11.2021р. на суму 162838,31 грн, № 09 від 08.12.2021р. на суму 144608,33 грн.

Заступник керівника окружної прокуратури звернувся із листом № 52-2612-23від 07.11.2023р. до комунального некомерційного підприємства «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» Чемеровецької селищної ради, у якому просив надати належним чином завірені копії договору № 21600041 від 23.02.2021р., а також підтверджуючих документів, що слугували підставою для укладення додаткових угод до договору, платіжних документів щодо оплати товару та інформацію щодо фактичного і належного виконання умов договору постачальником.

На вказаний лист комунальним некомерційним підприємством «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» надано відповідь (лист № 360 від 10.11.2023р.), у якій зазначено, що оплата товару за договором становить в загальному 955197,76 грн.

Кам`янець-Подільська окружна прокуратура звернулася із листом від 07.11.2023р. до Хмельницької торгово-промислової палати, у якому просила надати інформацію щодо середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу вперед» (РДН) та на «внутрішньому ринку» (ВДР) для Об`єднаної енергетичної системи станом на 23.02.2021р., 10.03.2021р., 18.05.2021р., 06.09.2021р., 30.09.2021р., 03.11.2021р., 01.12.2021р., а також відсоток коливання цін на вказаний товар у періоди між зазначеними датами.

На вказаний лист Хмельницькою торгово-промисловою палатою надано прокуратурі інформаційно-цінову довідку № 22-05/1208 від 09.11.2023р., відповідно до якої середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу вперед» становлять: 23.02.2021р. 1635,21 грн Мвт/год., 10.03.2021р. 1236,30 грн Мвт/год. (-24,40), 18.05.2021р. 1173,4 грн Мвт/год. (-5,04), 06.09.2021р. 2261,59 грн Мвт/год. (+92,65), 30.09.2021р. 2281,29 грн Мвт/год. (+0,87), 03.11.2021р. 3338,58 грн Мвт/год. (+46,35), 01.12.2021р. 3177,90 грн (-4,81).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Досліджуючи питання наявності підстав представництва Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою інтересів держави, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Чемеровецької селищної ради, прокурор з огляду на положення ст.ст. 4, 26, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 3, 23 Бюджетного кодексу України, зазначив, що із врахуванням тієї обставини, що джерелом фінансування закупівлі UA-2021-01-20-002071-а, замовником якої було комунальне некомерційне підприємство «Чемеровецька багатопрофільна лікарня», є кошти місцевого бюджету, Чемеровецька селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне і раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Чемеровецької селищної ради.

Крім того, порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і здатне спричинити істотну шкоду не тільки інтересам територіальної громади, але й інтересам держави. Держава намагається створити умови для ефективного використання бюджетних коштів при закупівлі товарів, робіт і послуг, створюючи відповідні механізми та правила при проведенні закупівель, дотримуватись яких повинні всі їх учасники. Натомість економічно невигідні умови оспорених правочинів призвели до надмірного витрачання коштів та порушення економічних інтересів держави. Зокрема, за час дії договору постачальником поставлено значно меншу кількість товару, що створило перешкоди в реалізації позивачем своїх завдань та функцій, що також не відповідає державному інтересу.

У контексті наведеного судом враховуються, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міської ради належить, зокрема розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Тобто з огляду на вищезазначене Чемеровецька селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Чемеровецької селищної ради.

Відповідачем жодним чином не спростовано наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Чемеровецької селищної ради.

Судом враховується, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи слідує, що прокурор звернувся до Чемеровецької селищної ради із листом № 52-10554вих-23 від 15.12.2023р. щодо надання інформації про те чи вживалися та чи будуть вживатися в майбутньому заходи, спрямовані на визнання недійсними додаткових угод до договору, укладених сторонами, та стягнення надмірно сплачених коштів.

У відповідь на вказаний лист Чемеровецька селищна рада відповіла (лист від 18.12.2023р. № 0201-17/1603), що нею не вживалися та не будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом звернення до суду з позовною заявою.

З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на стверджуване порушення, заходів захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

При цьому, наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді позивачем не заперечено.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, територіальної громади, зважаючи на характер наданої позивачем відповіді на лист прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Отже, оскільки фінансування спірної процедури закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, а Чемеровецька селищна рада зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, то суд дійшов висновку про те, що Чемеровецька селищна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі № 905/1907/21.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Однак, перед вирішенням питання щодо наявності чи відсутності процесуальних підстав надавати правову оцінку доводам учасників процесу щодо застосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" та інших норм матеріального права, судом передусім відзначається, що відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частинами 1, 3, 4 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Судом звертається увага на те, що визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Однак, за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019р. у справі № 910/7122/17).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Судом наголошується на тому, що твердження прокурора щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 10.03.2021р., № 2 від 18.05.2021р., № 3 від 06.09.2021р., № 4 від 30.09.2021р., № 5 від 03.11.2021р., у № 6 від 01.12.2021р., укладені до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» та комунальним некомерційним підприємством «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» Чемеровецької селищної ради, пред`явлених лише до однієї зі сторін оспорюваних правочинів (товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут»), не відповідає викладеним у пунктах 57, 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 висновкам про те, що: 1) вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав; 2) якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору (яке відсутнє у даній справі) здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача.

Схожі за змістом висновки (щодо необхідності визначення усіх сторін оспорюваного правочину як належних відповідачів при вирішенні спору за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною такого правочину) викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 в справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 01.07.2021 у справі № 542/546/19-ц та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22 зі спорів, що виникли з подібних процесуальних правовідносин.

Відтак, з`ясуванню обставин обґрунтованості/необґрунтованості позову про визнання правочину недійсним має передувати встановлення належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин (схожий за змістом висновок сформульовано в пункті 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

З огляду на наведене, суд не вбачає процесуальних підстав надавати правову оцінку доводам учасників процесу щодо застосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" та інших норм матеріального права, оскільки їх врахування має істотне значення виключно в аспекті встановлення факту відповідності/невідповідності оспорюваних правочинів чинному цивільному законодавству, зазначені вище мотиви відмови в задоволенні позову про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 10.03.2021р., № 2 від 18.05.2021р., № 3 від 06.09.2021р., № 4 від 30.09.2021р., № 5 від 03.11.2021р., № 6 від 01.12.2021р., укладених до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р. (з підстав неналежного складу відповідачів у справі), виключають необхідність її передчасного дослідження на предмет відповідності чинному законодавству.

Враховуючи вищенаведене, оскільки твердження прокурора щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 10.03.2021р., № 2 від 18.05.2021р., № 3 від 06.09.2021р., № 4 від 30.09.2021р., № 5 від 03.11.2021р., № 6 від 01.12.2021р., укладених до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., пред`явлених лише до однієї зі сторін оспорюваного правочину (товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут»), не відповідає викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 висновкам про те, що: 1) вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав; 2) якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсними додаткових угод № 1 від 10.03.2021р., № 2 від 18.05.2021р., № 3 від 06.09.2021р., № 4 від 30.09.2021р., № 5 від 03.11.2021р., № 6 від 01.12.2021р., укладених до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., зважаючи при цьому на відсутність поданого на розгляд суду клопотання про залучення до участі в справі співвідповідачем контрагента товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (на стадії підготовчого провадження), а також враховуючи, що у спірних правовідносинах комунальне некомерційне підприємство «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» Чемеровецької селищної ради не може мати процесуального статусу позивача в справі за позовом, поданим прокурором для представництва інтересів держави в особі означеного підприємства.

Крім того, судом відзначається, що відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Однак, зважаючи на те, що позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 10.03.2021р., № 2 від 18.05.2021р., № 3 від 06.09.2021р., № 4 від 30.09.2021р., № 5 від 03.11.2021р., № 6 від 01.12.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21600041 від 23.02.2021р., укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» та комунальним некомерційним підприємством «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» Чемеровецької селищної ради, не підлягають задоволенню, позовна вимога (з урахуванням заяви прокурора про уточнення позовних вимог від 20.02.2024р.) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» на користь Чемеровецької селищної ради 172292,16 грн, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору № 21600041 від 23.02.2021р., також не підлягає задоволенню, враховуючи похідний характер даної позовної вимоги та чинність оспорюваних правочинів.

Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).

Крім того, судом при прийнятті рішення враховано правові позиції, наведені у постанові Верховного Суду від 30.01.2024р. у справі № 924/564/22.

За таких обставин, виходячи зі змісту наданих суду доказів в сукупності, враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд вважає за необхідне у позові відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №761/3884/18).

Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц).

Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення (пункт 8.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №923/199/21).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду. З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат (пункти 8.31, 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №923/199/21).

Враховуючи, що саме прокурор звернувся з позовом у даній справі, судові витрати слід покласти на Хмельницьку обласну прокуратуру (платник судового збору), а не на Чемеровецьку селищну раду.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі №925/3/20, у додатковій постанові Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №922/2088/21.

Отже, судові витрати у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на прокуратуру згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 226, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у позові керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Чемеровецької селищної ради, смт. Чемерівці Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут», м. Хмельницький про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 172292,16 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.04.2024 року.

СуддяС.В. Заверуха

Рішення направити прокуратурі, позивачу, відповідачу до електронного кабінету Електронного суду.