Ухвала

від 22.04.2024 по справі 160/8370/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 квітня 2024 рокуСправа №160/8370/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду адміністративної справи №160/8370/24 за правилами спрощеного позовного провадження,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2024 року №12139;

- зобов`язати Головне управління ДІС у Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме: виключити ТОВ "ВЕГ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, шляхом прийняття відповідного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду 18.04.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову у повному обсязі. Також відповідачем подана заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі, а у разі відмови просить справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування заяви зазначено про те, що відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, оскільки ГУ ДПС у Дніпропетровській області зацікавлене в тому, щоб судове засідання відбулось за участю його представника. Також звертає увагу, що у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судом першої та апеляційної інстанції на користь платника податків, оскаржити його до касаційної інстанції. В зв`язку з чим відповідач, просить врахувати значимість цієї справи та забезпечити її розгляд шляхом переходу до загального позовного провадження.

Позивач до теперішнього часу не надав до суду пояснень стосовно поданої заяви.

Розглянувши заяву, суд зазначає наступне.

Статтею 1 КАС України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.

Проте, предмет спору у цій справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та в частині 4 статті 257 КАС України.

Щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 цієї статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із частиною восьмою статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Суд зазначає, що покликання відповідача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для проведення розгляду справи з викликом сторін.

Крім того, законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Разом з тим, суд також звертає увагу відповідача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 рокуAssalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З урахуванням предмету спору, звертаючи увагу на те, що справа не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи, що відповідно до вимог статті 47 КАС України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції,заява відповідача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду адміністративної справи №160/8370/24 за правилами спрощеного позовного провадження - залишити без задоволення.

Відповідно дост.256 КАС Україниухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Кучма