Рішення

від 17.04.2024 по справі 925/249/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м.Черкаси справа № 925/249/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом фізичної особи-підприємця Чернецького Олександра Сергійовича, АДРЕСА_1

до Відділу освіти, молоді та спорту Тальнівської міської ради, м.Тальне, вул.Соборна,28

про стягнення грошових коштів у сумі 1067380,73 грн,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Третьяков С.М. адвокат за ордером в режимі ВКЗ;

від відповідача: В.Б.Туркаленко самопредставництво не приєднався до відеоконференції.

Фізична особа-підприємець Чернецький Олександр Сергійович звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Тальнівської міської ради з вимогами про стягнення заборгованості за договором про закупівлю від 07.12.2022 №348 в сумі 1067380,73 грн з них:

979800,00 грн основної заборгованості,

53929,56 грн інфляційних втрат,

33651,17 грн штрафних санкцій,

а також про відшкодування судових витрат.

Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідачем подано відзив на позов з доказами направлення примірника відзиву позивачеві вх.суду №5214/24 від 25.03.2024. Відповідач проти позову заперечив та вказав, що сума основного боргу сплачена, а підстави нарахування санкцій відповідачеві відсутні. Подано докази проведеного розрахунку з позивачем 19.03.2024 в сумі 979800 грн через рішення сесії Тальнівської міської ради. Фінансове зобов`язання відповідачем було зареєстроване в органах Державної казначейської служби України.

За результатами судового розгляду відповідно до приписів ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину судового рішення.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

За результатами проведеного відкритого тендеру на закупівлю обладнання для шкіл району, 07.12.2022 між фізичною особою-підприємцем Чернецьким О.С. (постачальник, кредитор, позивач, стягувач) та Відділом освіти, молоді та спорту Тальнівської міської ради (покупець, відповідач, боржник) укладено Договір про закупівлю №348 на придбання комп`ютерного обладнання для навчальних класів шкіл Тальнівського району.

Згідно з п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товари Лот 1 - комп`ютерне обладнання для навчальних кабінетів "Нової української школи" (ноутбуки, багатофункціональні пристрої) (код згідно ДК 021:2015: 30230000-0 Комп`ютерне обладнання); лот 2 - комплект навчального обладнання для лінгафонного кабінету (код згідно ДК 021:2015: 30230000-0 Комп`ютерне обладнання), (далі - Товар) за ціною, що вказуються в Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору, згідно заявки Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість на нижчезазначених умовах Договору. Код товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі: лот 1 - ноутбуки, багатофункціональні пристрої - 30236000-2 - комп`ютерне обладнання різне; 30232000-4 - периферійне обладнання; лот 2 - комплект навчального обладнання для лінгафонного кабінету - 30236000-2 - комп`ютерне обладнання різне.

Відповідно до п.2.1. Договору загальна сума Договору складає 979800 грн 00 коп (Дев`ятсот сімдесят дев`ять тисяч вісімсот гривень 00 копійок) без ПДВ, у тому числі за Лотом 1 - 679900 грн без ПДВ; за Лотом 2 - 299900,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п.4.1. Договору, Покупець здійснює оплату за одержаний Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 10 робочих днів після підписання Сторонами видаткової накладної. Так, на виконання умов Договору, Постачальником було поставлено Покупцю Товар на загальну суму 979800,00 грн (дев`ятсот сімдесят дев`ять тисяч вісімсот гривень, без ПДВ), що підтверджується видатковими накладними №Ч54 та №Ч55 від 14.12.2022. Вищезазначені видаткові накладні були підписані Сторонами без зауважень та претензій, тобто Покупець прийняв обладнання від Постачальника без жодних зауважень та заперечень 14.12.2022 року. Таким чином, свої зобов`язання за Договором про закупівлю №348 від 07.12.2022 фізична особа-підприємець Чернецький Олександр Сергійович виконав належним чином та в повному обсязі.

Сторони погодили, що пунктами 4.1. та 5.1.1. Договору передбачено, що Покупець зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати за поставлений товар протягом 10 робочих днів після підписання видаткової накладної.

Розрахунок з позивачем (постачальником) станом на 01.03.2024 проведено не було.

На суму заборгованості позивач нараховує до стягнення з відповідача 53929,56 грн інфляційних втрат та 33651,17 грн штрафних санкцій за період з 29.12.2022 по 19.02.2024.

Порушення відповідачем умов договору та строків розрахунків стали причиною звернення позивача в господарський суд Черкаської області для захисту порушеного права на своєчасний розрахунок, примусового стягнення боргу на нарахувань на суму боргу.

У відзиві на позов (вх.суду №5214/24 від 25.03.2024, а.с.44) відповідач вимоги визнав повністю та вказав, що розпорядник бюджетних коштів Тальнівська міська рада своїм рішенням №54/8-9 від 29.02.2024 виділила кошти в сумі 934171 грн на погашення заборгованості та зареєструвала 20.03.2024 бюджетні зобов`язання в ГУ КСУ в Черкаській області.

Відповідач 01.04.2024 за вх.суду №5527/24 (а.с.70-72) підтвердив погашення основного боргу позивачеві:

- платіжна інструкція №1 від 19.03.2024 на суму 45629 грн;

- платіжна інструкція №2 від 19.03.2024 на суму 679900 грн;

- платіжна інструкція №1 від 19.03.2024 на суму 254271 грн, всього 979800 грн з відмітками ДКС України про виконання.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання на ринку надання послуг на території України, самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-11, 45).

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Відповідач є виконавчою структурою органу місцевого самоврядування, діяльність якого регламентована Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", та може діяти лише в спосіб, визначений Законом і не інакше приписи ст.19 Конституції України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 1067380,73 грн вартості комп`ютерного обладнання для шкіл Тальнівського району (персональні комп`ютери, лінгафонні кабінети тощо), поставленого відповідачеві на виконання результатів відкритого тендеру та умов договору про закупівлю від 07.12.2022 №348, які визначені позивачем як сума боргу, інфляційних втрат та штрафних санкцій, завдані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору.

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору про закупівлю від 07.12.2022 №348 (а.с.12-31, зі специфікацією).

Предметом укладеного між сторонами договору є постачання та надання позивачем у власність відповідача електронного обладнання для навчальних кабінетів шкіл району.

Предмет договору охоплюється положеннями гл.54 Цивільного кодексу України (ст.712 Цивільного кодексу України поставка, загальна норма) та приписами ст.265 Господарського кодексу України (поставка, спеціальна норма).

Договір від 07.12.2022 №348 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

Ст.712. 1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Ст.265 Господарського кодексу України. 1. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

2. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

3. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу.

4. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

(Частина четверта статті 265 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5060-VI від 05.07.2012)

5. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

6. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за результатами публічних торгів (тендеру) та на виконання умов договору про закупівлю від 07.12.2022 №348 передано відповідачу обладнання для навчальних кабінетів шкіл відповідно до специфікації №1 (а.с.12-31):

на суму 979800 грн, що підтверджено видатковими накладними №№Ч54 від 14.12.2022 на суму 679900 грн (а.с.32) та Ч55 від 14.12.2022 на суму 299900 грн (а.с.33).

Обладнання за договором прийнято відповідачем без претензій та зауважень. Внаслідок тривалого невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань та не проведення розрахунку позивач звернувся в господарський суд з позовом до відповідача.

У відзиві на позов (вх.суду №5214/24 від 25.03.2024, а.с.44) відповідач вимоги визнав повністю та вказав, що розпорядник бюджетних коштів Тальнівська міська рада своїм рішенням №54/8-9 від 29.02.2024 виділила кошти в сумі 934171 грн на погашення заборгованості та зареєструвала 20.03.2024 бюджетні зобов`язання в ГУ КСУ в Черкаській області.

Відповідач 01.04.2024 за вх.суду №5527/24 (а.с.70-72) підтвердив погашення основного боргу позивачеві:

- платіжна інструкція №1 від 19.03.2024 на суму 45629 грн;

- платіжна інструкція №2 від 19.03.2024 на суму 679900 грн;

- платіжна інструкція №1 від 19.03.2024 на суму 254271 грн, всього 979800 грн.

На дату проведення судового засідання 17.04.2024 сума основного боргу відповідачем сплачена, що підтверджено позивачем в судовому засіданні, предмету спору немає і в цій частині провадження у справі має бути закрито судом з посиланням на приписи ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням витрат на відповідача.

Позивач з посиланням на приписи ст.625 Цивільного кодексу України нараховує до стягнення з відповідача 53929,56 грн інфляційних втрат за період з 29.12.2022 до 19.02.2024 та заявляє до стягнення штрафні санкції в розмірі 33651,17 грн за порушення строків оплати товару.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат.

Суд вважає, що строк виконання зобов`язання відповідачем за договором поставки від 07.12.2022 №348 є таким, що настав.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строки, встановлені п.4.1.2 договору (а.с.13) 10 робочих днів з моменту підписання видаткової накладної, є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми інфляційних втрат за період з 01.01.2023 по 31.01.2024 (53929,56 грн) у примусовому порядку за невиконання грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши встановлений сторонами у договорі та специфікаціях до нього строк на оплату поставленого позивачем товару, перевіривши за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" надані позивачем до позовної заяви розрахунки інфляційних нарахувань, суд встановив, що останні є правильними з огляду на правильне визначення позивачем періоду, протягом якого певна сума простроченого платежу не була сплачена.

Щодо вимоги про стягнення штрафу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 33651,17 грн штрафу за невиконання грошового зобов`язання за період з 29.12.2022 до 19.02.2024.

Суд враховує, що забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки має укладатися сторонами в письмовому виді як умова договору приписи ст.ст.546, 548, 549 Цивільного кодексу України.

Договір про закупівлю від 07.12.2022 №348 (а.с.12-17) не містить пунктів чи положень про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки для відповідача (покупця, набувача майна).

Крім того, суд враховує правову природу штрафу як разове стягнення відсоток від суми невиконання грошового зобов`язання (чи фіксована сума), яке не може продовжуватися в часі.

В розрахунках позову (а.с.34-35) позивач заявив про стягнення 3% річних за невиконання грошового зобов`язання, але ця вимога відсутня в його позовних вимогах (а.с.4-5).

В задоволенні позову в частині стягнення штрафу позивачеві належить відмовити за недоведеністю, необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду та позивачеві по суті спору чи доказів про проведення розрахунку з позивачем. Суд враховує визнання позову відповідачем.

Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту належного виконання зобов`язання у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано; надано докази погашення заборгованості лише 979800 грн - 19.03.2024, що враховано судом.

Провадження в частині стягнення 979800 грн належить закрити на підставі ч.2 п. 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 53929,56 грн інфляційних втрат за договором про закупівлі №348 від 07.12.2024.

В решті вимог належить відмовити.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.ст.129, 130 Господарського процесуального кодексу України з огляду на визнання позову відповідачем до першого судового засідання та часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 50% судового збору (7752,97 грн) з суми боргу 1033729,56 грн. Решту судових витрат покласти на позивача та не стягувати.

Суму судового збору 7752,97 грн суд може повернути з Державного бюджету позивачеві виключно за його заявою. На момент прийняття рішення судом така заява від позивача у справі відсутня.

Керуючись ст.ст.129, 130, 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1.1. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Тальнівської міської ради, м.Тальне, вул.Соборна,28; код ЄДРПОУ 41326277; номер рахунку в банку невідомий

на користь фізичної особи-підприємця Чернецького Олександра Сергійовича, АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; номер рахунку в банку невідомий

53929,56 грн інфляційних втрат та 7752,97 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

1.2. Провадження в частині стягнення 979800 грн боргу закрити.

1.3. У решті вимог позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 22.04.2024.

Суддя Г.М.Скиба