Рішення

від 22.04.2024 по справі 160/4664/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 рокуСправа №160/4664/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

20.02.2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" - адвокат Авраменко Артем Вікторович до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним дії Державної податкової служби України щодо відхилення податкової накладної №3 від 03.02.2022 року, яку Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.09.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" №3 від 03.02.2022 року датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023 року.

Також позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн.

В обгрунтвання позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ "Спецредуктор" в процесі виконання господарської діяльності, керуючись п. п. 201.1, 201.10 Податкового кодексу України подало на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №3 від 03.02.2022 року. Після чого позивачу надійшла квитанція № 1 про доставку цієї податкової накладної до ДПС України, у якій зазначено: «Документ не може бути прийнятий. Порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутні інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3261208137 ОСОБА_1 ). Зареєстровані підписи особи: директор з 21.08.2023 року по 29.09.2023 року, директор з 22.08.2023 року по 21.08.2024 року, бухгалтер з 23.08.2023 року по 29.09.2023 року». Вважає такі дії відповідача протиправними з огляду на те, що податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу на реєстрацію їх в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 22.03.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

13.03.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Державної податкової служби України надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач не погоджується із позовними вимогами та зазначає наступне. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246. Згідно п. 12 Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування. Тобто, система перевіряє дійсність ключів на дату складання податкового документа. Перевірка набуття права складання та підписання податкової накладної відповідальними особами підприємства здійснюється на підставі отриманих даних про: керівника підприємства відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; головного бухгалтера відповідно до поданої до ДПС заяви за формою 1-ОПП (додаток 5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300 (із змінами і доповненнями)); уповноваженої особи відповідно до поданого повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (за формою визначеною Порядком № 557), яким керівником підприємства уповноважено таку особу на підписання податкової накладної. Відповідно до пп. 66.1.1 пункту 66.1 ст. 66 Кодексу підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації. За інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з 21.08.2023 року ОСОБА_2 є керівником ТОВ «Спецредуктор». ТОВ «Спецредуктор» набуто статусу суб`єкта електронного документообігу 22.08.2023 року відповідно до першого надісланого електронного документа новим керівником. Спірна податкова накладна № 3 від 03.02.2022 року надіслана на реєстрацію ТОВ «Спецредуктор» до набуття права підпису ОСОБА_2 , що й згідно квитанцій від 29.09.2023 року стало підставою для відмови у прийнятті на реєстрацію зазначених податкових документів до ЄРПН, з підстав порушення вимог ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відомості про особу, яка склала податкову накладну, не відповідають КЕП особи, що підписала даний документ. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" (код ЄДРПОУ 38657955) з 2013 року є платником податків та платником єдиного внеску.

ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» є платником податку на додану вартість з податковим номером №386579504077, що підтверджується Витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1704074500049.

Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД є 28.15. Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів.

TOB «СПЕЦРЕДУКТОР» на праві власності належить офісне приміщення за місцем реєстрації підприємства, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №86154544 від 28.04.2017 року.

31.01.2022 року між ДП «Селидіввугілля» (покупець) та ТОВ «Спецредуктор» (Постачальник) був укладений договір №СП1/4-2022 на постачання товару.

03.02.2022 року ДП «Селидіввугілля» на підставі рахунку №5 від 31.01.2022 року було сплачено часткову передоплату за товар позивачу в розмірі 163 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №5292 від 03 лютого 2022 року.

ТОВ «Спецредуктор» на дану передоплату було складено та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №3 від 03.02.2022 року.

17.08.2023 року протоколом засідання загальних зборів учасників ТОВ «Спецредуктор» було вирішено звільнити директора ОСОБА_3 та призначити на його посаду нового директора ОСОБА_2 .

Згідно з наказом №79 від 18.08.2023 року ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» з 18.08.2023 року.

Позивачу надійшла квитанція № 1 про доставку податкової накладної №3 від 03.02.2022 року до ДПС України, у якій зазначено: «Документ не може бути прийнятий. Порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутні інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3261208137 ОСОБА_1 ). Зареєстровані підписи особи: директор з 21.08.2023 року по 29.09.2023 року, директор з 22.08.2023 року по 21.08.2024 року, бухгалтер з 23.08.2023 року по 29.09.2023 року».

Не погоджуючись із діями Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації податкової накладної №3 від 03.02.2022 року, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пункту201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленій цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу Україниподаткова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу Українипорушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуваннямЗаконів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообігта Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообігта Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Тобто, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

- невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- нечинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- недотримання вимог, установлених пункту 192.1 статті 192 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України;

- відсутності суми податку на додану вартість відповідно до пункту 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 pоку); відсутності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; наявності факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; недотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації наданих позивачем податкових накладних зазначено порушення вимог статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг.

Разом з тим відповідно до статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа. Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, на момент виникнення зобов`язання позивача щодо складення спірної податкової накладної №3 від 03.02.2022 року посаду керівника ТОВ «Спецредуктор» займав ОСОБА_4 , який і створив вказаний електронний документ з використанням свого чинного, на той момент, електронного підпису.

Так, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

В той же час, 18.08.2023 року позивачем було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема змінено керівника ТОВ «Спецредуктор» на ОСОБА_2 , що підтверджується Випискою з ЄДР від 23.08.2023 року № 376993779961.

Отже, на момент відправлення податкової накладної №3 від 03.02.2022 року на реєстрацію, посаду керівника «Спецредуктор» займав ОСОБА_4 .

Тобто, у позивача, як платника податків, момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та її зареєструвати не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події у відповідності до статті 187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абз. 14 - 18 п.201.10. статті 201 ПК України.

При цьому, між цими моментами у підприємства змінився керівник, та відповідно було змінено і кваліфікований електронний підпис керівника, та останнім було подано податкову накладну для реєстрації в межах чинності підпису нового керівника.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна податкова накладна №3 від 03.02.2022 року відправлена ОСОБА_2 , як керівником ТОВ «Спецредуктор» із використанням свого електронного цифрового підпису.

Контролюючим органом спірну податкову накладну прийнято не було та вказано, що відсутня інформація про право підпису на дату складання документу, що засвідчила податкову накладну. Однак суд не погоджується із такими висновками відповідача.

Відповідачем протиправно ототожнюється поняття створення електронного документу (податкової накладної) та надіслання такого документу для реєстрації, оскільки на момент виникнення зобов`язання позивача щодо складення спірної податкової накладної керівником підприємства був ОСОБА_4 , який і створив вказаний електронний документ з використанням свого чинного електронного підпису.

З огляду на те, що спірна податкова накладна мала бути відправлена на реєстрацію в ЄРПН в період зміни керівництва ТОВ «Спецредуктор», спірна податкова накладна на реєстрацію відправлена повноважним керівником на той момент, із використанням свого електронного цифрового підпису.

При цьому, виходячи з аналізу матеріалів справи вбачається, що чинність Електронного цифрового підпису ОСОБА_2 як керівника ТОВ «Спецредуктор» на момент подання електронного документу для його реєстрації у ЄРПН контролюючим органом не ставиться під сумнів, а отже, платником податків здійснені необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації спірної податкової накладної, направленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор».

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства та вимоги законодавства України суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 15000 грн., суд зазначає таке.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зазначає, що відповідач у своєму відзиві на позов заперечував проти задоволення клопотання про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, у зв`язку з неспівмірністю та необґрунтованістю.

Дослідивши клопотання позивача про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 грн, суд зазначає наступне.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено копію договору про надання правової допомогу від 14.11.2023 року, копію акту №3 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомогу від 14.11.2023 року, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1119667 від 12.02.2024 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №2014 від 30.07.2021 року, виданого на ім`я ОСОБА_5 .

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року у справі №686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, для підтвердження понесених стороною витрат на правову допомогу, така особа повинна надати до суду, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Однак, всупереч положенням статті 134 КАС України позивач не надав документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), які б свідчили про фактично понесені витрати на правничу допомогу.

Оскільки позивачем не надано вищевказаних доказів та документу, що свідчить про фактичну оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, у суду відсутня змога встановити дійсний розрахунок понесених позивачем вказаних витрат, у зв`язку з чим підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу відсутні.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України,при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Державної податкової служби України щодо відхилення податкової накладної №3 від 03.02.2022 року, яку Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.09.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" (53200, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Нікополь, вул. Патріотів України, буд. 126-Г/1, код ЄДРПОУ 38657955) №3 від 03.02.2022 року датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" (53200, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Нікополь, вул. Патріотів України, буд. 126-Г/1, код ЄДРПОУ 38657955) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна